Ухвала

від 26.01.2015 по справі 911/735/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

У Х В А Л А

"26" січня 2015 р. Справа № 911/735/14

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф. , при секретарі Жилі Б.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЯРОШ ТРАСТ", в особі ліквідатора Банкрута - Коптєвої А.Є. (Заявник ),

до відповідача 1, - товариства з обмеженою відповідальністю "СХІДЕНЕРГОПОСТАЧ-2", ідентифікаційний код: 37131848, місцезнаходження: 95034, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, проспект Победи, буд. 54,

до відповідача 2, - товариства з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧЕ ТОРГІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "НЕП", ідентифікаційний код: 33231411, місцезнаходження: 07415, Київська обл., Броварський р-н, с. Зазим'є, вул. Київська, буд. 20,

про стягнення заборгованості,

в межах справи № 911/735/14

за заявою: голови ліквідаційної комісії ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЯРОШ ТРАСТ", ідентифікаційний код юридичної особи: 36940861, місцезнаходження: 07415, Київська обл., Броварський район, с. Зазим'є, вул. Київська, буд. 20 (надалі "Заявник-боржник " / "Банкрут" ),

до боржника, - ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЯРОШ ТРАСТ", ідентифікаційний код юридичної особи: 36940861, місцезнаходження: 07415, Київська обл., Броварський район, с. Зазим'є, вул. Київська, буд. 20,

про банкрутство ,

учасники у справі про банкрутство:

ліквідатор Банкрута: Коптєва Алла Євгенівна, Київська обл., м. Вишгород, вул. Київська, 4, кв. 8, яка діє на підставі постанови господарського суду Київської області від 31.03.2014 р. у справі;

Кредитор 1 - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПРАВЕКС-БАНК" , ідентифікаційний код: 14360920, місцезнаходження: 02121, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/2;

Кредитор 2 - товариство з обмеженою відповідальністю "Гранула плюс" , ідентифікаційний код: 37678199, місцезнаходження: 77631, Івано-Франківська обл., Роднятівський район, с. Рівня, вул. Шевченка, 2,

Кредитор 3 - Броварська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Київській області , місцезнаходження: 07400, м. Бровари Київської області, вул. Київська, буд. 286, ідентифікаційний код: 38564761;

за участю представників учасників у справі:

від Заявника /Банкрута: Атаманчук Н.І., яка діє на підставі довіреності від 05.01.2015 року б/№;

від Кредитора 1: Куліш О.О., який діє на підставі довіреності від 28.07.2014 року №914;

ліквідатор Банкрута: не з'явився;

від Відповідачів 1, 2: не з'явились;

від Кредиторів 2, 3: не з'явились, -

В С Т А Н О В И В:

в провадженні господарського суду Київської області перебуває справа про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "ЯРОШ ТРАСТ", ідентифікаційний код юридичної особи: 36940861, місцезнаходження: 07415, Київська обл., Броварський район, с. Зазим'є, вул. Київська, буд. 20 ("Заявник-боржник ") за заявою голови ліквідаційної комісії № 06/2014 від 28.02.2014 року про визнання банкрутом боржника, - товариства з обмеженою відповідальністю "ЯРОШ ТРАСТ", ідентифікаційний код юридичної особи: 36940861 (Банкрут / боржник), з підстав наявності у Боржника перед кредиторами заборгованості, визнаної Боржником в ході досудової процедури припинення юридичної особи у сумі 39 158 946,95 грн., в той час як вартості активів Боржника, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію недостатньо для задоволення вимог кредиторів та на підставі ст. 95 "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі за текстом: "Закон про банкрутство").

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.03.2014 року прийнято заяву голови ліквідаційної комісії ТОВ "ЯРОШ ТРАСТ" № 06/2014 від 28.02.2014 р. про порушення справи про банкрутство, до розгляду.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.03.2014 р. порушено провадження за заявою голови ліквідаційної комісії ТОВ "ЯРОШ ТРАСТ"; визнано заборгованість ТОВ "ЯРОШ ТРАСТ": перед ПАТ КБ "ПРАВЕКС-БАНК"; перед ТОВ "Гранула плюс" у визначених ухвалою сумах.

25.03.2014 року оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення про порушення господарським судом Київської області справи № 911/735/14 про банкрутство ТОВ "ЯРОШ ТРАСТ".

