Рішення

від 04.02.2015 по справі 904/10027/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.02.15р. Справа № 904/10027/14 За позовом Приватного підприємства "ПРОМТЕХКОМПЛЕКТ 2005", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайгер-ГК", м. Дніпропетровськ

про стягнення 465 500,00 грн.

Суддя Турчин С.О.

Секретар судового засідання Сергієнко П.М.

Представники:

від позивача - Шевелєва А.А. дов. від 13.01.15р.

від відповідача - не з`явився

Суть спору:

Приватне підприємство "ПРОМТЕХКОМПЛЕКТ 2005" (далі - Позивач) звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Тайгер-ГК" (далі - Відповідач) про стягнення 465 500,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки №010812 від 01.08.12р. щодо своєчасної та повної оплати отриманого товару.

Ухвалою суду від 17.12.14р. порушено провадження по справі №904/10027/14 та призначено слухання на 14.01.15р.

14.01.15р. в судове засідання з'явився повноважний представник позивача. За результатами судового засідання розгляд справи відкладено до 03.02.15р.

03.02.15р. в судове засідання з'явився повноважний представник позивача. . Відповідачем подано заяву про відстрочення виконання рішення суду до березня 2015р.

Відповідно до п.3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81 1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Так, згідно спеціалізованим витягом з ЄДРПОУ станом на 13.01.15р. адресою відповідача є: м. Дніпропетровськ, вул. Червона, буд. 9/20, офіс 2. Відповідачу була направлена судова повістка за вказаною адресою, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовим повідомлення з відміткою про отримання позивачем.

Відповідач в судові засідання не з'являвся, вимоги суду не виконав.

Згідно зі ст. 75 ГПК України за результатами судового засідання справу було розглянуто за участю повноважного представника позивача за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду в судове засідання в обґрунтування своїх позовних вимог .

В судовому засіданні, в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення та представника позивача повідомлено про дату складення повного тексту рішення.

Фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

встановив:

01.08.12р. між приватним підприємством "ПРОМТЕХКОМПЛЕКТ 2005" (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Тайгер-ГК" (Покупець) укладено договір поставки №010812.

Відповідно до п.1.1 договору, постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар в асортименті згідно зі специфікацією, а покупець прийняти цей товар та оплатити його в строк визначений даним договором.

Ціна, найменування товару, строки постачання визначені в специфікаціях, які підписуються сторонами та є невід'ємними частинами даного договору.(пункт 1.2 договору).

Згідно з пунктом 2.1 договору, загальна сума договору складає вартість товарів, отриманих покупцем та постачальником, визначеної в специфікаціях.

Пунктом 7.1 договору, визначено, що даний договір складено російською мовою, в двох примірниках, даний договір набуває чинності з часу його підписання повноважними представниками сторін і діє до 31.12.12р., але у будь-якому випадку, до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за договором.

Сторонами укладено додаток №1 до договору поставки №010812 від 01.08.12р. - специфікація.

Згідно з вказаною специфікацією постачальник зобов'язується поставити товар - стелажну систему у кількості 190 шт., за ціною 2 450,00грн. Загальна вартість товару 465 500,00грн.

Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги з таких підстав.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як зазначалось вище, між сторонами укладено договір поставки №010812 від 01.08.12р.

Приватним підприємством "ПРОМТЕХКОМПЛЕКТ 2005" здійснено поставку товару згідно з умовами специфікації на загальну суму 465 500,00грн., що підтверджується підписаною сторонами та наявною в матеріалах справи копією видаткової накладної: №ПТ-0000006 від 15.08.12р. на суму 465 500,00грн.

15.08.12р. "ПРОМТЕХКОМПЛЕКТ 2005" для оплати поставленого товару виставлено рахунок-фактуру №ПТ-0000001 на суму 465 500,00грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п.2.2 договору, покупець здійснює оплату протягом 30-ти календарних днів з моменту виставлення рахунку постачальником.

Таким чином, обов'язок щодо оплати поставленого товару не виконано належним чином, що призвело до виникнення заборгованості на час розгляду справи у розмірі 465 500,00грн., що не заперечується відповідачем.

03.02.15р. товариством з обмеженою відповідальністю "Тайгер-ГК" подано до господарського суду Дніпропетровської області заяву про відстрочення виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області по справі №904/10027/14 до березня 2015р.

Заяву обґрунтовано тим, що підприємство боржника знаходиться в скрутному фінансовому становищі, що викликано економічною кризою та значною девальвацією валюти, напруженою ситуацією в країні, у зв'язку з чим підприємством понесені значні збитки.

Суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви відповідача про відстрочення виконання рішення з таких підстав.

Згідно з ч.1 ст.121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Таким чином, надання відстрочення виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках в разі наявності обставин, що ускладнюють таке виконання або роблять його неможливим.

На думку суду, зазначені відповідачем обставини не є підставою для надання відстрочення виконання рішення суду в розумінні наведеної норми.

Відповідно до п. 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розглянувши вказане клопотання про відстрочення виконання рішення по справі №904/10027/14, суд не вбачає підстав для її задоволення, тому що обставини на які посилається відповідач в обґрунтування вказаної заяви, за змістом ст. 121 ГПК України, не є підставою для відстрочення виконання рішення суду.

Крім того, відмовляючи в задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення, суд враховує тривалий час невиконання зобов'язань щодо сплати спірної суми боргу, а також фінансовий стан та матеріальні інтереси стягувача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Тайгер-ГК" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Червона, буд. 9/20, офіс 2, код ЄДРПОУ 33382960) на користь приватного підприємства "ПРОМТЕХКОМПЛЕКТ 2005" (49000, м. Дніпропетровськ, ж/м Тополя-3, буд. 2, корпус 1, кв. 132, код ЄДРПОУ 33869467) 465 500,00грн. - основного боргу, 9310,00грн. - судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Тайгер-ГК" в задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області по справі №904/10027/14 до березня 2015р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено та підписано - 09.02.15р.

Суддя С.О. Турчин