Постанова

від 29.01.2015 по справі 804/20605/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2015 р. Справа № 804/20605/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., одноособово розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будтехнік» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Дніпропетровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Дніпропетровська ОДПІ, позивач) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будтехнік» (далі - ТОВ «Будтехнік», відповідач), в якому позивач просить стягнути з рахунків ТОВ «Будтехнік» на користь державного бюджету заборгованість в рахунок погашення податкового боргу в сумі 77931, 17 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач має податковий борг з орендної плати за землю у розмірі у розмірі 77931, 17 грн., який утворився в результаті несплати самостійно визначених платником податків податкових зобов'язань, визначених в податкових деклараціях з плати за землю. Відповідачем своєчасно не сплачено податкові зобов'язання в добровільному порядку в повному обсязі, що зумовило звернення контролюючого органу до суду з даним позовом. Представником позивача подано до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, позовні вимоги позивач підтримав.

Представником відповідача 27.01.2015 р. подано до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника. Суму податкового боргу в розмірі 77931, 17 грн. відповідачем визнано та зазначено, що заборгованість виникла внаслідок форс-мажорних обставин. Представником відповідача вказано, що на даний час кошти на банківських рахунках ТОВ «Будтехнік» відсутні та заявлено клопотання про прийняття рішення по справі шляхом примусового стягнення коштів з рахунків ТОВ «Будтехнік» при надходженні коштів на рахунки підприємства, а не шляхом накладення арешту на кошти відповідача.

Положеннями ч. 4 ст. 122 КАС України встановлено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У відповідності до ст. 128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази по справі, проаналізувавши чинне законодавство, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Будтехнік» (код ЄДРПОУ 30916922) зареєстроване 23.05.2000 р. Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради як юридична особа та перебуває на обліку в Дніпропетровській ОДПІ як платник податків та зборів, в тому числі, земельного податку.

Згідно п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

У відповідності до ст. 269 ПК України, платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) і землекористувачі.

Згідно п. 285.1 ст. 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Положеннями п. 286.2 ст. 286 ПК України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до норм п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідачем 05.02.2014 р. подано до Дніпропетровської ОДПІ звітну податкову декларацію з плати за землю на 2014 р. № 1400001183, якою платник податків самостійно визначив податкові зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної або комунальної власності на 2014 р. у розмірі 95395, 48 грн. за рік та 7949, 62 грн. кожного місяця.

04.09.2014 р. відповідачем подано до Дніпропетровської ОДПІ уточнюючу податкову декларацію з плати за землю на 2013 р. № 400004215, якою платник податків самостійно визначив податкові зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної або комунальної власності на 2013 р. у розмірі 99335, 77 грн. та 8277, 98 грн. кожного місяця. Поданою декларацією відповідачем визначено розмір заниження (недоплати) податкового зобов'язання по орендній платі у рівних частинах щомісячно по 328, 36 грн., а також самостійно вказано суму штрафу у розмірі 118, 21 грн.

04.09.2014 р. відповідачем подано до Дніпропетровської ОДПІ уточнюючу податкову декларацію з плати за землю на 2014 р. № 1400004217 із самостійно визначеною сумою річної суми орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності на 2014 р. у розмірі 99335, 77 грн. та 8277, 98 грн. кожного місяця. Поданою декларацією відповідачем визначено розмір заниження (недоплати) податкового зобов'язання по орендній платі у рівних частинах щомісячно по 328, 36 грн., а також самостійно вказано суму штрафу у розмірі 68, 96 грн.

Пунктом 287.3 статті 287 ПК України встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Матеріалами справи та представником відповідача підтверджено, що сума не сплаченого податкового зобов'язання відповідача по декларації від 05.02.2014 р. та уточнюючим деклараціям від 04.09.2014 р. складає 77931, 17 грн.

Відповідно до п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що станом на день розгляду справи, відповідачем суму податкового боргу по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 77931, 17 грн. не сплачено.

Пунктом 59.1 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Керуючись положеннями ст. 59 ПК України, позивачем сформовано податкову вимогу форми «Ю» № 2675-04 від 10.09.2014 р. про обов'язок відповідача сплатити податковий борг у розмірі 53097, 23 грн. Зазначена вимога була направлена відповідачу засобами поштового зв'язку та отримана представником підприємства 25.09.2014 р., що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Згідно п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Податковий борг за податковою вимогою в повному обсязі сплачений не був, тому з урахуванням вищенаведеної норми нові податкові вимоги на адресу відповідача не направлялись.

Згідно ч. 1 ст. 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 ст. 95 ПК України визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Як вже було встановлено судом, суму податкового боргу відповідачем визнано у повному обсязі.

Положеннями ч. 3 ст. 112 КАС України визначено, що у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

За таких підстав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «Будтехнік», на користь державного бюджету податковий борг з орендної плати за землю в сумі 77931 (сімдесят сім тисяч дев'ятсот тридцять одна) грн. 17 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Суддя О.М. Неклеса