Ухвала

від 11.02.2015 по справі 398/7220/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/529/15 Головуючий у суді І-ї інстанції Петрова О. Ф. Доповідач Суровицька Л. В.

УХВАЛА

11.02.2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючої судді: Суровицької Л.В.,

суддів: Авраменко Т.М., Кіселика С.А.,

при секретарі: Кравченко Я.С.,

за участю представника банку, ОСОБА_2 та її представника, розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес-Банк» на ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 листопада 2014 року про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2014 року публічне акціонерне товариство «Акціонерний банк «Експрес-Банк» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 174 752,66 грн., моральної шкоди в сумі 20 000 грн. та судових витрат. Також Банк 7 листопада 2014 року подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме, нерухоме майно, належне відповідачці та на рахунки, відкриті на її ім'я (а.с.33).

Провадження у цивільній справі відкрито 24 листопада 2014 року (а.с.41).

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 листопада 2014 року в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено (а.с.42).

В апеляційній скарзі банк просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, постановлену з порушенням норм процесуального права, та постановити нову ухвалу про задоволення його заяви. Посилається на те, що банк, як позивач, не володіє інформацією, яке саме майно належить відповідачці на праві особистої приватної власності чи спільної власності, де воно знаходиться та яка його вартість. Така інформація надається відповідними органами тільки за ухвалою суду, а така ухвала для виявлення майна, яке належить ОСОБА_2 судом не направлялась (а.с.46-47).

В засіданні апеляційного суду представник позивача підтримала доводи апеляційної скарги, а відповідач ОСОБА_2 та її представник заперечили проти них і просили ухвалу суду залишити без змін.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає із наступних підстав.

Відповідно до положень ч. 1 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду (ч.3 ст.151 ЦПК України).

У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову (ч.2 ст.151 ЦПК України). Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст.152 ЦІПК України).

Відповідно до роз'яснень Верховного Суду України, викладених у п. 4 постанови Пленуму від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст.151 ЦПК України позов може бути забезпечено накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

З аналізу вказаних положень статей 151,152 ЦПК України випливає, що арешт, як вид забезпечення позову, може бути накладений лише на майно або грошові кошти, які належать саме відповідачу по справі (є власністю відповідача), тому відомості чи належать об'єкти нерухомого майна на праві власності відповідачу та про вартість майна, на яке накладається арешт, є необхідними для забезпечення позову.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.10 ЦПК України), обов'язки доказування і подання доказів покладаються на сторони (ст.60 ЦПК України), тому суд не вправі за власною ініціативою збирати докази.

За таких обставин вірним є висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про право власності відповідача на рухоме та нерухоме майно, на яке позивач просив накласти арешт.

Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи також відсутні відомості про вартість цього майна, що унеможливлює встановити співмірність виду забезпечення позову позовним вимогам.

Доводи апеляційної скарги, про те, що суд порушив вимоги п.1 ст.153 ЦПК України, не розглянув заяву про забезпечення позову в день її надходження, не ґрунтуються на матеріалах справи.

Заява про забезпечення позову розглядається судом після відкриття провадження у справі.

Як свідчать матеріали справи, провадження у справі відкрито 24 листопада 2014 року і в цей же день заява про забезпечення позову розглянута судом.

Наведене свідчить, що в межах заяви про забезпечення позову та доводів апеляційної скарги підстав для скасування ухвали суду не встановлено.

Відмова в задоволенні цієї заяви не перешкоджає позивачу повторно звернутися із заявою про забезпечення позову, оскільки забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи.

Керуючись п.1 ч.2 ст.307, п.1 ч.1 ст.312, п.4 ч.1 ст.314,ст. 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес - Банк» відхилити, а ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 листопада 2014 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя :

Судді :