Ухвала

від 05.02.2015 по справі 826/15416/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/15416/14 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

05 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Гром Л.М.

Міщука М.С.

За участю секретаря: Стеценко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Розма" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Розма" звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05 серпня 2014 року № 0001351501.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду, відповідач - Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві проведено перевірку ТОВ «Торговий дім Розма» з питань документального підтвердження господарських відносин з ТОВ «Дніпро Метал Голд».

За результатами перевірки відповідачем складено Акт від 22 липня 2014 року №1100/1-26-50-15-01-32910943.

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем ст. 187 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення за квітень місяць 2013 року у розмірі 72 339 грн. 88 коп.

На підставі встановленого порушення, відповідачем 05 серпня 2014 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0001351501, яким за порушення п. 187.1 статті 187 Податкового кодексу України зменшено позивачу розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 72 340 грн. 00 коп.

Не погоджуючись з вищевказаним податковим-повідомленням рішенням та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В силу п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем під час перевірки використано: декларацію з ПДВ за квітень місяць 2013 року від 20 травня 2013 року (вх. №9029216194) з додатками та Акт «Про неможливість проведення перевірки ТОВ «Дніпро Метал Голд» від 09 квітня 2014 року №476/04-67-22-03/33474778 Державної податкової інспекції у Ленінському районі Головного управління Міндоходів у м. Дніпропетровську.

Матеріали справи свідчать, що між ТОВ «Дніпро Метал Голд» (Продавець) та ТОВ Торговий дім «Розма» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу від 26 березня 2013 року № 26/03/2013, згідно умов якого продавець зобов'язується продати та передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити металопродукцію та металопрокат. Найменування продукції, асортимент, кількість, якість, ціна за одиницю та загальна вартість товару, а також умови та строки передачі товару зазначаються в специфікаціях, які є додатками до даного договору.

Згідно видаткової накладної № 707 від 26 вересня 2013 року, отриманої від ТОВ «Дніпро Метал Голд», товар на суму 434039,31 грн., в тому числі 72340,00грн. ПДВ. поставлений у власність ТОВ Торговий дім «Розма», яке знаходиться в м. Чернівці, вул. Прутська, 29 за ціну в 472225,42 грн., в т.ч. ПДВ 78704,00 грн., які були включені до складу податкових зобов'язань позивача з ПДВ у податковій декларації за вересень місяць 2013 року.

На підтвердження реальності вищезазначеного договору, позивачем долучено до матеріалів справи копії належним чином завірених податкових та видаткових накладних, специфікації, акти здачі-прийняття робіт (товару), товарно-транспорті накладні, виписку з банку та платіжні доручення.

За наслідками проведених операцій, позивач отримав оподатковуваний дохід у розмірі 393 521,19 грн., при цьому, витрати, що включаються у собівартість реалізованої продукції складають 361 699,42 грн. закупівельної вартості товару та 20360,01 грн. витрат на збут у складі ціни доставки товару у м. Чернівці.

Водночас, сукупні витрати склали 382 059,43 грн., що при отриманому доході від реалізації товару в 393 521,19 грн. дозолило отримати позивачу прибуток для оподаткування в розмірі 11 461,76 грн., а чистий прибуток ТОВ Торговий дім «Розма» після оподаткування податком на прибуток у сумі 2 177,73 грн. становить 9 284,03 грн.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про правомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі виписаних ТОВ «Дніпро Метал Голд» податкових накладних.

При цьому, судом першої інстанції вірно зазначено, що податковим органом під час перевірки не досліджувалась первинна документація по взаємовідносинам позивача з ТОВ «Дніпро Метал Голд».

Судом також встановлено, що на момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ «Дніпро Метал Голд» зареєстровано як юридичну особу в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те , що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 05 серпня 2014 року №0001351501 прийняте відповідачем неправомірно.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог ТОВ Торговий дім «Розма» та наявність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.

Повний текст ухвали виготовлено 10.02.2015 року.

.

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.