Постанова

від 20.01.2015 по справі 821/3659/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/3659/14

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Потапчука В.О.

- Семенюка Г.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріумф-Агро» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тріумф-Агро» (далі - позивач, або ТОВ «Тріумф-Агро») звернулось із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - відповідач, або ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області), в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення №№ 0001662200, 0001652200 від 19.05.2014 року.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року вказані вимоги задоволені в повному обсязі.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про залишення адміністративного позову без задоволення, наголошуючи, зокрема, на порушенні судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного її вирішення.

В судове засідання представник апелянта та представник позивача не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином та своєчасно, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення повісток про виклик до суду, від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Колегія суддів, з огляду на зазначене, а також враховуючи те, що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи, - дійшла висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що судом першої інстанції правильно по суті вирішено справу, але допустив помилкове застосуванням норм матеріального, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, ТОВ «Тріумф-Агро» зареєстровано як юридичну особу Виконавчим комітетом Херсонської міської ради, знаходиться на обліку як платник податків в ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області, є платником податку на додану вартість, основним видом діяльності якого за КВЕД є, зокрема, виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості.

ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Тріумф-Агро» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за 2012 рік та з податку на додану вартість по взаємовідносинам з платником податків контрагентом - постачальником ТОВ «Аграрна Торгівельна Компанія» за січень 2012 року та відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності, за результатами якої складений акт перевірки № 156/21-03-22-06 від 29.04.2014 року (а.с.110-119).

Зазначеною перевіркою встановлено порушення ТОВ «Тріумф-Агро» п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено податковий кредит, що призвело до заниження суми податку на додану вартість у січні 2012 року на загальну суму 107017 грн., пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток за І квартал 2012 року у сумі 177830 грн., п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на загальну суму 62345 грн.

На підставі виявлених порушень відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення № 0001652200 від 19.05.2014 року, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 107017 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 53509 грн., № 0001662200 від 19.05.2014 року, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем у розмірі 177830 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 88915 грн. (а.с.10,11).

Як вбачається з акту перевірки, підставою для висновків податкового органу про завищення позивачем сум витрат, понесених в господарській діяльності, та податкового кредиту з податку на додану вартість є наявність акту Бориспільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області № 219/22-1/37222353 від 29.10.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки щодо документального підтвердження господарських відносин їх реальності та повноти відображення показників податку на додану вартість в обліку ТОВ «Аграрна Торгівельна Компанія» з підприємствами-покупцями та постачальниками за грудень 2011 року, січень 2012 року», яким встановлено, зокрема, неможливість ТОВ «Аграрна Торгівельна Компанія» реального здійснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності через відсутність у підприємства майна, інших матеріальних ресурсів, необхідних для ведення господарської діяльності, трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, тощо, відсутність вказаного підприємства за адресою реєстрації, оформлення товарно-транспортних накладних щодо постачання позивачу товару з порушеннями відповідних норм та без зазначення необхідних даних, за якими можливо б було встановити фактичне його постачання позивачу.

Вирішуючи спірне питання та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що безтоварність операцій позивача з його контрагентами спростовується, наявними в матеріалах справи, первинними документами, а тому висновки податкового органу щодо завищення позивачем валових витрат та податкового кредиту за перевіряємий період по операціям з ТОВ «Аграрна Торгівельна Компанія» є необґрунтованим та нарахування позивачу грошових зобов'язань по податку на додану вартість та по податку на прибуток за спірними операціями є безпідставним.

Також, судом першої інстанції при вирішенні справи враховано безпідставність віднесення позивачем сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту за податковими накладними, виписаними ТОВ «Аграрна Торгівельна Компанія» у період анулювання свідоцтва вказаного підприємства як платника цього податку, та вирішено спір із вирахуванням сум вказаного податку за рахунок задекларованого позивачем у січні 2012 року від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 62345 грн.

Колегія суддів частково не погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до положень п.п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи.

Згідно із положеннями п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені, зокрема, податковими накладними, не відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.п. 201.1, 201.4, 201.6, 201.7, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю на його вимогу податкову накладну, яка відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця, виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Аналізуючи зазначені норми Податкового кодексу України колегія суддів приходить до висновку, що право на віднесення сум податку на додану вартість, сплачених при придбанні товару та послуг, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання в разі фактичного придбання товару/послуг, наявності первинних документів та використання в господарській діяльності цього товару та послуг.

Разом з тим, відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу та згідно із п. 184.5 ст. 184 Податкового кодексу України платник податку з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість позбавляється права віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних.

Крім того, згідно із положеннями ст.ст. 138, 139 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку таких витрат. До складу витрат не включається витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

При цьому, відповідно до ст. 1, ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16 липня 1999 року господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складаються під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та повинні мати назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Тріумф-Агро» та ТОВ «Аграрна Торгівельна Компанія» 02.10.2011 року укладено договір № 02/10, згідно умов якого ТОВ «Аграрна Торгівельна Компанія» зобов'язується передати у власність пшеницю 2 та 3 класу врожаю 2011 року в кількості 300 т в місяць, а ТОВ «Тріумф-Агро» прийняти та оплатити товар після зважування на вагах та перевірки якості поставленої пшениці в лабораторії покупця, поставка товару здійснюється на умовах франко-склад ТОВ «Тріумф-Агро» за адресою: м. Херсон, вул. Червоностудентська, 30, термін дії договору до моменту повного виконання зобов'язань.

