Рішення

від 03.02.2015 по справі 921/1369/14-г/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" лютого 2015 р.Справа № 921/1369/14-г/10

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Півторака М.Є.

За участю секретаря судового засідання Клим Т.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю " МТ- Машкоплект " , 03057, м. Київ пров. Польовий ,6, код ЄДРПОУ 30116967 ;

до відповідача: Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", 46001, м. Тернопіль, вул. Кульчицької, 8, ідентифікаційний код 31995099

За участю представників:

позивача: : Мусійко Т.В. - представника, довіреність №44 від 22.07.2014 року;

відповідача: не прибув;

У розпочатому судовому засіданні представника позивача ознайомлено з процесуальними правами та обов'язками згідно з ст. 22 ГПК України.

У зв'язку з відсутністю клопотання сторін фіксація судового процесу технічними засобами не здійснюється.

Суть справи: Позивач : Товариство з обмеженою відповідальністю " МТ-Машкомплект " м. Київ звернулося до суду з позовом до Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України",46001, м. Тернопіль про стягнення заборгованості в сумі 39512,11 грн.; відшкодування понесених судових витрат просить покласти на відповідача.

Свої позовні вимоги, позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати поставленого йому товару , у зв'язку із чим в останнього виникла заборгованість в сумі 39512,11 грн., яка і є предметом судового розгляду.

Посилається на приписи статей 11, 692,712 Цивільного кодексу України; ч. 1 статті 193 ГК України.

Ухвалою господарського суду від 08 грудня 2014 року порушено провадження у справі № 921/1369/14-г/10 та призначено судове засідання о 14 годині 45 хвилин 23 грудня 2014 року.

Відповідач у справі звернувся до суду з клопотанням № 06-2/1893 від 19.12.2014 року ( вх. № 23746 від 19.12.2014 року ) про відкладення розгляду справи , призначеної до слухання 23.12.2014 року у зв'язку з неможливістю забезпечити присутність представника у судове засідання , а тому в порядку статті 77 ГПК справу слуханням було відкладено до 15 годин 45 хвилин 13 січня 2015 року .

Представник відповідача у судове засідання 13.01.15 року повторно не прибув , клопотань суду щодо, розгляду справи без його представника не надав , а тому справу було відкладено до 14 год.15 хв. 03 лютого 2015 року в порядку статті 77 ГПК України.

У судове засідання 03.02.2015 року представник відповідача не прибув , письмових заперечень щодо позову не подав .

Оскільки, участь представників сторін у судове засідання не визнавалася обов'язковою, 04.02.2015 року закінчується двохмісячний строк для вирішення справи по суті встановленого статтею 69 ГПК України , надані позивачем документи є достатніми, а тому суд розглядає позов в порядку статті 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне:

Згідно ст. ст. 1,2 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

Стаття 16 Цивільного Кодексу України також визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу та визначає способи захисту цивільних прав та інтересів.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (частина друга п. 1 ст. 16 ЦК України).

Позивач по справі: Товариство з обмеженою відповідальністю " МТ- Машкоплект ", місцезнаходження органів управління якого м. Київ пров. Польовий ,6, є юридичною особою яке зареєстроване у встановленому законом порядку Соломянською районною в місті Києві державною адміністрацією 13.11.1998 року і включене до ЄДРПОУ , ідентифікаційний код 30116967, що підтверджується Довідкою АБ № 630793, виданої Головним управлінням статистики у місті Києві (копія знаходиться в матеріалах справи), і наділене правом на звернення до суду з позовом за захистом свої прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до статті 54 Господарського процесуального кодексу України, звертаючись з позовом до господарського суду, позивач самостійно визначає в позові предмет позову та його підстави, тобто, ті обставини, якими він обґрунтовує поданий позов; розглядаючи справу, господарський суд не може вийти за межі зазначених у позові предмету та підстав, за винятком випадків, прямо передбачених процесуальним законодавством.

Предметом позову Товариство з обмеженою відповідальністю " МТ-Машкомплект " м. Київ визначило стягнення з відповідача боргу в сумі 39512,11 грн.

Суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту права є таким, що відповідає статтям 15, 16 Цивільного кодексу України.

Вказавши відповідачем у справі Дочірнє підприємство "Тернопільський облавтодор", місцезнаходження якого м. Тернопіль вул. Кульчицької 8, Товариство з обмеженою відповідальністю " МТ-Машкомплект " вважає, що вказана юридична особа порушила його права.

В силу ст. 11 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 ст. 202 ЦК України).

За змістом приписів статей 205 та 206 ЦК України вбачається, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом, однак, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Позивач вважає, що між ним і відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або у інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним и використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В зв'язку з цим, з посиланням на ст. 692 ЦК України, зазначає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

У судовому засіданні встановлено, що 10 жовтня 2012 року згідно з усними домовленостями ТзОВ " МТ - Машкомплект " м. Київ" поставлено ДП "Тернопільський облавтодор" в особі філії " Теребовлянський райавтодор " запасні частини та обладнання на суму 14352 грн. в підтвердження чого позивач надав суду накладну № РН 1034 від 10.10.2012 року ; 10.10.2012 року отримано відповідачем від позивача запасні частини на підставі рахунків-фактур : № СФ-1373 від 26.09.2012 року на суму 14352,00 грн.

Товар зі складу позивача отримав Ваньо І.М. на підставі довіреності № 171 від 01.10.2012 року .

Таким чином , відповідачу було відвантажено запасних частин на суму 14352,00 грн.

Окрім того, 28 грудня 2011р . згідно з усними домовленостями ТзОВ " МТ - Машкомплект " м. Київ" поставлено ДП "Тернопільський облавтодор" в особі філії " Теребовлянський райавтодор " запасні частини та обладнання на суму 16 802,11 грн. в підтвердження чого позивач надав суду накладні № РН -1153 від 28.12.2011 року на суму 1 356.00 грн.; № РН -141 від 15.02.2012 року на суму 1 238,11 грн.; № РН -252 від 22.03.2012 року на суму 14 208.00 грн; 28.12.2011 року; 15.02.2012 року га 22.03.2012 року отримано відповідачем від позивача запасні частини на підставі рахунків-фактур : № СФ-1463 від 20.12.2011 на суму 1 356.00 гривень; рахунок-фактура № СФ-215 від 14.02.2012 на суму 1 238,11 гривень; рахунок-фактура № СФ-268 від 24.02.2012 на суму 14 208,00 гривень .

Товар зі складу позивача отримав Добровальський Д.О. на підставі довіреностей: № 17/149 від 21.12.2011 року; .№12/008 від 14.02.2012р; №12/017 від 12 березня 2012р.

Таким чином , відповідачу було відвантажено запасних частин на суму 16 802,11 грн.

Відповідач з отриманий товар розрахувався частково в сумі 6000 грн. , про що свідчать виписки банку АТ «Сбербанк Росії» від 22.10.2013 року та копія виписки АТ КБ «Експобанк» від 20.04.2012 року.

Станом на 01.12.2014 року Відповідач не здійснив повний розрахунок за отримані партії товару та має заборгованість перед Позивачем в розмірі 10 802,11 грн.

Також, 10 квітня 2012 р. та 20 червня 2012 р. згідно з усними домовленостями ТзОВ " МТ - Машкомплект " м. Київ" поставлено ДП "Тернопільський облавтодор" в особі філії " Теребовлянський райавтодор " запасні частини та обладнання на суму 4 908 грн. в підтвердження чого позивач надав суду накладні РН -349 від 10.04.2012 року на суму 624.00 грн.; № РН -602 від 20.06.2012 року на суму 4 284.00 грн.;

10.02.2012 року та 20.06.2012 отримано відповідачем від позивача запасні частини на підставі рахунків-фактур : № СФ-230 від 15.02.2012 на суму 624,00 гривень; рахунок-фактура № СФ-839 від 20.06.2012 на суму 4284 грн.

