Рішення

від 05.02.2015 по справі 917/2500/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2015 р. Справа №917/2500/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стен-Плюс", вул. Набережна Перемоги, буд.130, корп.4, кв.64, м. Дніпропетровськ

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, юр. адреса: АДРЕСА_1; факт. адреса: АДРЕСА_2

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "УкрІнБанк", вул. Смирнова-Ласточкіна, 10А, м. Київ, 04053

про стягнення грошових коштів у розмірі 271 739,04 грн.

Суддя Киричук О.А.

Представники:

від позивача: Самойленко О.С., дов. від 03.11.2014р.,

від відповідача: не з'явився,

від третьої особи: не з'явився.

Розглядається позовна заява про стягнення 271 739,04 грн. помилково перерахованих коштів.

Позивач в обґрунтування позову вказує, що кошти були перераховані відповідачу без відому та без згоди позивача, без наявності договірних відносин або усних домовленостей, кошти на даний час так і не повернуті позивачу і безпідставно використовуються відповідачем.

Позивачем через канцелярію суду надано заяву про уточнення позовних вимог по стягненню судових витрат (з додатками), відповідно до якої заявлена вимоги про стягнення 6 500,00 грн. - судових витрат у вигляді оплати послуг адвоката, пов'язаних з розглядом справи у суді (вх. № 1521 від 05.02.2015 р.). Також позивачем надано клопотання про долучення до матеріалів справи належним чином завірених копій платіжних доручень (вх. № 1522 від 05.02.2015 р.).

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, надавши відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечує проти задоволення позову посилаючись на те, що у проміжок часу з 2013 р. по 2014 р. жодної діяльності як фізична особа - підприємець не проводив, договір суборенди від 01.01.2013 р. щодо приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 не укладав, рахунок № НОМЕР_2 у Кременчуцькому відділенні Світловодської філії ПАТ "УкрІнБанк" не відкривав. Відповідач також повідомив, що звернувся з заявою щодо даних подій до Відділу боротьби з економічною злочинністю Кременчуцького міського управління УМВС України в Полтавській області.

Ухвалою суду від 25.12.2014 р. було відмовлено в забезпеченні позову та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "УкрІнБанк" .

Представник третьої особи явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, надавши на виконання ухвали суду від 20.01.2015 р. письмові пояснення з додатками (вх. № 1624 від 06.02.2015 р.).

Ухвалою суду від 20.01.2015 р. продовжено строк розгляду спору на 15 днів.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

Відповідно до листа, направленого ФОП ОСОБА_1 (далі - відповідач, суборендодавець, виконавець) (вих. № 12 від 09.09.2014 р.), Товариство з обмеженою відповідальністю "Стен - Плюс" (далі - позивач, суборендар, замовник), довідалось, що з його поточного рахунку на рахунок відповідача було перераховані кошти в розмірі 150 000,00 грн. Внаслідок проведеної внутрішньої перевірки правильного ведення бухгалтерського обліку на підприємстві позивача було виявлено помилкове перерахування грошових коштів в період з 21.03.2014 р. по 02.09.2014 р. з поточного рахунку ТОВ "Стен - Плюс" за № 26001000079844, відкритого у ПАТ "Укрсоцбанк", на поточний рахунок фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за № НОМЕР_2, відкритого у Кременчуцькому відділенні ПАТ "УкрІнБанк", кошти на суму 271 739,04 грн. Списання коштів з рахунку проводилось на підставі платіжних доручень № 33 від 21.03.2014 року на суму 16 739,04 грн. без ПДВ, № 66 від 03.06.2014 року на суму 15 000,00 грн. без ПДВ, № 67 від 05.06.2014 року на суму 10 000,00 грн. без ПДВ, № 91 від 21.07.2014 р. на суму 30 000,00 грн. без ПДВ., № 93 від 29.07.2014 р. на суму 20 000,00 грн. без ПДВ., № 94 від 05.08.2014 р. на суму 50 000,00 грн. без ПДВ., № 107 від 02.09.2014 р. на суму 50 000,00 грн. без ПДВ., № 108 від 02.09.2014 р. на суму 50 000,00 грн. без ПДВ., № 109 від 02.09.2014 р. на суму 50 000,00 грн. без ПДВ., підставами платежів зазначено "оплати оренди згідно договору б/н від 01.01.2013 р.", що підтверджується банківською випискою про рух коштів за період з 09.09.2013 р. по 29.01.2015 р. по належному відповідачу рахунку № НОМЕР_2.

Як зазначає позивач, 01.01.2013 р. між сторонами було укладено договір суборенди (далі - договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) суборендодавець передає, а суборендар приймає у тимчасове платне користування на строк, визначений цим договором, нежитлове приміщення (далі - приміщення, об'єкт оренди), яке належить суборендодавцю на праві тимчасового користування, що підтверджується договором оренди №1 від 01.07.2012 р., укладеного з власником приміщення ОСОБА_4, директором приватного підприємства "Торгова компанія "Кремнафта", діючого на підставі статуту підприємства, та на підставі Свідоцтва про державну реєстрацію ЮО № 15851070003002936 від 10.06.2003 р. та є платником податку на прибуток на загальних підставах ( далі - власник приміщення). Загальна площа 303,1 кв. м. Адреса: АДРЕСА_3

Відповідно до акту прийому - передачі виконаних робіт від 31.12.2013 р., виконавцем виконані, а замовником прийняті послуги з оренди приміщення в період з 01.12.2013 р. по 31.12.2013 р., з адресою м. Світловодськ, вул. Конько, 31, за договором оренди б/н від 01.01.2013 р., в повному обсязі на суму 24 248,00 грн. Сторони взаємних претензій не мають.

