Рішення

від 29.01.2015 по справі 210/4851/13-ц

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/4851/13-ц

Провадження № 2/210/105/15

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"29" січня 2015 р.

Дзержинський районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого-судді Чайкіної О.В.,

за участі секретаря Суржко О.А.,

особи, які беруть участь у розгляді справи: позивач ОСОБА_2, представник позивача ОСОБА_3, представник відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" про відшкодування шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_2, в особі представника ОСОБА_3, звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (надалі ПАТ "АМКР", відповідач), в обґрунтування якого зазначав наступне. Так, позивач у 2009 року звернувся до УПФ України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу з заявою про призначення пенсії по ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", оскільки станом на 01 квітня 2009 року він мав достатній стаж роботи для пільгової пенсії. ПАТ "АМКР" надало довідки, уточнюючі характер виконуваної роботи, відповідно якої робота на посаді апаратника дає право на пенсію по ст. 13 Закону "Про пенсійне забезпечення", тобто по Списку № 1, а не у відповідності до ст. 14 цього ж Закону. У зв'язку з цим Позивачу відмовлено у призначенні пенсії за ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення". У подальшому, в судовому порядку дії ПАТ "АМКР" в частині відмови у наданні довідки, що підтверджує пільговий характер роботи визнано неправомірними, та зобов'язана ПАТ "АМКР" видати позивачу довідку, уточнюючу характер виконуваної роботи за ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", необхідну для призначення пенсії на пільгових умовах. Таким чином, позивач вважає, що саме з вини відповідача він отримав право на отримання пенсії за ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" лише після 29.10.2012 року, та у період з 01.09.2009року по 29.10.2012 року не отримував пенсії, право на яку йому гарантовано законом. У зв'язку з чим, позивач на підставі ст. 22, 1166, 1192 ЦК України, просить суд стягнути з ПАТ "АМКР" на його користь матеріальну шкоду у розмірі 118758,41грн. та вирішити питання про відшкодування судових витрат та витрат на правову допомогу (а.с. 4).

Позивач та його представник, кожен окремо, в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з мотивів, викладених у позові. Просили позов задовольнити, вирішити питання про відшкодування витрат на правову допомогу, які за їх підрахунком складають 4000,00грн.

Представник відповідача проти позову заперечувала, посилаючись на безпідставність позовних вимог, просила у позові відмовити в повному обсязі.

З'ясувавши дійсні обставини справи, повно та всебічно дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав та мотивів.

В ході судового розгляду встановлено, що позивач в квітні 2009 року звернувся до УПФ України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу за консультацією для можливості призначення йому пенсії. Йому було розяснено, що для можливості отримання пенсії йому необхідно надати довідки, підтверджуючі пільговий характер роботи. Так, за наслідками звернення, позивачеві були видані довідки, уточнюючі характер його роботи. В тому числі, відповідач ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", правонаступником якого на теперішній час є ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", надав довідку № 514 від 20.09.2009 року, відповідно до якої в період роботи з 24.11.1997 року по 20.09.2009 року робота позивача на посаді апаратника дає право на пенсію по ст. 13 Закону, тобто по Списку 1, а не у відповідності до вимог ст. 14 Закону.

Відповідно до протоколу №361 від 21.09.2009р. позивачу було відмовлено в призначенні пенсії згідно ст. 14 Закону на підставі того, що до пільгового стажу роботи за ст. 14 Закону неможливо врахувати: період його роботи з 13.09.1994 року по 08.09.1997 року на посаді машиніст електровоза на шахті "Гігант" об'єднання "Кривбасруда" та період його роботи з 24.11.1997 року по 20.09.2009 року на посаді апаратника абсорбції, апаратника виробництва контактної сірчаної кислоти на ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг".

На звернення позивача до ПАТ "АМКР" з питання щодо надання йому довідки, уточнюючої характер роботи за професією апаратника абсорбції, апаратника виробництва контактної сірчаної кислоти згідно ст. 14 Закону йому було повідомлено, що право на пенсію згідно ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" мають працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день в металургії - за списком робіт і професій, затверджуваним Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 року № 202 , незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років. Відповідно до Списку по коксохімічному виробництву мають право на вихід на пенсію по ст. 14 апаратники, зайняті на знесірченні газу. Професії, на яких працює позивач, а саме: апаратник абсорбції та апаратник виробництва контактної сірчаної кислоти Списком не передбачені, що не дає йому право призначення пенсії по ст. 14 Закону (а.с. 21-24).

