Рішення

від 04.02.2015 по справі 915/1916/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2015 року Справа № 915/1916/14

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом Миколаївського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері, вул. Шевченка, 69-А, м. Миколаїв, 54001

в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54027

в інтересах держави в особі Комунального підприємства Миколаївської міської ради "Миколаївські парки", вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54027

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Садовий центр "Перемога", вул. Лягіна, 4/5, м. Миколаїв, 54001

про розірвання договору оренди цілісного майнового комплексу, стягнення заборгованості по орендній платі та зобов'язання повернути майновий комплекс власнику

за участю представників сторін:

від позивача Миколаївської міської ради: Орлова Олена Володимирівна, довіреність № 1800/02.02.01-22/02.06/14/14 від 19.08.2014 року;

від позивача Комунального підприємства Миколаївської міської ради "Миколаївські парки": Крилова Олена Станіславівна, директор, Розпорядження № 117 від 25.07.2011 року;

від відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Садовий Центр "Перемога": Лушников Василь Петрович, довіреність № 1 від 12.11.2014 року;

в судовому засіданні присутній старший прокурор відділу представництва, захисту інтересів громадян та держави в суді прокуратури Миколаївської області Брезіцький Вадим Станіславович, наказ прокуратури Миколаївської області №64у від 14.01.2015 року.

До господарського суду Миколаївської області надійшла позовна заява Миколаївського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради, в інтересах держави в особі Комунального підприємства Миколаївської міської ради "Миколаївські парки" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Садовий центр "Перемога" про:

- розірвання договору оренди цілісного майнового комплексу структурного підрозділу комунального підприємства, укладеного 30.09.2004 року між територіальною громадою міста Миколаєва в особі Миколаївської міської ради в повному господарському віданні КП Миколаївської міської ради "Миколаївські парки" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Цунами-Юг", правонаступником якого є ТзОВ "Садовий центр "Перемога";

- стягнення з ТзОВ "Садовий центр "Перемога" заборгованості з орендної плати у розмірі 15 792,01 грн. на користь КП Миколаївської міської ради "Миколаївські парки";

- зобов'язання ТзОВ "Садовий центр "Перемога" передати КП Миколаївської міської ради "Миколаївські парки" за актами приймання-передачі цілісний майновий комплекс - міський парк культури і відпочинку "Перемога" разом із спорудами та нежитловими приміщеннями, що розташований за адресою: м. Миколаїв, проспект Героїв Сталінграду, 2.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 21.11.2014 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі, призначено розгляд справи в судовому засіданні 09.12.2014 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 09.12.2014 року продовжено строк розгляду справи на 15 днів та відкладено розгляд справи на 20.01.2015 року.

В судовому засіданні 20.01.2015 року було оголошено перерву до 03.02.2015 року.

В судовому засіданні 03.02.2015 року було оголошено перерву до 04.02.2015 року.

В судовому засіданні 04.02.2015 року судом відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

19.01.2015 року відповідачем було подано суду відзив, у якому заявлено клопотання про залишення позову без розгляду згідно п. 1 ч. 1 ст. 81 ГПК України (арк. справи 92-100).

Представник позивача підтримав заявлене клопотання, в обґрунтування якого зазначив, що Прокурором не вказано якими саме пунктами договір порушує інтереси держави.

Як вбачається з договору він укладений територіальною громадою міста Миколаєва в особі Миколаївської міської ради, підписаний директором комунального підприємства "Миколаївські парки" та затверджений управлінням з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради.

Отже, відповідно до положень Закону Миколаївська міська рада з моменту укладення договору набула статусу орендодавця в особі свого органу та має право вимагати розірвання договору судом як сторона договору, використовуючи при цьому власні (самоврядні) повноваження.

Таким чином, в даному випадку порушення Відповідачем зобов'язань, які встановлені договором оренди комунального майна (навіть якщо вони дійсно мали місце), не є підставою для звернення Прокурора з позовом про захист інтересів держави, оскільки у правовідносинах стосовно оренди цього майна орган місцевого самоврядування здійснює власні (самоврядні) повноваження як сторона договору.

Визначення Прокурором цих прав та повноважень як виконання органом місцевого самоврядування повноважень виконавчого органу держави - делегованих державою Миколаївській міській раді повноважень виконавчого органу (та на підставі цього звернення Прокурора за захистом інтересів держави), на думку відповідача є помилковим та не відповідає положенням діючого законодавства.

