Рішення

від 04.02.2015 по справі 914/4315/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2015 р. Справа № 914/4315/14

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засідання матеріали справи

за позовом:Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго», м. Львів до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Данило Галицький», м. Львів-Винники про:стягнення 19711,21 грн. Суддя Артимович В.М.

Секретар судового засідання Струк Н.Р.

Представники сторін:

від позивача: Луцик С.В. - представник;

від відповідача: не з'явився.

Представнику позивача роз'яснено права і обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України, в тому числі право заявляти відводи. У відповідності до ст. 81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго», м. Львів, надалі - позивач, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Данило Галицький», м. Львів-Винники, надалі - відповідач, про стягнення грошових коштів в загальній сумі 19711,21 грн., з яких 19189,67 грн. основного боргу, 423,75 грн. пені, 97,79 грн. три проценти річних.

Ухвалою суду від 10.12.2014 р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду, судове засідання призначено на 21.01.2015 р.

21.01.2015 р. через канцелярію на розгляд суду представник позивача подав довідку, якою повідомляє, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує cпip, немає справи зi спору між тими ж сторонами, про той же предмет i з тих же підстав, та відсутнє piшення цих органів з такого спору.

В засідання суду 04.02.2015 р. з'явився представник позивача, надав пояснення по суті справи та просив задоволити подану позовну заяву. Відповідач не забезпечив явку повноважного представника в засідання суду 04.02.2015 р., хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані суду документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши докази, які мають значення для справи, в їх сукупності, суд встановив наступне.

24.10.2006 р. між Відкритим акціонерним товариством «Львівобленерго», перейменованим у Публічне акціонерне товариства «Львівобленерго» згідно рішення загальних зборів акціонерів від 14.05.2011р., як постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Данило Галицький», як споживачем, було укладено договір про постачання електричної енергії № 20125, відповідно до п. 1 якого, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною в додатку № 9 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору. Точка продажу електричної енергії: зазначена в додатку № 6 «Однолінійна схема».

Згідно п. 2.3.3 договору споживач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків № 2 «Порядок розрахунків» та № 9 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії».

Відповідач за період з червня по серпень 2014 року не здійснював належних оплат за спожиту електроенергію, у зв'язку з чим заборгував позивачу станом на 01.09.2014 р. 19189,67 грн. Дані факти позивач підтверджує відповідним рахунком на оплату за активну електроенергію за червень 2014 р. за № 316406/51026-1.

Також позивач просить стягнути з відповідача за неналежне виконання зобов'язань по сплаті коштів 423,75 грн. Пені та 97,79 грн. трьох процентів річних.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши докази у справі та оцінивши їх в сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Порядок постачання електричної енергії та взаємовідносини зі споживачами усіх форм власності регулюється спеціальним законодавством, зокрема Законом України "Про електроенергетику", Правилами користування електричною енергією, нормативними документами Кабінету Міністрів України, Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, а також нормативно-правовими актами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Так, норма ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» вказує, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання електричної енергії.

Правила користування електричною енергією, затверджені постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 року (зі змінами та доповненнями), зокрема п. 5.1 розділу 5 «Укладення договорів», вказують, що договір на постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Згідно з пп. 1 п. 10.2 Правил споживач електричної енергії зобов'язаний користуватись електричною енергією для власних потреб виключно на підставі договору.

За змістом ч. 2 ст. 275 Господарського кодексу України відпуск енергії без оформлення договору електропостачання не допускається.

Судом встановлено, що 24.10.2006 р. між позивачем, як енергопостачальною організацією, та відповідачем, як споживачем, було укладено договір про постачання електричної енергії № 20125.

Розрахунковим періодом вважається період з 24 числа попереднього місяця до 23 числа поточного місяця (включно) та прирівнюється до календарного (п. 2 додатку № 2 до договору від 24.10.2006 р. № 20125).

Згідно п. 6 вказаного вище додатку рахунки на оплату платежів, передбачених даним договором, виписуються постачальником електричної енергії та надаються споживачу. Тривалість періоду для оплату отриманих рахунків не має перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку. Дата отримання рахунка (здійснення рахунку) визначається датою, на яку були зараховані кошти поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом.

Судом встановлено, що за період з червня по серпень 2014 р. відповідачем рахунки станом на 01.09.2014 р. оплачені в повному обсязі не були, що призвело до наявності у останнього боргу за спожиту активну електроенергії в сумі 19189,67 грн.

Стаття 610 Цивільного кодексу України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання недопустима. Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, а ч. 1 ст. 547 Цивільного кодексу визначає, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

На суму основного боргу позивачем підставно й обгунтовано нараховано 423,75 грн. пені на підставі п. 4.2.1 договору, відповідно до якого за внесення платежів, передбачених цим договором, з порушенням термінів оплати, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено правомірність та правильність нарахування трьох процентів річних в сумі 97,79 грн., які підлягають стягненню.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Із врахуванням викладеного, суд вважає позов підставним, обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.

Однією з основних засад судочинства згідно ст. 129 Конституції України є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом (ч. 2 ст. 82 ГПК України).

Враховуючи, що позивачем надано достатньо належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а також те, що відповідач доказів оплати боргу, пені, трьох процентів річних не представив, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення.

Судовий збір покладається на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2, 4-3, 4-5, 4-7, 12, 33, 34, 38, 43, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго», м. Львів, задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Данило Галицький» (79495, м. Львів-Винники, вул. Шевченка, 1Д, ідентифікаційний код 32800960) на користь Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» (79026, м. Львів, вул. Козельницька, 3, ідентифікаційний код 00131587) 19189,67 грн. основного боргу, 423,75 грн. пені, 97,79 грн. трьох процентів річних та 1827,00 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст.ст. 116, 117 ГПК України після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 09.02.2015 р.

Суддя Артимович В.М.