Постанова

від 28.07.2009 по справі б29/13-09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Б29/13-09

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 28 липня 2009 р.                                                                                    № Б29/13-09  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Панової І.Ю.–головуючого ( доповідач у справі)

Заріцької А.О.,

Хандуріна М.І.

розглянувши касаційне подання Заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави, в особі Дніпропетровської міської ради  

на постановугосподарського суду Дніпропетровської  області від 13.01.2009

у справі господарського суду№ Б29/13-09Дніпропетровської області

за заявою ТОВ "Адвокатська фірма "Династія"

доДержавного міського комунального підприємства "Будинок вчених"

пробанкрутство

за участю представників сторін:

від  Генеральної прокуратури України  –Івченко О.А.,

від Дніпропетровської міської ради –Кулик Т.А.,

від ТОВ "Адвокатська фірма "Династія" –Піддубна Г.В.

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Дніпропетровської  області  від 13.01.2009 у справі № Б29/13-09   Державне міське комунальне підприємство "Будинок вчених" визнано банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура на підставі ст. 52 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом",   ліквідатором призначено ініціюючого кредитора -  ТОВ "Адвокатська фірма "Династія".

Не погоджуючись з вказаною постановою, Заступник прокурора Дніпропетровської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційним поданням, в інтересах держави, в особі Дніпропетровської міської ради,  в якому просить скасувати постанову господарського суду Дніпропетровської  області  від 13.01.2009 у справі      № Б29/13-09, посилаючись на порушення господарським  судом норм ч.8, ст.5, ст. 52  Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши в касаційному порядку  постанову господарського суду,  на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області  від  31.12.2008 порушено провадження у справі за заявою ТОВ "Адвокатська фірма "Династія" до Державного  міського  КП "Будинок вчених"  про банкрутство, в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .

Постановою господарського суду Дніпропетровської області  від 13.01.2009 у справі № Б29/13-09   Державне міське КП "Будинок вчених"  визнано банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура на підставі ст. 52 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом",   ліквідатором призначено ТОВ "Адвокатська фірма "Династія".

Статтею  52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що у разі, якщо громадянин-підприємець -  боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів справи,  в заяві про порушення справи про  банкрутство ініціюючий кредитор посилається, на наявність перед ним у КП "Будинок вчених"  заборгованості в розмірі 8000 грн. за надані послуги за договором від 13.12.2007р., акти виконаних робіт від 31.01.2008, від 29.02.2009 та  довідку Єдиного державного реєстру про відсутність боржника за юридичною адресою.

Відповідно до вимог ст.1   Закону України   “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців ”  місцезнаходження юридичної особи –адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені ( далі –виконавчий орган).

Згідно з ст.17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців ” в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Відповідно до вимог ч.1 ст.18 вказаного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що, відповідно до вимог ст. 34 ГПК України,   лише факт внесення  відомостей про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням  до реєстру може слугувати доказом відсутності боржника.

В постанові від 13.01.2009 господарським судом Дніпропетровської області з'ясований цей факт, який є кваліфікуючою ознакою особливості процедури банкрутства за ст. 52 Закону, встановлено, що станом на 25.12.2008 , згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру боржник відсутній за місцезнаходженням.

    Однак,  колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог  ч. 3 ст.6  Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка регулює загальні,  основні підстави для порушення справи про банкрутство,   справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора ( кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими та не були задоволені протягом трьох місяців після пред'явлення до виконання та відкриття виконавчого провадження, в порядку, встановленому Законом України  "Про виконавче провадження".

Стаття  52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка має назву "Особливості банкрутства відсутнього боржника", передбачає ці самі "інші  випадки" та особливості  порушення справи про банкрутство, про які ідеться в ч. 3 ст. 6 Закону, а саме,   - у разі, якщо громадянин-підприємець -  боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Виходячи з викладеного, ч. 3 ст. 6 Закону містить загальні норми , а стаття 52 Закону передбачає спеціальні норми, які регулюють  банкрутство за спрощеною процедурою.

Виходячи з викладеного, Закон України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачає можливості порушення справи про банкрутство, як за загальною, так і за  процедурою, яка передбачена ст. 52 Закону,  у відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора.

При розгляді   питання щодо безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора у справі про банкрутство за спрощеною процедурою, існують  дві особливості, які притаманні процедурі, яка регулюється ст. 52 Закону  в площині безспірності грошових вимог, а саме -  справа про банкрутство відсутнього боржника може бути порушена незалежно від розміру грошових вимог кредитора, які повинні мати безспірний характер ,а також незалежно від спливу трьохмісячного строку , передбаченого ч. 3 ст.6 Закону,  встановленого  для їх погашення, з моменту відкриття виконавчого провадження, всі інші підстави для порушення провадження у справі про банкрутство, у тому числі і вимоги щодо  складу грошового зобов'язання, передбаченого ст. 1 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", регулюються загальними нормами Закону.

Ініціюючим кредитором, при зверненні до суду з заявою про порушення справи про банкрутство за  процедурою, яка передбачена ст. 52 Закону,  не надано  господарському суду доказів наявності виконавчих документів, які передбачені ст. 3 Закону України " Про виконавче провадження" та підтверджують безспірність вимог ініціюючого  кредитора,  а також доказів відкриття виконавчого провадження.

Виходячи з викладеного, Колегія суддів Вищого господарського суду України  дійшла висновку, що господарський суд Дніпропетровської  області   без належних правових підстав порушив провадження у справі  про банкрутство відсутнього боржника ,  без  належних доказів наявності безспірних вимог, безпідставно  продовжив процедуру банкрутства Державного  міського  КП "Будинок вчених"  та  визнав його банкрутом.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

          Касаційне подання Заступника прокурора Дніпропетровської області    задовольнити.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області  від 13.01.2009 у справі № Б29/13-09 скасувати.

           Справу передати  на розгляд до господарського суду Дніпропетровської  області.

Головуючий                                                                           І.Ю. Панова

Судді                                                                                                   А.О. Заріцька

          М.І. Хандурін