Ухвала

від 04.02.2015 по справі 820/16746/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2015 р.Справа № 820/16746/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання Федоренко І.М.

представників позивача - Войтенка В.В., Литвиненка О.В.,

представника відповідача - Крвальчук Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2014р. по справі № 820/16746/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Старк"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 5 листопада 2014 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Старк" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові МГУ Міндоходів за №0000144701 від 19.09.2014 року про визначення (донарахування) податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1968178,50 грн. з яких основний платіж - 1312119 грн., штрафна (фінансова) санкція - 656059,50 грн. .

Стягнуто з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Старк" (місцезнаходження:63631, Харківська обл., Шевченківський р-н, с. Старовірівка, вул. Кар'єрна, б.1-Б, код ЄДРПОУ - 30926071) судовий збір у розмірі 487,20грн. (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок).

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою повністю відмовити в задоволенні позовних вимог. Скаржник зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, не вірно застосував до спірних правовідносин положення п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України, та ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об'єктивності розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст.195 КАС України та керуючись ч.1 ст.41 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Старк", пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, код - 30926071. (т. 1 а.с.10).

На обліку як платник податків підприємство перебуває у СДПІ з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального ГУ Міндоходів.

На підставі наказу від 11.07.2014 р. №522, виданого СДПІ з ОВП у м. Харкові МГУ Міндоходів, відповідачем проведена документальна планова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Старк", код ЄДРПОУ - 30926071, з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 року по 31.12.2013 року.

Результати перевірки оформлені актом №268/28-09-47-01-03/30926071 від 12.09.2014 р. (т.1 а.с.10-41).

За висновками перевірки, позивачем - ТОВ КВФ "Старк", порушено п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755 - ІV (із змінами і доповненнями), що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 1312119,00 грн., в тому числі за липень 2012 р. - на суму 164 грн., серпень 2012 грн. - на суму - 14450 грн., вересень2012 р. - на суму 179071 грн., жовтень 2012 р. - на суму 103625 грн., листопад 2012 р. - на суму 201682 грн., грудень 2012 р. - на суму 153044 грн., квітень 2013 р. - на суму 101052 грн., травень 2013 р. - на суму 145995 грн., червень 2013 р. - на суму 127403 грн., липень 2013 р. - на суму 93112 грн., серпень 2013 р. - на суму 83760 грн., вересень 2013 р. - 83760 грн., жовтень 2013 р. - на суму 25000грн.

З посиланням на вказаний вище акт перевірки, Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів прийнято спірне податкове повідомлення-рішення № 0000144701 від 19.09.2014 року, яким ТОВ ВКФ "Старк" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1968178, 50 грн., з яких 1312119 грн. - основний платіж, 656059,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції. (т. 1 а.с.42).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки, і не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком сулу першої інстанції, виходячи з наступного.

Судовим розглядом встановлено, що позивач у перевіреному періоді мав господарські взаємовідносини з ТОВ "Укр Енерго Холдінг" (код 38038769).

Так, на підставі договору на постачання природного газу № Г-12/105 від 27.08.2012 р., укладеного між ТОВ ВКФ "Старк" (покупець) та ТОВ "Укр Енерго Холдінг" (постачальник), постачальник зобов'язаний надати у власність покупцю у 2012 р. природний газ, а покупець зобов'язується оплачувати вартість прийнятого обсягу газу та вартість наданих послуг, на умовах укладеного договору. (т.1 а.с.50-51).

03.12.2012р. до вказаного договору було укладено додаткову угоду № 1 поставки природного газу (т.1 а.с. 52).

Слід зазначити, що за формою складення, змістом прав і обов'язків сторін, предметом домовленостей, суттєвими умовами, порядком виконання зобов'язань тощо, означений договір закону не суперечить, вчинений між реально існуючими суб'єктами права зі статусом юридичних осіб, не має відношення до обігу обмежених в цивільному/господарському обороті товарів (робіт, послуг), на порушення інтересів держави як учасника суспільних публічних правовідносин з справляння податків (зборів) не спрямовані.

