Рішення

від 12.02.2015 по справі 904/9571/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.02.15р. Справа № 904/9571/14

За позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "М`ЯСНА ФАБРИКА "ФАВОРИТ ПЛЮС", м. Дніпропетровськ

до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СМАЙЛ ПАРК УКРАЇНА", м.Дніпропетровськ

про стягнення 19 017,59 грн.

Суддя: Ніколенко М.О.

Представники:

від позивача: Булатов В.Б. - довіреність 27/12/13 від 27.12.13;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "М`ЯСНА ФАБРИКА "ФАВОРИТ ПЛЮС" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СМАЙЛ ПАРК УКРАЇНА" про стягнення 19 017,59 грн.

Позов обґрунтований невиконанням умов договору №97 від 06.03.14 з боку відповідача в частині оплати отриманої ним продукції.

Представник позивача у судове засідання з'явився, підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити, надав додаткові пояснення по справі, відповів на поставлені питання.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, повідомлений належним чином.

Згідно зі ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку статті 85 ГПК України, у судовому засіданні 05.02.15 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Між постачальником (позивач) та покупцем (відповідач) укладений Договір поставки № 97 від 06.03.14 (Договір).

Позивач здійснив поставку продукції відповідачу на загальну суму 12 720,45 грн., що підтверджується видатковими накладними (а.с.11-12).

З наданих позивачем документів та матеріалів неможливо достовірно встановити взаємну пов'язаність Договору поставки № 97 від 06.03.14 та видаткових накладних № 1840232 від 15.09.14 та № 1845892 від 24.09.14.

Таким чином, доводи позивача, що передача товару відбувалась саме за Договором поставки № 97 від 06.03.14 мають вірогідний характер, ґрунтуються на довільному тлумаченню норм чинного законодавства і не можуть братись судом до уваги, так як рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Інформаційним листом N 01-06/928/2012 від 17.07.2012 р. "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" Вищий господарський суд України, звернув увагу господарських судів на те, що частиною першої статті 692 ЦК України визначено строк виконання боржником грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу (у співвідношенні з частиною другою статті 530 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 530 ч. 2 ЦК України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується (див. постанову Вищого господарського суду України від 28.02.2012 № 5002-8/481-2011).

При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України (див. постанову Вищого господарського суду України від 21.04.2011 № 9/252-10);

Таким чином, відповідач зобов'язаний сплатити вартість отриманого товару з моменту його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Однак, Відповідач порушив умови чинного законодавства України і своєчасно та у повному обсязі не сплатив вартість отриманого товару. Внаслідок цього, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем, розмір якої, станом на день подання позову, дорівнює 12 213,67 грн.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення суми основного боргу в розмірі 12 213,67грн. є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Отже, Відповідач зобов'язаний сплатити на користь Позивача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми

Так, позивач заявив вимогу про стягнення 3 % річних в сумі 54,70грн. за період з 23.09.14 по 12.11.14, які підлягають задоволенню за обґрунтованістю.

У зв'язку із порушенням умов договору, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат за період з вересня 2014 по листопад 2014 в сумі 152,56грн. та з жовтня 2014 по листопад 2014 в сумі 196,70 грн.

Відповідно до п. 3.2 постанови пленуму ВГСУ № 14 від 17.12.13 індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. Таким чином, позивач неправомірно включив до розрахунку інфляційних втрат місяць, у якому мав бути здійснений платіж.

Оскільки, останнім днем оплати є 22.09.14, та 01.10.14, то індекс інфляції повинен розраховуватися починаючи з наступного місяця - з жовтня 2014 та з листопада 2014. Тому, з відповідача слід стягнути на користь позивача інфляційні втрати за період жовтень 2014 в розмірі 113,64 грн. та за листопад 2014 в розмірі 142,09 грн.

Крім того, Позивач, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, просить суд стягнути з Відповідача пеню на підставі п.7.2 договору в розмірі 349,26 грн., та штрафу на підставі п.7.3 договору в сумі 6 106,84 грн. за період з 23.09.14-12.11.14.

Оскільки, з наданих позивачем документів та матеріалів неможливо достовірно встановити взаємну пов'язаність Договору поставки та спірних видаткових накладних, то, суд вважає, що позивач неправомірно застосував до спірних відносин положення цього Договору поставки.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 349,26грн. та штрафу в розмірі 6 106,84 грн. є безпідставними, та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно.

Керуючись статтями 173-193,230,231 Господарського Кодексу України, 525, 526, 530, 611, 612, 692 Цивільного кодексу України, статтями 44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити ЧАСТКОВО.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СМАЙЛ ПАРК УКРАЇНА" (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Калініна,68, код 39060109) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "М`ЯСНА ФАБРИКА "ФАВОРИТ ПЛЮС" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Ульянова,10, код 37373551) заборгованість в розмірі 12 213,67грн., 54,70 грн. -3% річних, грн. 255,73 грн. - інфляційних втрат, та судовий збір в розмірі 1203,18 грн.

В решті позову - ВІДМОВИТИ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня підписання повного рішення.

Повне рішення підписано 10.02.14.

Суддя М.О.Ніколенко