Рішення

від 06.02.2015 по справі 922/5773/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2015 р.Справа № 922/5773/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Інте Т.В.

при секретарі судового засідання Федоровой К.О.

розглянувши справу

за позовом Управління пенсійного фонду України в Московському районі, м. Харків до Державного підприємства "Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" в особі Харківської філії ДП "Укрдіпродор" "Харківдіпрошлях", м. Харків про стягнення коштів за участю представників сторін:

позивача - Глущенко Є.В., дов. № 130 від 05.01.15 р.;

відповідача - Войтенко С.В., дов. № 27/01 від 03.02.15 р.;

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Управління пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить стягнути з відповідача - Державного підприємства "Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" в особі Харківської філії ДП "Укрдіпродор" - "Харківдіпрошлях" збитки в сумі 3016,47 грн., які виникли внаслідок переплати пенсії за період з січня по квітень 2014 р. колишньому працівнику відповідача - Сологубу О.І.

Ухвалою господарського суду від 15.12.14р. прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд в судовому засіданні на 05.01.15р. о 10:00.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 05.01.15 р. по 20.01.15 р. та з 03.02.15 р. по 06.02.15 р., для надання сторонами додаткових документів.

03.02.15 р. відповідач надав відзив, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував та зазначив, що позивач самостійно та протиправно прийняв незаконне та необґрунтоване рішення про призначення пенсіонеру - Сологубу О.І., як працівнику Філії проектного інституту, наукової пенсії в спірний період, перевищивши надані йому владні повноваження та допустивши самостійне трактування і порядок застосування норм та положень Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність", порушивши конституційні права та законі інтереси відповідача та його працівників. Крім того, відповідач зазначив, що ним було своєчасно вжито усі необхідні та допустимі заходи для недопущення завдання шкоди суспільним інтересам.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав свій відзив, проти задоволення позовних вимог заперечував.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Державне підприємство - Український державний інститут з Проектування об'єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" (ЄДРПОУ 05416892) перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва на обліку як платник єдиного внеску.

Харківська філія ДП "Укрдіпродор" - "Харківдіпрошлях" (ЄДРПОУ 03449373) перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова як платник єдиного внеску.

Сологуб Олексій Іванович - колишній працівник відповідача, 1941 року народження, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова.

З 21.08.2002 року, згідно з особистою заявою, на підставі копії трудової книжки, довідки про наукову діяльність Сологуба О.І. №144/01 від 23.07.2002 р. (а.с. 10), виданої Харківським державним інститутом по проектуванню шляхового господарства "Харківдіпрошлях" Української державної корпорації "Укравтодор" за період роботи з 01.10.1970 р. по 28.02.1997 р. та довідки про заробітну плату №159/01 від 26.07.2002 за період роботи з 01.01.1989 р. по 31.12.1993 р. (а.с. 11-12), виданої Харківським державним інститутом по проектуванню шляхового господарства "Харківдіпрошлях Української державної корпорації "Укравтодор", Сологубу Олексію Івановичу було призначено пенсію, відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність".

З 10.08.2005 Сологубу О.І. проведено перерахунок наукової пенсії на підставі довідки про наукову діяльність Сологуба О.І. №179/1 від 27.07.2005 р. (а.с. 13), виданої Харківською філією Державного підприємства - Українського державного інституту з проектування об'єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" - "Харківдіпрошлях" за період роботи з 06.04.1972 р. по 31.08.1992 р., та з 02.01.1993 р. по 28.02.1997 р.

Пенсія, як науковому працівнику Сологуб О.І., була обчислена при науковому стажі роботи 24 роки 6 місяців 23 дні у "Харківдіпрошлях" та від середньомісячної заробітної плати 937.58 грн., згідно з довідкою про заробітну плату №141/02 від 21.07.2005 р. (а.с. 14), виданою Харківською філією Державного підприємства - Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" - "Харківдіпрошлях" та даних із системи персоніфікованого обліку застрахованої особи за 2000 рік.

24.12.2013 р. відповідач направив на адресу позивача лист №228/02 (а.с. 15) про відкликання довідки №179/01 від 29.04.2005, виданої Сологубу Олексію Івановичу та з проханням провести перерахунок пенсії Сологубу О.І., згідно з чинним законодавством. Вказаний лист був отриманий позивачем 25.12.2013 р.

Оскільки довідка №179/01 від 29.04.2005 р. у матеріалах пенсійної справи Сологуба О.І. була відсутня, позивач листом № 691/30-02/2 від 13.01.2014 р. повідомив відповідача про відсутність підстав для перерахунку пенсії Сологубу О.І.