На підтвердження доводів про реальність господарських операцій за правочином платник податків подав до суду складені контрагентом:

- копії актів приймання-передачі природного газу №610 від 30.09.2012 р. на суму 217977,47грн. (у т.ч. ПДВ 36329,58 грн.), №694 від 31.10.2012р. на суму 707187,42 грн. (у т.ч. ПДВ 117864,57 грн.), №805 від 30.11.2012 р. на суму 689015,72 грн. (у т.ч. ПДВ 114835,95 грн.); №934 від 31.12.2012 р. на суму 918263,46 грн. (в т.ч. ПДВ 153043,91); №1070 від 31.12.2013 р. на суму 382225,66 грн. (у т.ч. ПДВ 63704,28); №953 від 30.11.2013 р. на суму 489296,80 грн. (у т.ч. 81549,47 грн.); №829 від 31.10.2013 р. на суму 500206,34 грн. (у т.ч. ПДВ 83367,72 грн.); №728 від 30.09.2013 р. на суму 460680,00 грн. (у т.ч. ПДВ 76780,00 грн.); №654 від 31.08.2013 р. на суму 482051,33 грн. (у т.ч. ПДВ 80341,89 грн.); № 586 від 31.07.2013 р. на суму 502056,19 грн. (у т.ч. ПДВ 83676,03 грн.); №494 від 30.06.2013 р. на суму 461153,82 грн. (у т.ч. ПДВ 76858,97 грн.); №429 від 31.05.2013 р. на суму 443692,90 грн. (у т.ч. ПДВ 73948,82); №331 від 30.04.2013 р. на суму 544812,26 грн. (у т.ч. ПДВ 90802,04 грн.); № 242 від 31.03.2013 р. на суму 691288,66 грн. (у т.ч. ПДВ 115214,78 грн.); №49 від 31.01.2013 р. на суму 715062,94 грн.; (т.1 а.с.53-67);

- копії податкових накладних: № 30 від 07.09.2012р. на суму 62175,06 грн. (у т.ч. ПДВ 10362,51 грн.); №159 від 26.09.2012 р. на суму 185800,16 грн. (у т.ч. ПДВ 27633,35 грн.); №181 від 28.09.2012 р. на суму 621750,60 грн. (у т.ч. ПДВ 103625,10 грн.); №244 від 30.10.2012 р. на суму 621750,60 грн. (у т.ч. ПДВ 103625,10 грн.); №73 від 12.11.2012 р. на суму 199789,19 (у т.ч. ПДВ 33296,20 грн.); №201 від 27.11.2012 р. на суму 668104,18 грн. (у т.ч. ПДВ 111350,70 грн.); №220 від 28.11.2012 р. на суму 621750,60 грн. (у т.ч. ПДВ 103625,10 грн.); №274 від 30.11.2012 р. на суму 649998,80 грн. (у т.ч. ПДВ 108333,13 грн.); №367 від 31.12.2012 р. на суму 918263,46 (у т.ч. ПДВ 153043,91 грн.); №74 від 15.03.2013 р. на суму 680000,64 грн. (у т.ч. ПДВ 113333,44 грн.); №246 від 31.03.2013 р. на суму 11288,02 грн. (у т.ч. ПДВ 1881,34 грн.); №85 від 19.04.2013 р. на суму 380000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 63333,33 грн.); №138 від 29.04.2013 р. на суму 300000,64 грн. (у т.ч. ПДВ 50000,11 грн.); №77 від 21.05.2013 р. на суму 108001,07 грн. (у т.ч. ПДВ 18000,18 грн.); №18 від 05.06.2013 р. на суму 211750,20 грн. (у т.ч. ПДВ 35291,70 грн.); №99 від 20.06.2013 р. на суму від 211750,20 грн. (у т.ч. ПДВ 35291,70 грн.); №149 від 27.06.2013 р. на суму 340917,82 грн. (у т.ч. ПДВ 56819,64 грн.); №143 від 23.07.2013 р. на суму 558674,89 грн. (у т.ч. ПДВ 93112,48 грн.); №190 від 29.08.2013 р. на суму 502560,00 грн. (у т.ч. ПДВ 83760,00 грн.); №314 від 31.08.2013 р. на суму 436423,68 грн. (у т.ч. ПДВ 72737,28 грн.); №244 від 30.09.2013 р. на суму 502560,00 грн. (у т.ч. ПДВ 83760,00 грн.); №336 від 31.10.2013 р. на суму 150000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 25000,00 грн.); №343 від 30.11.2013 р. на суму 265410,66 грн. (у т.ч. ПДВ 44235,11 грн.); №9 від 02.12.2013 р. на суму 234589,34 грн. (у т.ч. ПДВ 39098,2 грн.); №14019.12.2013 р. на суму 134500,00 грн. (у т.ч. ПДВ 22416,67 грн.); №224 від 25.12.2013 р. 211689,00 грн. (у т.ч. ПДВ 35261,50 грн.); (т.1 а.с.68-76, 79-95);

