Постанова

від 14.01.2015 по справі 808/6896/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2015 року Справа № 808/6896/14 ДО/808/467/14 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., за участю прокурора Красних О.О. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою прокурора м. Дружківка Донецької області в інтересах державі в особі Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення недоїмки,

ВСТАНОВИВ:

15.10.2014 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов прокурора м. Дружківка Донецької області в інтересах державі в особі Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення недоїмки у розмірі 4848,60 грн.

14.01.2015 від прокурора надійшла заява про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, жодних заяв та клопотань до суду не надав, про причини неприбуття не повідомив.

Відповідач в судове засідання також не з'явився. Про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Судова повістка про виклик направлялась відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення на юридичну адресу внесену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, але була повернута суду з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Отже, оскільки відповідач не прибув у судове засідання без поважних причин, а представник позивача заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та вважає можливим розглянути справу у порядку письмового провадження.

У зв'язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі Закон № 2464).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону № 2464 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно з пунктом 3-1 частини 1 статті 1 Закону № 2464 органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що формує податкову і митну політику (в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів, єдиного внеску) та забезпечує її реалізацію (центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), та його територіальні органи.

Пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464 встановлено, що платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Судом встановлено, що 28.05.2012 ФОП ОСОБА_1 звернувся до ДПІ у м. Дружківці ГУ Міндоходів у Донецькій області із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності та обрав ставку єдиного податку 20 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати та 2 групу платника єдиного податку.

Таким чином, ФОП ОСОБА_1 є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідно до вищезазначеного Закону.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464, платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

За приписами частин 2, 3 статті 9 Закону № 2464 обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках,передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Пунктом 3 частини 1 статті 7 Закону України № 2464 встановлено, що для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Згідно Довідки ДПІ у м. Дружківці ГУ Міндоходів у Донецькій області про заборгованість ФОП ОСОБА_1, облікової картки платника податків, у відповідача наявна заборгованість з єдиного внеску у розмірі 4848,60 грн.

Як встановлено частиною 8 статті 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей таких осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Згідно з частиною 12 статті 9 Закону України № 2464, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Суму єдиного внеску у розмірі 4848,60 грн. відповідачем у встановлені законом строки не сплачено.

Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону України № 2464, недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини 4 статті 25 Закону № 2464, орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Так, ДПІ у м. Дружківці ГУ Міндоходів у Донецькій області були складені вимоги № Ф-243-17 від 24.01.2014, яка отримана відповідачем особисто 28.02.2014 та № Ф-243-17 від 30.04.2014, № Ф-243-17 від 04.08.2014, які направлені на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення, проте повернуті на адресу ДПІ без вручення з відміткою відділення поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання».

Доказів оскарження відповідачем вимог суду не надано.

Відповідно до частини 4 статті 25 Закону України № 2464 орган доходів і зборів має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Згідно частини 16 статті 25 Закону України № 2464 строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що станом на час розгляду справи, недоїмка ФОП ОСОБА_1 зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування складає 4848,60 грн., у зв'язку з чим, вимоги ДПІ у м. Дружківці ГУ Міндоходів у Донецькій області про стягнення зазначеної суми недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 17, 160, 163 КАС України,суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь місцевого бюджету України (р/р 37192204000510, банк ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 38789664) кошти в рахунок погашення недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску у сумі 4848 (чотири тисячі вісімсот сорок вісім) грн. 60 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ю.В.Калашник