Рішення

від 11.02.2015 по справі 910/671/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2015Справа №910/671/15-г

за позовомКомунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" до Благодійної організації «Відкрите серце» простягнення 5713,35 грн суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача Коваленко С.В. - представник за довіреністю 155/1/03-46; від відповідача не з'явились.

В судовому засіданні 11.02.15. в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" до Благодійної організації «Відкрите серце» про стягнення 5713,35 грн. заборгованості.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що всупереч умовам укладеного між сторонами договору оренди № 07/0940 від 05.09.2003, відповідачем неналежно виконувались зобов'язання, а саме, невчасно та не в повному обсязі сплачувались орендні платежі після закінчення строку дії договору до моменту поверхня об'єкту оренди орендодавцю, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість за період з 30.04.2014 по 23.07.2014 у розмірі 5616,95 грн., крім того позивач просить стягнути 3 % річних в сумі 96 грн. 40 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2015 порушено провадження у справі № 910/671/15-г за вказаною позовною заявою та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 11.02.2015.

10.02.15 через загальний відділ діловодства суду позивач подав документи на викоання вимог ухвали суду, що були залучені до матеріалів справи.

У судове засідання 11.02.2015 з'явився представник позивача, який надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання 11.02.2015 року не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду направлялась на юридичну адресу відповідача - 03028 м. Київ, просп. Науки, буд. 9, кв. 7, що зазначена у Відомостях з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що надані позивачем.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

05 вересня 2003 р. між Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" (орендодавець) та Благодійною організацією «Відкрите серце» (орендар) було укладено договір № 07/0940 оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади міста Києва (далі - договір).

Відповідно до умов договору орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 26.06.03 № 569/729 передає, а орендар приймає в оренду нежиле приміщення на вул. В. Порика, 13 літ. А, загальною площею 353,90 кв.м. у підвалі, для розміщення складу гуманітарної допомоги дітям.

Згідно з п. 3.1. Договору за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату в межах експлуатаційних витрат, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати та порядку використання орендної плати, затвердженої рішенням Київської міської ради від "05" липня 2001р. № 366/1342, місячний розмір якої згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною цього Договору (додаток № 3) на дату підписання Договору становить: 601 грн. 63 коп.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць (п.3.2 договору).

Відповідно до п. 3.5. Договору орендна плата сплачується орендарем починаючи з дати підписання акту приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання Сторонами акту приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві.

Орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок орендодавця (п.3.6 договору).

Цей Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє з 26 червня 2003 року до 26 червня 2006 року (п. 9.1. Договору).

Згідно з п. 9.3. Договору після закінчення строку дії Договору його дія може бути продовжена на підставі рішення Київської міської ради.

05.09.2003 на виконання умов Договору позивачем за актом приймання-передачі було передано, а відповідачем прийнято в тимчасове платне користування об'єкт оренди, за адресою: м. Київ, вул. В. Порика, 13 літ. А, загальною площею 353,90 кв.м

Як вбачається з пояснень представника позивача та матеріалів справи після закінчення строку дії договору оренди № 07/0940 від 05.09.03 відповідач продовжував використовувати вказане нежиле приміщення без правових підстав, без договору оренди, не сплачуючи платежів за фактичне користування.

23 липня 2014 року відповідач повернув позивачеві нежилі приміщення загальною площею 353,90 кв.м. на вул. В. Порика, 13 літ. А в м. Києві, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання-передачі.

Проте, як свідчать матеріали справи, відповідач належним чином не виконав зобов'язання щодо сплати коштів за фактичне користування орендованим приміщенням після закінчення строку дії договору оренди, внаслідок чого у відповідача станом на момент розгляду справи виникла заборгованість за період з 30.04.14 по 23.07.14 у розмірі 5616,95 грн.

24.12.14 позивач звернувся до відповідача з вимогою № 155/1/03-5326 про сплату заборгованості , яка була залишена відповідачем без задоволення.

Факт наявності заборгованості підтверджується наявними в матеріалах справи довідкою про нарахування коштів та надходження платежів за фактичне користування нежилим приміщенням БО «Відкрите серце», що надана позивачем.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідно до ч. 3 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Відповідно до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Пункт 5 статті 762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи викладене, спірні правовідносини має бути врегульовано з урахуванням положень статей 627, 629, ч. 3 статті 653 та ч. 2 статті 795 ЦК України та пункту 3.5 договору.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 20.11.12 № 12/75-2167-33/75-4/180.

На підставі доказів, що забезпечені позивачем, суд прийшов до висновку відповідач порушив зобов'язання щодо своєчасності та повноти здійснення орендних платежів за час фактичного користування нежилими приміщеннями.

Факт наявності заборгованості зі сплати орендних платежів відповідачем не спростовано, доказів сплати вказаних платежів відповідачем суду не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що є розрахунок 3 % річних наданий позивачем, є арифметично вірним та обґрунтованим, таким чином вимога про стягнення 3 процентів річних в розмірі 96,40 грн. підлягає задоволенню.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення основної заборгованості з плати за фактичне користування приміщенням після закінчення дії договору оренди в сумі 5616,95 грн. за період з 30.04.14 по 23.07.14 та 3 % річних в сумі 96,40 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 75 ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Благодійної організації «Відкрите серце» (03028 м. Київ, просп. Науки, буд. 9, кв. 7, ідентифікаційний код 26063601) на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» (01034 м. Київ, вул. Володимирська, 51-а; ідентифікаційний код 03366500) 5616 (п'ять тисяч шістсот шістнадцять) грн. 95 коп. основної заборгованості, 96 (дев'яносто шість) грн. 40 коп. - 3 % річних, 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12.02.2015 р.

Суддя Пукшин Л.Г.