Прокуратура заперечувала проти залишення позову без розгляду. Прокуратурою було подано суду письмові пояснення (арк. справи 115-117) та зазначено, що місцеве самоврядування є однією з гарантій держави (ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Виконання органами місцевого самоврядування власних повноважень здійснюється в тому числі через створені ними підприємства. Миколаївська міська рада як власник майна позбавлена можливості отримувати кошти до бюджету з орендної плати. Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, в кожному конкретному випадку прокурор самостійно визначає в чому саме відбулося чи може відбутись порушення інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Невиконання відповідачем п. 5.5 Договору в частині здійснення нагляду за благоустроєм парку порушує інтереси держави у сфері охорони навколишнього природного середовища. Систематична несплата орендної плати порушує права як орендодавця, так і майнові інтереси держави.

Розглянувши заявлене клопотання про залишення позову без розгляду, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, виходячи з наступного.

За приписами ст. 2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Господарського процесуального кодексу України від 08.04.99 №3-рп/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо . Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарюючих товариств з частиною державної власності у статутному фонді.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, в кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає, з посиланням на законодавство, підстави подання позову, вказує в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування територіальної громади є однією з гарантій держави.

Згідно зі статтею 10 цього Закону відповідні ради є органами самоврядування, які представляють відповідні територіальні громади.

Положеннями статті 17 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" управління об'єктами житлово-комунального господарства віднесено до власних повноважень органів місцевого самоврядування. Виконання органами місцевого самоврядування власних повноважень здійснюється у тому числі через створені ними підприємства.

За приписами ст. 142 Конституції України та ч. 3 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з правовою позицією Прокуратури щодо того, що місцеве самоврядування є однією з гарантій держави (ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»). Систематична несплата орендної плати порушує права Миколаївської міської ради як власника майна, так і майнові інтереси держави, а питання охорони та збереження парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Парк Перемоги» свідчить про можливі порушення інтересів держави у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання відповідача про залишення без розгляду позовної заяви.

20.01.2015 року прокурором було подано до господарського суду Миколаївської області заяву у порядку ст. 22 ГПК України, в якій прокурор зазначив, що збільшує позовні вимоги щодо стягнення заборгованості по орендній платі нерухомого майна на суму 20 716, 65 грн. з ТзОВ "Садовий центр "Перемога". В решті позовні вимоги без змін (арк. справи 105).

Керуючись ст. ст. 22 ГПК України, п. 3.11, п. 4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року з останніми змінами від 10.07.14 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", судом прийнята до розгляду заява про збільшення розміру позовних вимог, про що також зазначено у протоколі судового засідання від 20.01.2015 року (арк. справи 113).

Отже, судом розглядаються позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Представники прокуратури та позивачів позовні вимоги підтримали в повному обсязі з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог з підстав, зазначених у позовній заяві та поясненнях (арк. справи 2-5, 115-117) та просили суд позов задовольнити. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначили наступне.

Рішенням Виконавчого комітету Миколаївської обласної ради депутатів трудящих № 391 від 21.07.1972 року затверджено пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення парки, серед яких парк "Перемоги".

Згідно рішення виконавчого комітету Миколаївської обласної ради народних депутатів № 448 від 23.10.1984 року парк-пам'ятку садово-паркового мистецтва місцевого значення "Перемога" віднесено до об'єктів природно-заповідного фонду.

Рішенням Миколаївської міської ради № 18/25 від 12.02.2004 року створено Комунальне підприємство Миколаївської міської ради "Миколаївські парки".

Відповідно до п.1.1, 1.2, 4 Статуту Комунального підприємства Миколаївської міської ради "Миколаївські парки" зазначене підприємство створено Миколаївською міською радою. Власником підприємства є територіальна громада міста Миколаєва в особі Миколаївської міської ради. Для забезпечення діяльності підприємства власник наділяє його майном на умовах повного господарського відання, яке складає його статутний фонд.

30.09.2004 року між територіальною громадою міста Миколаєва в особі Миколаївської міської ради в повному господарському віданні КП Миколаївської міської ради "Миколаївські парки" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Цунами-Юг", правонаступником якого є ТзОВ "Садовий центр "Перемога", укладено договір оренди цілісного майнового комплексу структурного підрозділу комунального підприємства № 315874, який посвідчено приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Ставничою І.О. та зареєстровано в реєстрі за №4546.