- копії розрахунків коригувань кількісних і вартісних показників до податкових накладних: №365 від 31.12.2012 р. до податкової накладної №274 від 30.11.2012 р., №366 від 31.12.2012 р. до податкової накладної №220 від 28.11.2012 р. (т.1 а.с.77-78), №245 від 31.03.2013 р. до податкової накладної №220 28.11.2012 р.; №313 від 31.08.2013 р. до податкової накладної №190 від 29.08.2013 р. (т.1 а.с.96-97);

- а також копії розрахунків на оплату: №356 від 06.09.2012 р. на суму 64175,06 грн. (у т.ч. ПДВ 10362,51 грн.); №388 від 25.09.2012 р. на суму 165800,16 грн. (у т.ч. ПДВ 27633,36 грн.); №389 від 25.09.2012 р. на суму 621750,60 грн. (у т.ч. ПДВ 103625,10 грн.); №167 від 14.03.2013 р. на суму 680000,64 грн. (у т.ч. ПДВ 113333,44 грн.); № 242 від 19.04.2013 р. на суму 680000,64 грн. (у т.ч. ПДВ 113333,44 грн.); №284 від 18.05.2013 р. на суму 108001,07 грн. (у т.ч. ПДВ 18000,18 грн.); № 285 від 18.05.2013 р. на суму 635250,60 грн. (у т.ч. ПДВ 105875,10 грн.); №321 від 19.06.2013 р. на суму 487025,46 грн. (у т.ч. ПДВ 487025, 46 грн.); №374 від 22.07.2013 р. на суму 506880,00 грн. (у т.ч. ПДВ 84480,00грн.); №373 від 22.07.2013 р. на суму 506880,00 грн. (у т.ч. ПДВ 84480,00 грн.); №416 від 27.08.2013 р. на суму 502560,00 грн. (у т.ч. ПДВ 83760,00 грн.); №475 від 23.09.2013 р. на суму 502560,00 грн. (у т.ч. ПДВ 83760,00 грн.); №608 від 23.10.2013 р. на суму 586320,00 грн. (у т.ч. 9720,00 грн.); №683 від 22.11.2013 р. на суму 634500,00 грн. (у т.ч. ПДВ 105750,00 грн.); №764 від 18.12.2013 р. на суму 423378,00 грн. (у т.ч. ПДВ 70563,00 грн.); №497 від 09.11.2012 р. на суму 199789,19 грн. (у т.ч. ПДВ 33298,20 грн.); №528 від 26.11.2012 р. на суму 668104,18 грн. (у т.ч. ПДВ 111350,70 грн.); №534 від 28.11.2012 р. на суму 621750,60 грн. (у т.ч. ПДВ 103625,10 грн.); №543 від 30.11.2012 р. на суму 649998,80 грн. (у т.ч. ПДВ 108333,13 грн.). (т.1 а.с.98-116).

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст.86 КАС України, колегія суддів не вбачає недоліків у їх складанні як-то: дефектів форми, змісту або походження тощо, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, а відтак, оглянуті документи здатні призвести до зміни в структурі і стані активів платника податків - сторони правочину, у зв'язку з цим сприймаються судом як належні та допустимі в розумінні ст.70 КАС України докази реальності вчинення господарських операцій.

Фактичних даних, які б засвідчували наявність у платника податків наміру набути у спірних правовідносинах безпідставну податкову вигоду, в ході розгляду справи не виявлено.

Добутими доказами підтверджується факт вибуття з власності суб'єкта права-платника податків коштів в оплату вартості придбаних товарів (робіт, послуг), факт юридичної не пов'язаності сторін правочину, факт відсутності у сторін правочину спільних економічних інтересів, що в сукупності підтверджує звичайність умов ведення господарської діяльності.

Судовим розглядом також встановлено, підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем, що між позивачем - ТОВ "Старк" (замовник), та Куп'янською філією ПАТ "Харківгаз" (Газорозподільне підприємство) укладені договори про розподіл природного газу: договір №831 від 01.10.2011р. та додаткова угода №4 до договору №831, договір № 09-Т-ПРФ425-2013 (т. 2 а.с. 5-9, 28-31).

Як вбачається з актів виконаних послуг з розподілу природного газу Куп'янської філії ПАТ "Харківгаз", газорозподільне підприємство виконало роботу по розподілу природного газу, а замовник безперебійно отримав природний газ. (т.2 а.с.12-83).

Так, п. 3 Договору від 27.08.12р. "Порядок та умови постачання, приймання газу" № Г-12/105 передбачено, що постачальник - ТОВ "Укр Енерго Холдинг", передає газ покупцю - ТОВ ВКФ "Старк", на комерційних вузлах обліку газу, що постачається споживачем, та підставою для підписання акту прийому - передачі газу є підписання повноважними особами постачальника, покупця та підприємства, котре здійснювало транспортування та облік газу покупцю, акту прийому - передачі послуг з транспортування газу від постачальника до покупця.

Кожний акт приймання - передачі природного газу від постачальника - ТОВ "Укр Енерго Холдинг", покупцю - ТОВ ВКФ "Старк", містить інформацію про місце його складання: м. Київ.

Вказані акти складались до договорів №831 від 01.10.2011р. та № 09-Т-ПРФ425-2013 р. про розподіл природного газу, що були укладені між ТОВ ВКФ "Старк" та Куп'янською філією ПАТ "Харківгаз" (Газорозподільне підприємство), а відтак жодного відношення до до Договору № Г-12/105 від 27.08.2012 р. на постачання природного газу, як стверджує відповідач, не мають.

Окрім того, відповідачем а ні в акті перевірки, а ні під час розгляду справи не ставиться під сумнів факт наявності природного газу, його транспортування за договорами, укладеними між позивачем та ПАТ "Харківгаз". Витрати позивача на виготовлення продукції: пісок сухий, пісок мелений пилоподібний, перевіряючими прийняті. Податкові зобов'язання, що сплачені позивачем у визначений період у зв'язку з реалізацією готової продукції зараховані і порушень саме в згаданих питаннях не встановлено. Разом з цим, відповідач стверджує, що господарські операції по поставці газу фактично не відбувалися.

Відносно викладених в акті перевірки обставин господарської діяльності контрагента позивача -ТОВ "Укр Енерго Холдинг", які викладені в акті ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 18.06.2014р. № 488/3-22-08/38038769 "Про результати виїзної позапланової перевірки ТОВ "Укр Енерго Холдинг" з питань визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податків по взаємовідносинам з ТОВ "Євро - Тек 2011" за період з 01.01.2012р. по 31.04.2014р.", колегія суддів зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України, а діяння по відображенню в документах обов'язкової податкової звітності, тобто в офіційних документах завідомо недостовірних відомостей, є об'єктивною стороною злочину, передбаченого ст.366 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Між тим, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінального провадження відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, доказів наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином чи рішення суду про визнання правочину недійсним суб'єктом владних повноважень до суду також не подано.

