Рішення

від 02.02.2015 по справі 910/27816/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2015Справа №910/27816/14 Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Електронні Інновації"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Ріверсайт Клаб"

про стягнення 654 264,46 грн.

Представники сторін:

від позивача: Савельїчев О.В. - директор (паспорт серії ЕС 137307, виданий Київським РВ

Сімферопольського МУГУ МВС України в Криму, 6 серпня 1996 року.);

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Електронні Інновації" до товариства з обмеженою відповідальністю "Ріверсайт Клаб" про стягнення 654 264,46 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 22 листопада 2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Електронні Інновації" як замовником та товариства з обмеженою відповідальністю "Ріверсайт Клаб" як виконавцем укладено договір № 1811-01.

Відповідно до п. 1.1. договору підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк холодний склад відповідно до проектно-кошторисної документації (надалі - об'єкт), що є невід'ємною частиною договору (додаток 2) по будівництву будинку за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Будівельників, 34, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), прийняти будівельні роботи об'єкту та оплатити їх. Підрядник гарантує замовнику, що він має всі необхідні повноваження, ліцензії та дозволи для виконання даного договору.

Відповідно до п. 4.1. договору строки виконання будівельних робіт складають 25 робочих діб з моменту підписання договору та надходження коштів на розрахунковий рахунок підрядника згідно п. 5.1.

Відповідно до п. 5.1. оплата замовником зазначених робіт здійснюється в два етапи згідно додатка № 1.

Позивач виконав умови договору, перерахував відповідачеві кошти в розмірі 344 059,94 грн., що підтверджується виписками з особового рахунку позивача в АТ «Фортуна-банк», копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідач у вказаний договором термін, тобто до 20 жовтня 2014 року, не виконав роботи. 11.11.2014 року позивач направив відповідачеві претензію № 11/1 з проханням повернути кошти.

Оскільки роботи не були виконані вчасно, потреба у виконанні таких робіт у позивача відпала і позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення коштів в сумі 344 059,94 грн., пені у сумі 265 784,54 грн., штраф у сумі 30 202,79 грн., індекс інфляції у сумі 13 124,92 грн., три відсотки річних у сумі 1 092,27 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 15.12.2014 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 12.01.2015 року.

12.01.2015 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав пояснення по справі, документи по справі на виконання вимог ухвали суду від 15.12.2014 року.

Представник відповідача в судове засідання 12.01.2015 року не з'явився, вимоги ухвали від 15.12.2014 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Представник позивача у судове засідання з'явився.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.01.2015 року у зв'язку із неявкою представника відповідача розгляд справи відкладено на 02.02.2015 року.

В судове засідання 02.02.2015 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали від 15.12.2014 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

У відповідності до ст. 87 ГПК України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме: 03169, м. Київ, вулиця Шевченко, будинок 141, яка згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 12.12.2014 є місцезнаходженням відповідача.

Стаття 64 ГПК України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

22 листопада 2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Електронні Інновації" як замовником та товариства з обмеженою відповідальністю "Ріверсайт Клаб" як виконавцем укладено договір № 1811-01.

Відповідно до ч.1 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч.2 статті 837 ЦК України договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ч. 1 статті 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Відповідно до п. 1.1. договору підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк холодний склад відповідно до проектно-кошторисної документації (надалі - об'єкт), що є невід'ємною частиною договору (додаток 2) по будівництву будинку за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Будівельників, 34, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), прийняти будівельні роботи об'єкту та оплатити їх. Підрядник гарантує замовнику, що він має всі необхідні повноваження, ліцензії та дозволи для виконання даного договору.

Відповідно до ч. 1 статті 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно з ч. 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з п. 2.1. договору договірна ціна будівельних робіт визначається згідно до проектно-кошторисної документації (є твердою), що є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 4.1. договору строки виконання будівельних робіт складають 25 робочих діб з моменту підписання договору та надходження коштів на розрахунковий рахунок підрядника згідно п. 5.1.

Відповідно до п. 5.1. оплата замовником зазначених робіт здійснюється в два етапи згідно додатка № 1.

Згідно з п. 7.1. договору акт здачі-прийому виконаних будівельних робіт підписується протягом п'яти робочих днів із дня завершення будівельних робіт.

