Рішення

від 12.02.2015 по справі 920/124/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.02.2015 Справа № 920/124/15

за позовом Управління Державної служби охорони при УМВС України в Сумській області, м. Суми,

до відповідача комунального підприємства Сумської обласної ради «Центральна районна аптека № 40», м. Шостка, Сумська область,

про стягнення 5 382 грн. 67 коп.,

Суддя Жерьобкіна Є.А.

Представники:

Від позивача - представник Сай О.М. (довіреність № 12/1-2-329 від 11.02.2015року);

Від відповідача - Мащенко С.М. (довіреність від 28.01.2015року);

Суть спору: позивач подав позовну заяву, в якій просить стягнути з відповідача 5382 грн. 67 коп., в тому числі 5057 грн. 70 коп. заборгованості за надані послуги відповідно до договорів № 13-0000016-12-30 від 03.01.2012року про надання послуг із централізованого спостереження, реагування та обслуговування систем тривожної та охоронної сигналізації, встановленої на об'єкті, підрозділом Державної служби охорони при МВС України, № 13-0000017-12-36 від 03.01.2012року про надання послуг із централізованого спостереження системи тривожної сигналізації, встановленої на об'єкті, та реагування груп затримання на спрацювання системи тривожної сигналізації, 324 грн. 97 коп. пені за несвоєчасну оплату наданих послуг.

Відповідач подав відзив на позовну заяву № 12/1-2-67 від 12.01.2015року, в якому визнає суми боргу в розмірі 5057 грн. 70 коп., та враховуючи тяжке матеріальне становище просить суд розстрочити погашення заборгованості строком на 3 місяці з березня по травень 2015 року рівними платежами в сумі 1685 грн. 90 коп. щомісяця. Відповідач просить не стягувати пеню за несвоєчасну оплату наданих послуг у зв'язку з істотним погіршенням майнового стану боржника.

Позивач подав заяву від 12.02.2015року, в якій відмовляється від позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 324 грн. 97 коп. та просить суд не стягувати вказану суму.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, заслухавши представників сторін, суд встановив:

Відповідно до укладеного між сторонами договору № 13-0000016-12-30 від 03.01.2012року, позивач зобов'язується надати відповідачу послуги із централізованого спостереження, реагування та обслуговування систем тривожної сигналізації, встановлених на об'єкті, в якому знаходиться майно, що належить відповідачу, а останній зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих послуг на умовах і в порядку, визначених договором.

Згідно з п. 1.2. договору, адреса об'єкту, його найменування, часи надання послуг, вартість послуг за місяць по кожному об'єкту, що підлягає охороні, зазначені у дислокації-розрахунку (додаток № 1 до договору, що є його невід'ємною частиною).

Пунктом 4.2. договору визначено, що оплата послуг позивача здійснюється в національній валюті України, на умовах попередньої оплати, щомісячно, до 15 числа поточного місяця на підставі рахунку-фактури позивача, шляхом перерахування відповідачем визначеної дислокацією-розрахунком та рахунком-фактурою суми грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача.

Відповідно до п. 4.4. договору, акти прийому-здачі виконаних робіт/послуг підписуються сторонами до 10-го числа кожного поточного місяця.

Відповідно до укладеного між сторонами договору № 13-0000017-12-36 від 03.01.2012року, позивач зобов'язується надати відповідачу послуги із централізованого спостереження системи тривожної сигналізації, встановленої на об'єкті, що належить відповідачу, а також здійснення реагування груп затримання на спрацювання системи тривожної сигналізації, а відповідач зобов'язується здійснювати оплату наданих послуг на умовах і в порядку, визначених договором.

Згідно з п. 1.2. договору, адреса об'єкту, його найменування, часи надання послуг, вартість послуг за місяць по кожному об'єкту, що підлягає охороні, зазначені у дислокації-розрахунку.

