Постанова

від 15.01.2015 по справі 804/19877/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2015 р. Справа № 804/19877/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗахарчук-Борисенко Н. В. при секретаріКухар В.В. за участю: представника позивача представника відповідача Біленко М.С. Рябоконь С.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Система" до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

03 грудня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Система» (далі - позивач, ТОВ «Система») звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач, ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська від 21.08.2014 р. №0003112205.

В обґрунтування позовних вимог позивач пояснив наступне.

Головним державним ревізором-інспектором було проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ «Система», за результатами якої 06.08.2014р. було складено Акт №1716/04-65-22-05/31540424 від 06.08.2014р. Згідно висновків даного Акту, відповідач вважає, що ТОВ «Система» мало господарські операції з ТОВ «ГРАНД ІНВЕСТ ЛТД» у січні 2014р., які на думку відповідача не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, які економічно необхідні для здійснення діяльності. В зв'язку із чим, на думку відповідача, у позивача відсутнє право на формування податкового кредиту по операціям з придбання послуг від ТОВ «ГРАНД ІНВЕСТ ЛТД», що призвело до заниження податку на додану вартість в розмірі 20899,00грн., а саме: - у січні 2014р. на суму ПДВ - 20899,00 грн.

На підставі даного Акту відповідач 22.08.2014р. направив на адресу позивача податкове повідомлення-рішення від 21.08.2014р. № 0003112205, згідно якого відповідач вимагає сплатити суму завищеного податкового зобов'язання у розмірі 20899,00 грн.. та штрафні санкції у розмірі 5224, 75 грн., загалом 26123,75 грн.

ТОВ «Система» не погоджується із висновками викладеними в акті перевірки №1716/04-65-22-05/31540424 від 06.08.2014р. та вважає податкове повідомлення - рішення ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська від 21.08.2014 р. №0003112205 протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача у судове засідання з'явився, адміністративний позов підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, проти адміністративного позову заперечував та зазначив, що підставою для своїх висновків, які були викладені у Акті, були наступні обставини: «Державною податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області 31.03.2014 року було складено Акт №473/223/38752938 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ГРАНД ІНВЕСТ ЛТД» (код ЄДРПОУ 38752938) щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин їх реальності та повноти відображення в обліку за січень 2014 року».

У вищезазначеному акті вказано, що на підставі довідки від 05.07.13 за № 19/8/04-039, виданої ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок з окремих питань Коваленком Віталієм Валентиновичем згідно із п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України, проведено зустрічну звірку ТОВ «ГРАНД ІНВЕСТ ЛТД» (код ЄДРПОУ 38752938) щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин їх реальності та повноти відображення в обліку за січень 2014 року.

З метою вручення запиту від 27.02.14 №4749/10/151-10 фахівцями ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська було здійснено вихід за податковою адресою ТОВ «ГРАНД ІНВЕСТ ЛТД» (код ЄДРПОУ 38752938) а саме: 49000 Дніпропетровська область, Бабушкінський, вул. Кротова буд, 50.

За результатами виходу встановлено, що за податковою адресою - 49000 Дніпропетровська область, Бабушкінський, вул. Кротова буд, 50 підприємство та посадові особи ТОВ «ГРАНД ІНВЕСТ ЛТД» (код ЄДРПОУ 38752938) відсутні.

Також, у вказаному акті ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська було встановлено не реальність здійснення господарських операцій між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРАНД ІНВЕСТ ЛТД» та контрагентами у січні 2014 року та встановлено юридичну дефектність первинних документів, визнано завищеною суму ПДВ, яка віднесена до складу податкового кредиту січня 2014 року на загальну суму 1 369 245 грн.

Таким чином, на думку відповідача, в ході перевірки встановлено, що ТОВ «Система» здійснювало господарські операції з використанням підприємства з ознаками фіктивності, а отже його діяльність була спрямована на отримання податкової вигоди, що виразилося в декларуванні незаконно сформованого податкового кредиту та валових витрат.