Згідно додаткової угоди до договору оренди цілісного майнового комплексу структурного підрозділу комунального підприємства від 04.05.2011 року та довідки КП Миколаївської міської ради "Миколаївські парки" №226 від 22.10.2014 орендна плата за користування цілісним майновим комплексом із ПДВ, з урахуванням індексу інфляції згідно п. 3.4 договору у 2014 році складає (квітень - 2 111,99 грн.; травень - 2 181,68 грн.; червень - 2 264,59 грн.; липень - 2 287,24 грн.; серпень - 2 296,38 грн.; вересень - 2 314,75 грн.; жовтень - 2 335,58 грн.). Усього 15 792,01 грн. Орендна плата перераховується орендодавцю щомісяця не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним (п.3.5 договору).

У порушення зазначених вище вимог законодавства ТзОВ "Садовий центр "Перемога" з квітня по грудень 2014 року не сплачує орендну плату за користування цілісним майновим комплексом - міський парк культури та відпочинку "Перемога", разом із спорудами та нежитловими приміщеннями. У зв'язку з цим, у відповідача виникла заборгованість по орендній платі у розмірі 20 716, 65 грн., що підтверджується довідкою КП Миколаївської міської ради "Миколаївські парки" від 09.01.2015.

Отже, відповідач порушує умови договору оренди, що призводить до ненадходження коштів до бюджету з орендної плати за використання цілісного майнового комплексу та неможливості реалізації соціально-економічних і культурних програм територіальної громади Миколаївської міської ради.

Також, ТзОВ "Садовий центр "Перемога" прийнято охоронне зобов'язання від 10.08.2009 року, відповідно до якого товариство зобов'язується забезпечувати режим охорони та збереження парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Перемога».

Відповідно до Акту перевірки Державної екологічної інспекції у Миколаївській області від 01.07.2014 року територія парку - пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "Перемога" захаращена бур'янами, чагарниками та дрібноліссям, що є порушенням ст. 35 Закону України "Про охорону земель", ст. 38 Закону України "Про природно-заповідний фонд".

Відповідачем порушуються умови договору оренди цілісного майнового комплексу від 30.09.2004 року, відповідно якого ТзОВ "Садовий центр "Перемога" систематично протягом 9 місяців не сплачується орендна плата за користування цілісним майновим комплексом - Парком, не здійснюється догляд за зеленими насадженнями, не проводяться заходи з обрізування пошкодженого гілля з послідуючою обробкою спилів, не проводяться роботи із санітарної очистки та видалення сухостійних дерев, не очищується територія парку від сухої трави, чагарників, внаслідок чого територія парку тривалий час перебуває у занедбаному стані. Порушення зазначених умов договору є підставою для його розірвання в судовому порядку.

Із посиланням на вищевикладене та приписи ст. 121, 124 Конституції України, ст. 509, 525, 526, 610, 611, 629, 651 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст. 6 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та на умови Договору представники прокуратури та позивачів просили суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 04.02.2015 року проти позову заперечував з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву (арк. справи 92-100) та просив суд в позові відмовити. В обґрунтування заперечень зазначив наступне.

Проведення перевірок органами екологічної інспекції регламентується Порядом організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 464 від 10.09.2008 року (з подальшими змінами).

Однак як перевірка, так і "обстеження" парку було проведено без відома та присутності посадових осіб відповідача, відповідач не був завчасно повідомлений про перевірку. Відповідач також не був ознайомлений з результатами перевірки (актом), чим посадовими особами, які проводили перевірку було унеможливлено надання Відповідачем пояснень і документів на захист своїх прав та інтересів при проведенні перевірки та використання своїх прав на оскарження протиправних дій контролюючого органу. Щодо Акту «обстеження», то діючим законодавством не передбачено складання такого документу контролюючим органом.

Відповідач вважає, що наданий прокурором акт перевірки не може бути допустимим доказом порушень відповідачем вимог діючого природоохоронного законодавства, оскільки як документ він був складений в результаті суттєвих порушень положень Закону та прав відповідача.

Відповідно до п. 1.1 Договору оренди від 30.09.2004 року та Актів прийому-передачі N 1 та № 2 від 15.09.2004 року в оренду відповідачу були передані будівлі, споруди, атракціони та вбиральні, що розташовані в парку "Перемога" - як цілісний майновий комплекс структурного підрозділу комунального підприємства Миколаївської міської ради "Миколаївські парки". Ні земельна ділянка, на якій розташований парк, а ні зелені насадження - дерева, клумби, кущі та чагарники в оренді у Відповідача не знаходяться.

