Рішення

від 10.02.2015 по справі 910/29473/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2015Справа №910/29473/14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "БАНКІВСЬКЕ ТЕЛЕБАЧЕННЯ"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніан медіа продакшн"

про стягнення 33 320,00 грн., 5 754,91-інфляційного збільшення, 761,34 грн.-трьох процентів річних, 5 482,36 грн.- пені

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача - Гарцунов Є.Е.(дов. від 16.01.2015)

Від відповідача: не з"явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості, у зв"язку з неналежним виконанням умов договору про надання послуг № 02(1) від 31.12.2013 у розмірі 45 318,61 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 31.12.2014 порушено провадження у справі №910/29473/14 та призначено до розгляду на 22.01.2015.

Представник відповідача в судове засідання 22.01.2015 не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судове засідання 22.01.2015 прибув представник позивача та дав пояснення по справі.

Розгляд справи відкладено на 10.02.2015.

В судове засідання 10.02.2015 прибув представник позивача, дав пояснення по справі, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 10.02.2015 вдруге не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Місцезнаходження відповідача за адресою, на яку було відправлено ухвали суду, адреса підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

31.12.2013 між товариством з обмеженою відповідальністю «БАНКІВСЬКЕ ТЕЛЕБАЧЕННЯ» (надалі - позивач, виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Юкрейніан медіа продакшн» (надалі - відповідач, замовник) було укладено Договір від 31.12.2013 № 02(1) про виготовлення і передачу телепередач (надалі - Договір).

Відповідно до п.п. 2.1., 2.2. Договору, виконавець за замовленням замовника зобов'язується створити і передати замовнику телепередачі, а замовник прийняти та оплатити послуги виконавця. Найменування, зміст, перелік та хронометраж Телепередач визначено в Додатках до даного Договору.

31.12.2103 позивач та відповідач уклали Додаток №1 до Договору.

Відповідно до п. 1 Додатку №1, Виконавець за замовленням Замовника зобов'язується виготовити і передати Замовнику інформаційну телевізійну передачу під умовною назвою «Економічна правда», яка складається з окремих випусків (надалі - Телепередачі), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити послуги Виконавця.

Відповідно до п.п. 2, 3 Додатку №1, термін надання послуг - з 01 січня 2014 року по 30 червня 2014 року. Орієнтовна кількість Випусків Телепередач: 110 (сто десять) Випусків Телепередачі із розрахунку 1 (один) Випуск на день, 5 (п'ять) Випусків на тиждень, з понеділка по п'ятницю, якщо сторони не погодять інше.

Відповідно до п. 8 Додатку №1 до Договору, вартість створення одного Випуску Телепередачі становить 680,00 грн. (шістсот вісімдесят) з ПДВ.

21.03.2014 позивач та відповідач уклали Додаткову угоду №1 до Договору, якою Сторони за спільною згодою вирішили припинити дію Договору та Додатку №1 до Договору з 24 березня 2014 року і тим самим зменшити кількість Випусків Телепередачі до 49 (сорока дев'яти).

Відповідно до п. 3 Додаткової угоди №1 до Договору від 21.03.2014, відповідач зобов'язувався здійснити всі розрахунки протягом одного календарного місяця від дати укладення Додаткової угоди №1 (тобто до 21 квітня 2014 року).

Відповідно до п. 5.1. Договору, Відповідач зобов'язується вчасно і в повному обсязі оплачувати послуги Позивача за Договором, за умови вчасного, якісного і добросовісного виконання своїх договірних зобов'язань Позивачем.

Відповідно до п. 5.2. Договору, обов'язком Відповідача є прийняти надані послуги та права за відповідними Актами приймання-передачі наданих послуг та прав.

Відповідно до п. 6.2. Договору, оплата вартості послуг здійснюється Відповідачем шляхом перерахуванням грошових коштів на розрахунковий рахунок Позивача. Грошові кошти повинні бути сплачені Відповідачем на підставі виставленого Позивачем рахунку не пізніше 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі наданих послуг та прав.

Відповідно до п. 6.3. Договору, Сторони погодили вважати розрахунковим періодом календарний місяць.

На виконання умов Договору та Додатку №1 до Договору, протягом терміну надання послуг за Додатком №1 до Договору, Позивачем надано Відповідачу рахунки на оплату наданих послуг:

1. № 2 від 03.03.2014;

2. № 5 від 21.03.2014.

Як свідчать матеріали справи, всі вищеперелічені рахунки на оплату послуг Позивач виставляв та надсилав Відповідачеві поштою (звичайним листом). Оскільки від Відповідача не послідувало реакції, Відповідач не здійснював оплату за жодним із рахунків, - 03 квітня 2014 року Позивач повторно надіслав цінним листом Відповідачу рахунки, що були виставлені в рамках Договору. Підтвердженням даного факту є опис вкладеного та фіскальний чек.

