Постанова

від 11.02.2015 по справі 810/7002/14

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

   КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И 11 лютого 2015 року           810/7002/14           Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді          Панченко Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Клінінг Спешл Сервіс» до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ВСТАНОВИВ:           Товариство з обмеженою відповідальністю «Клінінг Спешл Сервіс» (далі – ТОВ «Клінінг Спешл Сервіс» або позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі – Білоцерківська ОДПІ або відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.05.2014 №0028/22209/1051.           В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним правомірно віднесено суми податку на додану вартість до податкового кредиту за лютий 2014 року на підставі податкових накладних, виписаних Приватним підприємством «Бергер Продакшн» (далі – ПП «Бергер Продакшн»), які вважаються належним чином зареєстрованими у Єдиному реєстрі податкових, оскільки  ПП «Бергер Продакшн» не отримувало квитанції про їх прийняття або неприйняття податковим органом.           Тому, позивач вважає рішення податкового органу незаконним та стверджує, що  при його прийнятті відповідачем невірно встановлено факти та застосовано норми закону.           Представник позивача у судове засідання, призначене на 03.02.2015, не з'явився.           Разом з цим, 03 лютого 2015 року через канцелярію Київського окружного адміністративного суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи за відсутності його представника.           Відповідач позов не визнав, заперечення надав суду у письмовій формі та просив суд у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування заперечень вказав, що оскаржуване рішення прийняте з урахуванням вимог чинного законодавства, оскільки відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.           Представник відповідача, який повідомлений своєчасно та належним чином про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання, призначене на 03.02.2015, не з'явився. Жодних заяв про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за його відсутності суду не надав.           Дослідивши наявні матеріали справи у їх сукупності та враховуючи, що про час, дату та місце розгляду справи сторони були повідомлені своєчасно та належним чином, зважаючи на відсутність підстав для відкладення судового розгляду, передбачених статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги положення частин четвертої та шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.           Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.           ТОВ «Клінінг Спешл Сервіс», ідентифікаційний код 38286072, місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Гординського, буд. 24, офіс 420, зареєстроване як юридична особа 20.08.2012. Як платник податків позивач узятий на облік у податковому органі з 29.08.2012 за №29699 та з 15.10.2012 є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №200121401.           У квітні 2014 року посадовою особою Білоцерківської ОДПІ проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ТОВ «Клінінг Спешл Сервіс» у податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2014 року, за результатами якої складений акт від 15.04.2014 №316/10-02-22-09/38286072/340 (надалі – Акт перевірки).           Як вбачається із змісту Акта перевірки, ТОВ «Клінінг Спешл Сервіс» до складу податкового кредиту за лютий 2014 року (рядки №44, №46, №47, №57 розділу 2 «Податковий кредит» податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2014 року) включено суми податку на додану вартість у загальному розмірі 334514,35 грн. на підставі податкових накладних від 28.02.2014 №30, №31, №41, №102, отриманих від ПП «Бергер Продакшн» (код ЄДРПОУ 38347365) з відповідним їх відображенням у 2 розділі «Податковий кредит» додатку №5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2014 року. Водночас, у ході проведення перевірки посадовими особами податкового органу встановлено, що податкові накладні від 28.02.2014 № 30, № 31, № 41 та № 102, надані ПП «Бергер Продакшн», не зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, а відтак, в силу положень абзацу 9 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, у ТОВ «Клінінг Спешл Сервіс» відсутнє право на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту за лютий 2014 року за вищевказаними податковими накладними.           На підставі Акта перевірки, відповідно до пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, Білоцерківською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.05.2014 №00282/2209/1051, згідно з яким позивачеві збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 418143,00 грн., у тому числі, за основним платежем - 334514,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 83629,00 грн.           Оскільки, за інформацією ПП «Бергер Продакшн», податкові накладні від 28.02.2014 № 30, № 31, № 41 та № 102 були надіслані податковому органу в електронній формі засобами телекомунікаційного зв'язку для внесення до Єдиного реєстру податкових накладних, але квитанції про їх прийняття або неприйняття отримано не було, позивач вважає, що в силу положень абзацу 6 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України зазначені документи вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних. А відтак, не погоджуючись із висновками Акта перевірки і вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач скористався своїм правом оскаржити його у судовому порядку, звернувшись із даним позовом до суду.           Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.           Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів врегульовано Податковим кодексом України, який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.           Відповідно до пункту 11 підрозділу 2 Розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України у редакції закону чинній на момент виникнення спірних правовідносин, реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.           Податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних. Податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних не залежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній.           До платників податку, для яких на дату виписки накладної цим підрозділом не запроваджено обов'язковість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, не застосовуються норми абзаців восьмого і дев'ятого пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу. Абзацами 1- 6 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, у редакції закону чинній на дату виникнення спірних правовідносин, передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Водночас, відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період (абзац 9 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).           Як вбачається із змісту Акта перевірки, суми податку на додану вартість, вказані в кожній із податкових накладних від 28.02.2014 № 30, № 31, № 41, № 102, виданих ПП «Бергер Продакшн», перевищують 10000,00 грн. Відтак, в силу положень абзацу 9 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, визначальною умовою для надання позивачеві права включення сум податку на додану вартість на підставі зазначених податкових накладних до податкового кредиту є факт їх своєчасної реєстрації ПП «Бергер Продакшн» в Єдиному реєстрі податкових накладних. Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі, визначався, на час виникнення спірних правовідносин, порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України  від 29 грудня 2010 року № 1246 (надалі – Порядок ведення Реєстру).   Подання податкової накладної та/або розрахунку коригування Державній податковій службі в електронній формі здійснюється відповідно до Порядку підготовки і подання податкових документів в електронній формі засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженого Державною податковою службою (частина 2 пункту 1 Порядку ведення Реєстру). Внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру (далі - реєстрація) здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі Державній податковій службі з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру (частина перша пункту 2 Порядку ведення Реєстру). Після накладення електронного цифрового підпису продавець здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх Державній податковій службі засобами телекомунікаційного зв'язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис" та "Про електронні документи та електронний документообіг". Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у продавця (пункт 6 Порядку ведення Реєстру). Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до Державної податкової служби здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, та проводиться їх реєстрація (пункт 7 Порядку ведення Реєстру). Тобто, однією з умов необхідних для проведення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, є одержання зазначених документів  Державною податковою службою. Для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації продавцю видається квитанція в електронній формі у текстовому форматі, у якій зазначаються реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про продавця, дата та час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається продавцеві засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній податковій службі (пункт 8 Порядку ведення Реєстру). Датою та часом подання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі Державній податковій службі є дата та час, зазначені у квитанції про їх прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття. Квитанція, що підтверджує факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, надсилається протягом операційного дня продавцеві. Якщо протягом операційного дня продавцеві не надіслано квитанцію, що підтверджує прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування, такі податкова накладна та/або розрахунок коригування вважаються зареєстрованими (пункти 10,11 Порядку ведення Реєстру). Таким чином, не надіслання продавцеві протягом операційного дня  квитанції, що підтверджує прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування такі податкова накладна та/або розрахунок коригування вважаються зареєстрованими але виключно за умови, що такі документи надсилались на електронну адресу та одержані податковим органом. В силу положень частини другої статті 10 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» якщо автор і адресат у письмовій формі попередньо не домовилися про інше, датою і часом відправлення електронного документа вважаються дата і час, коли відправлення електронного документа не може бути скасовано особою, яка його відправила. Відповідно до приписів частини третьої статті 11 Закону України  «Про електронні документи та електронний документообіг» у разі ненадходження до автора підтвердження про факт одержання цього електронного документа вважається, що електронний документ не одержано адресатом. Суд констатує, що матеріали справи не містять жодного доказу відправлення ПП «Бергер Продакшн» на жодну в тому числі і належну електрону адресу податкового органу електронних документів - податкових накладних від 28.02.2014 №30, №31, №41 та №102 для  їх реєстрації у Реєстрі. Позивачем не надано суду інформації щодо реєстрації або обґрунтованих пояснень щодо неможливості її отримання з Єдиного реєстру податкових накладних у спосіб, встановлений пунктом 13 Порядку ведення Реєстру, під час формування ним суми податкового кредиту на підставі податкових накладних від 28.02.2014 №30, №31, №41 та №102.   Також суд звертає увагу, що відповідно до абзацу 11 пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.           Однак суду не надано жодних скарг позивача на порушення  ПП «Бергер Продакшн» порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.           За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.           Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства  України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.           На виконання цих вимог, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів належними та допустимими доказами правомірність прийнятого рішення.           Водночас, докази подані позивачем, не підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог. Більш того, позивачем було подано клопотання про розгляд справи за відсутності його повноважних представників.           З огляду на зазначене та беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи відсутність факту реєстрації ПП «Бергер Продакшн» в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних від 28.02.2014 №30, №31, №41 та №102, доказів їх направлення ПП «Бергер Продакшн» для проведення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд дійшов висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є не обґрунтованими, а його вимоги такими, що не підлягають задоволенню.           Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України “Про судовий збір”, під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.           За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору встановлена у розмірі 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати (частина друга статті 4 Закону України “Про судовий збір”).           Із матеріалів справи вбачається, що розмір судового збору, що підлягає сплаті позивачем, обмежується 4 розмірами мінімальної заробітної плати, що станом на 1 січня 2014 року становить суму 4872,00 грн.           Враховуючи наведене та ту обставину, що відповідно до платіжного доручення від 05.12.2014 №1250 позивачем сплачено частину судового збору у розмірі 487,20 грн., суд дійшов висновку, що решта суми судового збору у розмірі 4384,80 грн.  підлягає стягненню з позивача.           Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ПОСТАНОВИВ: У задоволенні адміністративного позову відмовити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Клінінг Спешл Сервіс» (ідентифікаційний код 38286072) до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 4384 (чотири тисячі триста вісімдесят чотири) грн. 80 коп. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Суддя                                                                                 Панченко Н.Д. Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 11 лютого 2015 року.