Рішення

від 09.02.2015 по справі 910/1036/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.2015Справа №910/1036/15-г

За позовомЖитомирської митниці Міндоходів ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Оберіг» Простягнення 2 024,02 грн. заборгованості Суддя Спичак О.М.

Без виклику представників сторін:

від позивача: Подибайло В.М.- дов. № 6/2/6/5309 від 20.11.2014 р.;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Житомирська митниця Міндоходів звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оберіг» про стягнення 2 024,02 грн.

Ухвалою суду від 22.01.2015 року було порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 09.02.2015 року.

У судовому засіданні 09.02.2015 року представник позивача подав документи на виконання ухвали про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 09.02.2015 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 09.02.2015 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Житомирською митницею (згідно постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 р. № 229 Житомирська митниця реорганізована шляхом приєднання до Житомирської митниці Міндоходів) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оберіг» були укладені договір про аукціонний продаж № 14 від 0405.2012 р. та договір про аукціонний продаж № 6 від 0405.2012 р., умови яких є тотожними по своїй суті.

Відповідно до умов зазначених договорів сторони погодили, що продавець передає, а аукціонер приймає для реалізації:

- товари, які швидко псуються, або мають обмежений строк зберігання, у тому числі товари-предмети порушення митних правил, вилучені відповідно до митного кодексу України;

- товари та транспортні засоби, від яких власник відмовився на користь держави;

- товари та транспорті засоби, термін зберігання яких на складі митниці закінчився, а власник не звернувся у встановлений законодавством строк.

За умовами п. 1.2 договору, аукціонер проводить в м. Житомирі продаж заявленого на аукціоні майна згідно порядку організації митних аукціонів, реалізації товарів і транспортних засобів на митних аукціонах, товарних біржах або через підприємства торгівлі, а також розпорядження окремими видами товарів, що не підлягають реалізації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.203 р. № 607.

Відповідно до п. 4.1 договору, визначення ринкової вартості майна для реалізації проводиться з нарахуванням усіх податків і зборів, що підлягають сплаті при переміщенні товарів та транспортних засобів через митний кордон України, якщо такі податки і збори не були попередньо сплачені.

Відповідно до п. 6.1 договору, кошти одержані від реалізації аукціонного майна перераховуються аукціонеру на рахунок митного органу протягом трьох робочих днів з дати остаточного розрахунку покупця-переможця аукціону за придбані товари та/або транспортні засоби.

Згідно з п. 6.2 договору, розмір комісійної винагороди визначається при передачі майна в кожному конкретному випадку окремо і зазначається в акті опису, оцінки та передачі майна, та не може перевищувати 20 % з сум, отриманих від реалізації майна.

Відповідно до цього договору та довіреності № 967676, позивач передав відповідачу за актом опису, оцінки та передачі в реалізацію від 28.11.2012 р. № 14 майно (одяг, взуття, іграшки бувші у користуванні), загальною вагою 5000 кг, вартістю 59 699 грн.

Відповідно до зазначеного акту, кошти від реалізації майна разом із торгівельною винагородою перераховуються на р/р № 37349110100026 в ГУДКСУ в м. Києві, МФО 820019, отримувач Житомирська митниця, код 13565844.

29.04.2013 р. було проведено аукціон по реалізації рухомого майна, відповідно до якого було реалізовано майно кількістю 2 400 кг на суму 18 312,00 грн., що підтверджується протоком № 06-2 проведення аукціону по реалізації рухомого майна, що переходять у власність держави.

В зазначеному протоколі встановлено, що переможець (покупець) сплачує кошти у розмірі 16 488,00 грн. (за винятком 1824,00 грн. - сплаченої спеціалізованої організації винагороди) протягом семи банківських днів з дня затвердження протоколу, не враховуючи дня проведення аукціону, шляхом внесення на депозитний рахунок № 37349110100026 в ГУДКСУ у м. Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 13565844, одержувач - Житомирська митниця.

07.05.2013 р. відповідачем на рахунок позивача № 37346210100026 в ГУ ДКСУ у м. Києві була перерахована сума у розмірі 16 488,00 грн. за реалізоване на аукціоні майно. Іншу частину коштів у розмірі 1 824,00 грн., у строки встановлені умовами договору відповідач позивачу не перерахував.