Постановою господарського суду Київської області від 31.03.2014 року визнано банкрутом товариство з обмеженою відповідальністю "ЯРОШ ТРАСТ"; відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором Банкрута Коптєву А.Є.; вирішено низку інших процесуальних питань у справі.

01.04.2014 року оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про визнання боржника, - товариства з обмеженою відповідальністю "ЯРОШ ТРАСТ" банкрутом і про відкриття ліквідаційної процедури.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.06.2014 року визнано вимоги Броварської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області у сумі 678 363,90 грн., які віднесено до шостої черги задоволення вимог кредиторів; визнано ТОВ "Гранула плюс" конкурсним кредитором банкрута на суму 1482 712,99 грн., конкурсна заборгованість перед яким вже була підтверджена у постанові господарського суду Київської області у справі № 911/735/14 від 31.03.2014 року у заявленій сумі, яка підлягає задоволенню у четверту чергу задоволення вимог кредиторів банкрута; вирішено інші процедурні питання по справі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.10.2014 року визнано вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРАВЕКС-БАНК" до Банкрута в загальному розмірі 38 815 685,34 грн. з яких: 30 000 000,00 грн. сума простроченої кредитної заборгованості, 1 032 712,47 грн. - сума прострочених процентів; 7 487 711,65 грн. - пеня по кредиту; 295 261,21 грн. - пеня по процентам, з яких заборгованість боржника перед ПАТ комерційний банк "Правекс-Банк" на суму 37 676 233,96 грн. вже була підтверджена ухвалою господарського суду Київської області від 24.03.2014 року; судове засідання для розгляду реєстру вимог кредиторів банкрута відкладено на 22 грудня 2014 року; вирішено інші процедурні питання по справі.

05.12.2014 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Банкрута в особі ліквідатора Банкрута надійшла заява про стягнення заборгованості за простим векселем від 26.11.2014 року № 1 (вх. № 5420/14 від 05.12.2014 року) з доданими документами, у якій Банкрут в особі ліквідатора Банкрута просить суд прийняти до розгляду дану заяву та стягнути солідарно з Відповідача 1 та Відповідача 2 на користь ТОВ "ЯРОШ ТРАСТ" борг у сумі 13 751 553,57 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.12.2014 року заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ЯРОШ ТРАСТ", в особі ліквідатора Банкрута - Коптєвої А.Є. про стягнення заборгованості за простим векселем прийнято до розгляду; призначено розгляд заяви у судовому засіданні на 29 грудня 2014 року; зобов'язано Заявника та Відповідача подати низку доказів у справі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.12.2014 року судове засідання для розгляду реєстру вимог кредиторів банкрута, розгляд вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Правекс-Банк", викладених у п.п. 3, 4 прохальної частини заяви № 6353/97-04 від 25.04.2014 року про внесення вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Правекс-Банк" до реєстру вимог кредиторів, відкладено на 16 лютого 2015 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.12.2014 року відкладено розгляд заяви ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЯРОШ ТРАСТ" в особі ліквідатора Банкрута - Коптєвої А.Є. про стягнення заборгованості за простим векселем від 26.11.2014 року № 1 (вх. № 5420/14 від 05.12.2014 року) у судовому засіданні на 26 січня 2015 року; зобов'язано Заявника та Відповідачів подати низку доказів у справі.

26.01.2015 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Заявника надійшло клопотання від 22.01.2015 року №02-15/540 (вх. №1635/15 від 26.01.2015 року) з доданим документами, у якому Заявник просить долучити до матеріалів справи документи згідно додатку.

26.01.2015 року в судове засідання з'явився представник Заявника, який надав пояснення, підтримав заяву про стягнення заборгованості за простим векселем від 26.11.2014 року № 1 (вх. № 5420/14 від 05.12.2014 року) та просив її задовольнити. В судове засідання з'явився представник Кредитора 1, який надав свої пояснення. Представники Відповідачів 1, 2 в судове засідання не з'явились, вимоги ухвал суду від 08.12.2014 року та від 29.12.2014 року не виконали, витребувані судом докази не подали. Інші учасники у справі в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року №18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Беручи до уваги те, що копія ухвали господарського суду Київської області від 08.12.2014 року надіслана Заявником на адресу Відповідача 1 кур'єрською службою доставки, що підтверджується описом вкладення у цінний лист на ім'я товариства з обмеженою відповідальністю "СХІДЕНЕРГОПОСТАЧ-2", враховуючи те, що копії ухвал господарського суду Київської області від 08.12.2014 року та від 29.12.2014 року надіслані судом на адресу Відповідача 2, суд дійшов висновку про те, що Відповідачі 1, 2 належним чином повідомлені про розгляд господарським судом Київської області заяви про стягнення заборгованості за простим векселем від 26.11.2014 року № 1.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У зв'язку з неподанням Відповідачами 1, 2 відзиву на заяву та витребуваних судом документів, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Детально дослідивши матеріали заяви у їх сукупності, заслухавши пояснення представників Заявника та Кредитора 1, вивчивши подані докази, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно ч. 2 ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

