Рішення

від 05.02.2015 по справі 914/4386/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2015 р. Справа № 914/4386/14

За позовом: Приватного підприємства - Фірма "Енерго Сервіс", м.Хмельницький

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Габен", м.Львів

про: стягнення 55 228,45 грн.,

Суддя Король М.Р.

За участю представників:

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув;

Суть спору :

позов заявлено Приватним підприємством - Фірмою "Енерго Сервіс", (м.Хмельницький) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Габен" (м. Львів) про стягнення 55228,45 грн.

Ухвалою суду від 15.12.14 року порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 22.01.2015р. Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду в судовому засіданні висвітлено в зазначеній ухвалі, в тому числі, визнано обов'язковою участь повноважних представників сторін в судове засідання.

В судове засідання 22.01.2015р. позивач участь повноважного представника забезпечив, вимоги ухвали суду від 15.12.2015 року виконав, позовні вимоги підтримав.

Відповідач участь повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причини неявки не повідомив, вимоги ухвали суду від 15.12.2014 року не виконав.

Судом відкладено розгляд справи на 05.02.2015 року.

В судове засідання 05.02.2015 року сторони явку повноважних представників в судове не забезпечили.

Позивачем через відділ обліку та документального забезпечення суду подано заяву про розгляд справи без його участі (вх.№ 2961/15 від 28.01.2015 року).

Відповідно до ст. 75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, , повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

30.04.2014 року між Приватним підприємством - Фірма "Енерго Сервіс" (продавцем згідно договору, позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Габен" (покупцем згідно договору, відповідачем у справі) було укладено договір купівлі-продажу № ЕС-18/14, відповідно до п.1.1 якого продавець зобов'язується передавати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість на умовах даного договору. Найменування товару аміак рідкий технічний. Загальна кількість товару 70 тон, загальною вартістю 543760,00 грн. Ціна за 1 тонну аміаку рідкого технічного становить 7768,00 грн. (п.п. 1.2, 2.2, 5.1 договору).

У п. 4.2 договору сторони визначили, що поставка товару здійснюється продавцем за власний рахунок.

На виконання умов договору позивачем здійснено поставку товару на загальну суму 558053,12 грн., що підтверджується видатковими накладними № Е-00048 від 03.05.2014 року на суму 142775,84 грн. та відповідною товарно - транспортною накладною № 23 від 23.03.2014 року; № Е-00049 від 08.05.2014 року на суму 121957,60 грн. та відповідною товарно - транспортною накладною № 24 від 08.05.2014 року; № Е-00050 від 13.05.2014 року на суму 131434,56 грн. та відповідною товарно - транспортною накладною № 25 від 13.05.2014 року; та № Е-00051 від 14.05.2014 року на суму 161885,12 грн. та відповідною товарно - транспортною накладною № 26 від 14.05.2014 року.

Відповідно до п. 4.1 договору товар на суму 500000,00 грн. оплачується гарантованим платежем (в системі ПАТ КБ "Приватбанк") по 01 жовтня 2014 року, решта суми в розмірі 43760,00 грн. оплачується до 01 жовтня 2014 року.

Платіжним дорученням № HSAV1BL1AJ від 01.10.2014 року відповідачем перераховано, передбачений п. 4.1 договору, гарантований платіж в розмірі 500000,00 грн.

Платіжним дорученням № 1683 від 21.10.2014 року відповідач перерахував 8053,12 грн.

Решта вартості отриманого товару, що складає 50000,00 грн. відповідачем не оплачено.

На дану суму позивачем нараховано 2581,58 грн. пені, 2343,27 грн. інфляційних нарахувань та 303,60 грн. 3% річних.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, вказаних у ст. 11 Цивільного кодексу України, у тому числі з угод, передбачених законом, а також із угод, хоча і не передбачених законом, але не суперечних йому. Виникнення прав та обов'язків пов'язано з юридичними фактами, які підтверджують виникнення між сторонами правовідносин.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Судом встановлено, що 30.05.2014 року сторони уклали договір купівлі-продажу № ЕС-18/14, що є підставою виникнення правовідносин, у силу яких позивач здійснив поставку товару, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Габен" зобов'язалось провести повну його оплату.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Відповідно до частини першої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Як визначено п. 4.1 договору 500000,00 грн. оплачується гарантованим платежем (в системі ПАТ КБ "Приватбанк") по 01 жовтня 2014 року, решта суми в розмірі 43760, 00 грн. оплачується до 01 жовтня 2014 року.

Оскільки загальна вартість поставленного товару становила 558053,12 грн., то сума, яка підлягала до оплати без врахування гарантованого платежу складає 58053,12 грн.

Ст. 530 Цивільного кодексу передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений момент пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Представленими суду доказами підтверджується факт оплати відповідачем гарантованого платежу в розмірі 500000,00 грн. платіжним дорученням від 01.10.2014 року та 8053,12 грн. платіжним дорученням від 21.10.2014 року.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Стаття 610 Цивільного кодексу України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання недопустима. Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. А ч. 1 ст. 547 визначає, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом згідно ч. 1 ст. 548 ЦК України.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.2 договору сторони визначили, що за несвоєчасну або неповну оплату вартості товару покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки від суми неоплати (недооплати) за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Правильність представленого позивачем розрахунку пені в сумі 2 581,58 грн., інфляційних втрат в розмірі 2 343,27 грн. та 3% річних, що становлять 303,60 грн. судом перевірено.

З огляду на викладене, суд вважає позов підставним, обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судовий збір покладається на відповідача у відповідності до ст. 49 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Габен" (79012 м.Львів, вул. Бой-Желенського, 10, кв. 12, ідентифікаційний код 38243699) на користь Приватного підприємства - Фірми "Енерго Сервіс" (29000, м.Хмельницький, вул. Подільська, 12, кв. 36, ідентифікаційний код 31617333) 50000,00 грн.основного боргу, 2581,58 грн. пені, 2343,27 грн. інфляційних втрат, 303,60 грн. 3% річних та 1827,00 грн. судового збору.

3. Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 10.02.2015 р.

Суддя Король М.Р.