Постанова

від 23.07.2009 по справі 12/2920

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

12/2920

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 23 липня 2009 р.                                                                                    № 12/2920  

Вищий  господарський  суд  України  у  складі  колегії  суддів:

головуючого      Дерепи В.І.,

суддів :Васищака І.М.,Подоляк О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

ГП "Чигиринські теплові мережі"

на постановуКиївського міжобласного апеляційного господарського суду від 02.12.2008 р.

у справі№ 12/2920

за позовом ГП "Чигиринські теплові мережі" (надалі –Підприємство)

доДП "Будівельне управління № 4" ВАТ "Енергожитлобуд"(надалі –Товариство)

простягнення 4 596, 22 грн.

за участю представників:

від позивача- Іваненко В.І.

від відповідача- не з'явились

В С Т А Н О В И В:

В червні 2008 року Підприємство звернулось до господарського суду з позовом до Товариства про стягнення 4 596,22 грн. боргу по оплаті спожитої теплової енергії на централізоване опалення належних відповідачу житлових приміщень № 211 та № 247 в багатоповерховому житловому будинку № 13 по вул. Енергетиків в м. Чигирин за опалювальний період 2006-2007 років.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 08.09.2008 р. (суддя Грачов В.М.) позов задоволено.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02.12.2008 р. (судді: Тарасенко К.В., Ільєнок Т.В., Шкурдова Л.М.) рішення скасовано, в позові відмовлено.

Не погоджуючись з постановою, Підприємство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи із наступного.

Відповідно до роз'яснень, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове рішення" зі змінами та доповненнями, рішення є законним  тоді,  коли  суд,  виконавши  всі  вимоги процесуального  законодавства  і  всебічно перевіривши обставини,  вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати. Мотивувальна частина рішення повинна мати також посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права і обов'язки сторін у спірних правовідносинах. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Резолютивна частина рішення повинна містити чіткі та безумовні висновки, що ґрунтуються на аналізі та оцінці фактичних обставин викладених у його мотивувальній частині, та відповідати застосованим до спірних відносин нормам права.

Відповідно до приписів ст. ст. 45, 47, 43 ГПК України судові рішення приймаються судом за результатами обговорення усіх обставин справи та за умови здійснення за своїм внутрішнім переконанням оцінки доказів, що ґрунтується на  всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Прийняті у справі рішення та постанова вказаним вимогам не відповідають.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, житлові приміщення № 211 та № 247 в багатоповерховому житловому будинку № 13 по вул. Енергетиків в м. Чигирин належать Товариству.

Між Підприємством та Товариством письмового договору про надання послуг з централізованого опалення вказаних житлових приміщень не укладено.

В обґрунтування рішення суд першої інстанції посилався на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 27.07.2005 р. у справі № 10/1973 та на рішення господарського суду Черкаської області від 10.10.2006 р. у справі № 10/4292, якими спори між тими ж сторонами про стягнення плати за спожиту теплову енергію на опалення даних приміщень за опалювальні періоди попередніх років вирішено на користь позивача, та на підставі ч. 2 ст. 35 ГПК України задовольнив позов.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Посилаючись на преюдиціальне значення факту надання позивачем послуг з опалення відповідачу судом першої інстанції не враховано, що у справі № 10/1973 було задоволено стягнення боргу з позивача на користь відповідача за опалювальний період з листопада 2001 року по квітень 2005 року, а у справі № 10/4292 –з березня 2005 року по лютий 2006 року. У даній справі позивач просить стягнути борг за опалювальний період з жовтня 2006 року по квітень 2007 року. Питання надання позивачем послуг з опалення відповідачу в період з жовтня 2006 року по квітень 2007 року не було предметом розгляду та доказування у даних справах, а тому застосування судом ч. 2 ст. 35 ГПК України є помилковим.

Приймаючи оскаржувану постанову про відмову в позові, суд апеляційної інстанції посилався на те, що між позивачем та відповідачем не було укладено договору про надання послуг з централізованого опалення житлових приміщень, що належать відповідачу.

Проте, судом апеляційної інстанції не встановлено, чи здійснювалось фактично, в період з жовтня 2006 року по квітень 2007 року, централізоване опалення даних житлових приміщень.

У зв'язку із вищевикладеним колегія суддів вважає, що приймаючи рішення, суди надали неповну та невірну юридичну оцінку обставинам справи, порушили і неправильно застосували норми матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим, враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції (ст. 1117 ГПК України), рішення та поснанова підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд місцевому господарському суду.

При новому розгляді справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ГП "Чигиринські теплові мережі" задовольнити частково.

Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02.12.2008 р. та рішення господарського суду Черкаської області від 08.09.2008 р. у справі № 12/2920 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Черкаської області.

Головуючий, суддя                                                                      В. Дерепа

С у д д і                                                                                           І. Васищак

                                                                                                        О. Подоляк