Ухвала

від 10.02.2015 по справі 826/18145/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/18145/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А. Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

10 лютого 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу комунального підприємства «Київпастранс» на прийняту в порядку скороченого провадження постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві до комунального підприємства «Київпастранс» в особі Служби організації збору та виручки про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2014 року Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - Позивач, ДПІ у Голосіївському районі) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до комунального підприємства «Київпастранс» в особі відокремленого підрозділу Служба організації збору та виручки (далі - Відповідач, Служба КП «Київпастранс») про стягнення заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 1 941 726,78 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.12.2014 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що у Відповідача наявна несплачена заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску за червень - серпень 2014 року, розмір якої підтверджується матеріалами справи.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Наголошує на тому, що судом першої інстанції не було враховано, що внески за червень-серпень 2014 року Службою КП «Київпастранс» сплачувалися належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справ платіжні доручення.

Представник Відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав та просив оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Представник Позивача під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив залишити постанову від 24.12.2014 року без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

При ухваленні оскаржуваного рішення, суд першої інстанції виходив з того, що на момент звернення до суду у Відповідача існувала несплачена заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

З такими висновками суду першої інстанції не можна не погодитися з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Служба КП «Киїпастранс» (код ЄДРПОУ 24251770) зареєстрований платником єдиного внеску в УПФ України в Голосіївському районі м. Києва 17.12.2001 року за №0218885.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;

Згідно ч. 2 ст. 6 Закону платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Приписи ч. 4 ст. 8 Закону визначають, що порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до пп. 19-1.1.22 п. 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції, зокрема, здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.

Згідно ст. 25 Закону орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

У випадках, зазначених в абзаці дев'ятому цієї частини, орган доходів і зборів також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Як вбачається з матеріалів справи, на адресу Служби КП «Київпастранс» 08.02.2014 року була направлена вимога від 05.02.2014 року №310/26-50-17-05 про сплату боргу з єдиного внеску, яка була отримана уповноваженою особою 10.02.2014 року. Вказана вимога у встановленому законом порядку оскаржена Відповідачем не була.

Крім того, як вірно зазначив суд першої інстанції, згідно картки особового рахунку по єдиному соціальному внеску, заборгованість 31.10.2014 року складає 1 941 726,78 грн. При цьому доказів погашення вказаної заборгованості Відповідачем не надано.

Посилання ж Апелянта на те, що ним було сплачено суми єдиного внеску за червень - серпень 2014 року у повному обсязі, про що свідчать наявні у матеріалах справи платіжні доручення, судова колегія оцінює критично з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 25 Закону за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Аналогічне положення міститься в пункті 6.10 затвердженої наказом Міндоходів від 09.09.2013 року №455 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Як вбачається зі змісту облікової картки Служби КП «Київпастранс», сплачені згідно платіжних доручень (т. 2 а.с. 4-65) суми єдиного внеску зараховані Позивачем в рахунок зменшення недоїмки, штрафів та пені, нараховані раніше. Тобто, посилання Апелянта на виконання ним законодавчо закріплених вимог щодо сплати єдиного соціального внеску за червень-серпень 2014 року матеріалами справи не підтверджується.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу комунального підприємства «Київпастранс» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві до комунального підприємства «Київпастранс» в особі Служби організації збору та виручки про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною та оскарженню не підлягає у відповідності до ч. 10 ст. 183-2 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Шурко О.І.

Кузьменко В. В.