Відповідач не є балансоутримувачем зелених насаджень парку. Йому не передана в користування земельна ділянка, на якій розташовані зелені насадження та не виділялись кошти на проведення інвентаризації, виготовлення проекту охорони, утримання та відновлення зелених насаджень в парку.

Заперечення відповідача ґрунтуються на положеннях ст. 13, 28, 38 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», ст. 6, 38 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», Правилами утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 105 від 10.04.2006 року, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 27.07.2006 року за № 880/12754.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Відповідно до листа Товариства з обмеженою відповідальністю "Садовий центр "Перемога" вих. № 91 від 01.12.2008 року "Про зміну найменування товариства" Товариство з обмеженою відповідальністю "Цунами-Юг", код ЄДРПОУ 33133134 перейменовано у Товариство з обмеженою відповідальністю "Садовий центр "Перемога", код ЄДРПОУ 33133134 (арк. справи 61). Вказане також підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (арк. справи 62).

Відповідно до рішення виконавчого комітету Миколаївської обласної ради народних депутатів № 448 від 23.10.1984 року парк-пам'ятку садово-паркового мистецтва місцевого значення "Перемога" віднесено до об'єктів природно-заповідного фонду (арк. справи 49-52).

Рішенням Миколаївської міської ради № 18/25 від 12.02.2004 року "Про створення та ліквідацію комунальних підприємств та установ, затвердження їх статутів" з метою приведення у відповідність з чинним законодавством статусу діючих підприємств та установ, що належить до комунальної власності територіальної громади міста, керуючись п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", міська рада вирішила створити Комунальне підприємство Миколаївської міської ради "Миколаївські парки" та затвердити його статут (п. 6.1 рішення) (арк. справи 12).

Відповідно до п. 1.1, п. 1.2 Статуту КП Миколаївської міської ради "Миколаївські парки" створено Миколаївською міською радою. Власником підприємства є територіальна громада міста в особі Миколаївської міської ради (арк. справи 63).

На обслуговуванні Підприємства знаходиться Парк культури та відпочинку «Перемога».

Відповідно до п. 3.4, п. 4.1 Статуту підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. Власником єдиного майнового комплексу є територіальна громада міста Миколаєва в особі Миколаївської міської ради. Для забезпечення діяльності підприємства власник наділяє його майном на умовах повного господарського відання, яке складає його статутний фонд.

30.09.2004 року між Територіальною громадою міста Миколаєва в особі Миколаївської міської ради в повному господарському віданні комунального підприємства Миколаївської міської ради "Миколаївські парки" (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Цунами-Юг" (далі - орендар) було укладено Договір оренди цілісного майнового комплексу структурного підрозділу комунального підприємства (далі - Договір), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс структурного підрозділу комунального підприємства Миколаївської міської ради "Миколаївські парки" - міський парк культури та відпочинку "Перемога" (далі - парк) разом із спорудами та нежитловими приміщеннями, згідно акту прийому-передачі до цього договору, за адресою: м. Миколаїв, пр. Героїв Сталінграда, 2. В цілому цей нежитловий об'єкт складається з: цегляна адміністративна будівля, позначена на плані літ. А-2, загальною площею 160, 8 кв.м.; цегляна побутова будівля, позначена на плані літ. Б-1, загальною площею 11, 6 кв.м.; цегляний склад кафе, позначений на плані літ. В-1, загальною площею 45, 4 кв.м.; металева-цегляна крамниця, позначена на плані літ. Г-1, загальною площею 39, 2 кв.м.; навіси позначені на плані літ. Д-1, Е-1, Ж-1, К-1, трансформатор, позначений на плані літ. Зтр.; сараї позначені на плані літ. Л-1, О-1; гаражі, позначені на плані літ. М-1, Н-1; вбиральні, позначені на плані літ. П-1, У-1; танцювальний майдан, позначений на плані П; покриття І; загорожі 2-5. Цей нежитловий об'єкт належить орендодавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 27.09.2004 року та зареєстрованого у Миколаївському бюро технічної інвентаризації 27.09.2004 року під № 1792. Мета використання об'єкту оренди: довгострокове цільове культурно-досугове користування. Об'єкт розташований на земельній ділянці площею 267800 кв.м (п.1.1 Договору в редакції Додаткової угоди) (арк. справи 13-17).

