Постанова

від 28.07.2009 по справі 2а-1556/09/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28

липня 2009 року                                                                      Справа

№2а-1556/09/0970

м.

Івано-Франківськ

Івано-Франківський

окружний  адміністративний  суд в складі:

головуючого

судді  Лучко О.О.,

при

секретарі  Круглій О.М.,

за

участю сторін:

представника

позивача: ОСОБА_3.,

представника

відповідача: не з»явився,

розглянувши

у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за

позовом: ОСОБА_1до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу в сумі  8006,26 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

            03 червня 2009 року

ОСОБА_1звернулася з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення

податкового боргу в сумі  8006,26 грн.

            Представник позивача у судовому засіданні

позов підтримала та пояснила суду, що відповідач відповідно до договору оренди

землі та державних актів права власності на землю є одночасно орендарем і

власником земельних ділянок, а тому на нього покладено обов»язок сплачувати

орендну плату за землю та земельний податок. У відповідності до вимог ст.2

Закону України «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним.

Відповідачем допущено заборгованість з січня 2009 року по 29.05.2009 року по

даних платежах в сумі 8006,26грн., чим порушено вимоги Закону України «Про

плату за землю», Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників

податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Просила позов

задовольнити.

Представник відповідача повторно в судове засідання не

з»явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового

розгляду, про причини неявки суд не повідомив, правом на подання заперечення не

скористався.

Вислухавши представника позивача, оцінивши матеріали справи

та дослідивши подані докази, суд прийшов до висновку про обґрунтованість

позовних вимог, а тому позов підлягає до задоволення з наступних мотивів.

           Судом встановлено , що відповідно до свідоцтва про

державну реєстрацію від 18.03.99 року відповідач є юридичною особою -  суб»єктом підприємницької діяльності та

29.03.99р. взятий на облік ОСОБА_1 як платник податків.

ОСОБА_2 з Рогатинською міською радою 23.10.2007 року

уклала договір оренди земельної ділянки площею 2,0618 га, відповідно до якого

відповідач зобов'язаний сплачувати орендну плату за землю в розмірі відповідно

26956,34 грн. в рік.

Крім того, у власності ОСОБА_2 знаходяться три земельні

ділянки  в м.Рогатині та дві - вАДРЕСА_1,

що підтверджується відомостями про наявність документів на землю.

Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний

сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

    Законом

України “Про систему оподаткування” визначено види податків і зборів

(обов'язкових платежів), що справляються на території України. Відповідно до

п.3 ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» платник податків

повинен сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у

встановлений законом термін.                                    

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                              Обов»язок

юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов»язкових платежів)

припиняється із сплатою податку, збору (обов»язкового платежу) або його

скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону

України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

           Земельний податок та орендна плата -

це обов'язковий платіж, що справляється з юридичних і фізичних осіб за

користування земельними ділянками.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про плату за землю»

використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді

земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової

оцінки земель. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та

землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл

продукції, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду,

справляється орендна плата.

Статтею 4 даного Закону передбачено, що розмір

земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності

власників землі та землекористувачів. Ставки земельного податку, порядок

обчислення і сплати земельного податку не можуть встановлюватись або

змінюватись іншими законодавчими актами, крім цього Закону.

Об'єктом

плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває

у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за

землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і

землекористувач, у тому числі орендар (стаття 5 Закону).

Відповідно

до ст.13 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 року № 2535-Х-111

підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного

кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або

комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

В

статті 14 даного Закону зазначено, що платники земельного податку, а також

орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім

громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати

щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному

органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки

податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним

податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Платник

податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не

звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного

року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від

обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права

на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця

наступного за звітним.

Відповідно до статті 15 даного Закону власники землі та

землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні

ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або

права користування земельною ділянкою.

Згідно

з ст.17 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 року № 2535-Х-111

податкове зобов»язання по земельному податку, а також по орендній платі за

землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на

поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами

земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий

(звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30

календарних днів, наступних за останнім календарними днем звітного

(податкового) місяця.

