cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" лютого 2015 р. Справа № 911/5586/14
Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу
за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Омао Солар», АР Крим, м. Сімферополь про стягнення 8 569 799,19 євро та 2 309 998,58 доларів США, за участю представників:
позивача:Колісник О.В., довіреність №19-11/159 від 24.11.2014 року; відповідача:не з'явилися;
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
У грудні 2014 року Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Омао Солар» (відповідача) про стягнення 8 569 799,19 євро з яких: 4 622 581,00 євро прострочена заборгованість за кредитом, 3 222 221,16 євро прострочена заборгованість за нарахованими процентами, 633 730,48 євро пеня, 91 266,55 євро 3% річних та про стягнення 2 309 998,58 доларів США з яких: 1 214 468,00 доларів США прострочена заборгованість за кредитом, 905 529,75 доларів США прострочена заборгованість за нарахованими процентами, 167 015,40 доларів США пеня, 22 985,43 доларів США 3% річних, у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань за договором кредитної лінії №3 від 08.02.2011 року.
Згідно з приписами ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя судами Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на тимчасово окупованих територіях, змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя судам, та встановлено забезпечити розгляд господарських справ Господарського суду Автономної Республіки Крим - Господарським судом Київської області, а господарських справ Господарського суду міста Севастополя - Господарським судом міста Києва, господарських справ Севастопольського апеляційного господарського суду - Київським апеляційним господарським судом.
У зв'язку з викладеним, розгляд даної справи здійснюється господарським судом Київської області.
Ухвалою господарського суду Київської області від 26.12.2014 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 22.01.2015 року.
19.01.2015 року через канцелярію суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог №55/2-08/51-399 від 16.01.2015 року, в якій позивач просить стягнути з відповідача 49 163 264,33 євро з яких: 43 810 756,63 євро прострочена заборгованість за кредитом, 3 991 009,91 євро прострочена заборгованість за нарахованими процентами, 1 198 057,48 євро пеня, 163 440,31 євро 3% річних та 14 048 119,47 доларів США з яких: 12 543 426,00 доларів США прострочена заборгованість за кредитом, 1 130 881,84 доларів США прострочена заборгованість за нарахованими процентами, 330 478,82 доларів США пеня, 43 332,81 доларів США 3% річних, у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань за договором кредитної лінії №3 від 08.02.2011 року.
Судом враховано рекомендації Вищого господарського суду України, що викладені в інформаційному листі від 05.06.2014 року №01-06/745/2014 «Про деякі питання практики застосування у судовій практиці Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», яким визначено, що неможливість надсилання будь-яких поштових відправлень на адресу учасників судового процесу, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях України, підтверджується повідомленням від 04.04.2014 №33-20.606 Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» про тимчасове призупинення приймання до пересилання поштових відправлень адресованих одержувачам населених пунктів Автономної Республіки Крим.
Крім того, у зв'язку з надходженням до Господарського суду Київської області повідомлення Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» Київської міської дирекції №33-20-606 від 04.04.2014 року про тимчасове призупинення приймання до пересилання поштових відправлень адресованих одержувачам населених пунктів Автономної Республіки Крим, з метою забезпечення процесуальних прав відповідача та відсутністю у господарського суду визначених законом можливостей, судом було запропоновано позивачу надіслати відповідачу копії ухвал у справі кур'єрською службою доставки.
На виконання вимог ухвал суду від 26.12.2014 року позивач надав докази надіслання на адресу відповідача копій вищезазначених ухвал у справі №911/5586/14 за допомогою служби доставки «Exmoto».
Ухвалою господарського суду Київської області від 22.01.2015 року розгляд справи було відкладено на 05.02.2015 року.
Представник відповідача в судове засідання 05.02.2015 року не з'явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15 березня 2010 року №01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи те, що нез'явлення представників сторін не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представників позивача та відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
08.02.2011 року між Публічним акціонерним товариством «Державникй ощадний банк України» (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Омао Солар» (позичальник) було укладено договір кредитної лінії №3 (договір), за умовами якого банк зобов'язується надати на умовах цього договору, а позичальник зобов'язується отримати та належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит та сплатити проценти та інші платежі за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п. 2.2. договору, кредит надається у вигляді мультивалютної невідновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше 07.02.2021 року.
Сторони погодили суму максимального ліміту кредитування і визначили його в розмірі 43 890 756,63 євро та 12 688 426,00 дол. США (п. 2.3 Договору в редакції Додаткового договору № 5 від 24.06.2011 року).
Згідно п. 2.3.1. договору, погашення основної суми боргу (його частини) здійснюється у валюті надання кредиту (його частини).
Сторони погодили графік погашення кредиту в наступні строки, а саме: щомісячно починаючи з лютого 2014 року (83-и місяці) по 522 509,00 євро та 151 052,00 дол. США; не пізніше 07.02.2021 року (84-ий місяць) 522 509,63 євро та 151 110,00 дол. США (п. 2.3.5 договору в редакції додаткового договору №9 від 28.02.2012 року).
Відповідно до п. 2.6 договору за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати банку відповідну плату (проценти) в порядку та розмірах, визначених цим договором. При нарахуванні та сплаті процентів за користування кредитом сторони повинні керуватись наступним:
Проценти за користування кредитом розраховуються банком на основі процентної ставки в розмірі 16% річних в гривні; 10,5 % річних в євро; 10,75 % річних в доларах США, яка може бути встановлена в іншому розмірі в порядку, визначеному цим договором (п. 2.6.1 договору в редакції додаткового договору №2 від 18.03.2011 року).