Виходячи з вищевикладеного, відповідач вважає, що операції з поставки по ланцюгу ТОВ «Система» - ТОВ «ГРАНД ІНВЕСТ ЛТД» не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного надання послуг та не спричиняють реального настання правових наслідків.

З огляду на вищевикладене відповідач вважає, що податкове повідомлення - рішення від 21.08.2014 р. №0003112205 винесене на законних підставах та не підлягає скасуванню.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши подані документи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі Наказу ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська від 23.07.2014р. № 558, Шитіковим І.М. головним державним ревізором-інспектором було проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ «Система». За результатами якої 06.08.2014р. було складено Акт № 1716/04-65-22-05/31540424 від 06.08.2014р. Згідно висновків даного Акту ТОВ «Система» мало господарські операції з ТОВ «ГГРАНД ІНВЕСТ ЛТД» у січні 2014р..

На підставі даного Акту відповідач 22.08.2014р. направив на адресу позивача податкове повідомлення-рішення від 21.08.2014р. № 0003112205, згідно якого відповідач вимагає сплатити суму завищеного податкового зобов'язання у розмірі 20899,00 грн. та штрафні санкції у розмірі 5224, 75 грн., загалом 26123,75 грн.

В судовому засіданні представник позивача зазначила, що Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області 31.03.2014 року було складено Акт №473/223/38752938 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ГРАНД ІНВЕСТ ЛТД» (код ЄДРПОУ 38752938) щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин їх реальності та повноти відображення в обліку за січень 2014 року».

У вищезазначеному акті вказано, що на підставі довідки від 05.07.13 за № 19/8/04-039, виданої ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок з окремих питань Коваленко Віталієм Валентиновичем згідно із п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України, проведено зустрічну звірку ТОВ «ГРАНД ІНВЕСТ ЛТД» (код ЄДРПОУ 38752938) щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин їх реальності та повноти відображення в обліку за січень 2014 року.

Станом на момент проведення звірки ТОВ «ГРАНД ІНВЕСТ ЛТД» (код ЄДРПОУ 38752938) має стан 9 направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

З метою вручення запиту від 27.02.14 №4749/10/151-10 фахівцями ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська було здійснено вихід за податковою адресою ТОВ «ГРАНД ІНВЕСТ ЛТД» (код ЄДРПОУ 38752938) а саме: 49000 Дніпропетровська область, Бабушкінський, вул. Кротова буд, 50.

За результатами виходу встановлено, що за податковою адресою - 49000 Дніпропетровська область, Бабушкінський, вул. Кротова буд, 50 підприємство та посадові особи ТОВ «ГРАНД ІНВЕСТ ЛТД» (код ЄДРПОУ 38752938) відсутні.

Крім того, як зазначила представник позивача у судовому засіданні, у вказаному акті ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська було встановлено нереальність здійснення господарських операцій між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРАНД ІНВЕСТ ЛТД» та контрагентами у січні 2014 року та встановлено юридичну дефектність первинних документів, визнано завищеною суму ПДВ, яка віднесена до складу податкового кредиту січня 2014 року на загальну суму 1 369 245 грн.

Також, відповідно до матеріалів справи, у вищезазначеному акті вказано, що на підставі довідки №18/8/04-039 від 05.07.2013р., виданої ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, Коваленко Оксаною Миколаївною, головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового аудиту, згідно із п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України, здійснено відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин їх реальності та повноти відображення в обліку за лютий 2014 року.

Зустрічну звірку провести не виявляється можливим у зв'язку з тим, що місцезнаходження ТОВ «ГРАНД ІНВЕСТ ЛТД» (код ЄДРПОУ 38752938) Дніпропетровська область, Бабушкінський, вул. Кротова буд, 50 не встановлено.

