Рішення

від 10.02.2015 по справі 917/2584/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2015 р. Справа №917/2584/14

за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", вул.Комарова, 2а, м.Полтава, 36008

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжгалузевий учбово-методичний центр з охорони праці", вул.Міщенка, 2-а, м.Полтава, 36011

про стягнення 5144,74грн.

Суддя Кльопов І.Г.

Представники:

від позивача: Міняйло Г.Ю.

від відповідача: представник не з'явився

У судовому засіданні 10.02.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст.85 ГПК України.

СУТЬ СПРАВИ: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача 4223,18грн. пені, 106,16грн. - 3% річних та 815,40грн. - інфляційних нарахувань за неналежне виконання зобов"язань за Договором №1878 від 01.07.2004р. на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, всупереч умовам укладеного договору, взяті на себе зобов'язання щодо розрахунків за спожиту енергію проводив з порушенням строків, визначених договором. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач представництво у судове засідання вдруге не забезпечив, вимог суду (п. 5 ухвали від 12.12.2014р. про порушення провадження у даній справі та п. 3 ухвали від 20.01.2015р. про відкладення розгляду даної справи) не виконав, причин щодо цього суду не повідомив. Останній відповідно до пп. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" був належним чином та завчасно повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення - вказаних ухвал суду.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи в зв"язку з неможливістю забезпечити явку свого представника в судове засідання, не може бути задоволено судом, так як відповідач не обмежений у праві вибору іншого представника. Згідно ст.28 ГПК України, справи юридичих осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації..

Судом також враховано, що відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно статті 69 ГПК України спір має бути вирішено протягом двох місяців з дня надходження позовної заяви. В даному випадку цей строк закінчується, а тому суд не може більше відкладати розгляд справи.

Обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні судом встановлено не було.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про теплопостачання» сферою теплопостачання є сферою діяльності з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії споживачам. Цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії, державним наглядом (контролем)у сфері теплопостачання, експлуатацією теплоенергетичного обладнання та виконанням робіт на об'єктах у сфері теплопостачання суб'єктами господарської діяльності незалежно від форми власності (ст. 2 Закону).

Відносини між суб'єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ст. З Закону).

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону теплопостачальні організації зобов'язані забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів.

Цьому обов'язку кореспондує обов'язок споживачів теплової енергії визначений статтею 19 цього Закону, згідно якого споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Так, між ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» та товариством з обмеженою відповідальністю «Міжгалузевий учбово-методичний центр охорони праці» 01.07.2004р. було укладено договір № 1878 від 01.07.2004 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води (договір), відповідно до якого ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» бере на себе постачання тепловою енергією у вигляді гарячої води з метою забезпечення опалення нежитлового приміщення ТОВ «Міжгалузевий учбово-методичний центр охорони праці» по вул. Міщенка, 2а, а ТОВ «Міжгалузевий учбово-методичний центр охорони праці» зобов"язується проводити оплату вартості спожитої теплової енергії у визнченому порядку та строки.

Отже, в силу умов укладеного договору та в силу актів цивільного законодавства, що регулюють правовідносини у сфері теплопостачання у відповідача щомісячно виникає обов'язок щодо оплати фактично спожитої теплової енергії.

Відповідно до пункту 10 договору (в редакції додаткової угоди № 5 від 25.11.13) обсяг теплової енергії, який постачається Споживачу в розрахунковому періоді визначається «Теплопостачальною організацією» розрахунковим способом відповідно до теплового навантаження об'єктів (згідно СНиП 2.04.05-91 "Отопление, вентиляция и кондиционирование") з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря, визначеної згідно СНиП 2.01.01-82 (Строительная климатиография и и геофизика) та наведений в п.З Додатку «Розрахунок обсягу теплової енергії», який є невід'ємною частиною даного договору.

В цьому пункті Додатку відповідно до нормативної температури повітря за СНиП визначена планова кількість теплової енергії на опалення приміщення споживача по кожному місяцю опалювального періоду.

В додатковій угоді № 5 від 25.11.2013 до договору розрахункове теплове навантаження визначено в розмірі 0,005674 Гкал/год з 01.10.2011.

У зв'язку з зменшенням орендованої площі офісного приміщення по вул. Міщенка, 2а розмір теплового навантаження відповідно зменшено до 0,001186 Гкал/год з 01.02.2014 рок , про що 27.03.2014р. між сторонами укладено додаткову угоду № 6.

Оплата за опалення визначена розрахунковим способом в п. З Додатку «Розрахунок обсягу теплової енергії», проводиться Споживачем плановим платежем до 30 числа поточного місяця, (абзац 5 п. 11 договору).

Абзац 3 пункту 10 договору визначено, що у місяці, наступному за розрахунковим, Теплопостачальна організація визначає фактичних обсяг відпущеної теплової енергії за розрахунковий період з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря і надає Споживачу рахунок та акт приймання-передачі теплової енергії.