Нараховані за період з першого дня видачі кредитних коштів або з першого числа звітного місяця по останнє число звітного місяця або по день повернення позичальником кредиту проценти (з урахуванням положень п. 2.6.4 цього договору) повинні бути сплачені позичальником не пізніше 15-го числа місяця наступного за звітним, а в разі розірвання цього договору або настання остаточного терміну повернення кредитних коштів, зазначеного у п. 2.2 цього договору) - одночасно з погашенням всієї основної суми боргу. Нараховані проценти за жовтень місяць 2012 року повинні бути сплачені позичальником не пізніше 26-го числа місяця наступного за звітним (п. 2.6.3 договору в редакції додаткового договору №10 від 15.11.2012 року).
Після отримання позичальником від банку листа з повідомленням про вручення щодо відкликання кредиту позичальник зобов'язаний не пізніше двадцяти банківських днів з моменту вручення такого листа здійснити повне погашення (сплату, відшкодування) зобов'язань (п. 3.3.2 договору).
Підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 договору сторони погодили, що позичальник зобов'язаний належним чином виконувати всі умови цього договору та взяті на себе цим договором зобов'язання.
Договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором (п. 10.5 договору).
Додаткові договори та будь-які інші правочини, укладені на зміну та доповнення умов договору, є його невід'ємною частиною (п. 10.3 договору).
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Частиною 2 статті 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 509 ЦК України та ч. 1 ст. 173 ГК України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 193 ГК України, приписи якої кореспондуються з приписами ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Окрім цього, відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Позивач належним чином та в повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання згідно з умовами договору, перерахувавши відповідачу 43 890 756,63 євро та 12 688 426,00 доларів США, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками з позичкового рахунку останнього.
Проте, позичальник не виконує належним чином свої зобов'язання в частині повернення кредиту та сплати процентів за вказаним кредитним договором, у зв'язку з чим за останнім утворилась заборгованість по кредиту у сумі 43 810 756,63 євро та 12 543 42600 доларів США, а також заборгованості за нарахованими процентами у сумі 3 991 009,91 євро та 1 130 881,84 доларів США.
16.01.2015 позивачем було надіслано відповідачу вимогу №55/2-06/81 від 02.12.2014 року, якою повідомив останнього про відкликання наданого йому кредиту та просив протягом двадцяти банківських днів повністю погасити кредит (включаючи основну суму боргу, нараховані та несплачені проценти за користування кредитом та інші платежі, що підлягають сплаті позичальником на користь банку відповідно до умов договору), що залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Оскільки, відповідачем в порушення взятих на себе зобов'язань, згідно з умовами договору у встановлений строк не здійснено повернення кредиту та не сплачені проценти за користування кредитом, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по кредиту у сумі 43 810 756,63 євро та 12 543 426,00 доларів США, а також заборгованості за нарахованими процентами у сумі 3 991 009,91 євро та 1 130 881,84 доларів США є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором в частині повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 1 198 057,48 євро та 330 478,82 доларів США.
За порушення взятих на себе зобов'язань позичальник зобов'язується сплатити на користь банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (п. 7.1.1 договору).
У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).
На підставі вказаних норм права та враховуючи, що розрахунок пені за порушення строку сплати кредиту та процентів, доданий до позовної заяви, який проведений з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент нарахування пені, є вірним, вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 198 057,48 євро та 330 478,82 доларів США підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 3% річних за прострочення основного боргу за кредитом у розмірі та прострочення процентів за кредитом у розмірі 163 440,31 євро та 43 332,81 доларів США, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону.
Відповідно до п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-08/369 від 29 червня 2010 року «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України» господарський суд може прийняти рішення про стягнення з відповідача суми заборгованості саме в іноземній валюті у спорах, пов'язаних із здійсненням валютних операцій у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192, частина третя статті 533 Цивільного кодексу України, Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»). При цьому законом прямо не передбачено обов'язку господарського суду зазначати в резолютивній частині рішення про стягнення заборгованості в іноземній валюті еквівалент такої суми в гривнях. Якщо ж у відповідних випадках позивач просить зазначити в резолютивній частині судового рішення зі спору, пов'язаного зі стягненням суми заборгованості в іноземній валюті, також і гривневий еквівалент (за офіційним курсом Національного банку України) або лише гривневий еквівалент, то суд з урахуванням конкретних обставин справи може задовольнити будь-яке з таких клопотань.
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач просить суд при прийнятті рішення стягнути заборгованість в іноземній валюті.
У відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Омао Солар» (95011, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Турецька, буд. 13А, код 36905429) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-Г, код 00032129) 43 810 756 (сорок три мільйона вісімсот десять тисяч сімсот п'ятдесят шість) євро 63 центи простроченої заборгованості за кредитом, 3 991 009 (три мільйона дев'ятсот дев'яносто одну тисячу дев'ять) євро 91 цент простроченої заборгованості за нарахованими процентами, 1 198 057 (один мільйон сто дев'яносто вісім тисяч п'ятдесят сім) євро 48 центів пені, 163 440 (сто шістдесят три тисячі чотириста сорок) євро 31 цент 3% річних та 12 543 426 (дванадцять мільйонів п'ятсот сорок три тисячі чотириста двадцять шість) доларів США 00 центів простроченої заборгованості за кредитом, 1 130 881 (один мільйон сто тридцять тисяч вісімсот вісімдесят один) долар США 84 центи простроченої заборгованості за нарахованими процентами, 330 478 (триста тридцять тисяч чотириста сімдесят вісім) доларів США 82 центи пені, 43 332 (сорок три тисячі триста тридцять два) долара США 81 цент 3% річних, 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. судового збору.
Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.
Повне рішення складено 10.02.2015 р.
Суддя Т.Д. Лилак
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 05.02.2015 |
Оприлюднено | 12.02.2015 |
Номер документу | 42646088 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Лилак Т.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні