Постанова

від 06.02.2015 по справі 826/18740/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 лютого 2015 року 11:56 № 826/18740/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ЕМВ ЕНЕРГО АГ» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.11.2014 року № 0011852220, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕМВ ЕНЕРГО АГ» (надалі - позивач, ТОВ «ЕМВ ЕНЕРГО АГ») з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - відповідач, ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.11.2014 року № 0011852220, винесене ДПІ в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві по відношенню до ТОВ «ЕМВ ЕНЕРГО АГ» (ЄДРПОУ 35436923);

- зобов'язати ДПІ в Оболонському районі Головного управління у м. Києві вилучити з АІС «Податковий блок» інформацію про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЕМВ ЕНЕРГО АГ» (ЄДРПОУ 35436923), які оформлені актом перевірки від 28.10.2014 року № 1178/26-54-22-02/35436923 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ЕМВ ЕНЕРГО АГ», (ЄДРПОУ 35436923) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Фріоллі», (ЄДРПОУ 3915187) за період з 01.06.2014 року по 30.06.2014 року;

- зобов'язати ДПІ в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відновити в інформаційній системі «Податковий блок» дані податкової звітності ТОВ «ЕМВ ЕНЕРГО АГ» (ЄДРПОУ 35436923) шляхом внесення показників, зазначених у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2014 року та додатків до неї.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.12.2014 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що висновки акта ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 28.10.2014 року № 1178/26-54-22-02/35436923, складеного за результатами проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання ТОВ «ЕМВ ЕНЕРГО АГ» вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентом ТОВ «Фріоллі» за період червень 2014 року, а саме: в частині заниження податкового кредиту з податку на додану вартість, сформованого за наслідками господарських взаємовідносин з постачальником ТОВ «Фріоллі» згідно договорів від 21.05.2014 року № 2105/П та від 03.06.2014 року № 0306/П, документально і нормативно не підтверджуються. Натомість, за твердженнями позивача, реальність вказаних правочинів підтверджується наявними у позивача належним чином оформленими первинними документами, а висновки контролюючого органу про фіктивність зазначених правочинів переважно ґрунтуються на акті іншої податкової інспекції про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Фріоллі» (тобто, на неналежних документальних доказах), а тому суперечать вимогам чинного законодавства України. З огляду на вищенаведене позивач вважає, що оскільки висновки відповідача, викладені в акті перевірки, є необґрунтованими і суперечать нормам чинного законодавства, то прийняте на їх підставі податкове повідомлення-рішення від 12.11.2014 року № 0011852220 підлягає скасуванню.

29.01.2015 року у судове засідання з'явилися представники позивача, які заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві.

Представником Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві, яка є правонаступником Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, у попередньому судовому засіданні 15.01.2015 року подано до суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 12.11.2014 року № 0011852220 є правомірним і таким, що прийнято у межах та на підставі наявних у ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві повноважень у зв'язку з виявленими під час перевірки ТОВ «ЕМВ ЕНЕРГО АГ» порушеннями вимог п. 198.1, п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

На підставі вищевикладеного, суд у судовому засіданні 29.01.2015 року на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, ухвалив про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

Як вбачається матеріалів справи, ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, згідно норм пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України та на підставі наказу від 15.10.2014 року № 208 була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка з питань дотримання ТОВ «ЕМВ ЕНЕРГО АГ» вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Фріоллі» (ідентифікаційний код 39151871) за період з 01.06.2014 року по 30.06.2014 року, за результатами якої складений Акт від 28.10.2014 року № 1178/26-54-22-02/35436923 (надалі - акт перевірки).

У тексті акта перевірки, копія якого наявна в матеріалах справи, містяться висновки контролюючого органу про завищення позивачем, в порушення норм п. 198.1, п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, податкового кредиту за червень 2014 року на суму податку на додану вартість 313019,00 грн. Епізод даного податкового правопорушення відповідач пов'язує з фактом неправомірного віднесення ТОВ «ЕМВ ЕНЕРГО АГ» до складу податкового кредиту за червень 2014 року сум податку на додану вартість на підставі податкових накладних, що були виписані ТОВ «Фріоллі» згідно договорів від 21.05.2014 року № 2105/П та від 03.06.2014 року № 0306/14.

