Рішення

від 08.07.2009 по справі 8/72-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/72-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 РІШЕННЯ          

від "08" липня 2009 р.                                                       по справі  № 8/72-38

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю “Західна цукрова група”, м. Луцьк   

До відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю “Варус - Логістик”,

м. Дніпропетровськ    

Товариства з обмеженою відповідальністю “Телеван”, м. Луцьк   

Про стягнення 11 727 грн. 60 коп.  

                                                                                     Суддя  Кравчук А.М.

Представники:

Від позивача: Гретчин Г.М., довіреність від 01.12.2008 року   

Від відповідачів: н/з.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України  роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України  роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.

       Суть спору: позивач  - товариство з обмеженою відповідальністю “Західна цукрова група”  просить стягнути з відповідача -  товариства з обмеженою відповідальністю “Варус - Логістик” заборгованість в сумі 11 227 грн. 60 коп., в тому числі: 9 487 грн. 00 коп. основного боргу згідно договору №45 від 01.02.2008 року, 1 208 грн. 00 коп. пені, 169 грн. 00 коп. річних, 863 грн. 60 коп. збитків від інфляції та судові витрати по справі: 117 грн. 28 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита та 312 грн. 50 коп. в повернення витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також стягнути солідарно з відповідачів: товариства з обмеженою відповідальністю “Варус - Логістик” та товариства з обмеженою відповідальністю “Телеван” 500 грн. 00 коп. боргу згідно договору поруки №2503 від 24.07.2008 року.

      Позивач у заяві про уточнення позовних вимог від 08.07.2009 року та його представник в судовому засіданні у зв'язку з оплатою відповідачем - ТзОВ «Варус – Логістик»  основного боргу просить стягнути з останнього 2 240 грн. 60 коп.

(1 208 грн. 00 коп. пені, 169 грн. 00 коп. річних, 863 грн. 60 коп. збитків від інфляції), 500 грн. 00 коп. – солідарно з ТзОВ «Телеван».

      Відповідач - ТзОВ «Варус – Логістик» у надісланому по факсу 07.07.2009 року на адресу суду клопотанні просить провадження у справі на суму 9 486 грн. 99 коп. основного боргу припинити у зв'язку з оплатою згідно платіжного доручення №16 від 03.07.2009 року; зменшити нараховані штрафні санкції з урахуванням сплати ним основного боргу, відсутності обігових коштів та складної економічної ситуації в країні. Справу просить розглядати без участі представника ТзОВ «Варус – Логістик».

      Відповідач – ТзОВ «Телеван» пояснень по суті позовних вимог згідно ухвали суду від 05.06.2009 року не подав, в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча був вчасно та належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (вх.№01-28/9587 від 24.06.2009 року).

     Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

                                                      в с т а н о в и в:

1 лютого 2008 року між позивачем - товариством з обмеженою

відповідальністю “Західна цукрова група” та відповідачем –  товариством з обмеженою відповідальністю “Варус - Логістик”  був укладений договір № 45  (далі договір а. с. 7-10).

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобов'язання виникли з договору від 01.02.2008 року № 45.

       Згідно п. п. 1.1, 1.2, 4.3, 6.12 договору позивач зобов'язувався поставити  і передати у власність відповідачу товар, що зазначений у специфікації, яка є невід'ємною частиною договору, а відповідач – прийняти та оплатити його через 40 календарних днів з моменту поставки товару.  У разі прострочення  чи неповної оплати отриманого товару, відповідач  сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки  НБУ, що діяла у період порушення термінів сплати, від  неоплаченої чи несвоєчасно оплаченої суми за кожний день прострочення.

       У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

 На виконання умов договору позивач у відповідності до специфікації №1

(а. с. 12) передав відповідачу товар на підставі накладної від 10.09.2008 року

№ РН-0003347 на суму 15 166 грн. 00 коп. (а. с. 19).

     Відповідач в порушення умов договору отриманий товар оплатив частково.

     Сума боргу відповідача на день звернення позивача з позовом до суду становила 9 487 грн. 00 коп.

     В період розгляду справи відповідач погасив борг перед позивачем,  що

стверджується платіжним дорученням №16 від 03.07.2009 року.       

     Провадження у справі на суму  9 487 грн. 00 коп. підлягає припиненню у зв'язку

з відсутністю предмету спору згідно п. 11ст. 80 ГПК України.

     Згідно ч. 2 ст. 625  ЦК України боржник , який прострочив виконання

зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції  за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

       Нараховані позивачем 863 грн. 60 коп. збитків від інфляції  за грудень 2008 року -  квітень 2009 року та 169 грн. 00 коп. річних за період з 21.10.2008р. по 26.05.2009р. підставні та підлягають до стягнення в силу ст. 625 ЦК України.

      Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів  цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки  (штрафу, пені). В силу п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Згідно п. 6.12 договору у разі прострочення  чи неповної оплати отриманого товару, відповідач  сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки  НБУ, що діяла у період порушення термінів сплати, від  неоплаченої чи несвоєчасно оплаченої суми за кожний день прострочення.

       З нарахованої позивачем згідно розрахунку пені в сумі 1 208 грн. 00 коп. за період з 21.10.2008р. по 26.05.2009р. підставна і підлягає до стягнення з відповідача пеня в сумі 1 139 грн. 55 коп. за період з 21.10.2008 року по 21.04.2009 року (за шість місяців) в силу ст.ст.230, 232  ГК України.

       В позові на суму 68 грн. 45 коп. слід відмовити.

       Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

       Відповідно до п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

      Клопотання відповідача – ТзОВ «Варус – Логістик»  про зменшення нарахування штрафних санкцій у зв'язку з оплатою ним основного боргу, відсутністю обігових коштів, що суттєво ускладнює ведення господарської діяльності і розрахунки з контрагентами, та складною економічною ситуацією в країні відхиляється судом як необгрунтоване та не підтверджене доказами.

      Повноваженнями щодо зменшення 3-х % річних та збитків від інфляції господарський суд не наділений.

      Посилання на тяжкий фінансовий стан боржника як на підставу для зменшення пені у чинному законодавстві відсутні.

Разом з тим 24.07.2008 року між ТзОВ «Телеван» та ТзОВ «Західна цукрова група» укладено договір поруки № 2503 (а. с. 17).

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку (ст. 553 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

       Згідно п. п. 1.1, 3.1 договору поручитель зобов'язується відповідати перед позивачем за виконання відповідачем зобов'язань, що виникли з договору від 01.02.2008 року №45, частково у розмірі 500 грн. 00 коп. Пунктом 4.1.1 договору поручитель зобов'язувався сплатити позивачу зазначену суму при порушенні відповідачем (ТзОВ «Варус-Логістик») зобов'язань перед позивачем на протязі 5 днів з моменту отримання вимоги від позивача. Згідно п. 6.1 договору поруки він діє до моменту припинення дії основного договору від 01.02.2008 року №45.

       Лист – вимога від 27.02.2009 року (а. с. 18) про сплату 500 грн. 00 коп. отримана ТзОВ «Телеван» 02.03.2009 року згідно відмітки про отримання.

       Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про стягнення 500 грн. 00 коп. заборгованості з відповідачів солідарно.

       Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача – ТзОВ «Варус- Логістик», основний борг погашений ним після звернення позивача з позовом до суду, то витрати по сплаті державного мита в сумі 116 грн. 59 коп. та 310 грн.

69 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України віднести на нього.

Господарський суд, керуючись ст.ст. 44, 49, п. 1-1 ст. 80, 82-85 ГПК

України, -                                                                              

                                                         в и р і ш и в:

1. Позов задоволити частково.

        2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Варус - Логістик”, м. Дніпропетровськ, вул. Урицького, 6а (фактична адреса:

м. Дніпропетровськ, Запорізьке шоссе, 37), код 13827416, р/р 2600900601403 у ЛФ «Укрексімбанк» м. Львів, МФО 325718 на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Західна цукрова група”, м. Луцьк, вул. Ранкова, 1 (фактична адреса: м. Луцьк, вул. Коперніка, 36а, р/р 26006036618500 в ЛФ АКІБ «Укрсиббанк», МФО 351005, код 34214795

         - 1 139 грн. 55 коп. пені, 169 грн. 00 коп. річних, 863 грн. 60 коп. збитків від інфляції, 116 грн. 59 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита та 310 грн. 69 коп. в повернення витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього: 2 599 грн. 43 коп. (дві тисячі п'ятсот дев'яносто дев'ять грн.

43 коп.), в тому числі 500 грн. 00 коп.  солідарно з товариством з обмеженою відповідальністю “Телеван”, м. Луцьк, вул. Ранкова, 1, р/р 26006055426080 в КБ «Приватбанк», МФО 303440, код 32885315.

       3. Провадження у справі на суму  9 487 грн. 00 коп. припинити.

       4. В позові на суму 68 грн. 45 коп. відмовити.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                А.М. Кравчук

Повний текст рішення

підписаний  08.07.2009 року

                               Суддя                                                      Кравчук Антоніною Михайлівною