Позивач виконав умови договору, перерахував відповідачеві кошти в розмірі 344 059,94 грн., що підтверджується виписками з особового рахунку позивача в АТ «Фортуна-банк» про перерахування 28.11.2013 року на суму 100 000,00 грн., 26.12.2013 року на суму 26 294,00 грн., 30.12.2013 року на суму 20 000,00 грн., 04.04.2013 року на 20 000,00 грн., 07.05.2013 року на суму 78 815,94 грн., 03.09.2014 року на суму 48 950,00 грн. та 15.09.2014 грн. на суму 50 000,00 грн., копії яких знаходяться в матеріалах справи. Позивач пояснив, що вказана сума перевищувала вартість робіт, обумовлену договором, оскільки вважав за можливе уточнення вартості робіт в процесі виконання.

Відповідач у вказаний договором термін до 20 жовтня 2014 року (25 робочих діб з моменту надходження коштів на розрахунковий рахунок підрядника), не виконав роботи.

11.11.2014 року позивач направив відповідачеві претензію № 11/1 з проханням повернути кошти.

Відповідно до ч. 2 ст. 849 ЦК України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 2 ст. 852 ЦК України за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Оскільки роботи не були виконані вчасно, потреба у виконанні таких робіт у позивача відпала.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором

Дії відповідача, які полягають у невиконанні робіт, що є істотним відступленням від умов договору, та неповерненні сплачених за виконання робіт коштів є порушенням вимог договору.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 344 059,94 грн. за договором підряду № № 1811-01 від 22.11.2013 року належним чином доведений, документально підтверджений та не спростований відповідачем, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, у зв'язку з неповерненням коштів та невиконанням умов договору, керуючись п. 6.3. договору, позивач нарахував відповідачеві пеню 265 784,54 грн. та 30 202,79 грн. штрафу.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6.3. договору у разі несвоєчасного виконання та/або здачі будівельних робіт (п. 4.1.) підрядник сплачує замовнику неустойку в розмірів 2 % річних від договірної ціни будівельних робіт за кожний день прострочення. У разі порушення підрядником даного терміну більш ніж на 10 днів, останній зобов'язується додатково сплатити замовнику штраф у розмірі 10 % від вартості договірної ціни будівельних робіт.

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору, Цивільного кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

З врахуванням ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розрахунок пені:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 302027,89 21.10.2014 - 12.11.2014 23 12.5000 % 0.068 %* 4757,97 302027,89 13.11.2014 - 03.12.2014 21 14.0000 % 0.077 %* 4865,55 Таким чином, розмір пені за перерахунком суду становить 9623,52 грн. та підлягає задоволенню.

Вимога позивача щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 256 161,02 грн. не підлягає задоволенню.

З огляду на вищевикладене суд погоджується з розрахунком штрафу і приходить до висновку про стягнення з відповідача 30 202,79 грн. штрафу за розрахунком позивача.

Також, позивач нарахував відповідачеві індекс інфляції 13 124,92 грн. та три відсотки річних у сумі 1 092,27 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням періоду нарахування індексу інфляції розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції 21.10.2014 - 03.12.2014 302027,89 1.019 5738,53 307766,42 Таким чином, розмір індексу інфляції за перерахунком суду становить 5 738,53 грн. та підлягають задоволенню.

Вимога позивача щодо стягнення з відповідача індекс інфляції в розмірі 7 386,39 грн. не підлягає задоволенню.

З огляду на вищевикладене суд погоджується з розрахунком позивача трьох процентів річних і приходить до висновку про стягнення з відповідача трьох процентів річних у сумі 1 092,27 грн. за розрахунком позивача.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Ріверсайт Клаб" (03169, м. Київ, вулиця Шевченко, будинок 141, ідентифікаційний код: 34679933) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Електронні Інновації" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34, кімната 514, ідентифікаційний код 37145080) основну заборгованість у розмірі 344 059 (триста сорок чотири тисячі п'ятдесят дев'ять) грн. 94 коп., пеню у сумі 9 623 (дев'ять тисяч шістсот двадцять три) грн. 52 коп., індекс інфляції у сумі 5 738 (п'ять тисяч сімсот тридцять вісім) грн. 53 коп., трьох процентів річних у сумі 1 092 (одна тисяча дев'яносто дві) грн. 27 коп., а також 7 209 (сім тисяч двісті дев'ять) грн. 99 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 10.02.2015 року.

Суддя С.М. Мудрий