Постанова

від 05.02.2015 по справі 825/2639/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/2639/14 Головуючий у 1-й інстанції: Лобан Д.В.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Гром Л.М.

Міщук М.С.

За участю секретаря: Стеценко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Прилукижитлобуд" на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства "Прилукижитлобуд" до Прилуцької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Комунальне підприємство "Прилукижитлобуд" звернувся до суду з позовом до Прилуцької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30 травня 2014 року № 0001222201/345 та № 0001212201/346.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, позивач - Комунальне підприємство "Прилукижитлобуд" звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Прилуцькою об'єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Чернігівській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Комунального підприємства «Прилукижитлобуд» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаєморозрахунків з TOB «СК-«Вар дат Сервіс» за період з 01 січня 2013 року по 28 лютого 2014 року.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт від 15 травня 2014 року № 316/22/34913333.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 32 338,00 грн.; п. 44.1 ст. 44, пп. 138.1.1 п. 138.1, п.138.8 ст. 138 Податкового кодексу України, у результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за 2013 рік у сумі 30721,00 грн.

На підставі встановлених порушень відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0001222201/345 від 30 травня 2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання податку на додану вартість на загальну суму 40 322,50 грн., в т.ч. за основним платежем у розмірі 32 338,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 8 084,50 грн.; № 0001212201/346 від 30 травня 2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 38 401,25 грн., в т.ч. за основним платежем у сумі 30 721,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 7 680,25 грн.

Не погоджуючись з вищевказаними податковими-повідомленнями рішеннями та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Підпунктом 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати операційної діяльності, зокрема, включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до абз. 1 п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно абз. 1 п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Як вбачається з матеріалів справи, у періоді, що перевірявся КП «Прилукижитлобуд» здійснювало господарську діяльність із ТОВ «СК «Вардат Сервіс» відповідно до укладених договорів будівельного підряду № 01/08-13/1 від 01 серпня 2013 року, № 15/08-13/2 від 15 серпня 2013 року, № 02/09-13/3 від 09 вересня 2013 року.

На підтвердження виконання вищевказаних договорів, позивачем надано до суду наступні первинні документи: договірні ціни, локальні кошториси, довідки про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати, акти приймання виконаних будівельних робіт, податкові накладні, експертне дослідження з додатками.

Здійснення оплати за вищевказаними правочинами підтверджується наданими позивачем копіями платіжних доручень, що містяться в матеріалах справи.

Колегія суддів звертає увагу на те, що в Акті перевірки відповідачем не заперечувався той факт, що всі вищевказані первинні документи відображені в бухгалтерському обліку Комунального підприємства "Прилукижитлобуд".

Так, судом першої інстанції взято до уваги протокол допиту свідка ОСОБА_3 та письмові пояснення директора ТОВ «СК «Вардат Сервіс» Бесполденного Г.Г., відібрані в рамках кримінальної провадження № 32014130110000034 від 21 березня 2014 року, а також матеріали Акту перевірки податковим органом ТОВ «СК «Вардат Сервіс».

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що в даному випадку належним доказом може бути виключно вирок суду щодо даної юридичної особи, який в матеріалах справи відсутній.

Таким чином, колегія суддів вважає, що матеріали справи підтверджують вчинення позивачем дій спрямованих на реальне виконання умов укладених угод, зокрема, надання послуг, оплату їх вартості, використання їх у подальшій господарській діяльності з третіми особами.

Колегія суддів також зазначає, що відповідачем не надано доказів визнання правочинів між позивачем та контрагентами недійсними у судовому порядку, або доказів наявності судових рішень, які б набрали законної сили з приводу незаконних дій посадових осіб як позивача, так і його контрагента.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що доводи податкового органу щодо заниження КП «Прилукижитлобуд» податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 32 338,00 грн. та заниження податку на прибуток за 2013 рік у сумі 30 721,00 грн. є необґрунтованими та безпідставними.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що податкові повідомлення-рішення Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Чернігівській області від 30 травня 2014 року № 0001222201/345 та № 0001212201/346 прийняті протиправно та підлягають скасуванню.

Аналізуючи обставини справи та норми законодавства, колегія суддів вважає, що позовні вимоги Комунального підприємства "Прилукижитлобуд" є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а тому рішення суду підлягає скасуванню із винесенням нового рішення про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

При цьому, доводи викладені в апеляційній скарзі, спростовують висновки суду першої інстанції та знайшли своє належне підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

Згідно ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Прилукижитлобуд" задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2014року скасувати та прийняти нове рішення.

Адміністративний позов Комунального підприємства "Прилукижитлобуд" задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Чернігівській області від 30 травня 2014 року № 0001222201/345 та № 0001212201/346.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.

Повний текст постанови виготовлено 10.02.2015 року.

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.