Відповідно до наданих позивачем до перевірки первинних документів, перевіряючим встановлено, що 21.05.2014 року ТОВ «ЕМВ ЕНЕРГО АГ» (як Замовник) уклало з ТОВ «Фріоллі» (Виконавець) договір за № 2105/П, за умовами якого Виконавець зобов'язується виконати на користь Замовника комплекс робіт, пов'язаних з доопрацюванням робочого проекту та кошторисної документації, згідно Технічного завдання Замовника, по об'єктам: Реконструкція, захисту та автоматики ОВ 110-330 кВ ПС 330 кВ «Нікопольська», Монтажні роботи; Реконструкція захисту та автоматики ОВ 110-330 кВ ПС 330 кВ «Нікопольська». Пусконаладжувальні роботи: Капітальний ремонт трьох повітряних вимикачів типу ВВБМ - 100 та ПС 330 кВ «Чернігівська»; Реконструкція ПС і 10/35/6 кВ «Євпаторія»; Переоснащення ПС 310/35/6 кВ «Монайки».

03.06.2014 року між тими ж сторонами був укладений договір за № 0306/14, за умовами якого Постачальник (ТОВ «Фріоллі») зобов'язується поставити та передати у власність Покупця (ТОВ «ЕМВ ЕНЕРГО АГ») у погоджені Сторонами строки продукцію електротехнічного призначення, а Покупець, відповідно - прийняти та оплатити такий товар.

Всього за даними акта прийому-передачі робіт від 30.06.2014 року ТОВ «Фріоллі» виконало робіт на загальну суму 934 500,00 грн. та згідно видаткової накладної від 30.06.2014 року № 36 поставило продукції на суму 934 612,80 грн. Також, на підставі цих договорів ТОВ «Фріоллі» виписало на адресу перевіряємого підприємства податкові накладні від 30.06.2014 року № 38 на суму 934 500,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 157 250,00 грн.) і від 30.06.2014 року № 36 на суму 934 612,80 грн. (в т.ч. ПДВ - 155 768,80 грн.), які були відображені у податковій звітності з ПДВ ТОВ «ЕМВ ЕНЕРГО АГ» за червень 2014 року в повному обсязі.

При цьому, в акті перевірки зафіксовано, що ТОВ «ЕМВ ЕНЕРГО АГ» не надало до перевірки документи, які підтверджують транспортування та оприбуткування придбаних у ТОВ «Фріоллі» товарів, здійснення та погодження з Виконавцем розрахунку вартостей робіт (тобто, щодо кожного виду робіт окремо), актів форм № КБ-2, КБ-2в, КБ-3, звітів Виконавця за результатами виконаних робіт (надання послуг) тощо.

Також, до перевірки не надано штатний розпис ТОВ «ЕМВ ЕНЕРГО АГ», бухгалтерські регістри та банківські виписки на підтвердження проведення розрахунків між підприємствами, документальні підтвердження виникнення необхідності в отриманні вказаних послуг і робіт від ТОВ «Фріоллі» та підтвердження того, що отримання вказаних послуг призвело до збільшення доходів підприємства та їх отримання було пов'язано з використанням їх у власній господарській, діяльності (підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці).

Крім того, перевіряючим була взята до уваги отримана від ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві податкова інформація - акт від 03.09.2014 року № 2039/26-59-22-08/39151871 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Фріоллі» (ідентифікаційний код 39151871) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.06.2014 року по 30.06.2014 року, яким документально не підтверджено обсяги проведених цим підприємством господарських операцій з придбання та реалізації товарів (робіт, послуг) на користь платників податків (в т.ч. ТОВ «ЕМВ ЕНЕРГО АГ»).

