Рішення

від 10.02.2015 по справі 910/29594/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2015Справа №910/29594/14 За позовом Міжнародного науково-навчального Центру інформаційних технологій та систем НАН та МОН України

до фізичної особи-підприємця Куліковського Олександра Сергійовича

про стягнення 9 507,43 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача - Борнусов О.А.(дов. від 21.01.2015)

Від відповідача: не з"явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості, у зв"язку з неналежним виконанням умов договору про відшкодування витрат балансоутримувача орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 72 від 10.06.2013 у розмірі 9507,43 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 31.12.2014 порушено провадження у справі №910/29594/14 та призначено до розгляду на 22.01.2015.

Представник відповідача в судове засідання 22.01.2015 не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судове засідання 22.01.2015 прибув представник позивача та дав пояснення по справі.

Розгляд справи було відкладено на 10.02.2015.

10.02.2015 в судове засідання прибув представник позивача і дав додаткові пояснення по справі, свої позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

В судове засідання 10.02.2015 представник відповідача не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений.

Місцезнаходження відповідача за адресою, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на 23.01.2015.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Міжнародним науково-навчальним центром інформаційних технологій та систем НАН та МОН України (далі позивач) та ФОП Куліковський О.С. (далі відповідач) укладено Договір оренди нерухомого майна від 06.06.2013 №71 та Договір про відшкодування витрат балансоутримувача орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 10.06.2013 №72.

Оскільки позивач є державною бюджетною установою, яка безпосередньо підпорядковується Національній академії наук України, Договори укладено на підставі дозволу Бюро Президії НАН України (Розпорядження від 17.04.2013 № 270).

За Договорами позивач передав відповідачу в строкове платне користування нерухоме майно НАН України, яке знаходиться на балансі Позивача за адресою: м. Київ, проспект Академіка Глушкова, 40, корпус 11, кім. 709 (загальна площа 14 кв. м).

За оренду майна відповідач повинен сплачувати Позивачу орендну плату, яка визначається на підставі методики, затвердженої Постановою КМУ від 01.10.95 № 786.

Згідно з п. 5.4 Договору №71 Орендар повинен своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату

Згідно з п. 2.2.3. Договору №72 Орендар повинен не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним, отримати рахунки та внести плату на рахунок Балансоутримувача (Позивача).

Проте, відповідач свої зобов'язання відображені в Договорах виконав не повністю, а саме: розраховувався не в достатніх обсягах, в наслідок чого почала зростати заборгованість відповідача з оплати оренди та відшкодування комунальних платежів.

Своїми діями або бездіяльністю відповідач порушив умови Договорів.

Позивач направив відповідачу Претензію від 15.04.2014 № 82/1-9, з вимогою повністю погасити заборгованість.

У своєму листі від 13.06.2014 (вх/н 11/27 від 13.06.2014) відповідач гарантував погашення заборгованості продовж червня - липня 2014 року, але зобов'язання в зазначений термін не виконав.

Позивач звернувся з вимогою погасити заборгованість та з пропозицією, з метою запобігання збільшення боргу, розірвати договір.

Відповідач пропозицію прийняв та належним чином оформив додаткові угоди №1 до Договорів №71 та № 72 від 31.07.2013 про дострокове припинення дії Договорів.

Згідно з п. 3.10 Договору № 71 закінчення дії договору оренди не звільняє Орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі.

Відповідач, в належним чином оформлених додаткових угодах, існування заборгованості визнав, але станом на 15.12.2014 заборгованість не погасив.

Згідно Додаткових угод до Договорів №71 та № 72 від 31.07.2013 договори були розірвані.

Борг по сплаті орендної плати та комунальних платежів станом на 01.12.2014 становить

- орендна плата 9039,10 грн.;

- компенсація податку на землю 166,76 грн.;

- інші комунальні послуги 301,57 грн.

Разом - 9507 (дев'ять тисяч п'ятсот сім) грн. 43 коп.

Даними діями відповідач порушує взяті на себе зобов'язання за договором оренди.

Внаслідок укладення договору оренди, між сторонами, згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 ЦК України).

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно умов ч.1 ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст.173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

На підставі ст. 3 ЦК України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст.. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 283 ГК України встановлено, що за договором оренди одна сторона(орендодавець) передає другій стороні(орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

За таких обставин, суд вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 9507,43 грн., вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню та стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Міжнародного науково-навчального Центру інформаційних технологій та систем НАН та МОН України задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Куліковського Олександра Сергійовича (03187, м. Київ, вул. Заболотного, буд. 34, кв. 62, ідентифікаційний номер 3198913999) на користь Міжнародного науково-навчального Центру інформаційних технологій та систем НАН та МОН України (03680, м. Київ, проспект Академіка Глушкова, буд. 40, код ЄДРПОУ 24741741) основну заборгованість в сумі 9 507(дев'ять тисяч п'ятсот сім) грн. 43 коп. та судовий збір в розмірі 1827(одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

5. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення - 13.02.2015