Рішення

від 12.02.2015 по справі 904/9554/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.02.15р. Справа № 904/9554/14

За позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НОВА ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ", м. Дніпропетровськ

до ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "АКТАБАНК", м. Дніпропетровськ

про розірвання договору та стягнення 194 655,34 грн.

Суддя: Ніколенко М.О.

Представники:

від позивача: Тюренкова Ю.С. - довіреність від 21.11.14;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НОВА ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "АКТАБАНК" про розірвання договору № В17-0368/Т/305602 від 22.03.12 на розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку та зобов'язання повернути грошові кошти в сумі 194 655,34 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням умов договору на розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку № В17-0368/Т/305602 від 22.03.12.

У судовому засіданні 14.01.14 оголошено перерву до 04.02.14.

Представник позивача з'явився в судове засідання, позовні вимоги підтримав, надав витребувані ухвалами суду документи та пояснення.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, проти позову заперечує.

Згідно зі ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку статті 85 ГПК України, у судовому засіданні 03.01.15 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Між позивачем (клієнт) та відповідачем (банк) укладений договір на розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку № В17-0368/Т/305602 від 22.03.12. (договір). Згідно його предмету банк відкриває клієнту поточний рахунок у національній та/або іноземній валюті для зберігання грошей та здійснення розрахунково-касового обслуговування клієнта (надання послуг, які пов'язані з переказом коштів з/на рахунок клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також із здійсненням інших розрахунково-касових операцій) за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов цього договору та вимог чинного законодавства України. Отже, банк відкрив клієнту поточний рахунок № 26003001305602 та зобов'язався здійснювати його розрахунково-касове обслуговування. Згідно п.2.2 договору встановлено, що банк здійснює обслуговування рахунку клієнта і надає йому послуги відповідно до ліцензії Національного банку України на здійснення банківських операцій, вимог чинного законодавства України, нормативних актів Національного банку України, умов цього договору. Пунктом 3.2.1 договору встановлено, що клієнт має право розпоряджатись коштами, що є на його рахунку на власний розсуд, за винятком випадків обмеження прав клієнта на розпорядження коштами згідно вимог законодавства України та/або випадків, встановлених цим договором. Банк зобов'язаний вчасно виконувати розрахункові та касові операції відповідно до нормативних документів Національного банку України, законодавства України(п.3.3.2).Договір укладений на невизначений строк, набирає чинності з дня його підписання обома сторонами (п.9.1)

Відповідно до статті 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта. Гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Крім цього, між тими ж сторонами укладений договір про надання в користування системи "Клієнт-Банк""IFOBS" №В1-0369/Т/305602 від 22.03.12 (договір системи). Згідно п. 1.1 якого банк встановлює клієнту систему дистанційного обслуговування "Клієнт-Банк""IFOBS"(система), виконує роботи по їх обслуговуванню та здійснює розрахункове обслуговування клієнта на умовах, визначених договором на розрахунково- касове обслуговування банківського рахунку, в т.ч. договорами на розрахунково- касове обслуговування банківського рахунку із спеціальним режимом його використання (основний договір), з урахуванням особливостей, передбачених цим договором. Відповідно до п. 3.1.2 договору системи, банк зобов'язується виконувати розрахункові операції клієнта за платіжними дорученнями клієнта, що надійшли до банку за допомогою системи.

Стаття 1068 ЦК України встановлює обов'язок банку за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Згідно матеріалів справи Позивачем були подані платіжні доручення № 5614 на суму 24 315,00 грн. та №5615 на суму 152 162,97 грн. Зазначені кошти не були перераховані контрагентам позивача. У зв'язку з цим, позивач звернувся до відповідача листом від 09.09.14. У відповідь на цей лист відповідач послався на технічні неполадки та введення тимчасового обмеження діяльності Банку постановою Правління НБУ № 468БТ від 07.08.14. В подальшому позивач направив на адресу відповідача лист №101 від 09.10.14 про розірвання договору з 5 листопада 2014 року, який отриманий відповідачем, що підтверджується штампом банку 14.10.14.

Відповідно до ст.. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Отже, підставою розірванні договору стало невиконання відповідачем платіжних доручень позивача.

Таким чином, позивач в порядку ст.188ГК України ініціював розірвання цього договору.

Відповідно до ч.1,3 ст.1075 ЦК України Договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час. Залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.

Таким чином, договір на розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку № В17-0368/Т/305602 від 22.03.12 є розірваний з 05.11.14.

Щодо повернення грошових коштів в сумі 194 655,34 грн. суд зазначає наступне.

Згідно матеріалів справи, вбачаєтья, що позивачем, за допомогою автоматизованої банківської системи "IFOBS Клієнт-банк", були надані банку доручення в межах договору та закону, що підтверджується копією витягу з системи "IFOBS Клієнт-банк" та платіжними дорученнями, на рахунках позивача містилась необхідна кількість грошових коштів, для виконання таких доручень, що підтверджується випискою по банківському рахунку позивача, однак банк свої зобов'язання за договором банківського рахунка не виконав належним чином.

Аналізуючи правову природу спірних правовідносин, судом встановлено, що вони виникли між сторонами з приводу договору банківського рахунку. Тому, ці відносини регулюються загальними положеннями про зобов'язання, визначеними Цивільним та Господарським кодексами України, та спеціальним законодавством про банківську діяльність.