На підставі вищевикладеного, ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві дійшла висновку про відсутність у ТОВ «ЕМВ ЕНЕРГО АГ» достатніх правових підстав для формування суми податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі неналежних податкових накладних, оформлених за результатами правочинів з ТОВ «Фріоллі», що не підтверджені документально.

За результатами проведеної документальної перевірки ТОВ «ЕМВ ЕНЕРГО АГ» перевіряючий дійшов висновку про заниження позивачем податку додану вартість за червень 2014 року на суму 313 019,00 грн.

12.11.2014 року ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві підставі вказаного акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № 0011852220, яким визначило ТОВ «ЕМВ ЕНЕРГО АГ» до сплати суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 469 529,00 грн., в т.ч. 313 019,00 грн. за основним платежем, 156 510,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

При вирішення даного спору суд виходить з наступного.

В розумінні пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), який набрав чинності 01 січня 2011 року, «податковий кредит» - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною..

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Приписами п. 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, перелік яких наведений у п. 201.1 ст. 201 ПК України. Правовий статус податкової накладної закріплений в положеннях норм ст. 201 цього Кодексу.

Крім того, зокрема, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України), а саме - Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2014 року № 10 «Про затвердження Форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної», що був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30 січня 2014 року за № 185/24962, (який набрав чинності 01.03.2014 року та був чинний станом на момент існування спірних правовідносин).

Виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

При цьому, у листі від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України одночасно зазначає, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів .

Разом з тим, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце . Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011року № 1936/11/13-11).

За приписами норм п. 44.1 і п. 44.3 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин) (далі - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, згідно норм до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, (в редакції на момент спірних правовідносин) (далі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), «господарські операції» - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Крім того, у відповідності до положень норм п. 3 - 5 ст. 9 цього Закону, інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Аналіз викладених норм Закону № 996-ХІV та норм Положення свідчить про те, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011року № 742/11/13-11.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абз. 2 п. 44.1 ст. 44 ПК України).

В ході судового розгляду також встановлено, що в першому півріччі 2014 року між ТОВ «ЕМВ ЕНЕРГО АГ» (Замовник, Покупцем), в особі директора Драгана В.М., і ТОВ «Фріоллі» (Виконавець, Постачальник), в особі директора Кір'янова Ю.Г., були укладені письмові договори, а саме:

- договір від 21.05.2014 року № 2105/П, за умовами якого Виконавець зобов'язується, в порядку та на умовах визначеним даним Договором, виконати на користь Замовника комплекс робіт пов'язаних з доопрацюванням робочого проекту та кошторисної документації, згідно Технічного завдання наданого Замовником, по наступних об'єктам: Реконструкція, захисту та автоматики ОВ 110-330 кВ ПС 330 кВ «Нікопольська», Монтажні роботи; Реконструкція захисту та автоматики ОВ 110-330 кВ ПС 330 кВ «Нікопольська». Пусконаладжувальні роботи: Капітальний ремонт трьох повітряних вимикачів типу ВВБМ - 100 та ПС 330 кВ «Чернігівська»; Реконструкція ПС 110/35/6 кВ «Євпаторія»; Переоснащення ПС 310/35/6 кВ «Монайки», а Замовник, в свою чергу, - прийняти та оплатити виконану роботу (п. 1.1 і п. 1.2 зазначеного Договору).

Згідно п. 2.1, п. 3.1 - 3.3, п. 6.3 цього Договору, строк виконання робіт, встановлений 2 місяці з моменту підписання Договору сторонами. Ціна робіт за даним Договором складає 943 500,00 грн. (з ПДВ). Розрахунки за цим Договором здійснюються Замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця у банку. Вартість виконаних робіт сплачується Замовником на підставі акта здачі-приймання виконаних робіт, що підписаний сторонами, протягом 60-ти банківських днів. Передбачено можливість сплати авансових платежів.

Права та обов'язки сторін визначені в п. 4 зазначеного Договору. Зокрема, Замовник зобов'язаний: надати Виконавцю необхідні для початку робіт вихідні дані, відомості та документи; прийняти в установленому порядку виконані роботи та оплатити їх Виконавцю після завершення робіт, встановлених Договором; повідомляти Виконавця про виявлені недоліки в роботі; відшкодувати Виконавцю додаткові витрати, пов'язані зі зміною вихідних даних для проведення проектних робіт внаслідок обставин, що не залежні від Виконавця, та ін.

Виконавець зобов'язаний: виконати роботи у встановлені строки відповідно до вихідних даних, Технічного завдання (ТЗ) та умов Договору; погодити готову проектну документацію із «Замовником»; гарантувати «Замовнику» відсутність у інших осіб права перешкодити або обмежити виконання робіт на основі підготовленої за Договором проектної документації; у разі виявлення недоліків у проектній документації безоплатно переробити документацію, а також відшкодовувати завдані «Замовнику» збитки, якщо інше не встановлено Договором або Законом, та ін.

При цьому в п. 10.4 цього Договору сторонами визначено, що жодна із сторін не має права передавати свої права та обов'язки за цим Договором іншій стороні без письмової на те згоди другої сторони.

За умовами п. 5.1 і п. 6.1 даного Договору, Виконавець призначає уповноваженого представника, відповідального за проведенням робіт за цим Договором, а також визначає обсяги та вартість фактично виконаних робіт, що підлягають оплаті, та готує відповідні документи і подає їх для підписання Замовнику. Замовник перевіряє надані документи і в разі відсутності зауважень підписує подані Виконавцем документи, що підтверджують фактичне виконання робіт або обґрунтовує причини відмови від їх підписання протягом 5-ти календарних днів з дня одержання.

Також, Виконавець відповідає за недоліки проектної документації, включаючи недоліки, виявлені згодом у ході будівництва, а також у процесі експлуатації об'єкту, створеного на основі виконаної проектної документації (п. 10.2 Договору);

- договір поставки від 03.06.2014 року за № 0306/14, за умовами якого Постачальник (ТОВ «Фріоллі») зобов'язується поставити та передати у власність Покупця (ТОВ «ЕМВ ЕНЕРГО АГ») у погоджені Сторонами строки продукцію електротехнічного призначення, а Покупець, відповідно - прийняти та оплатити такий товар, визначений у специфікації (Додаток № 1 до Договору поставки), що є невід'ємною частиною цього Договору. Номенклатура, кількість, ціна, умови гарантії, а також строк, місце та умови поставки Товару вказуються за погодженням Сторін у Специфікації до даного Договору (п. 1.1 і п. 2.1 даного Договору).

Відповідно до п. 2.3 зазначеного Договору, Постачальник несе повну відповідальність за якість Товару у межах гарантійного строку, який становить від 12 до 36 місяців в залежності від виду Товару. Гарантійні зобов'язання Постачальника на Товар вказуються у Специфікації до даного Договору.

Загальна вартість Договору складає 934 612,80 грн. (з ПДВ), а кінцева вартість Договору остаточно визначається на підставі фактично поставленого товару, згідно видаткових накладних, підписаних Сторонами (п. 3.2 і п. 3.4 цього Договору).

Умови та порядок поставки товару визначені сторонами у п. 5 Договору поставки, а саме: умови поставки, які встановлюються відповідно до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів «Інкотермс-2000», місце, умови та строки поставки, вантажоодержувачі та їх реквізити визначаються в Специфікації до даного Договору. Поставка товару проводиться до 30 липня 2014 року і постачається Покупцю в термін та на умовах вказаних в Специфікації до Договору (Додаток № 1), яка є його невід'ємною частиною. Постачальник разом з Товаром зобов'язується передати Покупцеві наступні документи: податкову накладну та видаткову накладну.

Порядок розрахунків за вказаним Договором поставки визначений сторонами у п. 4 цього Договору. Зокрема, платежі за даним Договором здійснюються Покупцем шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, вказаний у розділі 11 цього Договору. Оплата поставленої Продукції по даному Договору проводиться Покупцем протягом 60-ти календарних днів після дати поставки партії Продукції, у відповідності з рахунком-фактурою на дану партію та згідно підписаної видаткової накладної.

