Рішення

від 05.02.2015 по справі 922/5637/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2015 р.Справа № 922/5637/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання П'ятак А.С.

розглянувши справу

за позовом Публічне АТ "Одеська ТЕЦ", м. Одеса до ПП "Володарбуд", м. Сєвєродонецьк Луганської області про стягнення коштів за участю :

позивача - не з"явився;

відповідача - не з"явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Одеська ТЕЦ" звернулось до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача, приватного підприємства "Володарбуд" суму основного боргу в розмірі 143501,40 грн., збитки від інфляції в розмірі 8915,10 грн., 3% річних в розмірі 1435,58 грн. та пеню в сумі 6127,50 грн.

Відповідач в призначені судові засідання не з"явився, відзив на позовну заяву не надав.

Позивач в призначені судові не з"явився, витребувані судом документи не подав.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень на позов, в зв'язку з чим справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами справи.

Суд, розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне:

14.07.2014 р. між ПАТ "Одеська ТЕЦ" (продавцем) та ПП "Володарбуд" (покупцем) був укладений договір купівлі-продажу брухту чорних металів № 242, згідно умов якого продавець зобов"язується продати, а покупець прийняти та оплатити брухт чорних металів в кількості, одиницях виміру та за ціною, зазначених у специфікації, яка є невід"ємною частиною договору.

Так, позивач передав відповідачу відходи та брухт чорних металів на суму 143501,40 грн., що підтверджується видатковими накладними. При перевезенні товару були оформлені товарно-транспортні накладні та акти приймання металів чорних (вторинних), в яких вказана кількість продукції.

П. 7.1. договору передбачено, що оплата за товар здійснюється на підставі виставленого рахунку та специфікації. Платежі за договором здійснюються шляхом перерахування коштів на рахунок ПАТ "Одеська ТЕЦ" протягом 10 банківських днів з моменту виставлення рахунку. Позивач виставляв рахунки відповідачу на оплату товару № 346 від 15.07.2014 р., № 317 від 15.07.2014 р., № 348 від 16.07.2014 р., № 349 від 16.07.2014 р. та № 350 від 17.07.2014 р., але відповідач не виконав свої зобов"язання за договором та не сплатив суму боргу.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання.

Ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк виконання боржником обов"язку не встановлений або визначений моментом пред"явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов"язок у семиденний строк від дня пред"явлення вимоги, якщо обов"язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, позивач на адресу відповідача направив претензію № 13/02-1377 від 23.10.2014 р. з вимогою погасити заборгованість, але відповідач на неї не відреагував.

Враховуючи, що сума основного боргу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про своєчасне погашення заборгованості, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 143 501,40 грн. обґрунтованими та такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, інфляційні збитки нараховані на суму заборгованості за період з серпня по жовтень 2014 року складають 8915,10 грн. та 3% річних - 1435,58 грн., які відповідають вимогам чинного законодавства та підлягають стягненню з відповідача.

Крім того, до стягнення нарахована пеня у розмірі 6127,50 грн.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Приймаючи до уваги те, що умовами договору сторонами не встановлено правових наслідків у вигляді сплати пені за порушення термінів розрахунку за поставлену продукцію, суд вважає безпідставними та необгрунтованими заявлені до стягнення вимоги щодо пені у розмірі 6127,50 грн. В позові в цій частині слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.8 Конституції України, ст.ст. 1,12,22,33,43,49,75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "Володарбуд" (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Богдана Ліщини, 35, код 34202947) на користь Публічного акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ" (65003, м. Одеса, вул. Церковна, 29, код 05471158) суму основного боргу в розмірі 143 501,40 грн., збитки від інфляції в розмірі 8915,10 грн., 3% річних в розмірі 1435,58 грн. та 3077,04 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення пені в розмірі 6127,50 грн. - в позові відмовити.

Повне рішення складено 10.02.2015 р.

Суддя С.А. Прохоров

справа №922/5637/14