На виконання умов вказаного договору ТОВ «Аграрна Торгівельна Компанія» було поставлено на адресу позивача товар - пшеницю 3 класу в кількості 456,43 т та пшеницю 2 класу в кількості 102,42 т всього на загальну суму 1016172 грн., в тому числі, ПДВ 169362 грн., що підтверджується видатковими та податковими накладними, наданими до матеріалів справи (а.с.23-58).

Виписані ТОВ «Аграрна Торгівельна Компанія» податкові накладні внесені позивачем в реєстр отриманих податкових накладних та суми податку включені до складу податкового кредиту відповідного періоду (а.с.75-80, 180-182).

Згідно товарно-транспортних накладних, наданих до матеріалів справи, транспортування товару здійснювалось за замовленням вантажовідправника ТОВ «Аграрна Торгівельна Компанія» на адресу ТОВ «Тріумф-Агро» (а.с.59-74).

Оплата вартості товару здійснювалась на підставі відповідних рахунків в безготівковій формі, що підтверджується банківською випискою (а.с.81-87).

Також, на підтвердження фактичного отримання товару та використання вказаного товару у господарській діяльності шляхом її переробки в борошно на млині та подальшого продажу цього борошна ВАТ «Херсонський хлібокомбінат» позивачем надано договір оренди майнового комплексу № 18/02/11 від 01.01.2011 року, видаткові накладні щодо реалізації борошна в/г у січні 2012 року, журнал приймання зерна на млин, калькуляція на переробку сировини, відомість по рахунку 361 «розрахунки з покупцями», відомість по рахунку 631 «розрахунки з постачальниками», картки руху сировини з приймальними актами (а.с.20-21, 88-109, 166-169, 171-173).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що за наданими позивачем первинними документами можливо встановити фактичне здійснення господарських операцій з ТОВ «Аграрна Торгівельна Компанія», а відтак правомірність формування позивачем валових витрат та податкового кредиту за цими операціями.

Поряд з цим, як зазначено в апеляційній скарзі відповідача, що, також, відображено в акті перевірки позивача, висновки щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства були здійснені податковим органом лише виходячи зі змісту акту про неможливість проведення зустрічної звірки, складеного органом державної податкової служби відносно контрагенту позивача (а.с.152-157), не беручи до уваги первинну документацію позивача.

Однак, колегія суддів вважає недостатнім для висновків про порушення позивачем податкового законодавства з посилання в ньому лише на акт про неможливість проведення зустрічної звірки, складеного податковим органом відносно контрагента позивача, оскільки без визначення в акті перевірки і дослідження договору позивача з його контрагентом, який на думку перевіряючих не відповідає закону, поставок та інших господарських операцій, умов договору, його виконання з посиланням на первинні документи, такі висновки не ґрунтуються на нормах законодавства і не можуть бути підставою для прийняття рішень про донарахування податкових зобов'язань та застосування штрафних санкцій відносно позивача.

Також, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо правомірності визначення позивачу податкових зобов'язань з підстав наявних в товарно-транспортних накладних недоліків, оскільки позивачем підтверджено первинними документами отримання товару від ТОВ «Аграрна Торгівельна Компанія» та його подальшу реалізацію в своїй господарській діяльності.

Разом з цим, колегія суддів вважає, що включення позивачем сум податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними ТОВ «Аграрна Торгівельна Компанія» на момент анулювання свідоцтва вказаного підприємства як платника податку на додану вартість, тобто з 26.01.2012 року по 31.01.2012 року у розмірі 60372 грн., не відповідає вимогам п. 184.5 ст. 184, п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, а тому є правильним висновок податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту за цей період, а відтак позивачу правильно нараховано грошове зобов'язання по податку на додану вартість згідно податкового повідомлення-рішення № 0001652200 від 19.05.2014 року у цій сумі із застосуванням штрафних фінансових санкцій.

Колегія суддів вважає неправильним висновок суду першої інстанції про вирахування вказаної суми за рахунок задекларованого позивачем у декларації з ПДВ за січень 2012 року від'ємного значення з цього податку у сумі 62345,00 грн., оскільки зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість платнику податків може відбуватись за окремим рішенням податкового органу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що відповідачем було безпідставно прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення № 0001652200 від 19.05.2014 року про збільшення позивачу грошового зобов'язання по податку на додану вартість у загальній сумі 69969 грн., в тому числі, за основним платежем у сумі 46646 грн. (107017 - 60372 = 46646) та за штрафними санкціями у сумі 23323 грн. (50% від суми основного платежу) та податкове повідомлення № 0001662200 від 19.05.2014 року, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем у розмірі 177830 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 88915 грн., а тому вимоги позивача про визнання їх протиправними є обґрунтованими в зазначеній частині.

За таких обставин, оскільки судом першої інстанції при розгляді справи допущено неправильне застосування норм матеріального права, що в свою чергу призвело до її частково неправильного вирішення, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до вимог ст. 202 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови про часткове задоволення вимог позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року - задовольнити частково.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріумф-Агро» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріумф-Агро» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області № 0001652200 від 19.05.2014 року в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Тріумф-Агро» грошового зобов'язання по податку на додану вартість у загальній сумі 69969 грн., в тому числі, за основним платежем у сумі 46646 грн. та за штрафними санкціями у сумі 23323 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області № 0001662200 від 19.05.2014 року про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Тріумф-Агро» грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств у загальній сумі 266745 грн., в тому числі, за основним платежем у сумі 177830 грн. та за штрафними санкціями у сумі 88915 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання законної сили безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: /М.П. Коваль/

Суддя: /В.О. Потапчук/

Суддя: /Г.В. Семенюк/