Згідно п. 3 ст. 91 ЦК України, юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії).

Згідно ст. 2 ЗУ "Про банки і банківську діяльність", банк - юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків. Банківська діяльність - залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.

Згідно ст. 17 ЗУ "Про банки і банківську діяльність", юридична особа набуває статусу банку і право на здійснення банківської діяльності виключно після отримання банківської ліцензії та внесення відомостей про неї до Державного реєстру банків. Забороняється здійснювати банківську діяльність без отримання банківської ліцензії.

Поставною Національного банку України № 19 від 15.01.2015 відкликано банківську ліцензію ПАТ "Актабанк" та почато процедуру його ліквідації.

Порядок ліквідації банку регулюється розділом VIII Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Так, ч. 5 ст. 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку.

З дня призначення уповноваженої особи Фонду:

1) припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється;

2) банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси;

3) строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав;

4) припиняється нарахування відсотків, неустойки (штрафу, пені) та застосування інших санкцій за всіма видами заборгованості банку;

5) відомості про фінансове становище банку перестають бути конфіденційними чи становити банківську таємницю;

6) укладення правочинів, пов'язаних з відчуженням майна банку чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому статтею 51 цього Закону;

7) втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається (ч. 2 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Відповідно до ч. 3 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Згідно статті 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено повноваження уповноваженої особи Фонду, зокрема, відповідно до пункту 4 частини 1 вказаної статті, уповноважена особа Фонду з дня свого призначення здійснює такі повноваження: складає реєстр акцептованих вимог кредиторів та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.

Уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону уповноважена особа Фонду здійснює такі заходи:

1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення;

2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні уповноваженої особи Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів;

3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду (частина 1 та 2 статті 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Відповідно до п. 4.27 Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 року № 2 "Про затвердження Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку", уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку не має права здійснювати задоволення вимог кредиторів до затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів, за винятком погашення за погодженням з виконавчою дирекцією Фонду вимог за правочинами, що забезпечують здійснення процедури ліквідації.

Відтак, після відкликання Національним банком України банківської ліцензії та переходу до процедури ліквідації банку, задоволення вимог кредиторів банку здійснюється в порядку, передбаченому Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Частиною 2 статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що з дня призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку, зокрема, банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси; строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав.

Згідно з пунктом 20.9. Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої Постановою Правління Національного банку України №492 від 12.11.2003 року (зі змінами та доповненнями), після прийняття Національним банком рішення про відкликання в банку банківської ліцензії (власником банку рішення про ліквідацію банку) і призначення ліквідатора поточні та вкладні (депозитні) рахунки клієнтів закриваються ліквідатором банку.

Відповідно до частини 3 статті 1075 ЦК України, залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.

Отже, у зв'язку із прийняттям Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та припинення банку як юридичної особи, в банку виникає майнове зобов'язання щодо видачі клієнтові залишку грошових коштів на банківському рахунку або їх перерахування за вказівкою клієнта на інший рахунок. Клієнт, як володілець рахунка, відкритого в установі банку, що ліквідується, є кредитором банку на суму залишку грошових коштів на банківському рахунку, тому вправі заявити уповноваженій особі Фонду на ліквідацію банку про свої вимоги до банку-боржника у строк, встановлений частиною 5 статті 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

При цьому, задоволення вимог окремих кредиторів поза межами процедури ліквідації банку порушує в цілому баланс інтересів кредиторів банку та не узгоджується з положеннями Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", якими передбачено, що під час ліквідаційної процедури неплатоспроможного банку визначається загальна сума його заборгованості перед кредиторами (пасив), формується ліквідаційна маса банку (актив) та здійснюється її реалізація з подальшим спрямуванням коштів, одержаних від продажу майна банку, на погашення акцептованих (визнаних) вимог кредиторів в порядку черговості відповідно до статті 52 цього Закону.

Таким чином, у відповідача відсутня правосуб'єктність на вчинення дій щодо надання послуг банківського рахунку. А за змістом позовних вимог, позивач вимагає зобов'язати відповідача вчинити дії щодо надання послуг банківського рахунку.

За таких обставин, в позові в частині зобов'язання повернути грошові кошти в сумі 194 655,34 грн., слід відмовити.

Згідно зі ст. 49 ГПК України, судовий збір слід покласти на відповідача пропорційно.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.188, 193 Господарського Кодексу України, ст. ст. 11, 525, 526, 1054, 1075 Цивільного кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Розірвати договір на розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку № В17-0368/Т/305602 від 22.03.12. укладений між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НОВА ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ", м. Дніпропетровськ (код 37275520)та ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ "АКТАБАНК", м. Дніпропетровськ (код 35863708).

В решті позову відмовити.

Стягнути з ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "АКТАБАНК"( 49000, м. Дніпропетровськ, вул.Шевченка,б.53, код 35863708) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НОВА ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ" (49008, м. Дніпропетровськ, вул.. Криворізька,б.12 кв.26, код 37275520) судовий збір в розмірі 1218,00 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня підписання повного рішення.

Повне рішення складено 09.02.15.

Суддя М.О.Ніколенко