В судовому засіданні було встановлено, що для проведення перевірки взаємовідносин з ТОВ «ГРАНД ІНВЕСТ ЛТД» у січні 2014р. позивачем були надані належним чином зареєстровані копії первинних документів. Всі податкові накладні включено до реєстру отриманих/виданих податкових накладних, та у Додатку № 5 Декларації з податку на додану вартість за січень 2014р. зазначені.

Представник позивача також наголосила суду на тому, що ТОВ «Система» не здійснювалась закупівля, продаж або перевезення товарів, основних засобів, нематеріальних активів та інших товарно-матеріальних цінностей. До складу податкового кредиту були включені виключно послуги придбані у ТОВ «ГРАНД ІНВЕСТ ЛТД» факт придбання яких підтверджується актами виконаних робіт від 31.01.2014р. на суму 62992,00 грн. та 62400,00 грн., в т.ч. ПДВ 20%.

Відповідно до матеріалів справи суд зазначає, що усі послуги були прийняті позивачем за актами приймання-передачі та оплачені на підставі виставлених постачальниками рахунків-фактур у повному обсязі, що підтверджується виписками з банківського рахунку ТОВ «Система».

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до частини 1 статті З ГК України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Таким чином, до ТОВ «Система» не може бути застосовано порушення норм чинного законодавства з боку його контрагентів, в тому числі, недостовірність відомостей про них у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, за умови необізнаності щодо неї.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку № 88, який наведено вище, встановлено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Таким чином, у розумінні ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зазначені первинні документи фіксують факт здійснення господарських операцій між ТОВ «Система» та ТОВ «ГРАНД ІНВЕСТ ЛТД» та є доказом того, що діяльність ТОВ «Система» з ТОВ «ГРАНД ІНВЕСТ ЛТД» спрямована на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно до п. 198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Вищезазначені норми законодавства, які регулюють порядок формування податкового кредиту, не передбачають позбавлення платника податків права на формування податкового кредиту в разі порушення його контрагентами вимог податкового законодавства по ланцюгу постачання.

Крім того, суд зазначає, що господарська мета повинна бути встановлена відносно самого позивача, тобто його добросовісне виконання умов договорів з його контрагентами, оскільки Європейський Суд з прав людини у своєму рішення від 22.01.2009р. («Булвес «АД проти Болгарії») зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз. На думку Європейського Суду такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Право на податковий кредит є «власністю»у розумінні статті 1 Протоколу № 1, яке повинно розглядатися як таке, що виникло у момент повного виконання нею своїх зобов'язань щодо податкової звітності з ПДВ. Визнання права на нарахування податкового кредиту було поставлено в залежність від виконання обов'язків постачальником, в той час коли це не залежало від волі одержувача поставки - застосування відповідних положень Закону «Про ПДВ» стало не передбаченим і самовільним. Платник податку не має абсолютно ніяких повноважень відслідковувати, контролювати і забезпечувати виконання постачальником його обов'язків із складення та подання декларації з ПДВ, а також обов'язку зі сплати ПДВ (п.43, п.69 зазначеного вище рішення Європейського Суду).

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду від 09.01.2007р. у справі «Інтерсплав проти України»).

Таким чином, суд вважає, що посилання ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська на акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська №473/223/38752938 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ГРАНД ІНВЕСТ ЛТД» (код ЄДРПОУ 38752938) щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин їх реальності та повноти відображення в обліку за січень 2014 року», як на беззаперечні докази нікчемності правочинів, не відповідають вимогам чинного законодавства.

Суд також зазначає, що невиконання контрагентом позивача свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цього платника. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення позивача права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Факт порушення вищезазначеними контрагентами позивача своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди - відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема й у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.

Вказаних обставин не було доведено відповідачем в Акті перевірки, позивач не знав та не міг взнати, що також не доведено відповідними доказами, про те що його контрагент здійснює будь-які порушення податкового законодавства.

У даному випадку відповідачем не доказано ні факту здійснення вищезазначеними контрагентами позивача та/чи їхніми постачальниками діяльності, пов'язаної з незаконним втриманням бюджетного відшкодування ПДВ, ні факту залучення позивача до такої діяльності.