Статтею

19 даного Закону передбачено, що розмір, умови і строки внесення орендної плати

за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем

(власником) і орендарем (крім строків внесення орендної плати за земельні

ділянки державної та комунальної власності).

Платежі

за землю зараховуються до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному

Бюджетним кодексом України  для плати за

землю (стаття 20 Закону).

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про плату за землю»

контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також

орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності

здійснюється органами державної податкової служби.

Як встановлено судом, з відповідач є платником

земельного податку відповідно до державних актів на право власності на землю та

платником орендної плати за землю відповідно до договору оренди. Дане

підтверджується відомостями про наявність 

у відповідача документів на землю від 30.01.09р. (а.с.11,13,15).

Судом встановлено, що відповідачем допущено

заборгованість по сплаті орендної плати та земельного податку з 01.01.2009 року

по 29.05.2009 року, а саме: 8006,26 грн., в тому числі 7 947,58 грн. орендної

плати за землю (рах.13050210), 43,75 грн. земельного податку (рах.13050110) та

14,93 грн. земельного податку (рах.13050118). Вказана заборгованість

підтверджується довідкою ОСОБА_1 від 29.05.2009 року за № 5411/3/24-004, даними

податкової декларації орендної плати за земельну ділянку та податковими

розрахунками земельного податку та іншими матеріалами справи.

           В судовому засіданні встановлено, що

відповідачем не було сплачено у встановлені законодавством терміни узгоджені

податкові зобов»язання, а тому з метою вжиття заходів щодо погашення

заборгованості відповідачу направлялись перша та друга податкові вимоги, а

також лист про виділення активів для поширення податкової застави. Однак

відповідачем заборгованість не сплачена, а тому позивачем було прийнято рішення

про звернення до суду з метою стягнення даної заборгованості для погашення

податкового боргу.

    Положенням п.п.5.1 ст.5 Закону України “Про

порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними

цільовими фондами” встановлено, що податкове зобов»язання, самостійно визначене

платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим в день

подання такої податкової декларації.

Відповідно

до п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 даного Закону України узгоджена сума податкового

зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею,

визнається сумою податкового боргу платника податків.

Підпунктом

6.2.1. пункту 6.2. статті 6  Закону

України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами

та державними цільовими фондами” передбачено, що у разі, коли платник податків

не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання, податковий орган надсилає

такому платнику податків податкові вимоги.

В

п.п.6.2.2. п.6.2 ст.6 даного Закону зазначено, що податкові вимоги також

надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації,

але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без

попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

У

разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу,

виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму

консолідованого боргу. При цьому окрема податкова вимога щодо такого нового

податкового боргу не виставляється (п.п.6.3.2. п.6.2. ст.6 Закону).

Як

встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_2 виставлялися податкові вимоги, по

яких податковий борг погашений не був, а тому нові податкові вимоги по даній

сумі заборгованості не виставлялися.

Відповідно

до п.п.3.1.1. п.3.1. ст.3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань

платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”  активи платника податків можуть бути

примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за

рішенням суду.

Стосовно

позовних вимог про стягнення з відповідача судових витрат, то відповідно до ч.4

ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а

відповідачем - фізична або юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем,

з відповідача не стягуються. Крім того, позивач звільнений від сплати

державного мита, а таму жодних витрат не поніс.

             Таким чином, суд вважає, що

позовні вимоги стосовно стягнення заборгованості по платі за землю за період з

01.01.2009 року по 29.05.2009 року є обґрунтованими, а позов підлягає до

задоволення.

    На підставі

ст.124 Конституції України, керуючись ст.2, ст.ст. 8-14,  

ст.86,   ст.ст.158-163,

ст.167 Кодексу адміністративного   судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2, код ЄДРПОУ 30381173, в дохід бюджету

податковий борг в сумі 8006,26грн. (вісім тисяч шість гривень двадцять шість

копійок).

Відповідно до ст.254 КАС України постанова набирає

законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження

та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі

подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної

сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Відповідно до ст.186 КАС України постанова може бути

оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного

суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в

10-денний строк з дня виготовлення 

постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання

після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно

до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Суддя             (підпис)                 О.О. Лучко

Постанова

в повному обсязі складена 03.08.2009 року.