Ухвала

від 10.02.2015 по справі 826/4349/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/4349/14 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

Іменем України

10 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Мєзєнцева Є.І.

Старової Н.Е.

При секретарі Ковтун І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Трест Міськбуд-4" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2014 року адміністративний позов ВАТ "Трест Міськбуд-4" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві була проведена камеральна перевірка з питань своєчасності сплати ВАТ «Трест Міськбуд-4» (ідентифікаційний код 04013206) земельного податку за період з 01 червня 2009 року по 24 лютого 2014 року.

За результатами даної перевірки було складено акт перевірки № 000057/15-824 від 24 лютого 2014 року, яким встановлено порушення підприємством строків сплати узгоджених податкових зобов'язань по земельному податку, передбачених п. 287.3 статтею 287 Податкового кодексу України.

Факт несвоєчасно сплачених самостійно узгоджених податкових зобов'язань по земельному податку та дати фактичного погашення таких сум, зафіксовані в акті перевірки, позивачем не заперечуються.

На підставі акту перевірки ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення від 07 березня 2014 року № 0000731508/0 , яким на підставі ст. 126 Податкового кодексу України за порушення ВАТ «Трест Міськбуд-4» граничного строку сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 39 508, 00 грн. по земельному податку, всього на 12 календарних днів, нарахувало підприємству штраф на суму 3 950, 80 грн. (що складає 10% від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов'язання); за № 0000741508/0 , яким на підставі ст. 126 Податкового кодексу України за порушення ВАТ «Трест Міськбуд-4» граничного строку сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 132 479, 95 грн. по земельному податку, всього на 274 календарних днів, нарахувало підприємству штраф на суму 132 479, 95 грн. (що складає 20% від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов'язання).

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в судовому порядку.

Положеннями пп. 14.1.156 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначається сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно пп. 14.1.39 п. 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п. 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, пп. 287.3 статті 287 ПК України встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Разом з тим, порядок подання платниками податку податкових декларацій по земельному податку та сплати цього податку в період до 01 січня 2011 року регулювався Законом України «Про плату за землю», який втратив чинність з набранням законної сили Податковим кодексом України.

Зокрема, за приписами ч. 1 статті 17 цього Закону податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, мало сплачуватися рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до статті 126 ПК України у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Крім того, п. 7 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу штрафна санкція за порушення податкового законодавства за період з 01 січня 2011 року по 30 червня 2011 року застосовується в розмірі 1 грн.

Разом з тим, в силу норм п. 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

З огляду на викладене, судом першої інстанції вірно встановлено, що норми п. 102.1 ст. 102 ПК України визначають строки, протягом яких податковий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків, в т.ч. при застосуванні штрафних санкцій у розмірах, встановлених ст. 126 цього Кодексу.

Так, на день проведення камеральної перевірки, за результатами якої були складений акт від 24 лютого 2014 року та сформовані спірні податкові повідомлення-рішення від 07 березня 2014 року, строк давності (1095 днів) для визначення відповідачем штрафних санкцій за несвоєчасну сплату позивачем грошових зобов'язань по земельному податку, задекларованих в податкових деклараціях за 2009 - 2011 роки, відповідно сплинув ще 22 та 23 червня 2012 року, 01 лютого 2013 року та 01 лютого 2014 року (тобто на дні закінчення 1095 дня, що наставав за останнім днем граничного строку подання податкових розрахунків земельного податку (звітного та уточнюючого розрахунків) за 2009 рік, та податкових декларацій за 2010 - 2011 року, що визначені ч. 1 ст. 14 Закону України «Про плату за землю» і п. 288.7 ст. 288 ПК України).

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ДПІ у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві актом перевірки № 000057/15-824 від 24 лютого 2014 року неправомірно встановлено порушення позивачем термінів сплати податкового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб протягом строків, визначених нормами ПК України, так як спірні податкові повідомлення - рішення були прийняті поза межами вказаного у п. 102.1 статті 102 ПК України строку.

Враховуючи наведене, нарахування ДПІ у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві сум штрафу ВАТ "Трест Міськбуд-4" в розмірі 39 508, 00 грн. та 132 479, 95 грн. за висновками акту податкової перевірки є безпідставним, а тому позовні вимоги про визнання протиправними, та скасування податкових повідомлень-рішень від 07 березня 2014 року № 0000731508/0 та № 0000741508/0 підлягають задоволенню.

Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Старова Н.Е.

Мєзєнцев Є.І.