Рішення

від 12.02.2015 по справі 912/307/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2015 рокуСправа № 912/307/15-г Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Шевчук О.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/307/15-г

за позовом: прокурора Кіровоградського району Кіровоградської області в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Український державний фонд підтримки фермерських господарств, в особі Кіровоградського відділення Українського фонду підтримки фермерських господарств, м. Кіровоград

до Фермерського господарства Кравчук О.В., Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Нова Павлівка

про стягнення 34254,02 грн,

за участю представників:

від прокуратури - старший прокурор управління представництва захисту інтересів громадян і держави в суді прокуратури Кіровоградської області Олаг О.С., посвідчення №010545 від 20.10.2012;

від позивача - директор Кіровоградського регіонального відділення Яцканич М.І., довіреність № 237 від 29.10.2014;

від відповідача - Кириченко В.О., довіреність від 10.02.2015.

Прокурор Кіровоградського району Кіровоградської області в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Український державний фонд підтримки фермерських господарств, від імені якого діє Кіровоградське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Фермерського господарства Кравчук О.В. заборгованості по фінансовій підтримці (допомозі) у розмірі 31034,38 грн, з яких 30000 грн - сума основного боргу, пеня - 164,38 грн, інфляційні втрати - 870 грн, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

06.02.2015 позивачем подано до господарського суду лист із доданим розрахунком пені та інфляційних втрат. Зі змісту поданих позивачем розрахунків вбачається, що ним нараховано пеню в сумі 2011,23 грн за період з 01.10.2014 до 31.12.2014 та інфляційні втрати в сумі 2242,79 грн за період з 01.10.2014 по 31.12.2014 (а.с. 42).

11.02.2015 прокурором подано господарському суду заяву в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України про збільшення позовних вимог, відповідно до якої прокурор, посилаючись на розрахунок позивача, просить стягнути загальну суму заборгованості в розмірі 34254,02 грн, з яких: 30000,00 грн основного боргу, 2011,23 грн пені та 2242,79 грн інфляційних втрат.

У судовому засіданні прокурор та представник позивача підтримали подані заяви про збільшення позовних вимог.

Представник відповідача відзиву на позов чи письмових пояснень господарському суду не надав, однак у судовому засіданні зазначив про визнання позову у повному обсязі.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 10 Закону України "Про фермерське господарство" Український державний фонд підтримки фермерських господарств є державною бюджетною установою, яка виконує функції з реалізації державної політики щодо фінансової підтримки становлення і розвитку фермерських господарств, діє на основі Статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.

Згідно статті 11 Закону України "Про фермерське господарство" та Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 №1102, Український державний фонд підтримки фермерських господарств на поворотній основі надає фермерським господарствам фінансову підтримку.

Так, 15.09.2009 між Кіровоградським відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств та Фермерським господарством Кравчук О.В. укладено договір № 17 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству (далі - Договір, а.с. 14-15).

За умовами укладеного Договору позивач зобов'язався надати відповідачу фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі у розмірі 100000,00 грн (розділ 1 Договору), а відповідач прийняв зобов'язання використати підтримку (допомогу) за цільовим призначенням і повернути її у визначений договором строк.

Відповідно до розділу 2 Договору фінансова підтримка (допомога) надається для придбання сільськогосподарської техніки, поновлення обігових коштів.

Згідно з пунктом 3.4.2. Договору Фермерське господарство Кравчук О.В. зобов'язалось повернути кошти фінансової підтримки (допомоги) за наступним графіком:

- до 01.10.2010 в сумі 10000,00 грн

- до 01.10.2011 в сумі 20000,00 грн

- до 01.10.2012 в сумі 20000,00 грн

- до 01.10.2013 в сумі 20000,00 грн

- до 01.10.2014 в сумі 20000,00 грн.

Умови Договору узгоджені між сторонами шляхом їх підписання та скріплення печатками.

