Рішення

від 06.02.2015 по справі 41/539

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.2015Справа №41/539

За позовомПублічного акціонерного товариства «Київенерго» ДоДержавного комунального підприємства «Житлоремфонд» Простягнення 37 968,16 грн. Суддя Спичак О.М .

Представники сторін:

від позивача: Левицька В.І. - дов. № 91/2014/09/05-4 від 05.09.2014 р.;

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго» в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного комунального підприємства «Житлоремфонд» про стягнення 32 703,31 грн. - основного боргу, 4 345,01 грн. - інфляційних втрат та 919,84 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання умов договору № 1630305 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.11.2000 року позивач поставив відповідачу теплову енергію, проте відповідач свої зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за поставлену теплову енергію не виконав, у зв'язку з чим в останнього перед позивачем виникла заборгованість.

Ухвалою від 25.08.2009 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 14.09.2009 року.

В судовому засіданні 14.09.2009 року представник позивача подав додаткові документи по справі та надав усні пояснення по суті спору.

Представники відповідача в судовому засіданні 14.09.2009 року подали відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечували.

Крім того, в судовому засіданні представники сторін подали клопотання про продовження строку вирішення спору, яке судом розглянуто та задоволено.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони при розрахунку вартості теплової енергії за спірний період керувалися тарифами встановленими розпорядженнями КМДА 1780/1 від 25.12.2008 року, 1663 від 27.11.2008 року, № 33 від 16.01.2009 року.

В судовому засіданні 14.09.2009 року Господарський суд міста Києва зупинив провадження у справі № 41/539 на підставі частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу (надалі - ГПК ) України до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 8/588 за адміністративним позовом ВАТ «Київгума» до Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), треті особи - АЕК «Київенерго», ВАТ «АК «Київводоканал» про оскарження розпоряджень від 27.11.2008 року № № 1661, 1662, 1663, від 25.12.2008 року № № 1780, 1780/1, від 30.12.2008 року № 1792, від 16.01.2009 року № 33.

Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 25.06.2011 року у справі № 2а-1552/11 у задоволенні адміністративного позову ВАТ «Київгума» до Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про оскарження розпоряджень від 27.11.2008 року № № 1661, 1662, 1663, від 25.12.2008 року № № 1780, 1780/1, від 30.12.2008 року № 1792, від 16.01.2009 року № 33 відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2012 року у справі № 2а-1552/11 апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПП «Компанія ФАХ» на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 25.06.2011 року у справі № 2а-1552/11 за адміністративним позовом ВАТ «Київгума» до Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) закрито, оскільки на день розгляду апеляційної скарги ПП «Компанія ФАХ» набрала законної сили ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2012 року в справі № 2а-40/11 про оскарження апелянтом цих самих розпоряджень Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), винесена за результатом розгляду апеляційної скарги ПП «Компанія ФАХ», якою апеляційну скаргу залишено без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 18.04.2011 року без змін.

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції від 10.04.2012 року ПП «Компанія ФАХ» звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.02.2013 у справі № 2а-1552/11 касаційну скаргу ПП «Компанія ФАХ» задоволено, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2012 року скасовано, а справу направлено до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2013 року у справі № 2а-1552/11 апеляційну скаргу ПП «Компанія ФАХ» залишено без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 25.06.2011 року - без змін.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27.04.11 р. у справі № 2а-376/2011 залишено без розгляду адміністративний позов ОСББ «Престиж» до Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору АЕК «Київенерго», про визнання протиправними та скасування розпоряджень.

Згідно з частиною 3 статті 79 ГПК України, господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.

У зв'язку з тим, що відпали обставини, які зумовили зупинення провадження у справі № 41/539, ухвалою суду від 20.01.2015 року було поновлено провадження у даній справі та призначено її до розгляду на 06.02.2015 року.

Представник позивача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав клопотання про зміну найменування позивача на Публічне акціонерне товариство «Київенерго» та заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив суд припинити провадження в частині стягнення суми основного боргу та стягнути з відповідача 4 345,01 грн. та 919,84 грн. 3 % річних.

В судовому засіданні 06.02.2015 року представник позивача підтримав подану ним 02.02.2015 року заяву про зміну найменування позивача, відповідно до якої просив суд змінити найменування Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» на Публічне акціонерне товариство «Київенерго». Суд розглянув та задовольнив вказану заяву.