Окрім того, в силу приписів статей 207 і 208 Господарського кодексу України, ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України, одного лише висновку органу державної податкової служби про нікчемність вчиненого платником податків правочину або про нереальність здійсненої платником податків господарської операції є недостатньо для судження іншого податкового органу про вчинення контрагентом такого платника порушення закону, оскільки податкові органи не наділені законодавцем виключною прерогативою на визнання правочинів такими, що суперечать закону.

Слушність наведеного висновку підтверджується правозастосовчою практикою Європейського Суду з прав людини (рішення від 22.01.2009р. у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), а також правозастосовчою практикою Верховного Суду України (постанова від 09.09.2008р. у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010р. у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011р. у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011р. у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень), врахування якої при відправленні правосуддя є обов'язковим в силу приписів ст.244-2 КАС України.

Судовим розглядом також встановлено, що позивачем - ТОВ ВКФ "Старк", у серпні 2012 року було придбано у ПП "Тронік" за договором №80601 від 06.08.2012 року: кришку редуктора МАЗ-543, шестерню ведучу бортової передачі МАЗ-543, шестерню сонячну бортової передачі МАЗ-543.

Вказані запчастини були використані в господарській діяльності підприємства, а саме: зазначені запчастини були списані на автокран КС-5571 на автомобільній базі МАЗ 543, що підтверджуються накладною-вимогою на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів №ССТ00000545 від 31.08.2012 р., дефектним актом №545 від 31.08.2012 р. (т.1 а.с.122-123).

Факт придбання запчастин підтверджується наданими позивачем податковими накладними №20 від 08.08.2012 р. на суму 3600,00 грн. (у т.ч. ПДВ 600,00 грн.), №21 від 08.08.2012 р. на суму 3600,00 грн. (у т.ч. ПДВ 600,00 грн.) та видатковою накладною №410 від 09.08.2012 р. на суму 3600,00 грн. (у. т.ч. ПДВ 600,00 грн.), видатковою накладною №411 від 09.08.2012 р. на суму 3600,00 грн. (у т.ч. ПДВ 600,00 грн.). (т.1 а.с.117-120). Зазначені запчастини були списані на автокран КС-5571, що підтверджуються накладною-вимогою на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів №ССТ00000545 від 31.08.2012 р., дефектним актом №545 від 31.08.2012 р. (т.1 а.с.122-123).

Єдиною підставою для висновків перевіряючих про порушення позивачем вимог п. 198.3, п. 198.5 ст. 198 ПК України є висновки Дергачівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області, викладені в акті від 09.10.2013р. №54/20-11-22-02/32548833 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП "Троник" (податковий номер 32548833) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.07.2012 по 31.07.2013р." (т.2 а.с.122-124). Так, Дергачівська ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області стверджує, що ПП "Троник" відсутнє за податковою адресою.

Однак, як зазначалось вище, обов'язок ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податків. При цьому, такий платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. відповідальність стосується кожного окремого платника податків і не може поширюватись на третіх осіб, у т.ч. на його контрагентів.

В силу приписів ч.4 ст.70 КАС України, Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (затверджено постановою КМУ від 27.12.2010р. №1232; далі за текстом - Порядок №1232), а також Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом - Порядок №984) отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, в котрих викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону.

Як з'ясовано судом в ході розгляду спору, позивачем - ТОВ ВКФ "Старк", у липні 2012 року було придбано у ПП "Промтехсервіс" принтер НР А4 LazerJet P1102 (CE 651A).

Вказане підтверджується рахунком на оплату №ZK 0586968 від 04.07.2012 р. на суму 982,00 грн. (у т.ч. ПДВ 163,67 грн.), податковою накладною №30 від 05.07.2012 р. на суму 982,00 грн. (у т.ч. ПДВ 163,67 грн.), видатковою накладною №90 від 06.07.2012 р. на суму 982,00 грн. (у т.ч. ПДВ 163,67 грн.), товаро-транспортною накладною №8587 від 06.07.2012 р. (т.1 а.с.124-127).