Товар зі складу позивача отримали Бек А.М. на підставі довіреностей: № 72 від 09 квітня 2012 року та Бобик О. С. На підставі довіреності № 142 від 18 червня 2012 року.

Таким чином , відповідачу було відвантажено запасних частин на суму 4 908 грн.

Окрім того, 20 серпня 2013 року згідно з усними домовленостями ТзОВ " МТ - Машкомплект " м. Київ" поставлено ДП "Тернопільський облавтодор" в особі філії " Теребовлянський райавтодор " запасні частини та обладнання на суму 9 450 грн. в підтвердження чого позивач надав суду накладні РН -719 від 20.08.2032 року на суму 9 450 грн.;

20.08.2013 року отримано відповідачем від позивача запасні частини на підставі рахунків-фактур : № СФ-1781 від 18.12.2012 р. на суму 9 450,00 грн.

Товар зі складу позивача отримали Гораль Т.М. на підставі довіреностей: № 102 від 20.08 .2013 року .

Таким чином , відповідачу було відвантажено запасних частин на суму 9450 грн.

Загальна сума заборгованості ДП "Тернопільський облавтодор" перед Товариством з обмеженою відповідальністю " МТ-Машкомплект " м. Київ становить 39512,11 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Аналогічна за змістом норма міститься і в ст.509 ЦК України.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. З наведеною правовою нормою кореспондуються і положення ч.1 ст. 193 ГК України.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених господарським кодексом України.

У відповідності до ст. 509 Цивільного Кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Беручи до уваги доводи позивача та оцінені докази, суд дійшов висновку про те, що, між ТзОВ " МТ - Машкомплект ", м. Київ та відповідачем Дочірнім підприємством "Тернопільський облавтодор", м. Тернопіль виникли зобов'язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму, що підтверджується документами, копії яких знаходяться у матеріалах справи.

Згідно пункту 2 вказаної статті до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж , якщо інше не встановлено договором , законом або не випливає з характеру відносин сторін .

Пунктом 1 статті 692 ЦК України встановлено , що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзподільних документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В Інформаційному листі № 494-2012-р від 17.07.2012 року "Про практику застосування Вищим господарським судом України справ окремих норм матеріального права "Вищий господарський суд України щодо частини першої статті 692 ЦК України щодо визначення строку виконання боржником грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу (у співвідношенні з частиною другою статті 530 ЦК України) зазначив: якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін (виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується (постанова Вищого господарського суду України від 28.02.2012 року № 5002-8/481-2011).

При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних зобов'язань, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України (постанова Вищого господарського суду України від 21.04.2011 року № 9/252-10).

Матеріали справи свідчать, що Товариство з обмеженою відповідальністю " МТ- Машкомплект ", м. Київ поставило відповідачу продукцію на суму 39512,11 грн., однак Дочірнє підприємство "Тернопільський облавтодор" не здійснив оплату за поставлений товар і на час подання позову до суду борг становить 39512,11 грн., що є недопустимим.

Пунктом 1 статті 202 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання припиняються: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управленої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Відповідач не надав суду доказів виконання зобов'язання.

Доказів які б засвідчували протилежне судом не здобуто, в той же час, приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Судові витрати згідно ст.ст. 44-49 ГПК України відшкодовуються за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 43, 44-49, 75, 82-85,121 Господарського процесуального кодексу України, статтями 11,16, 525, 526, 612 ЦК України ,173, 193, 202 ГК України господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", 46001, м. Тернопіль, вул. Кульчицької, 8, ідентифікаційний код 31995099 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " МТ - Машкомплект " ,03057, м. Київ пров. Польовий ,6 , ідентифікаційний код30116967 - 39512,11 боргу; 1827 грн. в повернення сплаченого судового збору. Видати наказ.

3.Рішення набуває законної сили в десятиденний строк з дня його підписання .

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття ( підписання ) рішення, через місцевий господарський суд.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5.Повне рішення складено та підписано 09 лютого 2015 року.

Суддя М.Є. Півторак