Також, в судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення по справі, відповідно до яких підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання 06.02.2015 року не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Зі спеціального витягу з ЄДРПОУ вбачається, що найменування позивача було змінено на Державне комунальне підприємство «Житлореміонд»

В судовому засіданні 06.02.2015 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, а також заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

01.11.2000 року між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», яка в подальшому змінила найменування на Публічне акціонерне товариство «Київенерго» (далі - постачальник, позивач) та Державним комунальним підприємством «Житлоремфонд» (далі - споживач, відповідач) було укладено договір № 1630305 на постачання теплової енергії в гарячій воді (далі - Договір).

Згідно ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Пунктом 1.1 Договору сторони узгодили, що постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язався отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому договорі.

Відповідно до пункту 2.1 Договору при виконанні умов цього Договору, а також, при вирішенні всіх питань, що необумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською держадміністрацією, чинним законодавством України, Правилами користування тепловою енергією, нормативними актами з питань коригування, обліку та взаєморозрахунків за енергоносії.

Відповідно до п. п. 2.2.1, 2.2.2, 2.2.4, 2.3.1, 2.3.5 позивач зобов'язувався безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем (додатки 3, 4) для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку № 1.

Щомісячно оформляти для споживача:

- величину фактично спожитої теплової енергії, визначену в гігакалоріях (табуляграму), та її вартість за кожним особовим рахунком споживача за розрахунковий період (місяць);

- платіжну вимогу-доручення, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця з урахуванням кінцевого сальдо розрахунків на його початок;

- акт звірки взаєморозрахунків та податкові накладні (платнику податку) за кожною отриманою на свій розрахунковий рахунок сумою;

- корегування величини спожитої теплової енергії в разі непередбачених перерв в теплопостачанні житлового будинку (при наявності оформленого споживачем акта за підписом повноважного представника постачальника).

Сповіщати споживача в 5- денний термін про зміну тарифів на: теплову енергію, технічне обслуговування.

Відповідач в свою чергу, зобов'язувався дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначенні у додатку № 1 не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними в додатку № 2.

Порядок розрахунків сторони погодили Додатком 2 до Договору, в п.п., 4, 8, 9 цього додатку передбачено, що дата зняття споживачем показників будинкових приладів обліку по 25 число поточного місяця.

У разі відсутності у споживача будинкових комерційних приладів обліку, кількість спожитої ним теплової енергії розрахунковому періоді визначається: - на опалення - як множення кількості годин споживання теплової енергії за місяць на величину годинного теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія; - на гаряче водопостачання - як множення кількості діб споживання за місяць на величину добового теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія.

Споживач щомісячно з 12 по 15 число отримує в МВРТ № 6 оформлену постачальником платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці, табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

Пунктом 10 сторони погодили, що споживач щомісячно: - забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА; - до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.

На виконання умов Договору позивач поставив, а відповідач за період з 01.12.2008 року по 30.06.2009 року включно спожив теплової енергії на загальну суму 187 482,86 грн., що засвідчується обліковими картками за спірний період.

В свою чергу, відповідач частково розрахувався за спожиті послуги, в результаті чого в останнього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 32 703,31 грн., про стягнення якої позивач звернувся з даним позовом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З наданої позивачем довідки про надходження коштів за спожиту теплову енергію вбачається, що під час розгляду справи відповідач повністю погасив заборгованість в сумі 32 703,31 грн.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Зважаючи на встановлені факти, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу за спожиту теплову енергію в розмірі 32 703,31 грн. підлягають припиненню на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 919,84 грн. 3 % річних та 4 345,01 грн. інфляційних втрат.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням умов Договору та Порядку розрахунків за теплову енергію, вартості спожитої теплової енергії, здійснених проплат та прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню у розмірі 876,85 грн., а в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 4 345,01 грн.

Відповідно до вимог статті 49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Припинити провадження у справі в частині стягнення з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлоремфонд» заборгованості в сумі 32 703,31 грн. на підставі п.1-1. ч.1 ст. 80 ГПК України.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Державного комунального підприємства «Житлоремфонд» (місцезнаходження: 02217, м. Київ, Деснянський р-н, вул. Миколи Закревського, 15, код ЄДРПОУ 04543683) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (місцезнаходження: 01001, м. Київ, Печерський р-н, площа Івана Франка, буд. 5, код ЄДРПОУ 00131305) 4 345 (чотири тисячі триста сорок п'ять) грн. 01 коп. - інфляційних втрат, 876 (вісімсот сімдесят шість) грн. 85 коп. - 3% річних, 379 (триста сімдесят дев'ять) грн. 25 коп. державного мита та 235 (двісті тридцять п'ять) грн. 73 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

10.02.2015 року

Суддя Спичак О.М.