Ухвала

від 11.02.2015 по справі 825/3914/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/3914/14 Головуючий у 1-й інстанції: Смірнова О.Є. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

11 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Варвинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Пожмастер» до Варвинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство «Пожмастер» (далі - позивач) звернулося до суду з позовною заявою до Варвинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000672200 від 28.11.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 87 833,00 грн. за основним платежем та 43 916,50 грн. за штрафними санкціями.

Чернігівський окружний адміністративний суд своєю постановою від 26 грудня 2014 року адміністративний позов задовольнив.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2014 року та постановити нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП «Пожмастер» (код ЄДРПОУ - 36326591) зареєстровано в якості юридичної особи 29.01.2010 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 03.12.2014 року.

Працівниками Варвинської ОДПІ на підставі наказу від 04.11.2014 року № 244, направлення від 04.11.2014 року № 220, відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України проведена позапланова виїзна документальна перевірка ПП «Пожмастер» з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту по податку на додану вартість за період з 01.07.2014 року по 31.08.2014 року, за результатами якої складено акт від 14.11.2014 року № 170/2200/36326591.

В вищезазначеному акті перевірки встановлено порушення позивачем вимог: ст. 203 Цивільного кодексу України, ст. 1, п. 2.1 ст. 3, ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 185.1 ст. 185 п. 193.1 ст. 193, п. 201.1, 201.4, 201.6, 201.7 ст. 201 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 87 833, 00 грн., в т.ч. за липень 2014 року на суму 56 166,00 грн. та за серпень 2014 року на суму 31 667,00 грн.

З приводу даних спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції звертає увагу на наступне.

Основним видом діяльності ПП «Пожмастер» є монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 03.12.2014 року.

Позивач орендує нежитлові приміщання, а саме склад та офіс за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 25-А, що підтверджується договорами суборенди та актами приймання-передачі орендованого приміщення.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Судом встановлено, що позивач у перевіряємому періоді мав господарські взаємовідносини з контрагентом ТОВ «Юніт-Інвест».

Між ПП «Пожмастер» та ТОВ «Юніт-Інвест» укладено договір купівлі-продажу від 16.06.2014 року № 463-И. Цей договір набуває чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2014 року.

На виконання умов договору поставки № 463-И від 16.06.2014 року ТОВ «Юніт-Інвест» поставило позивачу товар (вогнегасний матеріал, кабель, монтажне протипожежне обладнання, бірки маркування, інше).

ПП «Пожмастер» здійснило оплату за поставлений товар згідно платіжних доручень: № 276 від 09.07.2014 на суму 40000,00 грн., в т.ч. ПДВ 6666,67 грн.; № 282 від 14.07.2014 на суму 55000,00 грн., в т.ч. ПДВ 9166,67 грн.; № 283 від 14.07.2014 на суму 55000,00 грн., в т.ч. ПДВ 9166,67 грн.; № 286 від 15.07.2014 на суму 30000 грн., в т.ч. ПДВ 5000,00 грн.; № 291 від 15.07.2014 на суму 50000,00 грн., в т.ч. ПДВ 8333,33 грн.; № 298 від 21.07.2014 на суму 55000,00 грн., в т.ч. ПДВ 9166,67 грн.; № 299 від 21.07.2014 на суму 20000,00 грн., в т.ч. ПДВ 3333,33 грн.

Відповідно до зазначеної оплати позивачем отримано від ТОВ «Юніт Інвест» податкові накладні: № 83 від 09.07.2014 на суму 40000,00 грн., в т.ч. ПДВ 6666,67 грн.; № 84 від 14.07.2014 на суму 55000,00 грн., в т.ч. ПДВ 9166,67 грн.; № 85 від 14.07.2014 на суму 55000,00 грн., в т.ч. ПДВ 9166,67 грн.; № 86 від 15.07.2014 на суму 30000,00 грн. в т.ч. ПДВ 5000,00 грн.; № 87 від 15.07.2014 на суму 50000,00 грн. в т.ч. ПДВ 8333,33 грн.; № 88 від 21.07.2014 на суму 20000,00 грн., в т.ч. ПДВ 3333,33 грн.; № 89 від 21.07.2014 на суму 55000,00 грн., в т.ч. ПДВ 9166,67 грн.

Також, позивач у перевіряємому періоді мав господарські взаємовідносини з контрагентом ТОВ «Прогрес Ресурс Груп».

Між ПП «Пожмастер» та ТОВ «Прогрес Ресурс Груп» укладено договір купівлі-продажу від 30.07.2014 року № 453. Цей договір набуває чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2014 року.

На виконання умов договору поставки № 453 від 30.07.2014 року ТОВ «Прогрес Ресурс Груп» поставило позивачу товар (порошок для перезарядк вогнегасників, азот газовий технічний, кабель, монтажне протипожежне обладнанні інші матеріали та протипожежне устаткування).

ПП «Пожмастер» здійснило оплату за поставлений товар згідно платіжних доручень: № 308 від 31.07.2014 на суму 50000,00 грн., в т.ч. ПДВ 8333,33 грн.; № 330 від 11.08.2014 на суму 55000,00 грн., в т.ч. ПДВ 9166,67 грн.; № 331 від 11.08.2014 на суму 50000,00 грн., в т.ч. ПДВ 8333,33 грн.; № 350 від 19.08.2014 на суму 55000,00 грн. в тому числі ПДВ 8333,33 грн.; № 351 від 19.08.2014 на суму 30000,00 грн., в т.ч. ПДВ 5000,00 грн.

Відповідно до зазначеної оплати позивачем отримано від ТОВ «Прогрес Ресурс Груп» податкові накладні: № 29 від 31.07.2014 на суму 50000,00 грн. в т.ч. ПДВ 8333,33 грн.; № 50 від 11.08.2014 на суму 50000,00 грн. в т.ч. ПДВ 8333,33 грн.; № 51 від 11.08.2014 на суму 55000,00 грн., в т.ч. ПДВ 9166,67 грн.; № 52 від 19.08.2014 на суму 55000,00 грн., в т.ч. ПДВ 9166,67 грн.; № 53 від 19.08.2014 на суму 30000,00 грн., в т.ч. ПДВ 5000,00 грн.

Суд звертає увагу, що завірені копії вищезазначених документів надавалися ПП «Пожмастер» до Варвинської ОДПІ, що підтверджується листом від 02.10.2014 року № 02-10.

Товар поставлявся транспортом контрагентів та отриманий ПП «Пожмастер» на власному складі за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 25-А.

На поставлений позивачу товар, а саме порошок для перезарядки вогнегасників, азот газовий технічний, двоокис вуглецю газ наявні сертифікати відповідності, видані Державною системою сертифікації УкрСЕПРО.

Всі вищезазначені господарські операції відображені в податковому та бухгалтерському обліку позивача, що підтверджується податковими деклараціями з податку на додану вартісті, реєстрами отриманих та виданих податкових накладних, оборотно-сальдовими відомостями.

Придбаний позивачем товар у контрагентів ТОВ «Юніт-Інвест» та ТОВ «Прогрес Ресурс Груп» використаний у господарській діяльності ПП «Пожмастер», що підтверджується первинними документами.

Що стосується пояснень представника Варвинської ОДПІ про ненадання на перевірку ПП «Пожмастер» документів, зазначених в листі від 07.11.2014 року № 1159/10/25-05-22-009, а саме на транспортування товару та сертифікатів якості на товар, то вони є необгрунтованими, оскільки контролюючим органом не надано суду доказів ненадання даних документів на перевірку.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З наданих представниками позивача доказів вбачається, що укладені позивачем з контрагентами правочини мали на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ними.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що правовідносини за спірними правочинами повністю відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача.

Відповідно до ст. 215 Цивільного Кодексу України від 16.01.2003 № 435 підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин) - у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом.

У зв'язку з цим слід зазначити, що жодним законом не передбачено право контролюючих органів самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Як на підставу нікчемності правочину позивача з контрагентом ТОВ «Прогрес Ресурс Груп» податковий орган посилається на податкову інформацію ДПІ у Святошинському районі міста Києва, якою не підтверджується інформація щодо проведення фінансового-господарських взаємовідносин ТОВ «Прогрес Ресурс Груп» з контрагентами по ПЗ на суму 856502,00 грн. та ПК на суму 852 168,00 грн.

Як на підставу нікчемності правочину позивача з контрагентом ТОВ «Юніт Інвест» податковий орган посилається на податкову інформацію ДПІ у Святошинському районі міста Києва, якою встановлено маніпулювання ТОВ «Юніт інвест» за липень - серпень 2014 року податковою звітністю внаслідок дроблення податкових накладних у великій кількості з сумою ПДВ менше 10,0 тис. грн., з метою ухилення від реєстрації в ЄРПН та вбачається товарний обрив за перевіряємий період.

Проте, такі посилання є необгрунтованими, зважаючи на наступне.

При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Крім зазначеного в акті перевірки висновку Варвинська ОДПІ жодним чином не обґрунтовує нікчемність вищеназваних правочинів.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Суд звертає увагу на те, що на момент здійснення правовідносин підприємства-контрагенти позивача були зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, що підтверджується інформацією з бази даних Міністерства доходів і зборів України, яка міститься на офіційному сайті Міністерства доходів і зборів України (http://minrd.gov.ua/) та витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 18.12.2014 року.

- ТОВ «Юніт Інвест» (код ЄДРПОУ - 38913819), індивідуальний податковий номер - 389138126579, дата анулювання реєстрації платника ПДВ - 08.12.2014 року;

- ТОВ «Прогрес Ресурс Груп» (код ЄДРПОУ - 39196603), індивідуальний податковий номер - 391966026577, дата реєстрації платником ПДВ - 01.06.2014 року.

З огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитися у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Згідно із п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, в судовому засіданні встановлено, що правочини ПП «Пожмастер» та контрагентів ТОВ «Юніт Інвест» та ТОВ «Прогрес Ресурс Груп» укладені з метою отримання товару, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2014 року - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Варвинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 11.02.2015 року

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Файдюк В.В.