Відповідно до акту здачі - прийняття приміщення від 31.12.2013 р., у зв'язку із закінченням терміну дії договору б/н від 01.01.2013 р. суборендарем було повернуто вищезазначене нежитлове приміщення., розрахунки за оренду приміщення виконані в повному обсязі та в строк, обумовлений в договорі.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що у зв'язку із закінченням договору суборенди 31.12.2013 р., будь-які відносини між позивачем та відповідачем як на день перерахування коштів, так і на день подачі позову відсутні, в зв'язку з чим позивач вважає, що сума грошових коштів, перерахована на рахунок відповідача без достатньої правової підстави, тобто без укладення сторонами договору та підлягає поверненню згідно вимог ст. 1212 ЦК України.

10.10.2014 року позивач звернувся до відповідача з претензією, відповідно до якої просив повернути безпідставно перераховані грошові кошти в сумі 271 739,04 грн. в добровільному порядку в 10-ми денний термін. Але дана вимога була залишена без задоволення.

При вирішенні спору суд приймає до уваги наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Частина 2 ст. 1212 ЦК України говорить, що положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до ч. 1 ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Згідно з п.2.35 Постанови Національного банку України № 22 від 21.01.2004р. "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк, повернення їх здійснюється у судовому порядку.

У п.1.4. вказаної постанови визначено, що неналежний отримувач - це особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідно до ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судом встановлено, що позивачем було перераховано на рахунок відповідача кошти в сумі 271 739,04 грн. (рахунок відповідача у Кременчуцькому відділенні ПАТ "УкрІнБанк" № НОМЕР_2, згідно платіжних доручень № 33 від 21.03.2014 року на суму 16 739,04 грн. без ПДВ, № 66 від 03.06.2014 року на суму 15 000,00 грн. без ПДВ, № 67 від 05.06.2014 року на суму 10 000,00 грн. без ПДВ, № 91 від 21.07.2014 р. на суму 30 000,00 грн. без ПДВ., № 93 від 29.07.2014 р. на суму 20 000,00 грн. без ПДВ., № 94 від 05.08.2014 р. на суму 50 000,00 грн. без ПДВ., № 107 від 02.09.2014 р. на суму 50 000,00 грн. без ПДВ., № 108 від 02.09.2014 р. на суму 50 000,00 грн. без ПДВ., № 109 від 02.09.2014 р. на суму 50 000,00 грн. без ПДВ.)

Доказів, які б вказували на наявність правових підстав щодо перерахування на вказаний рахунок зазначеної суми, суду не надано.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, доказів повернення безпідставно отриманих коштів не надав.

Таким чином, з огляду на те, що спірні правовідносини не носять договірний характер, суд дійшов до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів в сумі 271 739,04 грн. є законною та обґрунтованою, доведеною належними доказами і підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо стягнення судових витрат у вигляді оплати послуг адвоката, пов'язаних з розглядом справи у суді, у сумі 6 500,00 грн., слід зазначити наступне.

Статтею 44 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. В контексті цієї норми судові витрати за участю адвоката при розгляді справи підлягають розподілу відповідно до ст. 49 ГПК України лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Отже, відшкодування оплати послуг адвоката можливе лише при наявності по-перше, представництва інтересів сторони у суді саме адвокатом, а не юрисконсультом або представником за дорученням, по-друге, наявність угоди між адвокатом, або адвокатським об'єднанням на надання адвокатських послуг при представництві інтересів в суді та стороною по справі, по-третє, оплата послуг саме адвоката або адвокатського об'єднання згідно вищезазначеного договору про надання послуг адвоката.

Відповідно до частини третьої статті 48 ГПК витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія названого Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами. Таким чином, судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Згідно зі ст. 12 Закону України "Про адвокатуру", оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом. Відповідно до ст. 4 Закону України "Про адвокатуру", адвокат має право займатись адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об'єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об'єднання, які діють відповідно до цього Закону та статутів адвокатських об'єднань.

Згідно з п. 6.3. Постанови Пленуму ВГСУ від 21 лютого 2013 року N 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Як свідчать надані суду докази, а саме - договір про надання юридичних послуг б/н від 03.11.2014 р. між позивачем та фізичною особою - підприємцем, адвокатом Самойленко О. С., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1181, розрахункові квитанції серія АИАА № 419745 від 18.11.2014 р., № 419748 від 16.01.2015 р. та № 419750 від 04.02.2015 р. на ім'я Самойленко О. С., рахунок № 111114 від 11.11.2014 р. на ім'я ФОП адвокат Самойленко О. С., акти здачі - прийому виконаних юридичних послуг від 19.11.2014 р., від 16.01.2015 р. та від 20.01.2015 р. між позивачем та ФОП адвокат Самойленко О. С., позивачем понесено витрати на оплату юридичних послуг саме фізичної особи - підприємця , а не адвоката.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача судових витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 6 500,00 грн. належним чином не обґрунтовані і задоволенню не підлягають.

Судовий збір, згідно ст. 49 ГПК України, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (юридична адреса: АДРЕСА_1, 39600, фактична адреса: АДРЕСА_2, 39625, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стен - Плюс" ( вул. Набережна Перемоги, 130, корп. 4, кв. 64, м. Дніпропетровськ, 49106, код ЄДРПОУ 31017460) суму боргу в розмірі 271 739,04 грн. та 5 434,78 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати накази при набранні рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено

Суддя О. А. Киричук