Розглядаючи позовні вимоги господарський суд враховує, що укладений між сторонами Договір № 17 від 15.09.2009 за своєю правовою природою є договором позики, правовідносини за якими регулюються главою 71 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 1046 глави 71 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, перерахувавши на банківський рахунок відповідача згідно платіжного доручення № 16 від 17.09.2019 суму фінансової підтримки (допомоги) в розмірі 100000,00 грн (а. с. 16).

Стосовно заборгованості відповідача, яка виникла до 01.10.2011, 01.10.2012 та 01.10.2013 прокурор повідомив господарський суд, що рішенням господарського суду Кіровоградської області від 19.06.2014 у справі № 912/1707/14 задоволено позовні вимоги щодо стягнення з Фермерського господарства Кравчук О.В. на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, від імені якого діє Кіровоградське відділення, зокрема, 69223,61 грн заборгованості по фінансовій підтримці відповідно до Договору № 17 від 15.09.2019. А позивачем надано господарському суду копії виписок ГУДКСУ у Кіровоградській області, які підтверджують погашення відповідачем 1600,00 грн на виконання Договору № 17 від 15.09.2009, яка виникла до 01.10.2014.

За твердженням позивача наказ господарського суду у справі № 912/1707/14 знаходиться на виконанні у ВДВС Кіровоградського РУЮ.

Відповідачем не надано до господарського суду доказів виконання взятих на себе зобов'язань за Договором № 17 від 15.09.2009 щодо повернення частини позики у розмірі 30000,00 грн до 01.10.2014.

Представник відповідача у судовому засіданні зазначив, що заборгованість у сумі 30000,00 грн не погашена.

Отже, в порушення умов Договору, відповідач свої зобов'язання по поверненню 30000,00 грн фінансової допомоги не виконав. Доказів сплати вказаної заборгованості на день розгляду спору по суті сторони не подали.

Згідно вимог статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

З огляду на викладене та враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів повернення відповідачем суми отриманої фінансової підтримки (допомоги) в розмірі 30000,00 грн, позовні вимоги в цій частині заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.

Прокурор та позивач також просять стягнути з відповідача пеню в сумі 2011,23 грн за період з 01.10.2014 по 31.12.2014.

У відповідності до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу вимог частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторонами в пункті 5.2. Договору встановлено, що за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки (допомоги) відповідач сплачує пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення.

Отже, нарахування пені в сумі 2011,23 грн за період з 01.10.2014 по 31.12.2014 є правомірним, тому позов в цій частині також підлягає задоволенню господарським судом.

Крім того прокурор та позивач просять стягнути з відповідача 2242,79 грн інфляційних втрат за період з 01.10.2014 по 31.12.2014.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Позивач та прокурор обґрунтовано здійснив розрахунок інфляційних втрат за вказаний період, а тому позов і в цій частині підлягає задоволенню.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги прокурора Кіровоградського району підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, як на сторону з неправомірних дій якої виник спір.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фермерського господарства Кравчук О.В (Кіровоградська обл., Кіровоградський район, с. Нова Павлівка, вул. Кірова, 41, ідентифікаційний код 36415836) на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (м. Київ, вул. Суворова, 9, ідентифікаційний код 20029342), від імені якого діє Кіровоградське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (25006, м. Кіровоград, вул. Тімірязєва, 84, ідентифікаційний код 22217705) - 34254, 02 грн заборгованості, в тому числі: 30000,00 грн основного боргу по фінансовій підтримці, 2011,23 грн пені та 2241,79 грн інфляційних втрат.

Стягнути з Фермерського господарства Кравчук О.В (Кіровоградська обл., Кіровоградський район, с. Нова Павлівка, вул. Кірова, 41, ідентифікаційний код 36415836) на користь на користь Державного бюджету України (р/р 31211206783002 в Головному Управлінні Державної казначейської служби України у Кіровоградській області, МФО 823016, код 38037409, отримувач коштів УК у м. Кіровограді (м. Кіровоград) 22030001) - 1827 грн судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 13.02.2015

Суддя О.Б. Шевчук