Відповідно до п. 10.1 Договору цей договір укладено строком на 49 років, що діє з 30.09.2004 року до 29.09.2053 року.

Даний договір підписано сторонами.

Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу 30.09.2004 року та зареєстровано в реєстрі за № 4546, а також зареєстровано в Державному реєстрі правочинів 30.09.2004 року за № 156362 (арк. справи 16).

В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобов'язальні відносини.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічного змісту норма закріплена в ст. 283 ГК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 283 ГК України об'єктом оренди може бути, зокрема, нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).

Відповідно до ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1-2, ч. 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Умовами договору сторони погодили наступне.

Відповідно до п. 3.1 Договору (в редакції Додаткової угоди) орендна плата визначена на підставі Положення про оренду майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста, затвердженого рішенням міської ради від 29.05.2001 року № 30/29 і становить без ПДВ за перший місяць оренди - 1 620, 49 грн.

Відповідно до п. 3.4 Договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до п. 3.5 Договору орендна плата перераховується орендарю щомісяця не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до п. 3.10 Договору вартість капітального та поточного ремонту орендованого майна, а також реконструкції технічного переозброєння та інші поліпшення, що зумовлюють підвищення вартості об'єкта оренди підлягає заліку в рахунок наступних платежів.

Відповідно до п. 4.2 Договору поліпшення орендованого майна, здійснені за рахунок амортизаційних відрахувань, є власністю міської громади.

Відповідно до п. 5.1 Договору орендар зобов'язується використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов цього Договору.

Відповідно до п. 5.2 Договору орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до п. 5.5 Договору орендар зобов'язується здійснювати догляд за насадженнями, включаючи санітарні рубки, рубки реконструкції та догляду з підсадкою дерев і чагарників замість загиблих, збереження композицій із дерев, чагарників і квітів, трав'янистих газонів.

Відповідно до п. 5.9 Договору орендар зобов'язується у місячний термін з дня вступу в користування об'єктом оренди подати заяву до міської ради про оформлення правових документів на землю, якщо такі документи відсутні.

Відповідно до п. 5.13 Договору орендарю забороняється будь-яка діяльність, що суперечить цільовому призначенню об'єкту оренди як парку пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення, або що створює загрозу шкідливого впливу на його зелені насадження, а саме: будівництво споруд, шляхів, та інших об'єктів, не пов'язаних з діяльністю парку, розведення вогнищ, влаштування стоянок транспорту (п. 5.13.1 Договору); пошкодження дерев, чагарників, трав'янистих газонів, умов гніздування птахів (п. 5.13.2 Договору); засмічуваня території парку (п. 5.13.3 Договору); організація господарської діяльності без попереднього проведення екологічної експертизи або з порушенням її висновків (п. 5.13.4 Договору).

Відповідно до п. 6.8 Договору орендар має право проводити рубки реконструкції та догляду з підсадкою дерев і чагарників замість загиблих.

Відповідно до п. 6.9 Договору орендар має право відновлювати композиції із дерев, чагарників і квітів, трав'янистих газонів.

Відповідно до п. 6.14 Договору орендар має право вимагати від орендодавця проведення звіряння розрахунків по орендній платі.

Відповідно до п. 10.4 Договору за ініціативою однієї із сторін цей Договір може бути розірвано рішенням суду у випадках, передбачених чинним законодавством.

Судом встановлено наступне.

На виконання умов Договору орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування цілісний майновий комплекс, про що між сторонами було підписано Акти приймання-передачі основних засобів з балансу КП «Миколаївські парки» на баланс ТзОВ «Цунами-Юг», перейменованого на ТзОВ "Садовий центр "Перемога" , а саме: Акт від 05.01.2009 року, Акт № 1, Акт № 2 (арк. справи 19-22).

Крім того, 10.08.2009 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Садовий центр "Перемога" було підписано охоронне зобов'язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Парк Перемоги» № 04/774 (арк. справи 23).

Відповідачем ТзОВ "Садовий центр "Перемога" не проведено оплату за оренду майном за період з квітня 2014 року по грудень 2014 року включно. Заборгованість відповідача перед позивачем за період квітня 2014 року по грудень 2014 року становить 20 716, 65 грн., що підтверджується рахунками-фактурами, повідомленнями про вручення поштових відправлень, а також Довідкою нарахування орендної плати та її погашення № 3 від 09.01.2015 року, яка міститься у матеріалах справи (арк. справи 27-37, 106).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вказано вище, умовами п. 3.5 Договору сторони погодили, що орендна плата перераховується щомісяця не пізніше 12 числа місяця наступного за звітним.

