Рішення

від 29.01.2015 по справі 910/28393/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.2015Справа №910/28393/14

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Т» Простягнення 1 601,07 грн.

Суддя Домнічева І.О.

Представники:

від позивача: Борщенко О.М. - за довіреністю;

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС», позивач у справі, звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Т», відповідач у справі, про стягнення 1 601,07 грн.

Ухвалою від 22.12.2014 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 29.01.2015 р.

На виконання вимог ухвали суду, представник позивача в судовому засіданні подав документи.

Представник відповідача в судове не з'явився, ніяких заяв, клопотань до суду не подав та не надіслав, вимоги ухвал суду не виконав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році», п. 11 інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році», п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 29.01.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

При розгляді матеріалів справи встановлено, наступне.

Між сторонами у справі був укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 29.09.2011 р. за № АА/5580730.

Предметом даного договору є страхування майнових інтересів потерпілого, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу - автомобіля «Мазда», д.р.н. АА 2221 НС.

14.10.2011 р. у смт. Ставище по вул. Радянська сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю двох автомобілів: «Мазда», д.р.н. АА 2221 НС, яким керував Братчик В.М. та власником якого є відповідач у справі, та автомобілем «Чері», д.р.н. АА 8750 ІР під керуванням Лавриненко С.В. (Потерпілий).

Внаслідок вказаної ДТП автомобіль потерпілого отримав механічні пошкодження, що підтверджується первісною Довідкою ДАІ, Страховим актом № 2779Р/40/2012 від 03.02.2012 р.

17.10.2011 р. Лавриненко С.В. звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку.

На підставі вищевказаного Страхового акту та заяви Лавриненка С.В. позивачем було виплачено страхове відшкодування у розмірі 8 005,36 грн.

Відповідно до Постанови Ставищанського районного суду Київської області від 15.11.2011 р., ДТП сталася в результаті порушення Братчиком В.М. Правил дорожнього руху України та останнього було визнано винним у вчиненні правопорушення за статтею 124 КУпАП.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно статті 1166 Цивільного кодексу України, шкода завдана неправомірними діями майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1191 Цивільного кодексу України передбачене, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Пунктом 22.1. статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У відповідності до п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27.03.1992 р., відповідальність юридичної особи настає у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією у трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків, незалежно від того, постійно, сезонним, тимчасовим трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї організації.

Отже, за таких обставин, відшкодування шкоди страховій компанії в порядку регресу здійснюється володільцем транспортного засобу, а саме відповідачем.

Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи, відповідачем не спростовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 49, 82 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Т» (м. Київ, вул. Предславинська, 34Б; код ЄДРПОУ 35850826) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (м. Київ, просп. Перемоги, 65; код ЄДРПОУ 30115243) 1 601 (одну тисячу шістсот одну) грн. 07 коп. страхового відшкодування та 1 827 (одну тисячу вісімсотсот двадцять сім) грн. 00 коп. суму судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 03.02.2015 р.

Суддя І.О. Домнічева