Кінцевий розрахунок вартості теплової енергії визначеної з урахуванням фактичної температури повітря, проводиться Споживачем до 15 числа місяця наступного за розрахунковим на підставі виписаного рахунку (абзац 6 п. 11 договору).

Окрім того, абзац 8 п. 11 договору передбачає, що факт отримання Споживачем теплової енергії фіксується щомісячно актом приймання-передачі теплової енергії, який складається Сторонами відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно п. 11 договору в редакції додаткової угоди № 5 від 25.11.2013 визначено, що розрахунки за відпущену теплову енергію проводяться відповідно до тарифів встановлених уповноваженим органом та діючих на період постачання теплової енергії, на підставі виконаних розрахунків відповідно до теплових навантажень.

Національною комісією державного регулювання у сфері комунальних послуг підприємству «Полтаватеплоенерго» встановлені наступні тарифи на теплову енергію для потреб інших споживачів: згідно з постановою № 81 від 30.09.2011 року в сумі 802,18 грн. за 1 Гкал (без ПДВ) з 1 жовтня 2011 року;згідно з постановою № 506 від 31.12.2013 року в сумі 743,47 грн./Гкал (без ПДВ) з 1 січня 2014 року; згідно з постановою № 185 від 31.03.2014 року в сумі 880,72 грн/Гкал (без ПДВ) з 1 квітня 2014 року.

На виконання умов договору позивачем виписувалися рахунки на оплату та складалися акти приймання-передачі теплової енергії на підставі зазначених тарифів, які направлялися відповідачу засобами поштового зв'язку із складанням відповідних реєстрів доставки.

Проте в порушення взятих на себе зобов'язань за договором, відповідач проводив розрахунки за спожиту теплову енергію з порушенням строків визначених договором, а саме:

На виконання умов договору позивачем відповідачу за грудень 2014 року-квітень 2014 року виставлено наступні рахунки на оплату теплової енергії за опалення приміщення на загальну суму 4785,83 грн., з них: - за грудень 2013 року 1947,10грн.; - за січень 2014 року 2195,44 грн.; - за лютий 2014 року 1607,53 грн. (в березні 2014 року проведено перерахунок та зменшені ці нарахування на 1 271,52 грн.(з ПДВ), тому нарахування за лютий 2014 року після перерахунку становили 336,01 грн. - за березень 2014 року 234,31 гри.; за квітень 2014 року 72,97 грн.

Проте розрахунки за відпущену теплову енергію у зазначених періодах відповідачем проведені частково: - 09.04.2014 сплачено 570,32 грн. із призначенням платежу «за опалення по pax. № 869 від 10.02.2004 р., за 02, 03 м-ці 2014р.»; - 13.05.2014 сплачено 72,97 грн. із призначенням платежу «за опалення по рах.869 від 10.02.2004р за квітень 2014 p.».

Грошові зобов'язання за грудень 2013 року та січень 2014 року відповідачем взагалі не оплачувалися, тому 14.10.2014 господарським судом Полтавської області винесено рішення про стягнення вартості фактично спожитої теплової енергії за період з 01.10.2011 по 09.04.2014 на загальну суму 15 382,43 грн. (в тому числі заборгованості за грудень 2013 року та січень 2013 року).

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.12.2014р. рішення залишено без змін.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань, відповідно до ст. ст. 546, 549 ЦК України та ст. 199 ГК України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до ст. 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. З ст. 1 Закону України № 686 - ХІУ від 20.05.1999 року "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100% загальної суми боргу.

Так, на підставі ст. 230 ГК України та п. 11 договору в редакції додаткової угоди № 5 від 25.11.2013р. нарахована пеня в розмірі 1% за кожний день прострочки платежу, але не більше 100% боргу згідно з Законом України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги" на грошові зобов'язання грудня 2013 року, січня 2014 року та лютого 2014 року. Розмір нарахованої пені склав 4223,18 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 625 ЦК України у зв'язку з невиконанням зобов'язання по оплаті за відпущену теплову енергію позивачем нараховано 3 % річних в сумі 106,16 грн. за період з 15.01.2014 по 08.12.2014 та втрати від інфляції в сумі 815,40 гри. за період з січня 2014 року по листопад 2014 року.

Відповідно до п. 7.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних витрат, суд приходить до висновку, що вони підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Судові витріти відповідно до ст.49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжгалузевий учбово-методичний центр з охорони праці", вул.Міщенка, 2-а, м.Полтава, 36011 (код ЄДРПОУ 32370729) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", вул.Комарова, 2а, м.Полтава, 36008 (р/р 260007148 АК "Полтава-банк", МФО 331489, код ЄДРПОУ 033338030) 4223,18 грн. пені, 106,16 грн. - 3 % річних та втрати від інфляції в сумі 815,40 грн., а також судовий збір в сумі 1 827,00 гри.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено: 11.02.2015р.

Суддя Кльопов І.Г.