Окрім текстів самих договорів позивач надав суду копії Додатку № 1 до договору від 21.05.2014 року № 2105/П - «Технічна програма» (згідно якої Виконавцю запропоновано виходячи з технічного завдання Замовника конкретно по кожному об'єкту проаналізувати існуючі локальні кошториси, договірні ціни, відомості ресурсів, розрахунки прямих та загальновиробничих витрат, доопрацювати їх в частині відповідності Державних будівельних норм, в частині перерахунку вартості обладнання, робіт в зв'язку з підвищенням цін, виконання додаткових об'ємів робіт, використання додаткових матеріалів. А при необхідності змінити їх із застосуванням певних стандартів), Додатків № 2 - № 5 до договору від 21.05.2014 року № 2105/П - «Технічні завдання по предмету робіт: Реконструкція ПС 110/35/6 кВ «Євпаторія»/Переоснащення ПС 310/35/6 кВ «Монайкі»/Капітальний ремонт трьох повітряних вимикачів типу ВВБМ - 100 та ПС 330 кВ «Чернігівська»/Реконструкція, захисту та автоматики ОВ 110-330 кВ ПС 330 кВ «Нікопольська», Монтажні та пусконалагоджувальні роботи», - затверджених директором ТОВ «ЕМВ ЕНЕРГО АГ». При цьому, безпосередньо в тексті договору від 21.05.2014 року № 2105/П відсутні посилання на зазначені додатки .

На підтвердження фактів виконання ТОВ «Фріоллі» робіт з доопрацювання робочого проекту та кошторисної документації та поставки продукції електротехнічного призначення, проведення розрахунків за такі виконані роботи і поставлені товари позивач надав до суду копії наступних документів:

- акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.06.2014 року б/н на суму 943 500,00 грн. (з ПДВ) щодо проведення Виконавцем комплексу робіт, пов'язаних з доопрацюванням робочого проекту та кошторисної документації по визначених об'єктах. Зі змісту цього акта здачі-прийняття робіт не вбачається жодних відомостей про порядок і спосіб виконання таких робіт, обсяг задіяних матеріальних і трудових ресурсів, найменування та об'єм опрацьованих джерел інформації та первинних документів, та не визначений спосіб і форми передачі Виконавцем Замовнику результатів виконаних робіт. Будь-які посилання на звіти, оформлені за результатами виконання робіт по конкретних об'єктах, з яких можливо було б становити додаткову інформацію про порядок і спосіб виконання робіт, витратну частину робіт, - в тексті даного акта від 30.06.2014 року відсутні ;

- специфікації (Додаток № 1) до договору від 03.06.2014 року за № 0306/14, де містяться відомості про найменування, кількість та ціну товарів, умови поставки товарів - поставка товару здійснюється силами та за рахунок Покупця, місце поставки - м. Київ, вул. Сирецька, 49. Однак всупереч вимог п. 2.3 Договору поставки - відсутні відомості про гарантійні зобов'язання Постачальника на товар ;

- видаткової накладної від 30.06.2014 року № 36 на суму 934 612,80 грн. (з ПДВ), зі змісту якої не вбачається відомостей про місце поставки товару та/або місце складання такої накладної, і неможливо ідентифікувати особу (в т.ч. обсяг її повноважень), відповідальну за отримання товару і підписання документу від імені Покупця ;

- товарно-транспортної накладної від 30.06.2014 року б/н (надалі - ТТН), згідно якої Перевізником, Замовником перевезень і Вантажоодержувачем одноосібно виступало ТОВ «ЕМВ ЕНЕРГО АГ», а Вантажовідправником - ТОВ «Фріоллі». Перевезення здійснювалися за допомогою автомобіля марки Ford Connect, держ. реєстроку № НОМЕР_2, водій ОСОБА_3 При цьому, в ході дослідження змісту такої ТТН судом не виявлено посилань на реквізити відповідного подорожнього листа та жодних відміток Вантажовідправника про передачу товару експедитору (водію). Також, в судовому засіданні у справі представниками позивача не заперечувався факт ненадання зазначеної ТТН до контролюючого органу під час проведення документальної перевірки ;

- податкових накладних від 30.06.2014 року № 38 на суму 943 500,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 157 250,00 грн.) і від 30.06.2014 року № 36 на суму 934 612,80 грн. (в т.ч. ПДВ - 155 768,80 грн.).

Інших первинних та інших документів, оформлених на підставі договорів від 21.05.2014 року № 2105/П та від 03.06.2014 року № 0306/14, зокрема: банківських виписок, платіжних доручень та/або інших розрахункових документів, документів бухгалтерського обліку (наприклад, оборотно-сальдових відомостей по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками») на підтвердження проведення ТОВ «ЕМВ ЕНЕРГО АГ» розрахунків з ТОВ «Фріоллі» за виконанні роботи та поставлені товари, та відповідно фактичного понесення позивачем витрат на придбання таких робіт і товарів за спірними договорами; документальних доказів руху проектно-кошторисної та іншої документації, носіїв з інформаційними даними між Замовником та Виконавцем, що були необхідні при виконанні робіт, а також доказів погодження Виконавцем із Замовником проектної документації, отримання Замовником від Виконавця результатів виконаних робіт у певній матеріальній формі (у паперовому вигляді та/або носіях інформації); рахунку-фактури, гарантійних документів на отриману від Постачальника продукцію, подорожніх листів до службового автомобіля та/або договору про перевезення/транспортно-експедиційне обслуговування вантажів, укладеного ТОВ «ЕМВ ЕНЕРГО АГ» з третьою особою, витягу з журналу обліку довіреностей (щодо підтвердження факту уповноваження ОСОБА_3 на отримання вантажу у Постачальника), та документальних доказів оприбуткування і обліку (списання зі складу) на підприємстві товарів та результатів виконаних робіт для розрахунку собівартості товарів і послуг, - позивач суду не пред'явив та пояснень щодо причин їх відсутності не надав.

При оцінці правильності врахування позивачем у податковому обліку витрат на оплату вартості придбаних у контрагента послуг, судом досліджувалась не лише реальність виконання цих операцій та їх документування, а й факт отримання позивачем доходу за наслідками подальшого використання результатів наданих послуг у відповідних податкових періодах.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (ст. 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

При цьому, неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

У той же час, умовою відображення господарської операції у податковому обліку є її здійснення за наявності розумної економічної причини (ділової мети).

Аналогічно вказаному в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 20.11.2014 року № К/800/47453/14 зазначено, що: «…обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту належними документами первинного обліку покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), позаяк саме він є суб'єктом, який зменшує суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню до бюджету, на суму податкового кредиту, визначеного постачальником.

З ціллю підтвердження обґрунтованості заявленої податкової вигоди необхідно встановити їх об'єктивний предметний зв'язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність представлених первинних документів, у тому числі щодо відомостей про учасників та умови господарських операцій. Оскільки, навіть наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі не доведення реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відтак, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів».

