Рішення

від 05.02.2015 по справі 922/6018/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2015 р.Справа № 922/6018/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Денисюк Т.С.

при секретарі судового засідання

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистрибуція-Центр", м. Вишневе до Товариства з обмеженою відповідальністю "Весь спектр", м. Сватове про стягнення коштів в розмірі 140427,00 грн. за участю :

Представник позивача - Дараган О.Ю. довіреність б/н від 02.06.2014 року;

Представник відповідача - не з"явився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дистрибуція-Центр" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Весь спектр" про стягнення заборгованості у розмірі 140427,00 грн. В обгрунтування позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання з боку відповідача своїх зобов'язань за Дистриб"юторським Договором №3/1 від 03.03.2014 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.12.2014 року за позовною заявою було порушено провадження по справі №922/6018/14 та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 20 січня 2015 року.

Ухвалою суду від 20.01.2015 року розгляд справи було відкладено на 05 лютого 2015 року.

Через канцелярію суду 05.02.2015 року позивач надав додаток до позовної заяви (вх.№4405) в якому він просить витрати зі сплати судового збору покласти на відповідача.

Розглянувши наданий позивачем додаток до позовної заявии, суд зазначає, що він не може розглядатися як подання іншого (ще одного) позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову, а стосується лише судових витрат.

Суд приймає приймає заяву позивача про стягнення з відповідача судового збору в розмірі 2809,00 грн. та продовжує розгляд справи з її урахуванням.

Представник позивача в призначеному судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі та наполягає на їх задоволенні, з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, документів, витребуваних судом та відзиву на позовну заяву, не надав. До суду повернулась ухвала суду про порушення провадження по справі від 25.12.2014 року, яка була направлена на юридичну адресу відповідача, із довідкою пошти "за зазначеною адресою не проживає".

У постанові пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначає, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Таким чином, суд вважає, що відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Весь спектр", належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

Між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Дистрибуція-Центр" (продавець) та відповідачем - Товариства з обмеженою відповідальністю "Весь спектр" (Дистриб"ютор) 03.03.2014 року було укладено Дистриб"юторський Договір №3/1, відповідно до умов якого позивач зобов"язався поставити продукцію відповідачу в асортименті, кількості і за цінами, вказаними, вказаними у накладних, які свідчать про прийом-передачу Продукції і є його невід"ємною частиною, а відповідач зобов"язався здійснювати продаж Продукції та оплату отриманої продукції на умовах, визначених у даному Договорі.

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що ціна Продукції встановлюється в національній валюті України з урахуванням податку на додану вартість та зазначається у накладній на кожну поставку. Розрахунки за даним Договором здійснюються у безготівковій формі в гривнях, відстрочка платежу на 30 (тридцять) календарних днів. Загальна сума Договору - загальна сума, вказана у накладних на Продукцію, що постачається по Договроу.

На виконання умов вказаного Договору, позивач поставив відповідачу Продукцію на загальну суму 659961,96 грн. що підтверджується видатковими накладними, підписаними повноважними представниками та скріпленими печатками сторін (арк. с. 19-28).

Як стверджує позивач, за передану по накладним Продукцію відповідач розрахувався лише частково в розмірі 519534,00 грн..

Однак, як вбачається з матеріалів справи та підтверджується банківськими виписками, наданими позивачем до матеріалів справи (арк.с. 29-35), відповідачем на виконання умов Договору було сплачено 525350,96 грн.. Таким чином, суд дійшов висновку, що оплата відповідачем основної суми боргу в розмірі 5816,00 грн. була здійснена до моменту звернення позивача з позовом до суду.

Згідно зі ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За вимогами ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи, що відповідач не надав суду доказів про погашення боргу, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, позовні вимоги позивача в частині стягнення заборгованості в розмірі 134611,00 грн. є обгрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що у позивача були відсутні правові підстави для звернення до суду із позовом в частині стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 5816,00 грн. за Договором, оскільки вказана заборгованість була погашена відповідачем ще до моменту звернення позивача з позовом до суду, а тому, в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 5816,00 грн. слід відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку з чим з відповідача підлягає стягненню 2692,66 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Весь спектр" (92600, Луганська область, Сватівський р-н., м. Сватове, провулок Заводський, 9, код ЄДРПОУ 23489311) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистрибуція-Центр" (08132, Київська область, Києво-Святошинський р-н., м. Вишневе, вул. Київська, 8, код ЄДРПОУ 36263797) суму заборгованості у розмірі 134611,00 грн. та 2692,66 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення заборгованості в розмірі 5816,00 грн. - в задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 09.02.2015 р.

Суддя Т.С. Денисюк