Отже, позивач належним чином виконав взяті на себе згідно Договору та Додатку №1 до Договору зобов'язання, а саме виготовив і передав Відповідачу інформаційну телевізійну передачу під умовною назвою «Економічна правда», яка складається з окремих випусків, що підтверджується належним чином оформленими та підписаними Сторонами Актами приймання-передачі наданих послуг та прав:

- Акт приймання - передачі наданих послуг та прав від 03.03.2014 року відповідно до Додатку №1 до Договору № 02(1) про виготовлення і передачу телепередач від 31.12.2103 (рахунок № 2 на суму 23 800,00 грн. з ПДВ.);

- Акт приймання - передачі наданих послуг та прав від 21.03.2014 відповідно до Додатку №1 до Договору № 02(1) про виготовлення і передачу телепередач від 31.12.2103 (рахунок № 5 на суму 9 520,00 грн. з ПДВ.).

В порядку досудового врегулювання господарських спорів, передбаченого розділом 2 Господарського кодексом України, Позивачем було виставлено Відповідачу претензію за допомогою засобів поштового зв'язку, а саме 03 червня 2014 року відправлено цінним листом, доказом чого є опис вкладеного та фіскальний чек. Але, жодної відповіді на дану претензію від Відповідача не надійшло.

Таким чином, протягом терміну дії Договору та Додатку №1 до Договору (з 01 січня 2014 року до 24 березня 2014 року) Позивач створив та передав, а Відповідач прийняв 49 (сорок дев'ять) Випусків Телепередачі на загальну суму 33 320 (тридцять три тисячі триста двадцять) грн. 00 коп. з ПДВ , з розрахунку 680,00 грн. з ПДВ за створення одного Випуску, а Відповідач не сплатив жодної частини з суми, яка підлягає оплаті згідно Договору та Додатку №1 до Договору.

Таким чином, заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором та Додатком №1 до Договору становить 33 320 (тридцять три тисячі триста двадцять) грн. 00 коп. з ПДВ.

Отже, судом встановлено факт наявності порушень відповідачем взятих на себе господарських зобов'язань.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги , якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

На підставі ст. 3 ЦК України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

В силу частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Спірні правовідносини, які виникли у зв'язку з неналежним виконанням договору про надання послуг, до їх врегулювання застосовуються положення ст. 901 - 907 ЦК України.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В силу положень ч.1 ст.903 ЦК України замовник зобов'язаний оплатити надані йому послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Отже, факт несплати відповідачем позивачу винагороди за отримані послуги належним чином доведений, а також доведений обов'язок відповідача оплатити позивачу винагороду за отримані послуги, що дає суду підстави задовольнити позов позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 33 320,00 грн.

Оскільки факт невиконання та прострочення грошового зобов'язання відповідачем є доведеним, у позивача є всі правові підстави вимагати стягнення з відповідача передбаченої договором пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу в у відповідності з п. 8.2 договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно із ст. 599 Цивільного Кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.4 ст. 549 ЦК України).

Оскільки відповідач не погасив заборгованість, яка у нього утворилась перед позивачем за поставлений товар, останній нарахував відповідачеві пеню на підставі пункту 8.2 договору, яка складає 5482,36 грн.

Отже, згідно з розрахунком позивача підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пеня в сумі 5482,36 грн. З цією сумою суд погоджується, так як позивачем вона розрахована арифметично вірно.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 5754,91 грн. та 3% річних в сумі 761,34 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Судом встановлено, що згідно розрахунку позивача інфляційні збитки становлять 5754,91 грн., а 3% річних - 761,34 грн. Суд вважає даний розрахунок обґрунтованим та задовольняє позовні вимоги в цій частині.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "БАНКІВСЬКЕ ТЕЛЕБАЧЕННЯ" задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніан медіа продакшн" (01133, м. Київ, вул. Німанська, буд. 10, літера «А», офіс 36, код ЄДРПОУ 38750910) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "БАНКІВСЬКЕ ТЕЛЕБАЧЕННЯ"(04073, м. Київ, провулок Куренівський, буд. 19/5, код ЄДРПОУ 37739261) основний борг в сумі 33 320(тридцять три тисячі триста двадцять) грн. 00 коп., пеню в сумі 5482(п'ять тисяч чотириста вісімдесят дві) грн. 36 коп., інфляційні збитки в сумі 5754(п'ять тисяч сімсот п'ятдесят чотири) грн. 91 коп., 3% річних в сумі 761(сімсот шістдесят одна) грн. 34 коп. та судовий збір в розмірі 1827(одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Видати наказ.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

5. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення - 13.02.2015