У заяві про стягнення заборгованості за простим векселем від 26.11.2014 року № 1 Банкрут в особі ліквідатора Банкрута просить стягнути солідарно з Відповідача 1 та Відповідача 2 на користь Банкрута борг у сумі 13 751 553,57 грн.

Вказані вимоги обґрунтовані тим, що ліквідатором Банкрута було встановлено, що у Банкрута обліковується неоплачений простий вексель серія АА № 2398761, виданий ТОВ "СХІДЕНЕРГОПОСТАЧ-2" 23.01.2012 року на суму 13 751 553, 57 грн. (тринадцять мільйонів сімсот п'ятдесят одну тисячу п'ятсот п'ятдесят три гривні 57 коп.) з терміном оплати: "за пред'явленням"; 20.12.2012 року між ТОВ ВИРОБНИЧЕ ТОРГІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "НЕП" (Поручитель) та ТОВ "ЯРОШ ТРАСТ" (Кредитор) було укладено договір поруки б/№ відповідно до якого Поручитель зобов'язується перед Кредитором відповідати за виконання Боржником (ТОВ "СХІДЕНЕРГОПОСТАЧ-2") своїх зобов'язань по оплаті простого векселя серії АА № 2398761 виданого 23.01.2012 року ТОВ "СХІДЕНЕРГОПОСТАЧ-2" на суму 13 751 553, 57 грн. (тринадцять мільйонів сімсот п'ятдесят одну тисячу п'ятсот п'ятдесят три гривні 57 коп.); 20.01.2013 року ТОВ "ЯРОШ ТРАСТ" було направлено вимогу Відповідачу 2 про виконання останнім своїх зобов'язань по оплаті простого векселя серії АА № 2398761 виданого 23.01.2012 року ТОВ "СХІДЕНЕРГОПОСТАЧ-2" на суму 13 751 553, 57 грн. (тринадцять мільйонів сімсот п'ятдесят одну тисячу п'ятсот п'ятдесят три гривні 57 коп.), згідно договору поруки б/№ від 20.12.2012 року, однак оплата векселя серії АА № 2398761 виданого 23.01.2012 року здійснена не була, відповіді на вказану вимогу Відповідачем 2 - не надано; станом на 12.11.2014 року заборгованість за векселем Відповідача 1 залишається непогашеною.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "ЯРОШ ТРАСТ" є держателем простого векселя серії АА №2398761 номінальною вартістю 13 751 553,57 грн. зі строком платежу - за пред'явленням, виданий товариством з обмеженою відповідальністю "СХІДЕНЕРГОПОСТАЧ-2" 23.01.2012 року.

Статтею 1 Закону України «Про обіг векселів в Україні» визначено, що законодавство України про обіг векселів складається із Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (далі - Уніфікований закон), з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та із Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів, Закону України "Про цінні папери і фондову біржу", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів", цього Закону та інших прийнятих згідно з ними актів законодавства України.

Законом України «Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі», постановлено приєднатися від імені України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції.

Відповідно до ст. 75 Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (далі за текстом: Конвенція), простий вексель містить: (1) назву "простий вексель", яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений; (2) безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей; (3) зазначення строку платежу; (4) зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж; (5) найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж; (6) зазначення дати і місця складання простого векселя; (7) підпис особи, яка видає документ (векселедавець).

Частинами 1, 2 ст. 76 Конвенції визначено, що документ, у якому відсутній будь-який з реквізитів, зазначених у попередній статті, не має сили простого векселя, за винятком випадків, зазначених нижче у цій статті. Простий вексель, строк платежу в якому не зазначено, вважається таким, що підлягає оплаті за пред'явленням.