Позивач неодноразово звертався до відповідача про перерахування залишку грошових коштів, проте відповідачем залишок боргу не перераховано, у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оберіг» про стягнення 1 824,00 грн. основного боргу та 200,02 грн. пені.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 6.1 договору, кошти одержані від реалізації аукціонного майна перераховуються аукціонеру на рахунок митного органу протягом трьох робочих днів з дати остаточного розрахунку покупця-переможця аукціону за придбані товари та/або транспортні засоби.

З матеріалів справи вбачається, що 29.04.2013 р. було проведено аукціон по реалізації рухомого майна, відповідно до якого ТОВ «Оберіг» було реалізовано майно кількістю 2 400 кг на суму 18 312,00 грн., що підтверджується протоком № 06-2 проведення аукціону по реалізації рухомого майна, що переходять у власність держави.

В зазначеному протоколі встановлено, що переможець (покупець) сплачує кошти у розмірі 16 488,00 грн. (за винятком 1824,00 грн. - сплаченої спеціалізованої організації винагороди) протягом семи банківських днів з дня затвердження протоколу, не враховуючи дня проведення аукціону, шляхом внесення на депозитний рахунок № 37349110100026 в ГУДКСУ у м. Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 13565844, одержувач - Житомирська митниця.

07.05.2013 р. відповідачем на рахунок позивача № 37346210100026 в ГУ ДКСУ у м. Києві була перерахована сума у розмірі 16 488,00 грн. за реалізоване на аукціоні майно. Іншу частину коштів у розмірі 1 824,00 грн., у строки встановлені умовами договору, відповідач позивачу не перерахував, у зв'язку з чим у нього виник борг на зазначену суму.

Таким чином, оскільки наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимоги позивача щодо стягнення суми боргу у розмірі 1 824,00 грн., а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Житомирської митниці Міндоходів в частині стягнення 1 824,00 грн. основного боргу визнається судом таким, що підлягає задоволенню повністю.

Позивач за прострочення строків сплати за надані послуги, керуючись пунктом 6.2 договору, нарахував та просить стягнути з відповідача 200,02 грн. пені за період нарахування з 08.11.2013 р. до 14.04.2014 р.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частин 2 статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 7.4 договору у разі несвоєчасного перерахування аукціонером на рахунок продавця коштів одержаних від реалізації аукціонних товарів та/або транспортних засобів. Аукціонер сплачує пеню в розмірі 120 відсотків облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення з належної до сплати суми.

Відповідно до умов п. 48 постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2003 р. № 607 «Про затвердження Порядку організації митних аукціонів, реалізації товарів і транспортних засобів на митних аукціонах, товарних біржах або через підприємства торгівлі, а також розпорядження окремими видами товарів, що не підлягають реалізації» , у разі несвоєчасного перерахування організатором митного аукціону коштів, одержаних від реалізації товарів, на відповідні рахунки митного органу для подальшого розрахунку з державним бюджетом організатор митного аукціону відповідно до договору, укладеного з цими органами, сплачує пеню в розмірі 120 відсотків облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення з належної до сплати суми.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже, нарахування пені за договорами про аукціонний продаж поставки обладнання не може виходити за межі 6 місяців з моменту коли виникло прострочення з оплати наданих послуг з проведення аукціону.

З урахуванням того, що прострочення виконання зобов'язань почалося з 08.05.2013 р., то нарахування пені (враховуючи умови ч. 6 ст. 232 ГПК України) можливо здійснювати до 08.11.2013 р.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання, враховуючи обмеження строку нарахування пені 6 місяцями в межах періоду заявленого позивачем, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково у розмірі 0,75 грн.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оберіг» (місцезнаходження : 04063, м. Київ, провулок Киянівський, 2, код ЄДРПОУ 31148458) на користь Житомирської митниці Міндоходів (місцезнаходження: 10003, м. Житомир, вул. Перемоги, 25, код ЄДРПОУ 38705822) 1 824 (одну тисячу вісімсот двадцять чотири) грн. 00 коп. основного боргу, 0 (нуль) грн. 75 коп. пені та 1 647 (одну тисячу шістсот сорок сім) грн. 13 коп. судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

12.02.2015 р.

Суддя Спичак О.М.