Рішення

від 10.02.2015 по справі 922/5750/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2015 р.Справа № 922/5750/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

при секретарі судового засідання Гаврильєві О.В.

розглянувши справу

за позовом Державного підприємства "Завод хімічних реактивів" Науково-технологічного комплексу "Інститут монокристалів" Національної академії наук України", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "ЕЛЕКТРОПРОМТОРГ", м. Харків про стягнення 11281,93 грн. за участю представників сторін:

позивача - Боровик А.І., дов. № 12/1418 від 11.12.2014 року

відповідача - не з*явився

ВСТАНОВИВ:

Розглядається позовна вимога про стягнення з відповідача 9857,61 грн. заборгованості за орендну плату та комунальні платежі за енергоресурси; 599,93 грн. пені; 112.11 грн. штрафу; 81,26 грн. штрафу та 3% річних та 631,02 грн. інфляційних нарахувань за договором оренди № 13 від 03 січня 2012 року.

Враховуючи, що заяв та клопотань представниками сторін не заявлено, суд починає розгляд справи по суті.

Представник позивача у судовому засіданні та у наданому правовому обґрунтуванні позовних вимог підтримує заявлені позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з*явився, відзив на позовну заяву та документи на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі суду не надав.

Разом з цим, 27 січня 2015 року до суду повернулася копія судової ухвали про порушення провадження у справі № 922/5750/14 з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Судом на вказану у позовній заяві адресу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "ЕЛЕКТРОПРОМТОРГ": 61093, м. Харків, вул. Скорохода, буд. 4 надсилались процесуальні документи, а позивачем - позовна заява.

У постанові пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Таким чином, суд вважає, що відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "ЕЛЕКТРОПРОМТОРГ" належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Згідно частини 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачу та відповідачу для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, з огляду на зауваження суду про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у разі нез'явлення в засідання суду, які містяться в ухвалах суду від 15 грудня 2014 року та 28 січня 2015 року, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини 3 статті 129 Конституції України, статтею 4-3 та статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, судом встановлено наступне.

03 січня 2012 року між Державним підприємством "Завод хімічних реактивів" Науково-технологічного комплексу "Інститут монокристалів" Національної академії наук України" (позивачем, орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "ЕЛЕКТРОПРОМТОРГ" (відповідачем, орендарем) було укладено договір оренди № 13 нерухомого майна, що знаходиться на балансі НАН України та віднесених до її відання установ, організацій та підприємств, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме державного майно к. 407 4 пов. Адміністративного корпусу площею 9,2 кв.м., розміщене за адресою: 6166, м. Харків, просп. Леніна, 25, що перебуває на балансі Державного підприємства "Завод хімічних реактивів" Науково-технологічного комплексу "Інститут монокристалів" Національної академії наук України". Факт передачі майна підтверджується актом прийому-передачі приміщення в оренду від 03 січня 2012 року. Договір укладено до 31 грудня 2014 року.

Відповідно до пункту 3.1. договоруоренди № 13, орендна плата визначається на підставі методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 1995 року № 786 із змінами (Методика розрахунку), або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) - січень 2012 року 38,00 грн. за 1 кв.м., а за всю орендовану площу 349,60 грн. та ПДВ 69,92 грн., а всього 419,52 грн.

Згідно пункту 3.1. договору оренди від 03 січня 2012 року, крім орендної плати орендар відшкодовує комунальні платежі орендодавцю.

Відповідно до пункту 5.1.4. договору оренди № 13, орендар зобов*язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі за договором.

Згідно пункту 3.3. договору оренди від 03 січня 2012 року, орендна плата перераховується орендарем відповідно до вимог чинного законодавства за весь час фактичного користування приміщенням щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця.

Матеріали справи свідчать про те, що орендарем не слачені орендна плата: за листопад 2013 року - (частково слачено) залишок боргу 152,82 грн., грудень 2013 року - 419,92 грн., січень 2014 року - 422,03 грн., лютий 2014 року - 422,88 грн., березень 2014 року - 425,41 грн., квітень 2014 року - 434,78 грн, травень 2014 року - 449,12 грн., червень 2014 року - 466,19 грн., липень 2014 року - 470,84 грн., серпень 2014 року - 472,73 грн., вересень 2014 року - 476,51 грн., жовтень 2014 року - 490,33 грн., листопада та грудень 2014 року - 642,25 грн.; комунальні платежі за енергетику: за листопада 2013 року - 248,41 грн., грудень 2013 року - 374,87 грн., січень 2014 року - 306,06 грн., лютий 2014 року - 295,45 грн., березень 2014 року - 199,03 грн., квітень 2014 року - 145,87 грн., травень 2014 року - 134,09 грн., червень 2014 року - 142,90 грн., липень 2014 року - 161,53 грн., серпень 2014 року - 135,11 грн., вересень 2014 року - 136,63 грн., жовтень 2014 року - 165,00 грн., листопад та грудень 2014 року - 606,67 грн.

Таким чином заборгованість за орендну плату та комунальні платежі за енергоресурси Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "ЕЛЕКТРОПРОМТОРГ" перед позивачем складають суму у розмірі 9857,61 грн.

Відповідно до частини 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Згідно частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до частини 3 статті 285 Господарського кодексу України орендар зобов*язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Статтями 509, 510 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачається, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин, суд вважає за необхідне позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми заборгованості за орендну плату та комунальні платежі за енергоресурси у розмірі 9857,61 грн. задовольнити.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За прострочення виконання грошового зобов*язання, на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України штраф, 3% річних складають 81,26 грн., інфляційні нарахування складають 631,02 грн.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарську-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченим кодексом, іншими законами та договором.

За змістом статті 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Згідно частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статтей 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов*язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно пункту 3.6. договору оренди № 13 орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується на користь балансоутримувача відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати

Сума пені згідно пункту 3.6. договору оренди від 03 січня 2012 року складає 599,93 грн.

Відповідно до пункту 3.7 договору оренди № 13, у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менш ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 2% від суми заборгованості.

Сума штрафу згідно пункту 3.7. договору оренди від 03 січня 2012 року складає 112,11 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 81,26 грн. штраф, 3% річних, 631,02 грн. інфляційних нарахувань, 599,93 грн. пені та 112,11 грн. штрафу задовольнити.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України зобов*язання, що виникає між суб*єктами господарювання, в силу якого один суб*єкт зобов*язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб*єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб*єкт має право вимагати від зобов*язаної сторони виконання її обов*язку, є господарським зобов*язанням.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються заповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов*язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 13, 19, 124, 129, Конституції України, статтями 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 625, 759, 762, 763 Цивільного кодексу України, статтями 173, 193, 230, 285, 286 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 4-3, 12, 22, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "ЕЛЕКТРОПРОМТОРГ" (61093, м. Харків, вул. Скорохода, буд. 4, розрахунковий рахунок 2600505000077723 в ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023, код ЄДРПОУ 32759592) на користь Державного підприємства "Завод хімічних реактивів" Науково-технологічного комплексу "Інститут монокристалів" Національної академії наук України" (61166, м. Харків, пр. Леніна, 25, поточний рахунок 26007820225401 у відділенні № 20 "Банк "Грант", м. Харків, МФО 351607, поточний рахунок 26000505065000 у Філії ПАТ "ПУМБ", м. Харків, МФО 350385, код ЄДРПОУ 00205096) 9857,61 грн. заборгованості за орендну плату та комунальні платежі за енергоресурси; 599,93 грн. пені; 112.11 грн. штрафу; 81,26 грн. штрафу та 3% річних, 631,02 грн. інфляційних нарахувань за договором оренди № 13 від 03 січня 2012 року та 1827,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 12.02.2015 р.

Суддя П.В. Хотенець