При цьому, умовами Договору обов'язок орендаря зі сплати орендних платежів не ставиться у залежність від факту направлення орендодавцем рахунків, оскільки такого обов'язку умовами Договору на орендодавця не покладено.

Представник відповідача в судовому засіданні 04.02.2015 року зазначив, що відповідач вважав, що здійснені ним поліпшення відповідно до п. 3.10 Договору були зараховані в рахунок орендних платежів.

На підтвердження факту виконання робіт відповідачем було подано суду копії Договору підряду № 4/4-1 від 11.04.2008 року, відповідно до п. 2.1 якого характером робіт за договором є монтаж урн для сміття у парку "Перемоги" м. Миколаїв, вул. Героїв Сталінграда, 2 (арк. справи 121-122), копії Калькуляцій на вартість лавок без спинки на 01.04.2008 року (арк. справи 123, 124) та Договору підряду № 39 від 03.04.2008 року на встановлення лавок у парку "Перемоги" на суму 75 714, 04 грн. (арк. справи 125-127) та Акт № 26 від 06.05.2005 року здачі воріт кованих на суму 50 000, 00 грн. (арк. справи 128).

При цьому, судом враховано наступне.

Відповідно до п. 3.10 Договору вартість капітального та поточного ремонту орендованого майна, а також реконструкції технічного переозброєння та інші поліпшення, що зумовлюють підвищення вартості об'єкта оренди підлягає заліку в рахунок наступних платежів.

Відповідно до ст. 778 ЦК України наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, наймач має право на їх вилучення. Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю. Якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником. Частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вартості.

Відповідно до ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

В спірному випадку відповідачем не подано суду доказів звернення до позивача КП Миколаївської міської ради "Миколаївські парки" з метою отримання згоди наймодавця на поліпшення об'єкту оренди та проведення сторонами договору зарахування вартості виконаних робіт в рахунок наступних орендних платежів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про недоведеність належними та допустимими доказами у справі факту проведення зарахування між сторонами договору.

Станом на день розгляду справи суду не подано доказів сплати заборгованості з орендних платежів, строк оплати яких настав, як і не спростовано факту наявності вказаної заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про підставність та обґрунтованість вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості з орендної плати за період з квітня 2014 року по грудень 2014 року за Договором оренди цілісного майнового комплексу структурного підрозділу комунального підприємства від 30.09.2004 року у сумі 20 716, 65 грн., яка підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про розірвання договору оренди цілісного майнового комплексу, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Позивачем Комунальним підприємством Миколаївської міської ради "Миколаївські парки" було направлено на адресу відповідача лист про дострокове розірвання договору оренди вих. № 245 від 20.11.2014 року (арк. справи 108). Докази направлення вказаного листа на адресу відповідача наявні у матеріалах справи (арк. справи 109-110).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до п. 10.7 Договору чинність цього договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об'єкту оренди за участю орендаря; загибелі об'єкту оренди; достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду; банкрутства орендаря та в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

Відповідно до абз. 1-3, 8 п. 5.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" від 29.05.13 року № 12 вирішуючи питання щодо дострокового розірвання договору оренди у зв'язку з несплатою орендарем (наймачем) платежів, господарським судам слід враховувати таке.

Законом (частина третя статті 291 ГК України, частина друга статті 651, стаття 783 ЦК України) передбачено можливість розірвання договору найму (оренди) за рішенням суду на вимогу однієї з сторін, а статтею 782 ЦК України - право наймодавця на односторонню відмову від такого договору у разі невнесення наймачем плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Відповідне право наймодавця на відмову від договору найму не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою щодо розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо має місце істотне порушення умов договору.

У вирішенні відповідних спорів господарським судам слід встановлювати, протягом яких конкретно місяців і якого року орендар не вносив орендну плату, в якому розмірі, в тому числі протягом яких місяців орендар взагалі не вносив орендну плату або вносив частково. При цьому погашення орендарем заборгованості до або після подання позову орендодавцем не має правового значення для вирішення такого спору, оскільки законодавець пов'язує виникнення права орендодавця відмовитися від договору оренди саме з фактом не внесення орендної плати протягом трьох місяців підряд.

Відповідно до п. 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" від 29.05.13 року № 12 з урахуванням частини другої статті 124 Конституції України та Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 № 15-рп/2002 у справі № 1-2/2002 приписи статті 188 ГК України та статті 11 ГПК України не позбавляють сторону договору права на звернення до суду з вимогою про зміну або розірвання договору оренди без дотримання порядку досудового врегулювання спору.

Вказаної позиції також дотримується Верховний Суд України, зазначивши в постанові, що право наймодавця на відмову від договору найму, передбачене частиною першою статті 782 ЦК України, не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою розірвати договір у разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо вбачається істотне порушення умов договору. Істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди, як внесення орендної плати, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання вказаного договору оренди в судовому порядку (постанова Верховного Суду України від 08.05.2012 року по справі № 3-26гс12).

Відповідно до ст. 111-28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Суд дійшов висновку, що відповідно до вимог 33 ГПК України прокуратура та позивачі довели порушення відповідачем обов'язку з внесення орендних платежів протягом дев'яти місяців підряд. Як встановлено судом вище, орендна плата за період з квітня по грудень 2014 року не сплачена відповідачем. Відтак, станом на день звернення до суду із позовом був наявний факт несплати відповідачем орендної плати протягом дев'яти місяців.

Щодо посилань прокуратури та позивачів на порушення відповідачем умов договору щодо належного утримання міського парку та забезпечення режиму охорони та збереження парку, то, керуючись ст. ст. 13, 28, 38 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», ст. 6, 38 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», Правилами утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 105 від 10.04.2006 року, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 27.07.2006 року за № 880/12754, суд дійшов висновку про недоведеність вчинення правопорушення відповідачем в цій частині, оскільки суду не подано доказів проведення інвентаризації та паспортизації зелених насаджень, доказів передачі відповідачу на баланс зелених насаджень, доказів розробки положення щодо вказаної території (парку), доказів складання проекту, доказів вирішення питання щодо фінансування відповідних заходів, оскільки право користування на земельну ділянку у відповідача відсутнє (не оформлене).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для розірвання договору оренди, оскільки відповідачем систематично порушуються умови договору оренди в частині сплати орендних платежів, що є істотним порушенням умов договору та самостійною підставою для розірвання договору. Отже, вимога позивача про розірвання договору оренди цілісного майнового комплексу структурного підрозділу комунального підприємства від 30.09.2004 року є обґрунтованою, підставною та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 5 ст. 188 ГК України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання ТзОВ "Садовий центр "Перемога" передати КП Миколаївської міської ради "Миколаївські парки" за актами приймання-передачі цілісний майновий комплекс - міський парк культури і відпочинку "Перемога" разом із спорудами та нежитловими приміщеннями, що розташований за адресою: м. Миколаїв, проспект Героїв Сталінграду, 2, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди . Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

Відповідно до п. 2.4 Договору вартість майна, яке орендар повертає орендодавцю, визначається на підставі балансу та акту оцінки, складеного за даними інвентаризації на момент припинення дії цього договору, звіреного з актом приймання-передачі в оренду. Орендар повертає об'єкт оренди орендодавцю у порядку, визначеному чинним законодавством України та цим Договором.

Відповідно до п. 2.5 Договору у разі розірвання договору, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря, останній повинен повернути орендареві орендоване майно в місячний термін з дня отримання заяви Орендодавця за актом приймання-передачі.

Відповідно до п. 10.7 Договору чинність цього договору припиняється достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 188 ГК України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням , якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

Стаття 1 ГПК України встановлює, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Норми ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України розкривають зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання , а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 21 ГПК України позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Юридична заінтересованість позивача в судовому процесі зобов'язує його довести як наявність спірних матеріальних правовідносин, так і ту обставину, що саме на даного відповідача (відповідачів) має бути покладено відповідальність за порушення матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовної вимоги в частині зобов'язання відповідача повернути цілісний майновий комплекс - міський парк культури і відпочинку "Перемога" у розпорядження держави в особі КП Миколаївської міської ради "Миколаївські парки", оскільки прокуратурою та позивачами не доведено суду жодними належними та допустимими доказами у справі в чому саме полягає порушення чи оспорення їх прав відповідачем на момент звернення до суду із позовом, за захистом якого вказані позивачі звернулись до суду.

Прокуратурою та позивачами не доведено суду, що їх права на момент звернення до суду із позовом були порушені відповідачем, оскільки, повернення об'єкту оренди у випадку розірвання договору здійснюється в порядку, передбаченому умовами договору. В спірному випадку умовами договору оренди цілісного майнового комплексу структурного підрозділу комунального підприємства передбачено, що орендоване майно повертається після розірвання договору в місячний термін з дня отримання заяви орендодавця за актом приймання-передачі. За приписами ч. 5 ст. 188 ГК України у випадку розірвання договору в судовому порядку, договір вважається розірваним з дня набрання чинності судовим рішенням, тобто лише після розірвання договору (набрання чинності судовим рішенням про розірвання договору) орендодавець повинен звернутись до орендаря із заявою про повернення об'єкта оренди, який в свою чергу має бути повернуто орендарем в місячний строк, що є його обов'язком, який кореспондується з правом орендодавця вимагати повернення орендованого майна. У випадку невиконання відповідачем свого обов'язку з повернення орендованого майна наявні підстави стверджувати по порушення прав орендодавця, за захистом якого він може звертатися до суду. Відтак, в цій частині позовна вимога є передчасною, оскільки на момент звернення до суду із позовом право орендодавця не було порушено. В цій частині позову слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат у даній справі, то слід зазначити наступне.

Статтею 49 ГПК України визначено порядок розподілу судових витрат у господарській справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до п. 4.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.13 року з останніми змінами від 10.07.14 року приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня того календарного року, в якому відповідна заява або скарга подавалася до суду.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача ТзОВ "Садовий центр "Перемога" в доход Державного бюджету України судового збору в розмірі 3 045, 00 грн. (1 827, 00 грн. - судового збору за розгляд вимоги майнового характеру про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати та 1 218, 00 грн. - судового збору за розгляд вимоги немайнового характеру про розірвання договору оренди)..

Судовий збір в сумі 1 218, 00 грн. стягнути з позивачів (по 609 грн. з кожного) у зв'язку з відмовою в задоволенні позовної вимоги немайнового характеру про зобов'язання повернути цілісний майновий комплекс.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

частково задовольнити позов.

Розірвати договір оренди цілісного майнового комплексу структурного підрозділу комунального підприємства, укладеного 30.09.2004 року між територіальною громадою міста Миколаєва в особі Миколаївської міської ради в повному господарському віданні КП Миколаївської міської ради "Миколаївські парки" (код ЄДРПОУ 32884306) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Цунами-Юг" (код ЄДРПОУ 333133134), правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Садовий центр "Перемога" (код ЄДРПОУ 333133134).

Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Садовий центр "Перемога", вул. Лягіна, 4/5, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 333133134) на користь позивача КП Миколаївської міської ради "Миколаївські парки" Комунального підприємства Миколаївської міської ради "Миколаївські парки", вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54027(р/р 26002412768 в МОД АТ "Райффайзен Банк Аваль" м. Київ, МФО 380805, код ЄДРПОУ 32884306):

- 20 716, 65 грн. (двадцять тисяч сімсот шістнадцять грн. 65 коп.) - заборгованості з орендної плати.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Садовий центр "Перемога", вул. Лягіна, 4/5, м. Миколаїв, 54001(код ЄДРПОУ 333133134) в доход Державного бюджету України (р/р 31218206783002 в ГУДКСУ в Миколаївській області, УДКСУ у м. Миколаєві, код платежу - 22030001, призначення платежу - судовий збір, код 03499980):

- 3 045 грн. (три тисячі сорок п'ять грн.) - судового збору.

Наказ видати місцевому органу державної податкової служби після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з позивача Миколаївської міської ради Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54027 (код ЄДРПОУ 13050200) в доход Державного бюджету України (р/р 31218206783002 в ГУДКСУ в Миколаївській області, УДКСУ у м. Миколаєві, код платежу - 22030001, призначення платежу - судовий збір, код 03499980):

- 609, 00 грн. (шістсот дев'ять грн. 00 коп.) - судового збору.

Наказ видати місцевому органу державної податкової служби після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з позивача Комунального підприємства Миколаївської міської ради "Миколаївські парки", вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54027 (код ЄДРПОУ 32884306) в доход Державного бюджету України (р/р 31218206783002 в ГУДКСУ в Миколаївській області, УДКСУ у м. Миколаєві, код платежу - 22030001, призначення платежу - судовий збір, код 03499980):

- 609, 00 грн. (шістсот дев'ять грн. 00 коп.) - судового збору.

Наказ видати місцевому органу державної податкової служби після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повне рішення складено 11.02.2015 року

Суддя Е.М. Олейняш