Згідно ст. 77 Конвенції, до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо: індосаменту (статті 11 - 20); строку платежу (статті 33 - 37); платежу (статті 38 - 42); права регресу у разі неплатежу (статті 43 - 50, 52 - 54); платежу у порядку посередництва (статті 55, 59 - 63); копій (статті 67 і 68); змін (стаття 69); позовної давності (статті 70 і 71); неробочих днів, обчислення строків і заборони пільгових строків (статті 72, 73 і 74). До простого векселя також застосовуються такі положення: положення, які стосуються переказного векселя, який підлягає оплаті за адресою третьої особи або у місцевості, іншій, ніж місце проживання трасата (статті 4 і 27); застереження про відсотки (стаття 5); розбіжності щодо суми, яка підлягає оплаті (стаття 6); наслідки підпису відповідно до умов, зазначених у статті 7; наслідки підпису особи, яка діє без повноважень або з перевищенням своїх повноважень (стаття 8); і положення, які стосуються бланкового переказного векселя (стаття 10). До простого векселя також застосовуються такі положення: положення щодо забезпечення авалем (статті 30 - 32); у випадку, передбаченому в останньому абзаці статті 31, якщо в авалі не зазначено, за кого він даний, вважається, що він даний за векселедавця простого векселя.

Положеннями статті 33 Конвенції визначено, що переказний вексель може бути виданий із таким строком платежу: за пред'явленням; у визначений строк від пред'явлення; у визначений строк від дати складання; на визначену дату.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 Цивільного кодексу України, цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, яка має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов'язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.

Частинами 1, 2 ст. 14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» визначено, що вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у документарній формі.

Як вказує заявник, попри пред'явлення вимоги про виконання зобов'язань по оплаті простого векселя серії АА №2398761 номінальною вартістю 13 751 553,57 грн., Відповідачем 1 не здійснено погашення заборгованості за вказаним векселем, у зв'язку з чим за Відповідачем 1 наявна заборгованість у сумі 13 751 553,57 грн.

Абзацом 4 п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 08.06.2007 року N 5 «Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів» визначено, що прямий боржник за векселем зобов'язаний довести обґрунтованість своїх заперечень стосовно того, що векселедержатель не пред'явив йому оригінал векселя або не надав можливості перевірити наявність у встановленому місці та у визначений строк у особи, що пред'явила вимогу, оригіналу векселя і прав власності на зазначений цінний папір. Векселедержатель може спростувати ці заперечення шляхом надання будь-яких не заборонених законом доказів (статті 57-59 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), статті 32, 34 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), у тому числі актів нотаріуса про протест векселя чи про посвідчення факту його пред'явлення до платежу, а також документів, виданих боржником. Кредитор, який не спростував заперечення прямого боржника про відсутність належного пред'явлення векселя до платежу, вважається таким, що прострочив. До такого кредитора застосовуються наслідки, передбачені ст. 613 ЦК.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень .

Таким чином, обов'язок доведення обґрунтованості своїх заперечень стосовно того, що векселедержатель не пред'явив оригінал векселя або не надав можливості перевірити наявність у встановленому місці та у визначений строк у особи, що пред'явила вимогу, оригіналу векселя і прав власності на зазначений цінний папір покладено Законом на векселедавця, у даному випадку - Відповідача 1.

Як встановлено судом, ухвалами від 08.12.2014 року та 29.12.2014 року суд зобов'язував Відповідача 1 на призначене судове засідання надати суду відзив на заяву з наданням доказів, що підтверджують викладені в ньому обставини, а також докази направлення цих документів заявнику. Проте, Відповідач 1 вказаних вимог суду не виконав, витребуваних судом доказів не надав.

Разом з тим, Відповідачем 1 не надано жодних доказів на підтвердження того, що ним погашено заборгованість перед Банкрутом за простим векселем серії АА №2398761 номінальною вартістю 13 751 553,57 грн.

При розгляді заяви про стягнення заборгованості за простим векселем від 26.11.2014 року № 1 судом також береться до уваги те, що представник Відповідача 1 у судові засідання 29.12.2014 року та 26.01.2015 року не з'явився; Відповідач 1 про наявність обставин, що унеможливлюють участь представника у судових засіданнях суд не повідомив.

Відповідно до абз. 8 ч. 1 ст. 41 Закону про банкрутство, ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що Банкрут в особі ліквідатора Банкрута довів суду та Відповідач 1 не спростував належними і допустимими доказами те, що у Відповідача 1 наявна заборгованість перед Банкрутом за простим векселем серії АА №2398761 у сумі 13 751 553,57 грн.

