Рішення

від 03.02.2015 по справі 911/5216/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26 РІШЕННЯ

Іменем України

"03" лютого 2015 р. Справа № 911/5216/14

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТАЛКОЛОР Україна», м. Київ до Фізичної особи-підприємця Беркаль Олексія Олексійовича про стягнення 186236,52 грн. за участю представників:

позивача:Привроцька А.А. - дов. від 20.11.2014р. відповідача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТАЛКОЛОР Україна» (далі - позивач) до Фізичної особи-підприємця Беркаль Олексія Олексійовича (далі - відповідач) про стягнення 186236,52 грн., з яких 175500,21 грн. основний борг, 9423,66 грн. інфляційні втрат, 1312,65 грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за дистриб'юторським договором від 31.10.2007р. щодо здійснення розрахунку за поставлений товар.

Під час розгляду справи позивач подав до суду уточнену позовну заяву від 03.02.2015р., якою в порядку ст.ст. 22, 78 ГПК України відмовився від позову в частині заявлених до стягнення сум інфляційних втрат в розмірі 9423,66 грн. та 3% річних в розмірі 1312,65 грн.

Враховуючи обставини справи, а також те, що подана позивачем заява про відмову позивача від позову в частині вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних не суперечить діючому законодавству, не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, відповідає вимогам ГПК України, господарський суд вважає за можливе її прийняти, а провадження у справі в цій частині припинити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

За таких обставин в даному провадженні суд розглядає остаточні вимоги позивача про стягнення 175500,21 грн. основного боргу.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги в редакції зазначеної заяви від 03.02.2015р. та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між сторонами у справі було укладено дистриб'юторський договір від 31.10.2007р. (далі - договір), відповідно до умов якого відповідач - покупець купує товари, вироблені фірмою «ІСА» Industria Chimica Adriatica S.p.A, виключно у продавця, и зобов'язується не торгувати товарами, що становлять конкуренцію для товарів фірми «ІСА» Industria Chimica Adriatica S.p.A (Італія) та оплатити придбаний товар шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів на рахунок продавця .

Згідно п. 5 договору підставою для оплати є рахунок-фактура. Рахунок складається по цінам, погодженими сторонами, які знаходяться в специфікації до даного договору (додаток № 1).

Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 20.10.2008р. Якщо по закінченню строку дії договору жодна із сторін не заявляє про його розірвання, договір вважається продовженим на невизначений строк (п. 11 договору).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 190148,47 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними: від 16.12.2008р. № 03063 на суму 31404,59 грн., від 23.12.2008р. № 03120 суму 14994,78 грн., від 26.01.20209р. № 00000091 на суму 10585,99 грн., від 27.01.2009р. № 00000109 на суму 7938 грн., від 09.02.2009р. № 00000209 на суму 44586,84 грн., від 19.02.2009р. № 00000321 на суму 23078,27 грн., від 02.03.2009р. № 00000386 на суму 3721,56 грн., від 05.05.2009р. № 00000878 на суму 17403,72 грн., від 27.05.2009р. № 00001073 на суму 25936,64 грн., від 24.07.2009р. № 00001575 на суму 3428,57 грн., від 29.07.2009р. № 00001614 на суму 1813,80 грн., від 11.09.2009 № 00002006 на суму 5255,71 грн. які підписані в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін та скріплені печаткою позивача, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Для оплати поставленого товару позивач виставив відповідачу відповідні рахунки: від 16.12.2008р. № 00003194 на суму 31404,59 грн., від 23.12.2008р. № 00003262 на суму 14994,78 грн., від 26.01.2009р. № 00000109 на суму 10585,99 грн., від 27.01.2009р. № 00000125 на суму 7938 грн., від 09.02.2009р. № 00000233 на суму 44586,84 грн., від 19.02.2009р. № 00000332 на суму 23078,27 грн., від 02.03.2009р. № 00000411 на суму 3721,56 грн., від 05.05.2009р. № 00000927 на суму 17403,72 грн., від 27.05.2009р. № 00001142 на суму 25936,64 грн., від 24.07.2009р. № 00001666 на суму 3428,57 грн., від 29.07.2009р. № 00001706 на суму 1813,80 грн., від 11.09.2009р. № 00002106 на суму 5255,71 грн., завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Позивач надіслав відповідачу лист-вимогу від 29.07.2014р. № 140729/2 про сплату заборгованості в розмірі 175500,21 грн. Надіслання вказаної кореспонденції підтверджується описом вкладення у цінний лист від 08.08.2014р. та фіскальним чеком «Укрпошта» від 08.08.2014р. № 5084. Завірена копії перелічених документів залучені до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Разом з тим, відповідач вказану вимогу про сплату заборгованості залишив без відповіді та без задоволення, в зв'язку з чим за ним рахується борг в розмірі 175500,21 грн. - різниця між перерахованими грошовими коштами та загальною вартістю поставленого товару по переліченим накладним.

Розмір зазначеної заборгованості також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.11.2013р. по 30.11.2013р. між сторонами у справі, відповідно до якого сальдо на користь позивача станом на 01.12.2013р. складає суму 175500,21 грн. Зазначений акт підписаний в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін та скріплений печаткою позивача, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо здійснення повного розрахунку за поставлений товар по переліченим накладним, в зв'язку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 175500,21 грн. Доказів сплати зазначеної суми заборгованості відповідач суду не надав.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 175500,21 грн. заборгованості.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 175500,21 грн. основного боргу є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 4 3 , 33, 44, 49, 75, п. 4 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Припинити провадження у справі в частині вимог про стягнення 9423,66 грн. інфляційних втрат та 1312,65 грн. 3% річних.

2. Решту позову задовольнити повністю.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Беркаль Олексія Олексійовича (09151, Київська обл., Білоцерківський район, с. Матюші, вул. Фрунзе, 17, ідентифікаційний номер 2991521874) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТАЛКОЛОР Україна» (02154, м. Київ, Русанівський бульвар, 7, ідентифікаційний код 31989525) 175500 (сто сімдесят п'ять тисяч п'ятсот) грн. 21 коп. основного боргу, 3510 (три тисячі п'ятсот десять) грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Ю.В. Подоляк

Дата підписання рішення 12.02.2015р.