Таким чином, будь-які дії третіх юридичних осіб, які не є безпосередніми постачальниками товарів (робіт, послуг) позивача (тобто не є контрагентами позивача), не впливають на правомірність формування позивача податкового кредиту. Можлива несплата контрагентами контрагентів до бюджету ПДВ по проведеним оподатковуваним господарським операціям не може впливати на результати фінансово-господарської діяльності Позивача і не може бути підставою для притягнення останнього до відповідальності, оскільки статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

ЦК України встановлює, що нікчемними є правочини: у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину (ч. 1 ст. 219, ч. 1 ст. 220 ЦК України); у разі відсутності схвалення правочину який вчинено малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 221 ЦК України); правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування (ч. 1 ст. 224 ЦК України); у разі відсутності схвалення опікуном, правочину, який вчинено недієздатною фізичною особою (ч. 1 ст. 226 ЦК України); а також в інших випадках передбачених ч. 1 ст. 27, ч. З ст. 121, ч. 6 ст. 126, ч. 3 ст. 247, ч. 1 ст. 249, ч. 2 ст. 547, ч. 3 ст. 586, ч. 3 ст. 614, ч. 6 ст. 633, ч. 2 ст. 661, ч. 4 ст. 698, ч. 3 ст. 719, ч. 4 ст. 720, ч. 1 ст. 739 та іншими статтями ЦК України.

З аналізу вище викладених норм ЦК України вбачається, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Це означає, що правочин є нікчемним, якщо це прямо обумовлено в Законі. Проте, статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності цивільних правочинів, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлено законом або якщо правочин не визнано судом недійсним. Тобто, зі змісту цієї норми випливає, що підстави недійсності правочинів можуть бути передбачені виключно законами. Правочин може бути визнано недійсним тільки на підставі і за наслідками, передбаченими законом. Також нормами ЦК України передбачено, що правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Посилання на статті 203 та 215 ЦКУ можуть бути використані лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Інших підстав визнання правочину нікчемним діюче законодавство не передбачає.

Укладені між сторонами договори не визнавалися недійсними в судовому порядку, а твердження відповідача про нікчемність цих правочинів не приймається до уваги судом, оскільки не є безспірним. Позивач вважає такі договори укладеними у відповідності до вимог чинного законодавства та такими, що спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Таким чином, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця.

Податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладання штрафних санкції, воно лише передбачає обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на включення суми податку на додану вартість у податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Аналізуючи наведені норми, можна зробити висновок, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх не недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого Про недійсність правочини ухвалюється судове рішення.

Суд вважає, що Акт перевірки №1716/04-65-22-05/31540424 від 06.08.2014 року не тільки не містить посилань на вину саме позивача, яка виразилася в намірі порушити публічний порядок, а й не доводить умислу на порушення публічного порядку, не містить посилання і на те, в чому таке порушення полягає.

Таким чином, суд, враховуючи те, що викладені в акті перевірки №1716/04-65-22-05/31540424 від 06.08.2014р. року факти та висновки відповідача є безпідставними, оскільки ґрунтуються на припущеннях і не містять достатніх фактичних даних на підтвердження умовиводів про нікчемність правочинів суд приходить до висновку, що податкове повідомлення - рішення ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська від 21.08.2014 р. №0003112205 протиправне та підлягає скасуванню.

Отже, з огляду на вищевикладене, суд вважає, що висновки ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області зроблені без належного дослідження документів первинного бухгалтерського та податкового обліку позивача, а факти, викладені в зазначеному Акті не можуть бути належними доказами наявності порушень позивачем вимог статей 203, 215, 228 Цивільного кодексу України відносно того, що угоди з контрагентами не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними та є підставою для невизнання таких угод недійсними.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує судові витрати позивачу згідно задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Система» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів у Дніпропетровській області від 21.08.2014 р. №0003112205.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Система» судові витрати в розмірі 182, 70 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 20 січня 2015 року

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко