Постанова

від 11.02.2015 по справі 910/15445/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2015 року Справа № 910/15445/14

Вищий господарський суд України у складі колегії:

Головуючого:Кузьменка М.В., суддів:Васищака І.М., Студенця В.І., за участю представників сторін позивача - не з'явився; відповідача 1 - не з'явився; відповідача 2 - не з'явився; розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Амстор" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 24.11.2014 та на рішенняГосподарського суду міста Києва від 20.08.2014 у справі № 910/15445/14 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ФК Факторинг" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Амстор" Товариства з обмеженою відповідальністю "Морська перлина" простягнення 70 145, 83 грн

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК Факторинг" (далі - ТОВ "ФК Факторинг") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Амстор" (далі - ТОВ "Торгівельний будинок "Амстор") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Морська перлина" (далі - ТОВ "Морська перлина") про стягнення з відповідачів солідарно суми основного боргу у розмірі 64 986, 12 грн, суми нарахованих згідно ст. 625 ЦК України 4 679, 00 грн збитків від інфляції та 480, 71 грн 3% річних у загальному розмірі 5 159, 71 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2014 порушено провадження у справі № 910/15445/14 за позовом ТОВ "ФК Факторинг" до ТОВ "Торгівельний будинок "Амстор" та ТОВ "Морська перлина" про стягнення 70 145, 83 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Трофименко Т.Ю.) від 20.08.2014 позов задоволено повністю. Суд стягнув солідарно з ТОВ "Торгівельний будинок "Амстор" та ТОВ "Морська перлина" на користь ТОВ "ФК Факторинг" 64 986, 12 грн суму основної заборгованості, 480, 71 грн 3% річних, 4 679, 00 грн інфляційних нарахувань.

Постановою Київського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Зеленін В.О., судді Ткаченко Б.О., Шевченко Е.О.) від 24.11.2014 рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2014 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2014 та рішенням Господарського суду міста Києва від 20.08.2014, ТОВ "Торгівельний будинок "Амстор" подало касаційну скаргу, в якій просить рішення та постанову скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог до відповідача 1 відмовити у повному обсязі.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

ТОВ "Торгівельний будинок "Амстор" посилається на те, що всупереч умов договору постачання № 581 від 08.12.2011, укладеного між ним та ТОВ "Морська перлина", відповідачем 2 та ТОВ "ФК Факторинг" було укладено генеральний договір факторингу № 141-13 Ф від 12.03.2014, про існування якого відповідач 1 дізнався лише з позовної заяви. Товариством не було отримано у встановленому порядку письмового повідомлення про відступлення права грошової вимоги ні від ТОВ "ФК Факторинг", ні від ТОВ "Морська перлина", у зв'язку з чим скаржник вважає, що у нього відсутні обов'язки з виконання зобов'язань за договором поставки перед фактором, а у ТОВ "ФК Факторинг" відсутнє право заявляти вимоги до ТОВ "Торгівельний будинок "Амстор" щодо сплати заборгованості за вказаним договором.

Також ТОВ "Торгівельний будинок "Амстор" вказує на те, що про неповідомлення його про відступлення права грошової вимоги свідчить той факт, що товариство продовжувало здійснювати погашення заборгованості на рахунок ТОВ "Морська перлина" і після укладення договору факторингу, додаткових угод та направлення ТОВ "ФК Факторинг" повідомлення за невірною адресою.

Окрім того, скаржник посилається на те, що в порушення норм процесуального права він не був належним чином повідомлений судом першої інстанції про час та місце судового засідання.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 02.02.2015 касаційну скаргу ТОВ "Торгівельний будинок "Амстор" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 11.02.2015.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами між ТОВ "Торговельний будинок "Амстор" (покупець) та ТОВ "Морська перлина" (постачальник) 08.12.2011 було укладено договір постачання № 581, за умовами якого постачальник зобов'язався на власний ризик виготовити та поставити товар під знаком для товарів та послуг "добра Vвигода", право власності на який належить покупцю на підставі заявки № m 2011 18604 від 23.11.2011, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити виготовлений та поставлений постачальником товар (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 2.6. договору, право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін товарної та/або товарно-транспортної накладної, яка засвідчує момент передачі товару. Дата підписання накладної зазначається на штампі покупця "приймання товару".

Згідно з п. 4.1. договору ціна товару, поставленого постачальником за цим договором визначається у специфікації.

Форма оплати - безготівкова. Покупець є таким, що виконав своє зобов'язання по оплаті товару з моменту списання банком грошей з банківського рахунку покупця на банківський рахунок постачальника (п. 4.3 договору).

Пунктом 4.4 договору передбачено, що покупець зобов'язався здійснювати оплату реалізованого ним товару, за вирахуванням сум, які передбачені даним договором, в платіжні дні покупця (по робочих вівторках та/або четвергах), які настануть після спливу 45 календарних днів з моменту поставки товарів.

На виконання умов договору, ТОВ "Морська перлина" здійснило поставку товару ТОВ "Торговельний будинок "Амстор" на підставі товарної накладної № РН-0000027 від 21.02.2014 на суму 64 986, 12 грн разом з ПДВ.

Господарськими судами також встановлено, що між ТОВ "ФК Факторинг" (фактор) та ТОВ "Морська перлина" (клієнт) 12.03.2013 було укладено генеральний договір факторингу № 141-13 Ф, за умовами якого в порядку та на умовах визначених цим договором, фактор зобов'язався передати грошові кошти у розпорядження клієнта за плату, а клієнт зобов'язався відступити факторові своє право грошових вимог до боржника, найменування та реквізити яких вказуються у додаткових угодах до цього договору, які є його невід'ємною частиною (боржник) та здійснювати факторові плату за користування фінансуванням (п. 2.1 договору).

Згідно з п. 2.2 генерального договору факторингу клієнт відступає факторові своє право грошової вимоги до боржників за продукцію, поставлену з умовою відстрочки платежу або інших умовах вказаних у додаткових угодах до цього договору.

Відступлення права грошової вимоги у зобов'язанні за основним договором від клієнта до фактора відбувається у момент укладання між сторонами додаткових угод до цього договору (п. 3.4 генерального договору факторингу).

Відповідно до п. 9.3 генерального договору факторингу клієнт відповідає перед фактором за невиконання або неналежне виконання боржником грошової вимоги, право якої відступається і яка пред'явлена до виконання фактором. При цьому клієнт та боржник несуть перед фактором солідарну відповідальність до повного виконання зобов'язань перед фактором, відповідно до умов основного договору з узгодженими сторонами додатками.

Між ТОВ "ФК Факторинг" та ТОВ "Морська перлина" 25.02.2014, було підписано додаткову угоду № 88 до генерального договору факторингу № 141-13 ФФ від 12.03.2013, за умовами якої клієнт відступає факторові майбутню грошову вимогу до боржника - ТОВ "Торгівельний будинок "Амстор" (боржник) за грошовими зобов'язаннями, які виникли відповідно до договору постачання № 381 від 08.12.2011 за накладною № РН-00027 від 21.02.2014 на суму 64 986, 12 грн разом з ПДВ (п. 1.1 додаткової угоди).

Пунктом 1.2. даної додаткової угоди передбачено, що сума грошового зобов'язання боржника згідно вказаного основного договору складає 64 986,12 грн, разом з ПДВ.

Господарськими судами встановлено, що ТОВ "ФК "Факторинг" направило на адресу ТОВ "Торговельний будинок "Амстор" повідомлення про відступлення права грошової вимоги.

Предметом позову є матеріально-правова вимога ТОВ "ФК "Факторинг" до ТОВ "Торговельний будинок "Амстор" та ТОВ "Морська перлина" про стягнення з них солідарно суми основного боргу у розмірі 64 986, 12 грн, суми нарахованих згідно ст. 625 ЦК України 4 679, 00 грн збитків від інфляції та 480, 71 грн 3% річних у загальному розмірі 5 159, 71 грн.

Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, керувався нормою ч. 1 ст. 516 ЦК України, ч. 1 ст. 1077 ЦК України, п. 9.3 генерального договору факторингу та виходив з того, що заборгованість відповідачів перед позивачем доведена позивачем та не спростована відповідачами, доказів погашення боргу у розмірі 64 986, 71 грн суду надано не було.

Як вбачається з рішення місцевого господарського суду, воно було ухвалене без участі представників відповідачів, за відсутності їхніх відзивів на позовну заяву, за наявними в ній матеріалами.