20.02.2014 р. відповідач повторно направив на адресу позивача лист від 19.02.2014 №41/02 (а.с. 17) про відкликання довідок з уточненням дати відкликаної довідки, виданої для призначення наукової (науково-технічної) пенсії, а саме довідки №179/1 від 27.07.2005 р., та з проханням провести перерахунок пенсії Сологубу О.І., згідно з чинним законодавством.

Відповідно до п.1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 № 8-2, управління Пенсійного фонду України у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах є органами Фонду, підпорядкованими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду.

06.03.14 р. Головним Управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, після розгляду пенсійних справ, на адресу позивача направлено лист № 2997-02/20 (а.с. 67), яким повідомлено, зокрема, позивача, що у разі, якщо відкликано саме ту довідку Сологуба О.І., на підставі якої було призначено пенсію, відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", вказана особа підлягає переведенню на пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Крім того, Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області зауважило, що пенсійна справа Сологуба О.І. має бути приведена у відповідність з 1 числа місяця, що слідує за місяцем отримання листа відповідача про відкликання довідок, попередньо повідомивши про це заявників.

Враховуючи вищевказані листи про відкликання довідки та лист Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 06.03.2014 №2997-02/20, згідно з розпорядженням від 17.03.2014 управлінням Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова було проведено перерахунок пенсії Сологубу О.І. відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 01.01.2014 р.

21.05.2014 р. позивач направив на адресу відповідача претензію №9190/30-07 від 20.05.2014 р. про відшкодування шкоди у розмірі 3016,47 грн., однак відповідач відповіді на претензію не надав, шкоду не відшкодував, що і стало причиною звернення з даним позовом до господарського суду Харківської області.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову в сумі 1005,49 грн., виходячи з наступного.

Статтею 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок видачі недостовірних документів, і відшкодовують її.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).

Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає (постанова Верховного Суду України від 22 січня 2013 у справі № 3-72 гс 12).

Законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Доведення відсутності вини у спричиненні шкоди, відповідно до вимог статті 1166 ЦК України покладено на відповідача.

Відповідач зазначає, що ним було своєчасно вжито усі необхідні та допустимі заходи для недопущення завдання шкоди суспільним інтересам.

Проте, суд не погоджується з такими висновками відповідача, виходячи з наступного.

Закон України "Про наукову та науково-технічну діяльність" (далі - Закон), визначає правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку науково-технічної сфери, створює умови для наукової і науково-технічної діяльності, забезпечення потреб суспільства і держави у технологічному розвитку.

Згідно з ст. 4 Закону, суб'єктами наукової і науково-технічної діяльності є: вчені, наукові працівники, науково-педагогічні працівники, а також Наумові установи, наукові організації, вищі навчальні заклади ІІІ-ІУ рівнів акредитації, громадські організації у науковій та науково-технічній діяльності.

Відповідно до положень статті 12 Закону, наукові установи включаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері наукової та науково-технічної діяльності, до Державного реєстру наукових установ за умови проходження державної атестації.

Відповідно до ст. 24 Закону, держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової, науково-технічної, науково-педагогічної, науково-організаційної роботи (далі - стаж наукової роботи) на державних підприємствах, в установах, організаціях пенсії на рівні, який забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2001 №1571 затверджено перелік посад наукових (науково-педагогічних) працівників державних підприємств, установ, організацій, перебування на яких дає право на призначення пенсій та виплати грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність".

Вказаним переліком передбачена робота в наукових установах, організаціях (науково-дослідних, дослідних, проектних, пошукових, проектно- конструкторських, технологічних, проектно-технологічних, конструкторськ організаціях) на зазначених у постанові посадах за умови, що особа займається науковою, науково-технічною або науково-організаційною діяльністю, а також на підприємствах, виробничих об'єднаннях, інших установах, організаціях, якщо особа займає посаду в структурному підрозділі з наукового напряму діяльності

Дія цієї постанови поширювалася на наукових працівників, які працювали на державних підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах колишніх Української РСР, інших республік СРСР, а також СРСР.

З 16.03.2004 набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України №257 від 04.03.2004 "Про затвердження переліку посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність".

Зазначеним переліком передбачена робота в наукових установах та організаціях, на підприємствах, установах, організаціях, якщо особа займає передбачену постановою посаду в науковому підрозділі установи чи підприємства.

Документами для визначення стажу наукової роботи є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж наукової роботи.

Якщо із записів у трудовій книжці чітко не можна визначити правовий статус наукової установи, статус структурного підрозділу, що підтверджує науковий напрям його діяльності, або з назви посади безпосередньо не випливає її науковий напрям, додатково додається уточнююча довідка.

