Рішення

від 03.02.2015 по справі 461/4139/14

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 461/4139/14 Головуючий у 1 інстанції: Романюк В.Ф.

Провадження № 22-ц/783/195/15 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.

Категорія:19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: Шандри М.М.

суддів: Струс Л.Б., Шумської Н.Л.

з участю секретаря Бадівської О.О.

та з участю ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на рішення Галицького районного суду м. Львова від 19 червня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі ЛОД ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про визнання поруки такою, що припинена, -

встановила:

Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просив суд визнати припиненою поруку на підставі договору №010/08-3/3600/1 від 19 березня 2008 року, укладеного між ним та ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на виконання зобов'язань ПП "Артекс" (код 13822376) за кредитним договором №010/08-3/3600 від 19.03.2008 року. Свої вимоги обґрунтовував тим, що 19.03.2008 року між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ПП "Артекс" укладено кредитний договір №010/08-3/3600, згідно умов якого кредитор відкриває позичальнику не відновлювальну кредитну лінію у сумі 1057000 грн. З метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором №010/08-3/3600, 19.03.2008 року між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_2 укладено договір поруки. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 13.11.2012 року по справі №5015/1702/11, боржника - ПП "Артекс" ліквідовано, а вимоги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до боржника у сумі 1175573,09 грн., визнано погашеними. Таким чином, позивач вказує, що вимоги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" саме до ПП "Артекс" визнані погашеними, а грошове зобов"язання позичальника - ПП "Артекс" перед ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" було припинено у зв'язку з ліквідацією цієї юридичної особи.

Оскаржуваним рішенням суду позов ОСОБА_2 задоволено.

Припинено поруку ОСОБА_2 перед Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль", яка виникла на підставі договору поруки від 19.03.2008 року, укладеного між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" на виконання Приватного підприємства "Артекс" (код 13822376) за кредитним договором №010/08-3/3600 від 19 березня 2008 року.

Стягнуто з ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі ЛОД ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", м. Львів, вул. Матейка, 8 (ЄДРПОУ 20846070) на користь ОСОБА_2, АДРЕСА_1 - 243,60 грн. судового збору.

Рішення суду оскаржило ПАТ "Райффайзен Банк Аваль".

В апеляційній скарзі покликається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що до моменту порушення провадження у справі про банкрутство ПП "Артекс" (29.03.2011 р.), Франківським районним судом м. Львова було ухвалено рішення про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 (07.10.2010 р.). 03.11.2010 року Банком отримано та пред'явлено до Франківського відділу ДВС Львівського МУЮ для примусового виконання виконавчий лист Франківського районного суду м. Львова від 02.11.2010 р. по справі 2-4353/10. Вважають, що ліквідація ПП "Артекс" не позбавляє ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" права вимоги до ОСОБА_2, як боржника за судовим рішенням і ОСОБА_2 не звільняється від виконання рішення Франківського районного суду м. Львова про стягнення заборгованості, яке набрало законної сили та підлягає обов'язковому виконанню. Зазначає, що з набуттям законної сили рішенням суду про стягнення із позивача заборгованості за кредитним договором та відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом, виданим на підставі даного рішення суду, ОСОБА_2 набув статусу боржника у виконавчому провадженні і припинив, тим самим, статус поручителя за кредитним договором на вказану суму заборгованості. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скаргу слід задоволити з таких підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду таким вимогам не відповідає.

Як вбачається із матеріалів справи, 19.03.2008 р. між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ПП "Артекс" укладено кредитний договір №010/08-3/3600, згідно з умовами якого кредитор відкриває позичальнику не відновлювальну кредитну лінію у сумі 1057000 грн. (а.с. 8-12).

Для забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним кредитним договором, 19.03.2008 року між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_2 укладено договір поруки (а.с. 13).

Ухвалюючи оскаржуване рішення та задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку із ліквідацією ПП "Артекс" припинилось зобов"язання ліквідованої юридичної особи, а оскільки основне зобов"язання припинено з ліквідацією юридичної особи у зв'язку із банкрутством, грошові вимоги кредиторів є погашеними, отже, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов"язання, що є підставою для задоволення позову.

Однак, колегія суддів з таким висновком не погоджується.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Франківського районного суду м. Львова від 07 жовтня 2010 року, позов ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ПП "Артекс", ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором задоволено. Стягнуто солідарно з ПП "Артекс", ОСОБА_2 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Львівської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" 974439,00 грн. заборгованості за кредитом, 205511,47 грн. заборгованості за відсотками, 130652,80 грн. пеня, а загалом 1 310 603, 27 грн., а також 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду та 1700 грн. судового збору (а.с. 4).

У такий спосіб ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" захистив своє право на повернення кредитних коштів, у зв'язку з його порушенням з боку боржника ПП "Артекс" і поручителя ОСОБА_2

Постановою господарського суду Львівської області від 26.07.2011 року ПП "Артекс" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - довідки Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції від 14.04.2014 року серії АГ №201853 - ПП "Артекс" припинено (а.с. 7).

Правовідносини, які виникли між сторонами урегульовані нормами Конституції України , нормами Цивільного кодексу України та умовами укладеного між сторонами договору.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до умов Кредитного договору, кредитор відкриває позичальнику не відновлювальну кредитну лінію у сумі 1057000 грн., а позичальник зобов'язаний здійснювати повернення основної заборгованості за кредитом у строки визначені графіком погашення кредитної заборгованості та щомісяця сплачувати проценти за користування кредитом (а.с.8-12).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України , передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до умов договору поруки №010/08-3/3600/1, у випадку невиконання або неналежного виконання боржником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору, поручитель і боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором на всю суму заборгованості, встановленому на момент подання позовної вимоги, у відповідності до ч. 1,2 ст. 554 ЦК України.

У відповідності до положень ст. 546 , 547 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися порукою.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

В силу ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 252 ЦК України передбачено, що строк визначається роками, місяцями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

П. 4.1 договору поруки встановлено, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та втрачає свою дію з моменту закінчення забезпеченого ним зобов"язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 251 ЦК України строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Сторони в договорі поруки згідно чинного законодавства на підставі ч. 2 ст. 252 визначили термін дії Договору поруки шляхом вказівки на подію, яка має неминуче настати - на закінчення забезпеченого порукою зобов"язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч. 3 ст. 10 ЦПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 212 ЦПК України , суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір, а також доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно п. 3, 4 ст. 61 ЦПК України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Суд при вирішенні позовних вимог, приймає до уваги, що позичальник - ПП "Артекс" не виконав умови кредитного договору №010/08-3/3600 стосовно своєчасного повернення сум отриманого кредиту та своєчасної сплати нарахованих за користування кредитними коштами відсотків у встановлені кредитним договором терміни, у зв'язку з чим, відповідач з метою захисту свого порушеного права звернувся до суду з позовом до позивача ОСОБА_2 та ПП "Артекс" про стягнення боргу за кредитним договором та рішенням Франківського районного суду м. Львова від 07.10.2010 року, яке на даний час набрало законної сили, з ПП "Артекс" та ОСОБА_2 було солідарно стягнуто на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"" заборгованість за кредитним договором від 19.03.2008 року. Таким чином, суд приходить до висновку, що зазначене рішення є преюдиціальним, встановлені обставини щодо нарахування відсотків за кредитним договором, дії договору поруки та відповідальності позивача виниклої внаслідок укладання договору поруки є обґрунтованими, оскільки відповідач ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" захистив своє право на повернення кредитних коштів, у зв'язку з порушенням з боку боржника ПП "Артекс" і поручителя ОСОБА_2 своїх зобов'язань за укладеним кредитним договором.

Крім того, судова колегія при вирішення позовних вимог враховує факт того, що в разі припинення договору поруки, зазначене в подальшому призведе до невиконання позивачем рішення Франківського районного суду м. Львова від 07 жовтня 2010 року про стягнення з поручителя заборгованості за кредитним договором, тобто до порушення законних прав кредитора ПАТ "Райффайзен Банк Аваль".

Колегія суддів приймає до уваги, що відповідач ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" звернувся до суду з позовом до поручителя за захистом порушеного права шляхом стягнення заборгованості до моменту ліквідації позичальника ПП "Артекс", оскільки позивач ОСОБА_2 взяті на себе зобов'язання за договорами поруки не виконував, а отже до припинення основного зобов'язання. Відтак ліквідація основного боржника в зобов'язанні, яка відбулася через 4 роки від дати звернення кредитора в суд з вимогами до позивача не може бути підставою для відмови в захисті порушеного на момент звернення до суду права кредитора. Таким чином, враховуючи, що рішення Франківського районного суду м. Львова від 07.10.2010 року було ухвалено до ліквідації у зв'язку з банкрутством юридичної особи ПП "Артекс", тобто до припинення (погашення) кредитних зобов'язань, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для застосування норм закріплених в ст. 559 ч. 1, ст. 609 ЦК України та вважає необхідним відмовити позивачу у задоволенні позову.

За таких обставин, рішення районного суду в силу вимог п.2 ч.1 ст.309 ЦПК України залишатися в законній силі не може і підлягає скасуванню з ухваленням судом апеляційної інстанції нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись п.2 ч.1 ст.307, ч.2 ст.314, ст.316, ст.317, ст.319 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" задовольнити.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 19 червня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в позові ОСОБА_2 відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий М.М.Шандра

Судді: Л.Б.Струс

Н.Л.Шумська