Пунктом 4.2. договору визначено, що оплата послуг позивача здійснюється в національній валюті України, на умовах попередньої оплати, щомісячно, до 15 числа поточного місяця на підставі рахунку-фактури позивача, шляхом перерахування відповідачем визначеної дислокацією-розрахунком та рахунком - фактурою суми грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача.

Відповідно до п. 4.4. договору, акти прийому-здачі виконаних робіт/послуг підписуються сторонами до 10-го числа кожного поточного місяця.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав належним чином договірних зобов'язань щодо своєчасної і в повному обсязі наданих оплати послуг за жовтень 2014 року - січень 2015року, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем за вищевказаними договорами в сумі 5 057 грн. 70 коп.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 903 Цивільного кодексу України визначено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст.ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 538 Цивільного кодексу України, виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Згідно з частиною першою статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань стосовно повної та своєчасної оплати послуг за договорами № 13-0000016-12-30 та № 13-0000017-12-36 від 03.01.2012року, чим порушено права та охоронювані законом інтереси позивача.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право визнати позов повністю або частково, а також має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов.

Відповідач визнає суму боргу в розмірі 5057 грн. 70 коп.

Згідно зі ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

З огляду на зазначене, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань стосовно оплати наданих послуг, суд вважає правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 5057 грн. 70 коп. заборгованості за надані послуги за жовтень 2014 року - січень 2015року за укладеними між сторонами договорами № 13-0000016-12-30 та № 13-0000017-12-36 від 03.01.2012року.

Згідно з п. 7.2.1. договорів, за несвоєчасне проведення розрахунків позивачем відповідачу нарахована пеня в загальній сумі 324 грн. 97 коп. за період з 16.08.2014 року по 21.01.2015року, виходячи з суми боргу за липень 2014 року - січень 2015року з урахуванням часткових проплат за вказаний період.

Позивач подав заяву від 12.02.2015року, в якій відмовляється від позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 324 грн. 97 коп.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову.

Враховуючи вказане та те, що відмова від позову в частині стягнення пені не суперечить законодавству та не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів, суд приймає відмову позивача від позову, у зв'язку з чим провадження у справі в частині стягнення 324 грн. 97 коп. пені підлягає припиненню на підставі п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Відповідач, посилаючись на тяжке матеріальне становище, просить суд розстрочити погашення заборгованості строком на 3 місяці з березня по травень 2015 року рівними платежами в сумі 1685 грн. 90 коп. щомісяця.

Позивач заперечує проти розстрочки виконання рішення суду повністю.

Відповідно до ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право, в тому числі відстрочити або розстрочити виконання рішення.

У даному випадку, посилання відповідача на тяжке фінансове становище, не є винятковими обставинами, за наявності яких можливе надання розстрочки виконання рішення суду.

Стаття 42 Господарського кодексу України визначає підприємництво як самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

При цьому здійснення підприємницької діяльності на власний ризик означає покладення на підприємця тягаря несприятливих наслідків такої діяльності.

Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до частини другої статті 617 Цивільного кодексу України, не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх зобов'язань контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів неможливості виконання рішення суду, не враховані матеріальні інтереси позивача, його фінансовий стан, наявність інфляційних процесів у економіці держави, а посилаючись на відсутність грошових коштів, відповідач не зазначає яким чином та за рахунок чого відповідна заборгованість перед позивачем буде погашена при умові розстрочки виконання судового рішення.

З огляду на викладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання про розстрочення виконання судового рішення, викладеного у відзиві на позовну заяву № 12/1-2-67 від 12.01.2015року, за його необґрунтованістю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, п. 4 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з комунального підприємства Сумської обласної ради «Центральна районна аптека № 40» (вул. Леніна, 9, м. Шостка, Сумська область, код ЄДРПОУ 01979411) на користь Управління Державної служби охорони при УМВС України в Сумській області (вул. Псільська, 36, м. Суми, код ЄДРПОУ 08597003) 5057 грн. 70 коп. заборгованості, 1827 грн. 00 коп. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог - провадження у справі припинити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 13.02.2015року.

Суддя Є.А. Жерьобкіна