Додатково позивачем до матеріалів справи були також надані наступні документи: копії документації конкурсних торгів на закупівлю товарів (Замовники торгів - ДП «НЕК «Укренерго», ПАТ «ДТЕК КРИМЕНЕРГО»), учасником яких було ТОВ «ЕМВ ЕНЕРГО АГ», листування з питання акцептування замовниками торгів пропозицій ТОВ «ЕМВ ЕНЕРГО АГ»; договору підряду від 25.12.2013 року № 05/1001, укладеного між ПАТ «ДТЕК Крименерго» (Замовником) і ТОВ «ЕМВ ЕНЕРГО АГ» (Підрядником) щодо виконання робіт з «Технічне переоснащення ПС 110/35/10 кВ «Євпаторія». Встановлення ДГР» на підставі проектної та технічної документації, наданої Замовником (при цьому за умовами цього Договору підряду залучення до виконання підрядних робіт субпідрядних організацій потребує письмового погодження Замовника, а роботи з доопрацювання робочого проекту та кошторисної документації не являється предметом такого Договору ), та первинної документації до нього; договору від 20.12.2013року № 03-1/5500-13, укладеного між ДП «НЕК «Укренерго» (Замовником) і ТОВ «ЕМВ ЕНЕРГО АГ» (Виконавцем) поставки мікропроцесорних пристроїв захисту для підстанцій Дніпровської ЕС за переліком (найменуванням), у кількості, комплектності, з технічними характеристиками згідно з «Технічними вимогами до мікропроцесорних пристроїв захисту для підстанцій Дніпровської ЕС (Апаратура електрична для комутації чи захисту електричних кіл на напругу більше ніж 1000 В) та до виконання робіт з установки», які є Додатком № 1 до Договору та виконати на ПС 330 кВ «Нікопольська» роботи, визначені в Технічних вимогах (при цьому за умовами цього Договору підряду залучення до виконання підрядних робіт субпідрядних організацій потребує письмового погодження Замовника, а роботи з доопрацювання робочого проекту та кошторисної документації не являється предметом такого Договору ), та первинної документації до нього; договору поставки від 28.07.2014 року № 2807/14, укладеного між ТОВ «ЕМВ-Енерго» (Покупцем) і ТОВ «ЕМВ ЕНЕРГО АГ» (Продавцем) щодо поставки продукції електротехнічного призначення та первинних документів до нього (що містять відомості про реалізацію позивачем товару за ціною нижчою від ціни придбання. Так, у випадку панелі постійного струму ПСН-1111-78, яка була придбана 30.06.2014 року у ТОВ «Фріоллі» за ціною 121 000,00 грн. (без ПДВ) за 1 шт., а реалізовано ТОВ «ЕМВ-ЕНЕРГО» 29.08.2014 року по ціні 95 400,00 грн. (без ПДВ) за 1 шт.)) ; договору від 31.03.2014року № 90-4/0985-14, укладеного між ДП «НЕК «Укренерго», в особі Центральної ЕС (Замовником), і ТОВ «ЕМВ ЕНЕРГО АГ» (Генпідрядником) щодо виконання робіт з капітального ремонту трьох повітряних вимикачів типу ВВШ-110 та одного вимикача типу ВВБМ-110 на ПС 330кВ «Чернігівська» (при цьому за умовами цього Договору залучення до виконання підрядних робіт субпідрядних організацій потребує письмового погодження Замовника, а роботи з доопрацювання робочого проекту та кошторисної документації не являється предметом такого Договору ), та первинної документації до нього; договорів поставок/купівлі-продажу, укладених між ТОВ «ЕМВ ЕНЕРГО АГ» (Постачальником) і підприємствами-покупцями (ТОВ «Енерджі Сервіс», ПрАТ «ЕК Житомиробленерго», ТОВ «Союз-Континет», ТОВ «Променергозбут», та ін.).