Зазначений принтер був введений в експлуатацію згідно акту №ССТ00000013 від 09.07.2012 р. на підставі наказу по підприємству №4/3 від 09.07.2012 р. (т.1 а.с.128-130).

Відповідно акту Основ'янської ОДПІ м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області №802/221/22628087 від 07.06.2013 р. "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП "Промтехсервіс" (код ЄДРПОУ - 22628087) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентом ТОВ "Преміум" (код ЄДРПОУ 35475103) за травень, липень, серпень 2012 р." (т.2 а.с. 107-109) встановлено відсутність посадових осіб ПП "Промтехсервіс", про що складений акт від 03.06.2013р. № 756/22.4-07.

Оскільки, це єдина підстава, котра вплинула на висновки відповідача про відображення позивачем у звітності показників господарської операції, яка фактично не відбулася, колегія суддів не приймає їх згідно до вимог ст. 124 Конституції України, ст.70 КАС України та статей 207 і 208 Господарського кодексу України, ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України.

Судовим розглядом встановлено, що позивач - ТОВ ВКФ "Старк", отримав у лютому 2013 року послуги по перевезенню вантажу від ТОВ "Гатіора", а саме: було перевезено трубу 1820*8 та конус 950*1820 (барабан урізаний), що були придбані у ТОВ "Легіон".

Факт отримання зазначених послуг підтверджується податковою накладною №93 від 07.02.2013 р. на суму 3000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 500,00 грн.), актом виконаних робіт №93 від 07.02.2013 р., видатковою накладною №0307 від 12.02.2013 р. та товаро-транспортною накладною №18. (т.1 а.с.131-34).

За результатами перевірки ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, оформленої актом №459/26-56-22-01-03/38091733 від 21.08.2014 р. "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Гатіора" (код ЄДРПОУ 38091733) щодо господарських взаємовідносин із платниками податків за період з 01.06.2012 р. по 30.03.2014". (т.2 а.с.125-129), встановлено, що підприємство не знаходиться за податковою адресою, а також відсутні об'єкти оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.06.2012 р. по 30.06.2014р.

За таких підстав, відповідач дійшов висновку про не можливість встановити зв'язок понесених витрат (з урахуванням ПДВ), ТОВ ВКФ "Старк" в частині взаємовідносин за липень 2012р. з господарською діяльність перевіряємого підприємства.

Оскільки, як встановлено судовим розглядом, це єдина підстава, котра вплинула на висновки відповідача про відображення позивачем у звітності показників господарської операції, яка фактично не відбулася, колегія суддів не приймає їх згідно до вимог ст. 124 Конституції України, ст.70 КАС України та статей 207 і 208 Господарського кодексу України, ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України.

Судовим розглядом також встановлено, що ТОВ ВКФ "Старк" було придбано у ТОВ "Торговий дім "Євротєх" у серпні, вересні, листопаді 2012 р. шини:

- 26.5 R25 X B01N**TL HILO (4011940000) у кількості 2 штуки;

- 23.5 R25 HILO 01N TL (4011940000) у кількості 6 штук;

- 26.5 R25 X B01N**TL HILO (4011940000) у кількості 2 штуки;

- 23.5 R25 HILO 01N TL (4011940000) у кількості 2 штуки;

- 26.5 R25 X B01N**TL HILO (4011940000) у кількості 2 штуки.