Вищевказані обставини встановлені судовим рішенням у справі № 2-274/11/0408 за позовом ОСОБА_2 до ПАТ "АМКР", третя особа УПФ України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, яким вимоги позивача, з урахуванням їх уточнень, задоволені, та визнано дії ПАТ "АМКР", правонаступника Відкритого акціонерне товариство „АрселорМіттал Кривий Ріг" неправомірними в частині відмови у наданні довідки, що підтверджує пільговий характер роботи позивача; зобов'язано ПАТ „АМКР" видати ОСОБА_2 довідку уточнюючу характер виконуємих робіт згідно ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" , необхідну йому для призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку, а саме: що посада апаратника абсорбції за період з 24.11.1997 року по 03.04.2000 року, та посада апаратника виробництва контактної сірчаної кислоти з 03.04.2000 року по теперішній час, на яких працює позивач належить до посади апаратника всіх найменувань, зайнятого у металургійному виробництві, що передбачена Списком робіт та професій затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 року за № 202 (а.с. 21-23).

Вищевказане рішення не оскаржене ПАТ "АМКР", набуло законної сили 08 листопада 2012 року (а.с. 24).

Таким чином, незаконність дій ПАТ "АМКР" щодо відмови у видачі довідки ОСОБА_2 для отримання пенсії встановлена судовим рішенням і є преюдиційною в силу вимог ч. 3 ст. 61 ЦПК України.

Судом також встановлено, що позивач перебуває на обліку в УПФУ в Дзержинському районі м. Кривого Рогу, та з 02.01.2013 року йому призначено пенсію за віком працівникам, зайнятим на підземних і відкритих гірничних роботах і в металургії (ч. 1 ст. 14 закону) (а.с. 5, 88).

Ухвалою суду за клопотання сторони відповідача судом в порядку ч. 3 ст. 45 ЦПК України залучено до участі у справі УПФ України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу (а.с. 75).

Представник УПФ України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надав судові пояснення, що для призначення пільгової пенсії за ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" потрібні уточнюючі довідки підприємства, однак УПФУ надано довідку за ст. 13 цього ж закону. При цьому, згідно наданих ПАТ "АМКР" позивачу не могла бути призначена пенсія за ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", так як останній не досяг пенсійного віку. Позивач до січня 2013 року пенсію не отримав, оскільки підприємство не виконало обов'язку щодо надання відповідної довідки, а така довідка була видана лише на підставі судового рішення.

Також УПФ України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу надало судові розрахунок розміру пенсії, яку мав би отримувати позивач у разі призначення йому пенсії за ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 01.09.2009року та до 29.10.2012 року, та яка за розрахунком управління становить 118943,91грн.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

Згідно ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Відповідно до п. 1 зазначеного Порядку №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з п. 20 зазначеного Порядку, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. В довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Відповідно до ч.2 ст.101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Враховуючи вищевикладене, суд виходить з того, що у зв'язку із неправомірними діями ПАТ "АМКР" щодо відмови у наданні позивачу довідки, що підтверджує пільговий характер роботи позивача, що встановлено рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 29 жовтня 2012 року, право ОСОБА_2 на отримання пенсійного забезпечення у грошовій формі на протязі періоду з 01.09.2009року по 29.10.2012 року було порушено.

Таким чином, суд вважає, що у позивача виникло право на пенсію за ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" вже з 01.09.2009року, однак саме з вини відповідача, який не надав відповідної уточнюючої довідки для призначення пенсії, позивачу не була призначена та не виплачувалась така пенсія починаючи з 01.09.2009року, право на яку гарантоване Конституцією України та чинним законодавством України.

За змістом ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, як передбачено п.2 ч. 2 цієї статті, збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

При обчисленні розміру упущеної вигоди першочергове значення має визначення реальності цих доходів, які особа передбачала отримати за звичайних умов цивільного обороту.

