Рішення

від 12.02.2015 по справі 907/1287/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.02.2015р. Справа № 907/1287/14

За позовом Приватного акціонерного товариства Комерційний банк „Приватбанк", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Віклер Плюс", м. Берегово

про стягнення загальної суми 23 062,09грн. (в тому числі сума 15 547,25грн. - заборгованість за кредитом, сума 4 446,51грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, сума 2 228,75грн. - нарахована пеня, сума 839,58грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом).

Суддя В.І. Карпинець

За участю представників сторін:

від позивача: Баблюк О.Б. - юрисконсульт філії „Західне головне регіональне управління" ПАТ КБ „Приватбанк" за дов. від 15.11.2013р..

від відповідача: явка не визнавалась обов"язковою (на власний розсуд)

СУТЬ СПОРУ: Приватне акціонерне товариство Комерційний банк „Приватбанк", м. Дніпропетровськ (далі - позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Віклер Плюс", м. Берегово (далі - відповідач) про стягнення загальної суми 23 062,09грн. (в тому числі сума 15 547,25грн. - заборгованість за кредитом, сума 4 446,51грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, сума 2 228,75грн. - нарахована пеня, сума 839,58грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом).

У даному судовому засіданні представник позивача письмовим клопотанням від 12.02.2015р. (а.с.68) долучила до матеріалів справи: розгорнуті витяги з поточного рахунку № 26007053905629 та з рахунків № 20690053914487, № 20697053913469, № 26007053905629, № 260700539112575, та № 26074053917178 у підтвердження періодів виникнення та існування, станом на 05.05.2014р. заборгованості у зазначених у позовній заяві сумах, як по тілу кредиту, по нарахованим процентам, так і по нарахованій комісії за користування кредитом за Договором банківського обслуговування б/н від 23.04.2012р..; розгорнутий витяг з рахунку № 80916053913748 у підтвердження обставини нарахування відповідачеві пені по відповідних періодах та у підтвердження існування, станом на 14.11.2014р., заборгованості у зазначеній у позовній заяві сумі пені, як за несвоєчасність виконання зобов"язань за Договором банківського обслуговування б/н від 23.04.2012р. (а.с.69 -111).

Суд зазначає, що даним представником позивача, у судовому засіданні 21.01.2015р. по даній справі, письмовим клопотанням від 21.01.2015р. (а.с.57) було долучено до матеріалів справи, зокрема, витяг з ЄДРЮО та ФОП, як доказ у підтвердження юридичного статусу відповідача та його адреси місцяреєстрації (місцязнаходжнення), станом на день подання позову (а.с.63-64).

У даному судовому засіданні представник позивача позовні вимоги обґрунтувала з посиланням на підстави зазначені у позовній заяві та з посиланням на підтвердження позовних вимог долученими до справи доказовими матеріалами (5-8). Просить задоволити позов, мотивуючи тим, що відповідач у встановлений термін не повернув кредит у вигляді „кредитного ліміту на рахунок", у повному обсязі не сплатив процентів за користування кредитом та комісію, внаслідок чого у нього виникла та рахується прострочена заборгованість, що стало підставою для нарахування відповідачу пені.

Відповідач повторно, при наявності, письмовий відзив на позов з доказами в його обґрунтування не подав, свого уповноваженого представника, при наявності бажання, у засідання суду не направив, хоча судом належним чином був повідомлений судом про час і місце розгляду даної справи на підставі ухвали суду від 21.01.2015р. про відкладення розгляду справи №907/1287/14 на 12.02.2015р., яка була надіслана судом на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві та дана ухвала на адресу суду не поверталась, що свідчить про її отримання відповідачем. Про причини повторного неподання відповідачем до матеріалів справи письмового відзиву на позов з доказами в його обґрунтування, при його наявності та незабезпечення явки уповноваженого представника у засідання суду, при наявності бажання, суд не повідомлено.

Суд зазначає, що ухвала суду від 29.12.2014р.. про порушення провадження у справі №907/1287/14, яка відповідно до вимог чинного законодавства, була надіслана відповідачеві рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу, зазначену у позовній заяві - м. Берегове, вул. Мужайська, 99, була отримана відповідачем за даною адресою, що підтверджено повідомленням про вручення 31.12.2014р. відповідачеві вищезазначеної кореспонденції суду, а.с.3).

Вищезазначена обставина свідчить про належне виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій по даній справі.

За вищенаведених обставин, судом вжито достатніх заходів щодо повідомлення учасників судового процесу (в тому числі і відповідача) про вчинення вищезазначених процесуальних дій по даній справі, а тому спір по даній справі у даному судовому засіданні вирішується, з урахуванням вимог ч.1 ст.69 ГПК України, на підставі наявних у справі матеріалів в порядку ст. 75 ГПК України.

Розгляд справи відкладався відповідно до вимог ст. 77 ГПК України.

Дослідивши та проаналізувавши наявні у справі доказові матеріали та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю „ Віклер Плюс" (відповідачем) оформлено та подано до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку „Приватбанк" (позивача) заяву про відкриття поточного рахунку від 23.04.2012р. (а.с. 35), згідно якої відповідач приєднався до Умов та правил надання банківських послуг (далі - Умови), тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті ПриватБанку, які разом із заявою складають Договір банківського обслуговування б/н від 23.04.2012р. (далі - Договір, (а.с. 35)) та взяв на себе зобов'язання виконувати умови цього Договору.

Відповідно Договору відповідачу було встановлено позивачем на поточний рахунок 26007053905629 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано Умовами - кредитний ліміт, станом на: 23.04.2012р. в розмірі 8 000,00грн., 04.03.2013р. в розмірі 10 000,00грн., 21.06.2013р. в розмірі 12 000,00грн., 08.08.2013р. в розмірі 14 000,00грн., 30.12.2013р. в розмірі 16 000,00грн., 01.03.2014р. в розмірі 16 000,00грн. та на 02.03.2014р. в розмірі 12 813,77грн.що підтверджується довідкою позивача від 09.12.2014р. № 08.7.0.0.0/141209151633 (а.с.51).

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.).

У п. 3.2. 1.1.1 Умов встановлено, що кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта в межах кредитного ліміту. Кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди (п. 3. 2.1.1.3. Умов).

Відповідно до розділу 3.2.1.4 Умов, яким затверджено порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (надалі - період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

При не обнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, клієнт виплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 24,00% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню.

У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язання.

Під непогашенням кредиту мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.

Відповідно до п. 3.2.1.2.3.4 Умов Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування, вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідач свої зобов'язання по погашенню кредиту та процентів не виконує, внаслідок чого у нього виникла та рахується прострочена заборгованість, яка станом на день подання позову становить: суму 15 547,25 грн. кредиту, що підтверджується даними з банківської виписки по відкритому рахунку ТОВ „ Віклер Плюс"; суму 4 446,51грн. процентів за користування кредитом, що підтверджується даними з банківської виписки по відкритому рахунку ТОВ „ Віклер Плюс" (а.с. а.с. 59-62, 69 та 72-92 ) та суму 839,58грн. комісії за користування кредитом, що підтверджується даними з банківської виписки по відкритому рахунку ТОВ „ Віклер Плюс"" (а.с. а.с. 70 -71 та 93-96).

Заперечень проти неотримання кредитних коштів відповідач суду не подав.

Відповідач свої зобов'язання по погашенню кредиту та процентів не виконує, внаслідок чого у нього виникла та рахується прострочена заборгованість, яка станом на день подання позову становить суму 15 547,25грн. кредиту, суму 4 446,51грн. процентів за користування кредитом та суму 839,58грн. комісії.

В матеріалах справи відсутні докази погашення відповідачем заборгованості перед позивачем у сумі 15 547,25грн. по тілу кредиту, у сумі 4 446,51грн. по процентам за користування кредитом та у сумі 839,58грн. по комісії за користування кредитом.

Оскільки відповідач не розрахувався в повному обсязі перед позивачем, згідно умов Договору і не надає документів, які б свідчили про відсутність його вини з невиконання своїх зобов'язань за Договором, тому у нього існує, станом на день вирішення спору по суті, заборгованість перед позивачем в сумі 15 547,25грн. по тілу кредиту, у сумі 4 446,51грн. по процентам за користування кредитом та у сумі 839,58грн. по комісії за користування кредитом.

За вищезазначених обставин, позовні вимоги у вищезазначених сумах позивачем належним чином обґрунтовані та доведені відповідно з вимогами ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України, тому підлягають стягненню у примусовому порядку з відповідача на користь позивача сума 15 547,25грн. заборгованості по тілу кредиту, сума 4 446,51грн. заборгованості по процентам за користування кредитом та сума 839,58грн. заборгованості по комісії за користування кредитом.

Згідно п.3.2.1.5.1. Умов, при порушені клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користуванням кредитом, передбачених Умовами п.п. 3.2.1.2.2.2 3.2.1.4.1 3.2.1.4.2 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.1.1.8 3.2.1.2.2.3 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченого п.п. 3.2.1.2.2 3.2.1.4.4 3.2.1.4.5 3.2.1.4.6 Клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за яких сплачується пеня (у % річних) від суми прострочення платежу за кожен день прострочення платежу. А вразі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.2.1.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Відповідно до п. 3.2.1.5.4 Умов - нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбаченої п.п. 3.2.1.5.1 3.2.1.5.2 3.2.1.5.3. здійснюється протягом трьох років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане Клієнтом.

Враховуючи те, що Умовами передбачено нарахування неустойки за порушення зобов'язань на протязі трьох років від дня коли зобов'язання мало бути виконане Клієнтом, тому є правомірним нарахування позивачем відповідачеві пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за Договором та яка, станом на день подання позову становить суму 2 228,75грн., що підтверджується матеріалами справи (а.с. а.с. 52-53 та 97 -107) та є непогашеною відповідачем, станом на день вирішення спору по суті.

За вищезазначених обставин, позовні вимоги у вищезазначеній сумі пені позивачем також належним чином обґрунтовані та доведені відповідно з вимогами ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України, відповідачем не спростовані, тому сума 2 228,75грн. пені також підлягає стягненню у примусовому порядку з відповідача на користь позивача.

Згідно з ст.49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 1 827,00грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 1, 15, 32, 33, 34, 43, 49, 69, 75, 77, 82 - 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Віклер Плюс" /м. Берегове, вул. Мужайська, 99, ідентифікаційний код 38068547 / на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку „Приватбанк" /м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ідентифікаційний код 14360570/ загальну суму 23 062,09грн. (в тому числі сума 15 547,25грн. - заборгованість за кредитом, сума 4 446,51грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, сума 839,58грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, сума 2 228,75грн. - нарахована пеня) та суму 1 827,00грн. у відшкодування витрат по сплаченому судовому збору.

Видати наказ.

3. Рішення суду набирає законної сили в порядку встановленому відповідно до ст.85 ГПК України та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені вимогами ст. 93 ГПК України.

Суддя В.І. Карпинець