На підтвердження доводу про реальність вказаної господарської операції платник податків подав до суду:

- податкові накладні: №110 від 16.08.2012 р. на суму 79500,00 грн. (у т.ч. ПДВ 13250,00 грн.), №174 від 24.09.2012 р. на суму 145200,02 грн. (у т.ч. ПДВ 24200,00 грн.), №62 від 30.12.2012 р. на суму 48400,01 грн. (у т.ч. ПДВ 8066,67 грн.), №40 від 23.11.2012 р. на суму 48400,01 грн. (у т.ч. ПДВ 8066,67), №175 від 24.09.2012 р. на суму 79500,00 грн. (у т.ч. ПДВ 13250,00 грн.);

- рахунки на оплату №1512 від 16.08.2012 р. на суму 79500,00 грн., №1818 від 18.09.2012 р. на суму 145200,02 грн., №2112 від 28.11.2012 р. на суму 48400,01 грн., №2091 від 22.11.2012 р. на суму 48400,01 грн., №1840 від 20.09.2012 р. на суму 79500,00 грн.;

- видаткові накладні №1000 від 17.08.2012 р. на суму 79500,00 грн., №1262 від 26.09.2012 р. на суму 121000,02 грн., №1416 від 30.11.2012 р. на суму 24200,00 грн., № 1417 від 30.11.2012 р. на суму 79500,00 грн., №1418 від 30.11.2012 р. на суму 48400,01 грн., №1419 від 30.11.2012 р. на суму 48400,01 грн.;

- товаро-транспортні накладні №01АБ від 17.08.2012 р., № 01АБ від 26.09.2012 р., №04АБ від 30.11.2012 р.

Придбані шини були списані позивачем на самоскиди VOLVO A35E та А25Е, що підтверджується накладними - вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів від 02.08.2012 р., 04.10.2012 р., від 09.10.2012 р., від 24.10.2012 р., від 04.12.2012 р., від 24.01.2013 р.; та дефектними актами №175 від 20.08.2012 р., №841 від 04.10.2012 р., №867 від 09.10.2012 р., №1009 від 24.10.2012 р., № 1364 від 04.12.2012 р., №1365 від 04.12.2012 р., №166 від 24.01.2013 р. (т.1 а.с.135-167).

ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська складений акт №89/226/ 34365328 від 28.01.2013 р. "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ТД "Євротєх" (код ЄДРПОУ 34365328) з питань правомірності проведених господарських відносин з платником податків. (т.2 а.с. 116-121), за висновками якого підприємство не знаходиться за податковою адресою, а також не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме, встановлено дефектність первинних документів та відсутність об'єктів оподаткування, та неможливість реального здійснення платником податків операцій постачальників по ланцюгу постачання: контрагенти/постачальники - ТОВ "ТД "Євротєх" - контрагенти/покупці.

Оскільки, як встановлено судовим розглядом, це єдина підстава, котра вплинула на висновки відповідача про відображення позивачем у звітності показників господарської операції, яка фактично не відбулася, колегія суддів не приймає їх згідно до вимог ст. 124 Конституції України, ст.70 КАС України та статей 207 і 208 Господарського кодексу України, ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України.

Так, згідно п.п. 198.1., 198.2 Податкового кодексу України вищеназваної статті право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Підпунктом 198.6 п. 198 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Встановлені судом фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарських операції між позивачем та його контрагентами, а також правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту суми витрат на оплату вартості отриманих товарів (робіт, послуг), відповідно до первинних документів та за податковими накладними, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстнації, що судження податкового органу про неправомірність формування податкового кредиту та завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ внаслідок чого занижено суми зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у перевіреному періоді не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.

Отже, в ході судового розгляду відповідачем не доведено правомірності мотивів винесення спірного податкового повідомлення - рішення, що зумовлює висновок про необґрунтованість визначення платнику податків додаткових податкових зобов'язань і, як наслідок, наявність факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Старк".

Отже, доводи апеляційної скарги відповідача про порушення судом першої інстанції під час розгляду справи вимог п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України та норм ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об'єктивності розгляду справи висновків суду не спростовують, оскільки при розгляді справи суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. 159 КАС України повно і всебічно, в межах заявлених вимог, з'ясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку наявним у справі доказам, правильно вирішив питання щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, та вирішив справу на підставі норм матеріального права, які регулюють ці правовідносини.

З огляду на вищевикладене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2014р. по справі № 820/16746/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Спаскін О.А. Судді (підпис) (підпис) Сіренко О.І. Любчич Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 09.02.2015 р.