Згідно з ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

З урахуванням встановлених обставин справи, суд вважає, що вина відповідача у завданні збитків позивачу (упущеної вигоди), а саме в неотриманні реальних доходів у вигляді пенсії за ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", доведена належними та допустимими в розумінні ст. 57-60 ЦПК України доказами; розмір завданої шкоди (пенсії, яку не отримав позивач у період з 01.09.2009року по 29.10.2012року) не спростований, протиправність поведінки ПАТ "АМКР" як особи, що заподіяла шкоду та причинний зв'язок між ними, встановлено, що є підставою для покладення на ПАТ "АМКР" обов'язку по відшкодуванню такої шкоди.

Згідно інформації Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу розмір пенсійного забезпечення, яке мав отримувати ОСОБА_2 у формі пенсії за віком з 01 вересня 2009 року по 29 жовтня 2012 року становить 118943,91грн. (а.с. 93-95).

Вказана інформація ПФУ містить дані про реальні доходи (упущену вигоду), яку позивач мав би отримати за умови виконання підприємством - ПАТ "АМКР" обов'язку по своєчасному наданню довідки.

За розрахунком позивача розмір завданих збитків становить 118758,41 грн., тобто на 185,50 грн. менше ніж представлений розрахунок УПФ.

Відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Враховуючи наведене, з відповідача слід стягнути недоотриману пенсію (упущену вигоду) в сумі 118758,41грн., виходячи з розрахунків, передбачених ст. 25, 27, 40 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці".

В частині вимог про відшкодування витрат зі сплати судового збору та витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені витрати.

Таким чином, витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 1187,59 (одна тисяча сто вісімдесят сім грн.. п'ятдесят дев'ять коп..), сплачені позивачем за подання позову (а.с. 1) слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України від 05 липня 2012 року N 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність") або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 42, 56 ЦПК).

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Разом із тим граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлений Законом України від 20 грудня 2011 року N 4191-VI "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах".

Підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано у пункті 2 частини третьої статті 79, статтях 84, 88, 89 ЦПК.

Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" № 4191-VI, від 20.12.2011р., розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Витрати Позивача на правову допомогу підтверджені документами: актом про виконання робіт, диплом ОСОБА_3 як спеціаліста в галузі права, випискою з ЄДРПОУ про реєстрацію юридичної особи ТОВ "Криворізький юридичний центр", код ЄДРПОУ 37860981, керівником якого є ОСОБА_3, свідоцтвом № НОМЕР_2 про право сплати єдиного податку, вид діяльності - нотаріальна та інша юридична діяльність, договором про надання правової допомоги від 01.01.2013 року між позивачем та ТОВ "Криворізький юридичний центр", довіреністю на ведення справ в суді, квитанцією до прибуткового ордеру № 50 на суму 4000,00грн. /а.с. 25-28, 83-86/.

Перевіривши надані документи, розрахунки, журнали судових засідань, врахувавши участь представника у судових засіданнях: 12.11.20013р. - 6хв., 19.11.2013р. - 4 хв., 14.05.2014р. - 50хв., 16.06.2014 р. - 2хв., 06.08.2014р.. - 26хв., 15.10.2014р. - 1,5 хв., 29.01.2015р. - 29хв., а загалом 2 години, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення витрат на правову допомогу, а саме: за участь у судових засідань 2год.*400грн. = 800грн., та за здійснення процесуальних дій за межами судового розгляду - підготовка позовної заяви, розрахунків заборгованості, додаткових пояснень, консультацій, тощо у розмірі - 3000,00грн., а загалом - 3800,00грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 169, 197, 209, 212, 214, 215, 218, 293 ЦПК України, ст.ст. 22, 1166, ЦК України, ст. 14, 62, 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення", -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" про відшкодування шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „ АрселорМіттал Кривий Ріг " (код ЄДРПОУ 24432974) на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1., р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 матеріальну шкоду у розмірі 118758,41 (сто одинадцять тисяч сімсот п'ятдесят вісім грн.. сорок одна коп.).

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „ АрселорМіттал Кривий Ріг " (код ЄДРПОУ 24432974) на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1., р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 судові витрати, пов'язані з розглядом справи у розмірі 4987,59грн. (чотири тисячі дев'ятсот вісімдесят сім грн.. п'ятдесят дев'ять грн.), з яких 1187,59грн. - судовий збір, 3800,00грн. - витрати на правову допомогу.

В решті позову - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з часу його проголошення через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення складено 02 лютого 2015 року.

Суддя: О. В. Чайкіна