В своїх письмових поясненнях від 10.12.2014р оку, які наявні в матеріалах справи, позивач вказує, що товари та послуги, отримані від ТОВ «Фріоллі», були використанні ТОВ «ЕМВ ЕНЕРГО АГ» у межах власної господарської діяльності, а саме: після участі в тендерах позивач на замовлення ПАТ «ДТЕК Крименернего» за договором від 25.12.2013 року № 05/1001 відповідно замовив у ТОВ «Фріоллі» комплекс робіт пов'язаних з доопрацюванням робочого проекту та кошторисної документації по технічному переоснащенню ПС 110/35/6кВ «Мойнаки», на замовлення ДП «НЕК «УКРЕНЕРГО» по договору від 20.12.2013 року № 03-1/5500-13 замовив у ТОВ «Фріоллі» роботи по реконструкції захисту та автоматики ОВ 110-330 кВ ПС 330кВ «Нікопольська».Пусконалагоджувальні роботи, роботи по реконструкції захисту та автоматики ОВ 110-330 кВ ПС 330кВ «Нікопольська». Монтажні роботи, на замовлення ДП «НАК «УКРЕНЕРГО» за договором від 31.03.2014року № 90-4/0985-14 замовив у ТОВ «Фріоллі» капітальний ремонт трьох повітряних вимикачів типу ВВБМ-100 на ПС 330 кВ «Чернігівська», на замовлення ПАТ «ДТЕК Крименернего» за договором від 25.12.2013року № 05/1000 -замовив у ТОВ «Фріоллі» технічне переоснащення ПС 110/35/6 кВ «Мойнаки». Що ж до придбаної за договором поставки від 03.06.2014 року продукції електротехнічного призначення, то такий товар в подальшому був реалізований підприємствам ТОВ «Електра» за договором від 14.01.2013 року № 14/01А, ТОВ «ЕНЕРДЖІ СЕРВІС» за договором поставки від 15.09.2014 року № 38, ПАТ «ЄВРA3 СУХА БАЛКА» за договором купівлі-продажу товару від 30.09.2013 року № 3456, ПАТ «Енергопостачальна компанія «Житомиробленерго» за договором від 23.05.2014 року № 50/05-14-і, ТОВ «Променергозбут», ТОВ НВП «МК Енергобуд», ПАТ «АК «САТЕР», ТОВ «Промтехгрупп», ТОВ «Союз-Континент», ТОВ «Віненергоналадка» згідно усних угод, і ТОВ «ЕМВ-ЕНЕРГО» згідно договору від 28.07.2014 року № 2807/14.

Однак, суд критично ставиться до даних документів, оскільки безпосередньо з їх змісту, по-перше, не вбачається причинно-наслідковий зв'язок між спірними господарськими операціями та наведеними документами, по-друге, такі документи не містять жодних відомостей про погодження підприємствами-замовниками питання про залучення до виконання підрядних робіт субпідрядної організації ТОВ «Фріоллі».

Враховуючи вищенаведений аналіз наявних в матеріалах справи первинних документів, що були надані позивачем, судом вбачається, що позивачем ні під час проведення документальної перевірки, ні в ході розгляду даної справи в суді не були надані документи, зокрема, первинні та розрахункові, які б в дійсності підтверджували як факти реального виконання ТОВ «Фріоллі» робіт з доопрацювання проектно-кошторисної документації та поставки товарів на користь позивача, так і наявність зв'язку таких операцій з господарською діяльністю ТОВ «ЕМВ ЕНЕРГО АГ».

З огляду на те, що позивачем не підтверджено реальність фінансово-господарських операцій з його контрагентом (ТОВ «Фріоллі») належними первинними документами та зв'язок їх з його господарською діяльністю, суд дійшов висновку про правомірність висновків відповідача про заниження позивачем податку на додану вартість за червень 2014 року в сумі 313 019,00 грн. та відповідно донарахування контролюючим органом позивачу суми податку на додану вартість із застосуванням штрафної (фінансової) санкції спірним податковим повідомленням-рішенням від 12.11.2014 року № 0011852220.

Щодо решти позовних вимог, які полягають у зобов'язанні відповідача вчинити певні дії, суд дійшов висновку, що останні також не підлягають задоволенню, оскільки є похідними від розглянутої вище позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.11.2014 року № 0011852220, у задоволенні якої судом відмовлено.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та відповідно такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, ч. 6 ст. 128, ст.ст. 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМВ ЕНЕРГО АГ» (ідентифікаційний код: 35436923, адреса: 04073, м. Київ, просп. Московський, будинок 6, корпус 1) судовий збір у розмірі 4 384,80 грн. (чотирьох тисяч трьохсот вісімдесяти чотирьох грн. 80 копійок) на р/р №31218206784007, отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код отримувача - (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача - 820019, код класифікації доходів бюджету - 22030001, призначення платежу: «Судовий збір, за позовом

---

(П.І.Б. чи назва установи, організації позивача), Окружний адміністративний суд міста Києва, код ЄДРПОУ 34414689».

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок