Рішення

від 10.02.2015 по справі 911/5098/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, 16 тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2015 р. справа № 911/5098/14

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Л-Центр», Київська обл., м. Бориспіль

про стягнення 363 456,73 євро

за участю представників:

від позивача: Мартян О.В. (довіреність №4 від 19.09.2014)

від відповідача: Куракова О.М. (довіреність №8 від 15.01.2015)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

27.11.2014 Публічне акціонерне товариство «Старокиївський банк» (далі-ПАТ «Старокиївський банк»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Л-Центр» (далі-ТОВ «Л-Центр»/відповідач) про стягнення з відповідача, з урахуванням заяви про уточнення до позовної заяви, 363 456,73 євро, з яких:

- 170 000,00 євро заборгованості по сплаті кредиту за договором №32/978/К/105 від 28.07.2008, 7 969,04 євро пені та 8 500,00 євро штрафу за порушення строків сплати кредиту;

- 65 474,62 євро заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 9 513,07 грн євро пені та 102 000,00 євро штрафу за порушення строків сплати процентів.

Відповідач позов не визнав з підстав, викладених у запереченнях на позовну заяву, та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.11.2014 порушено провадження у справі №911/5098/14 та призначено справу до розгляду на 09.12.2014.

09.12.2014, 22.12.2014 та 19.01.2015 через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача та позивача відповідно надходили клопотання про відкладення розгляду даної справи. Зазначені клопотання судом задоволено.

Ухвалами господарського суду Київської області від 09.12.2014, 23.12.2014, 20.01.2015 та 03.02.2015 розгляд даної справи відкладався на 23.12.2014, 20.01.2015, 03.02.2015 та 10.02.2015 відповідно.

22.12.2014 через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про залучення до участі у даній справі у якості співвідповідача Шапіра Бориса Абрамовича.

Відповідно до статей 21, 24 Господарського процесуального кодексу України, відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

Водночас, враховуючи, що позивачем не пред'явлено Шапіру Б.А. жодних позовних вимог в рамках даної справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вищезазначеного клопотання відповідача.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.12.2014 зустрічний позов ТОВ «Л-Центр» до ПАТ «Старокиївський банк» про стягнення 78 281,14 грн заборгованості за договором б/н від 28.01.2010 повернуто позивачу за зустрічним позовом без розгляду.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

28.07.2008 між АТ «Старокиївський банк» (далі-кредитор) та Шапіро Б.А. (далі-позичальник) було укладено кредитний договір №32/978/К/105 (далі-кредитний договір).

Пунктами 1.1 (в редакції додаткової угоди №8 від 19.09.2013) та 6.9 кредитного договору передбачено, що кредитор надає позичальнику на умовах, визначених цим договором, грошові кошти в сумі 170 000,00 євро зі сплатою 17,5 % річних та кінцевим терміном погашення заборгованості по 18.09.2014.

Договір набирає чинності з моменту підписання його обома сторонами та діє до остаточного погашення позичальником заборгованості за кредитом, процентами за кредит, штрафами та пенями (якщо такі будуть) перед кредитором, які передбачені цим договором.

Крім того, 24.09.2010 між ПАТ «Старокиївський банк» (далі-кредитор) та ТОВ «Л-Центр» (далі-поручитель) було укладено договір поруки №32/105/978/001 (далі-договір поруки), яким забезпечено виконання Шапіром Б.А. зобов'язань перед кредитором, що виникають із кредитного договору №32/978/К/05 від 28.07.2008, а саме: повернення кредиту в розмірі зазначеному в кредитному договорі, сплати процентів за його користування, неустойки (пені, штрафу), в розмірі, строки та у випадках, передбачених кредитним договором, а також відшкодування можливих збитків кредитора та виконання інших умов кредитного договору, а також умов відповідних додаткових угод до нього, які можуть бути укладені між кредитором та позичальником в майбутньому і які будуть невід'ємною частиною кредитного договору.

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за кредитним договором в частині надання позичальнику кредиту у сумі 170 000,00 євро виконав у повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками з особового рахунку останнього.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за кредитним договором свідчить також відсутність з боку позичальника претензій та повідомлень про порушення банком умов договору.

Втім, позичальник свої обов'язки за договором в частині повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом належним чином не виконав, сплативши лише 108 058,11 євро процентів за користування кредитом за липень 2008-частково вересень 2012, внаслідок чого станом на 25.11.2014 за ним утворилось 235 474,62 євро сукупної заборгованості.

Посилаючись на те, що позичальник решту суми заборгованості за договором не сплатив, у той час, як зобов'язання за кредитним договором були забезпечені договором поруки, позивач просить суд стягнути з відповідача, як поручителя, зокрема, 235 474,62 євро сукупної заборгованості за кредитним договором, в тому числі:

- 170 000,00 євро заборгованості по сплаті кредиту;

- 65 474,62 євро заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом протягом вересня 2012-листопада 2014.

В обґрунтування розміру заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що позичальником проценти за користування кредитом за попередні періоди, тобто до вересня 2012, сплачені у повному обсязі, у той час, як решта грошових зобов'язань останнього, які виникли після означеного періоду, залишились невиконаними.

Факт здійснення позичальником фінансових операції в рамках кредитного договору підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками з поточного (відсоткового) рахунків останнього за спірний період.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1054, ч. 1 ст. 1049, ч. 1 ст. 1048, ч. 2 ст. 1050, ст. 627 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Пунктами 1.1 (в редакції додаткової угоди №8 від 19.09.2013) та 2.6 кредитного договору передбачено, що кредитор надає позичальнику на умовах, визначених цим договором грошові кошти в сумі 170 000,00 євро зі сплатою 17,5 % річних та кінцевим терміном погашення заборгованості по 18.09.2014.

Нараховані проценти сплачуються позичальником протягом перших семи календарних днів наступного місяця, що слідує за місяцем нарахування процентів, шляхом внеску в касу кредитора або шляхом безготівкового перерахування платіжним дорученням на рахунок кредитора, вказаний в п. 2.5 цього договору, та одночасно з остаточним погашенням кредиту.

Крім того, приписами статей 553, 554 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Пунктом 2.1 договору поруки передбачено, що у випадку невиконання позичальником всіх або окремих взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, поручитель несе солідарну відповідальність перед кредитором за виконання зобов'язань у тому ж обсязі, що і позичальник, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, нарахованих процентів за користування кредитом та неустойки (пені та штрафів), відшкодування збитків.

З огляду наведеного, неналежне виконання позичальником умов кредитного договору в частині своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, породжує у відповідача 2, як поручителя, обов'язок по виконанню забезпечених порукою зобов'язань за кредитним договором у повному обсязі.

Посилання ж відповідача на безпідставність заявлених позовних вимог з огляду на те, що останній виступає у спірних правовідносинах виключно як солідарний боржник, у той час, як грошові вимоги до позичальника за кредитним договором кредитором пред'явлені не були, оцінюються судом критично, позаяк в силу ч. 1 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо, при цьому в силу положень ст. 554 ЦК України, хоча поручитель і пов'язаний із боржником певними зобов'язальними відносинами, він є самостійним суб'єктом у відносинах із кредитором

Пунктами 1 та 7 статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.

За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також те, що станом на день прийняття рішення ані позичальник, ані відповідач, як солідарний боржник, суму наданого кредиту не повернули, як і не сплатили проценти за користування кредитом за спірний період, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 235 474,62 євро сукупної заборгованості за кредитним договором, в тому числі:

- 170 000,00 євро заборгованості по сплаті кредиту;

- 65 474,62 євро заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом протягом вересня 2012-листопада 2014, підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

У зв'язку з неналежним виконанням позичальником своїх грошових зобов'язань за кредитним договором, позивач просить суд стягнути з відповідача:

- 7 964,04 євро пені за порушення строків сплати кредиту, нарахованої з 19.09.2014 по 24.11.2014 на 170 000,00 євро;

- 9 513,07 євро пені за порушення строків сплати процентів за користування кредитом протягом вересня 2012-жовтня 2014, нарахованої зростаючим підсумком за періоди:

з 08.12.2013 по 07.01.2014 на 36 213,67 євро,

з 08.01.2014 по 07.02.2014 на 38 740,38 євро,

з 08.02.2014 по 07.03.2014 на 41 267,09 євро,

з 08.03.2014 по 07.04.2014 на 43 549,28 євро,

з 08.04.2014 по 07.05.2014 на 46 075,99 євро,

з 08.05.2014 по 07.06.2014 на 48 521,20 євро,

з 08.06.2014 по 07.07.2014 на 51 047,91 євро,

з 08.07.2014 по 07.08.2014 на 53 493,12 євро,

з 08.08.2014 по 07.09.2014 на 56 019,83 євро,

з 08.09.2014 по 07.10.2014 на 58 546,54 євро,

з 08.10.2014 по 07.11.2014 на 60 991,75 євро,

з 08.11.2014 по 24.11.2014 на 63 518,46 євро;

- 8 500,00 євро штрафу за порушення строків повернення кредиту із розрахунку 5% від суми кредиту;

- 102 000,00 євро штрафу за порушення строків сплати процентів за користування кредитом протягом листопада 2013-жовтня 2014 із розрахунку 5% від суми кредиту за кожний випадок.

Приписами статей 611, 549 ЦК України унормовано, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктами 3.3.5, 4.3, 4.4 кредитного договору передбачено, що позичальник зобов'язаний дотримуватись положень цього договору, а також договору(ів), що є та/або будуть укладені на забезпечення виконання зобов'язань позичальника за цим договором.

У випадку прострочення позичальником терміну повернення кредиту, визначеного п. 1.1 цього договору, а також у випадках, визначених п.п. 2.8.3, 3.2.3 цього договору, позичальник сплачує кредитору проценти та кредит, розмір яких зазначений у п. 1.1 цього договору, а також пеню від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який нараховується пеня.

У випадку порушення позичальником вимог п.п. 3.3.5-3.3.13 цього договору, позичальник сплачує кредитору штраф у розмірі 5% від суми кредиту за кожний випадок.

З огляду наведеного, а також враховуючи те, що розмір пені та штрафу, заявлених позивачем до стягнення та обрахованих судом в межах заявленого періоду з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону та положень договору, є арифметично вірним, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 7 964,04 євро пені за порушення строків сплати кредиту, 9 513,07 євро пені за порушення строків сплати процентів за користування кредитом, 8 500,00 євро штрафу за порушення строків повернення кредиту та 102 000,00 євро штрафу за порушення строків сплати процентів підлягає задоволенню.

При винесенні даного рішення судом також враховано, що норми чинного законодавства України не містять прямої заборони законодавця щодо одночасного застосування такого виду забезпечення виконання зобов'язання, як пеня та штраф.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 27.04.2012 у справі №06/5026/1052/2011 та постанові Вищого господарського суду України від 10.06.2014 у справі №910/19082/13.

До того ж, судом були враховані положення умов договору поруки в частині визначення обсягу солідарної відповідальності відповідача, як поручителя, у випадку невиконання позичальником всіх або окремих взятих на себе зобов'язань, а саме у тому ж обсязі, що і позичальник, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, нарахованих процентів за користування кредитом та неустойки (пені, штрафу).

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ч. 5 ст. 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 32-34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 549, 553, 554, 611, 627, 629, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Л-Центр» (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 71 А/1, ідентифікаційний код 32358518) на користь Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» (01033, м. Київ, вул. Микільсько-Ботанічна, 6/8, ідентифікаційний код 19024948):

- 170 000 (сто сімдесят тисяч) євро 00 євроцентів заборгованості по сплаті кредиту,

- 7 969 (сім тисяч дев'ятсот шістдесят дев'ять) євро 04 євроценти пені за порушення строків сплати кредиту,

- 8 500 (вісім тисяч п'ятсот) євро 00 євроцентів штрафу за порушення строків сплати кредиту;

- 65 474 (шістдесят п'ять тисяч чотириста сімдесят чотири) євро 62 євроценти заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом,

- 9 513 (дев'ять тисяч п'ятсот тринадцять) євро 07 євроцентів пені за порушення строків сплати процентів користування кредитом,

- 102 000 (сто дві тисячі) євро 00 євроценти штрафу за порушення строків сплати процентів за користування кредитом.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Л-Центр» (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 71 А/1, ідентифікаційний код 32358518) в доход Державного бюджету України 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн 00 коп. судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 11.02.2015

Суддя В.А. Ярема