Рішення

від 03.02.2015 по справі 922/5775/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" лютого 2015 р.Справа № 922/5775/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Пустовалова І.С.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан - 1", м. Харків про стягнення коштів в сумі 25 698,46 грн. за участю представників сторін:

від позивача - Корж О.А.

від відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2014 року ПАТ "Харківміськгаз" (надалі - позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ "Меридіан - 1" (надалі - відповідач), в якому просило суд стягнути з відповідача суму основної заборгованості в розмірі 20 189,15 грн., пеню в розмірі 3 289,77 грн., 3 % річних в сумі 473,89 грн., збитки від інфляційних процесів в розмірі 3 391,76 грн., а також витрати зі сплати судового збору в сумі 1 827 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем покладених на нього зобов'язань за Договором на постачання природного газу за регульованим тарифом № 2013/ТП-ПР-9451 від 20.12.2012 року в частині повноти та своєчасності проведення розрахунків за поставлений природний газ.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.12.2014 року за позовною заявою порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 21.01.2015 року об 11:00 год.

У зв'язку з неявкою представника відповідача у призначене судове засідання, ухвалою суду від 21.01.2015 року розгляд справи було відкладено на 03.02.2015 року до 11:00 год.

Представник позивача в судовому засіданні 03.02.105 року надав до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій заявником було здійснено перерахунок заявленої до стягнення суми пені в бік зменшення.

Так, з урахуванням наданих уточнень, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь ПАТ "Харківміськгаз" суму основної заборгованості в розмірі 20 189,15 грн., пеню в розмірі 1 643,66 грн., 3 % річних в сумі 473,89 грн., збитки від інфляційних процесів в розмірі 3 391,76 грн., а також витрати зі сплати судового збору в сумі 1 827 грн.

Подана позивачем заява приймається судом до розгляду, як така не суперечить інтересам сторін та узгоджується з приписами діючого законодавства.

З урахуванням викладеного розгляд справи продовжується, виходячи із нового розміру позовних вимог та ціни позову.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві.

Так, 20 січня 2015 року на адресу суду повернулась ухвала про порушення провадження по справі від 15.12.2014, надіслана відповідачу, з довідкою відділення Укрпошти про повернення відправлення у зв'язку із закінченням терміну зберігання.

Відповідно до пунктів 3.9.1, 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011р. в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд не вбачає підстав для відкладення судового засідання та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

20.12.2012 року між ПАТ "Харківміськгаз" (Постачальник) та ТОВ "Меридіан-1" (Споживач) був укладений Договір на постачання природного газу за регульованим тарифом № 2013/ТП-ПР-9451 (надалі - Договір).

Відповідно до умов вказаного Договору позивач взяв на себе зобов'язання постачати відповідачеві природний газ в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб відповідача, а відповідач оплачувати вартість газу та надання послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Згідно до п.4.6 Договору оплата вартості послуг з постачання природного газу здійснюється відповідачем авансовими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу згідно з Додатком 2. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період відповідач проводить остаточний розрахунок не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим (п.4.6.3 договору).

Пунктами 2.6, 2.7, 2.8, 2.9 Договору визначено, що послуги з постачання газу документально оформлюються підписаним сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється згідно з даними вузлів обліку. Позивач до п'ятого числа наступного за звітним місяцем, направляє відповідачу два примірники акта приймання-передачі газу за звітний місяць, які підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою позивача. Відповідач протягом двох робочих днів з моменту одержання акту приймання-передачі газу взяв на себе зобов'язання повернути позивачеві один примірник оригіналу акту, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою відповідача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту приймання-передачі газу. Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків відповідача з позивачем.

На виконання умов вищезазначеного договору, позивачем за період січень - лютий 2014 року, було поставлено відповідачу природний газ загальною вартістю 20 971,02 грн. що підтверджується відповідними актами приймання - передачі від 31.01.2014 року та від 28.02.2014 року, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с. 20 - 21).

Вказані акти приймання - передачі природного газу підписані обома сторонами та скріплені печатками юридичних осіб підприємств позивача та відповідача.

Між тим, відповідач допустив порушення взятих на себе договірних зобов'язань в частині своєчасності та повноти розрахунків за поставлену продукцію, у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість перед позивачем за спірний період в сумі 20 189,15 грн.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 20 189,15 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.ст. 174, 179 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) договір є підставою виникнення господарських прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо в зобов'язанні встановлено строк (дату) його виконання, то воно повинно бути виконано в цей строк (дату).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, що передбачено ч.1 ст. 612 ЦК України.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, ненадання відповідачем суду доказів погашення боргу, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 20 189,15 грн. підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 1 643,66 грн., суд зазначає наступне.

Частиною першою ст. 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Так, частиною шостою ст. 232 ГК України, передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи із змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.

Пунктом 6.2.2. Договору сторони визначили, що у разі порушення Споживачем вимог порядку проведення розрахунків, передбаченого розділом 4 Договору, із Споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день такого прострочення.

Позивачем до матеріалів справи було надано уточнений розрахунок пені, здійснений відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" за яким сума штрафних санкцій внаслідок неналежного виконання відповідачем грошового зобов'язання склала 1 643,66 грн. за період прострочення з 06.02.2014 року по 06.08.2014 року.

Судом перевірено правильність нарахування позивачем суми пені та встановлено, що даний розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, здійснений вірно, а тому визначена до сплати сума штрафних санкцій в розмірі 1 643,66 грн. підлягає стягненню в повному обсязі.

Стосовно позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 473,89 грн. та інфляційних втрат в розмірі 3 391,76 грн. суд зазначає наступне.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

З огляду на викладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 473,89 грн. та інфляційних втрат в розмірі 3 391,76 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зібрані у справі докази та їх належна оцінка свідчать про обґрунтованість заявлених позивачем вимог, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про їх задоволення в повному обсязі.

Суд, вирішуючи питання розподілу судових витрат, встановивши сторону, з вини якої справу було доведено до суду, керується ст.ст. 44, 49 ГПК України, відповідно до яких судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 75, ст. 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан - 1" (61202, м. Харків, вул. Целіноградська, 38-а, код ЄДРПОУ 19464914) на користь Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз" (61004, м. Харків, вул. Жовтневої революції, 57/59, код ЄДРПОУ 03359552) суму основної заборгованості в розмірі 20 189,15 грн., пеню в розмірі 1 643,66 грн., 3 % річних в сумі 473,89 грн., збитки від інфляційних процесів в розмірі 3 391,76 грн., а також судовий збір в сумі 1 827 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 09.02.2015 р.

Суддя С.Ч. Жельне

справа № 922/5775/14