Як встановлено судом, Заявник просить стягнути солідарно з Відповідача 1 та Відповідача 2 на користь Банкрута борг у сумі 13 751 553,57 грн., обґрунтовуючи це тим, що 20.12.2012 року між ТОВ ВИРОБНИЧЕ ТОРГІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "НЕП" та ТОВ "ЯРОШ ТРАСТ" було укладено договір поруки б/№, відповідно до якого Поручитель (ТОВ ВИРОБНИЧЕ ТОРГІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "НЕП") зобов'язується перед кредитором (ТОВ "ЯРОШ ТРАСТ") відповідати за виконання Боржником (ТОВ "СХІДЕНЕРГОПОСТАЧ-2") своїх зобов'язань по оплаті простого векселя серії АА № 2398761 виданого 23.01.2012 року ТОВ "СХІДЕНЕРГОПОСТАЧ-2" на суму 13 751 553,57 грн.

Статтею 553 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.

З метою встановлення обставин щодо укладення між ТОВ ВИРОБНИЧЕ ТОРГІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "НЕП" та ТОВ "ЯРОШ ТРАСТ" договору поруки та встановлення факту солідарного обов'язку Відповідачів 1, 2 з виконання зобов'язань з оплати грошових коштів за простим векселем серії АА № 2398761, суд ухвалами від 08.12.2014 року та 29.12.2014 року зобов'язував Заявника подати оригінал (для огляду) та належним чином засвідчену копію (для долучення до матеріалів справи) договору поруки б/№ від 20.12.2012 року укладеного між ТОВ ВИРОБНИЧЕ ТОРГІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "НЕП" та ТОВ "ЯРОШ ТРАСТ, або письмові пояснення з зазначенням поважних причин його відсутності. Проте, Заявник вказані вимоги не виконав, витребувані докази не подав, про причини невиконання вимог суду не повідомив.

Детально дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що Заявником не доведено за допомогою належних та допустимих доказів наявності у Відповідача 2 обов'язку з оплати Банкруту грошових коштів за простим векселем серії АА № 2398761, у зв'язку з чим вимога про стягнення з Відповідача 2, як солідарного боржника з Відповідачем 1, заборгованості за простим векселем серії АА № 2398761 у сумі 13 751 553,57 грн. задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались Заявником суду в якості доказів, є належними та допустимими письмовими доказами, які стосуються обставин справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Таким чином, враховуючи те, що спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача 1, які полягали у неналежному виконанні зобов'язань з оплати грошових коштів за простим векселем серії АА № 2398761 та які потягнули за собою необхідність звернення Банкрута в особі ліквідатора банкрута з заявою про стягнення заборгованості за простим векселем від 26.11.2014 року № 1, витрати по сплаті судового збору у сумі 1 218,00 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять гривень 00 коп.), відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського кодексу України, покладаються судом на Відповідача 1, як сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір.

Керуючись ст.ст. 4-1, 4-3, 32, 33, 36, 49, 75, 82, 86 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 2, 10, 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ЯРОШ ТРАСТ", в особі ліквідатора Банкрута - Коптєвої А.Є. про стягнення заборгованості за простим векселем від 26.11.2014 року № 1 (вх. № 5420/14 від 05.12.2014 року), - задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "СХІДЕНЕРГОПОСТАЧ-2", ідентифікаційний код: 37131848, місцезнаходження: 95034, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, проспект Победи, буд. 54, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЯРОШ ТРАСТ", ідентифікаційний код юридичної особи: 36940861, місцезнаходження: 07415, Київська обл., Броварський район, с. Зазим'є, вул. Київська, буд. 20, заборгованість за простим векселем у сумі 13 751 553,57 грн. (тринадцять мільйонів сімсот п'ятдесят одна тисяча п'ятсот п'ятдесят три гривні 57 коп.).

3. В іншій частині вимог, викладених у заяві про стягнення заборгованості за простим векселем від 26.11.2014 року № 1, - відмовити.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "СХІДЕНЕРГОПОСТАЧ-2", ідентифікаційний код: 37131848, місцезнаходження: 95034, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, проспект Победи, буд. 54, в доход державного бюджету України судовий збір у сумі 1 218,00 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять гривень 00 коп.).

5. Видати накази.

6. Копію ухвали надіслати учасникам у справі.

Суддя П.Ф. Скутельник