В апеляційній скарзі ТОВ "Торгівельний будинок "Амстор" посилалось на те, що воно ніяких повідомлень про відкриті провадження та призначення справи до розгляду не отримувало, про наявність справи та судового рішення дізналося з даних єдиного реєстру судових рішень, у зв'язку з чим товариство не мало можливості реалізувати свої процесуальні права, зокрема надати обґрунтовані заперечення по справі та належні докази відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

При цьому, до апеляційної скарги ТОВ "Торгівельний будинок "Амстор" додано платіжне доручення від 06.05.2014 № 23345 про сплату боргу за договором № 581.

Окрім того, на виконання ухвали Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2014 ТОВ "Торгівельний будинок "Амстор" надано засвідчену копію акту звірки за договором № 581 від 08.12.2011.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно з ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

У п. 9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України" від 17.05.2011 № 7 зазначено, що додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою ГПК покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов'язаний самостійно з'ясовувати відповідні причини. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

У п. 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" від 23.03.2012 № 6 зазначено, що відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 111 7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Разом з тим, судом апеляційної інстанції, взагалі не було вирішено питання щодо прийняття чи відхилення додатково поданих під час апеляційного розгляду справи ТОВ "Торговельний будинок "Амстор" доказів, зокрема щодо платіжного доручення № 23345 від 06.05.2014, яким оплачено продукти харчування згідно договору № 581 від 08.12.2011, а саме не наведено правового обґрунтування і доведених фактичних обставин справи, з огляду на які такі докази та доводи ТОВ "Торгівельний будинок "Амстор" не взято до уваги судом.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Умовами генерального договору факторингу передбачено, що клієнт зобов'язаний відповідно до умов цього договору надіслати боржникові письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові. Протягом 2 (двох) календарних днів після укладення між сторонами додаткових угод до цього договору, клієнт рекомендованим листом повідомляє боржника про відступлення права грошової вимоги факторові, у повідомленні визначає грошову вимогу, яка підлягає виконанню та називає фактора, якому боржник повинен здійснити платіж та платіжні реквізити фактора, за якими боржник зобов'язаний здійснювати платежі (зміст повідомлення за формою відповідно до додатку № 1 до даного договору). При цьому фактор має право вимагати від клієнта надання доказів надіслання боржникові повідомлення та/або надіслати таке повідомлення боржникові самостійно (п. 6.1 генерального договору факторингу).

Разом з тим, судом апеляційної інстанції не було надано правової оцінки доводам ТОВ "Торговельний будинок "Амстор" щодо того, що згідно з витягом з державного реєстру його юридичною адресою є: 83012, м. Донецьк, вул. Соколина, 38 (на яку відправлено позовну заяву), а докази, додані ТОВ "ФК Факторинг" до позовної зави, про відправлення ним ТОВ "Торговельний будинок "Амстор" повідомлення про відступлення права грошової вимоги, свідчать про направлення такого повідомлення на адресу: 83000, м. Донецьк, вул. Постишева, 117, яка не відповідає ні юридичній, ні фактичній адресі товариства, а також не перевірено чи повідомляло ТОВ "Морська перлина" у передбаченому договором порядку ТОВ "Торговельний будинок "Амстор" про відступлення права грошової вимоги ТОВ "ФК Факторинг".

Відповідно до ч. 2 ст. 1082 ЦК України боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.

Згідно з ч. 2 ст. 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У п. 6.3 генерального договору факторингу сторони погодили, що у випадку, якщо боржник виконав грошову вимогу, відступлену факторові на користь клієнта, клієнт зобов'язаний негайно сповістити про це фактора та перерахувати факторові отримані від боржника грошові кошти протягом 2 (двох) банківських днів з дати їх отримання у розмірі фактичного фінансування та перерахувати плат за користування фінансуванням.

З врахуванням викладеного, судом апеляційної інстанції не було перевірено факту сплати суми спірної заборгованості ТОВ "Торговельний будинок "Амстор", як покупцем, ТОВ "Морська перлина", як постачальнику, за договором постачання № 581 від 08.12.2011 у зв'язку з настанням строку оплати за цим договором, зокрема згідно платіжного доручення від 06.05.2014 № 23345, доданого до апеляційної скарги.

Згідно з ч. 1 ст. 111 7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права (ч. 1 ст. 111 10 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Оскільки апеляційний господарський суд припустився неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 4-7 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, то це відповідно є підставою для скасування оскаржуваної постанови, та передання справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду апеляційному господарському суду слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін, і, залежно від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Амстор" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2014 у справі № 910/15445/14 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Головуючий - суддя Кузьменко М.В.

Судді: Васищак І.М.

Студенець В.І.