Так, в матеріалах справи містяться довідки про наукову діяльність Сологуба О.І. №144/01 від 23.07.2002 р. (а.с. 10) та №179/1 від 27.07.2005 р. (а.с. 13), які були видані відповідачем та відповідали вимогам пенсійного законодавства, що діяло на час призначення пенсії, та в яких зазначено, що Сологуб О.І. займався науково-технічною діяльністю у сфері проектування доріг.

В той же час, як зазначає сам відповідач у своєму відзиві, його діяльність, як проектної організації у системі Укравтодору не може бути віднесена до наукової (науково-технічної), оскільки його належність до наукової установи не засвідчена статутними документами та відповідною реєстрацією і звітністю в органах державної статистики.

Таким чином, відповідач не будучи науковою установою, видав довідки про наукову діяльність Сологуба О.І. №144/01 від 23.07.2002 р. (а.с. 10) та №179/1 від 27.07.2005 р. (а.с. 13), в яких була зазначена заздалегідь неправдива інформація про те, що Сологуб О.І. займався науково-технічною діяльністю у сфері проектування доріг.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що переплата пенсії Сологубу О.І. сталася саме з вини відповідача, який видав недостовірні довідки №144/01 від 23.07.2002 та №179/1 від 27.07.2005, на підставі яких і було призначено пенсію Сологубу О.І. в розмірі більшому, ніж вона повинна була бути.

Щодо розміру шкоди, суд зазначає наступне.

Як вже було зазначено, 06.03.14 р. Головним Управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області на адресу позивача направлено лист № 2997-02/20 (а.с. 67), яким зобов'язано позивача, привести пенсійну справу Сологуба О.І. у відповідність з 1 числа місяця, що слідує за місяцем отримання листа відповідача про відкликання довідок, попередньо повідомивши про це заявника.

Оскільки лист відповідач від 19.02.2014 №41/02 (а.с. 17) про відкликання довідок, був отриманий позивачем 20.02.2014 р., останній, відповідно до вищезазначених рекомендацій Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області, мав здійснити перерахунок пенсії з 1 числа місяця, що слідує за місяцем отримання листа, тобто, з 01.03.2014 р.

Проте, позивач, в порушення рекомендацій Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області, зробив перерахунок пенсії не з 01.03.2014 р., а з 01.01.2014 р. Отже, вимога про стягнення шкоди, яка виникла внаслідок переплати пенсії Сологубу О.І. за січень та лютий 2014 року є неправомірною та такою, що підлягає відхиленню.

В той же час, відповідно до довідки про розмір призначеної та фактично отриманої пенсії (а.с. 19), Сологубу О.І. в березні 2014 року нараховано та виплачено пенсію в розмірі 2183,63 грн., з яких 1005,49 грн. пенсії призначеної на підставі Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність". В квітні 2014 року Сологубу О.І. нараховано та виплачено пенсію в розмірі 1178,14 грн., тобто, вже без пенсії призначеної на підставі Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність".

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачу завдано шкоди в сумі 1005,49 грн., яка виникла внаслідок переплати пенсії Сологубу О.І. за березень 2014 року.

Враховуючи викладені обставини та норми зазначеного законодавства, суд приходить до висновку про наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення у діях відповідача, а саме протиправної поведінки, шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та шкодою і вини.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача шкоди, яка виникла внаслідок переплати пенсії колишньому працівнику відповідача Сологубу О.І., підлягає частковому задоволенню в сумі 1005,49 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень та подати відповідні докази.

Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України, відповідно до приписів якої, при частковому задоволенні позову - витрати по сплаті судового збору за подання позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В п. 4.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", роз'яснено, що у випадках коли позивач звільнений від сплати судового збору: якщо позов залишено без задоволення - судовий збір не стягується; у разі задоволення позову повністю або частково судовий збір стягується з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам) в доход Державного бюджету України, якщо відповідач не звільнений від сплати цього збору.

Оскільки позивач від сплати судового збору звільнений, беручи до уваги часткове задоволення позовних вимог, 609,00 грн. судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" (пр.-т. Повітрофлотський, буд. 39/1, м. Київ, 03037, код 05416892) в особі Харківської філії ДП "Укрдіпродор" - "Харківдіпрошлях" (вул. Ахсарова. буд. 2, м. Харків, 61202, код 03449373) на користь Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова (вул. Блюхера, 22-Б, м. Харків, 61170, код 22682655) шкоду у розмірі 1005,49 грн.

Стягнути з Державного підприємства "Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" (пр.-т. Повітрофлотський, буд. 39/1, м. Київ, 03037, код 05416892) в особі Харківської філії ДП "Укрдіпродор" - "Харківдіпрошлях" (вул. Ахсарова. буд. 2, м. Харків, 61202, код 03449373) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) 609,00 грн. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 09.02.2015 р.

Суддя Т.В. Інте