Постанова

від 12.02.2015 по справі 922/1702/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2015 р. Справа № 922/1702/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Барбашова С.В. , суддя Білецька А.М. , суддя Гончар Т. В.

при секретарі Полубояриній Н.В.

за участю:

прокурора - Омельченко О.С. (посв. № 030961 від 22.12.2014р.)

представника позивача 1 - Щолокової Н.О. (дов. № 08-11/4681/2-14 від 24.12.2014р.)

представника позивача 2 - Полухіна А.В. (дов. № 5196/01-25/09-14 від 01.10.2014р.)

представника відповідача - Степанова С.О. (директор)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківвтормет», м. Харків (вх. № 4244 Х/3-10) на рішення господарського суду Харківської області від 25.11.2014р. у справі № 922/1702/14

за позовом Заступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради та Державної екологічної інспекції у Харківській області, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківвтормет», м. Харків

про стягнення коштів в сумі 3 563 321,85 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2014 року Заступник прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради та Державної екологічної інспекції у Харківській області звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківвтормет», в якому просив суд стягнути з відповідача на користь місцевого бюджету 3 563 321,85 грн. збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, зумовлених засміченням земельної ділянки.

Рішенням господарського суду Харківської області від 25.11.2014р. по справі № 922/1702/14 (головуючий суддя Жельне С.Ч., суддя Аюпова Р.М., суддя Лаврова Л.С.) позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківвтормет» (61106, м. Харків, вул. Індустріальна, 3, код ЄДРПОУ 37682226) на користь місцевого бюджету Харківської міської ради (р/р 33110331700009, банк одержувача УДКС в Орджонікідзевському районі м. Харкова, код ЄДРПОУ 37999701, для зарахування по коду бюджетної класифікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності") 3 563 321,85 грн. збитків, заподіяних державі внаслідок засмічення земельної ділянки. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківвтормет» (61106, м. Харків, вул. Індустріальна, 3, код ЄДРПОУ 37682226) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) 71 266,44 грн. судового збору.

Відповідач з даним рішенням не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 25.11.2014р. по справі № 922/1702/14 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, а також неповне з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 11.12.2014р. по справі № 922/1702/14 (головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В., суддя Білецька А.М.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківвтормет», м. Харків прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 22.01.2015р. о 10:30 год.

Розпорядженням секретаря третьої судової палати від 22.01.2015р. у зв'язку з відпусткою судді Істоміної О.А. для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Барбашова С.В., суддя Білецька А.М., суддя Гончар Т.В.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 11.12.2014р. по справі № 922/1702/14 (головуючий суддя Барбашова С.В., суддя Білецька А.М., суддя Гончар Т.В.) розгляд справи відкладено на 10.02.2015р. о 14:30 год.

16.01.2015р. позивач - Харківська міська рада надав відзив на апеляційну скаргу (вх. 482), в якому просить рішення суду першої інстанції у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Позивач - Державна екологічна інспекція надав відзив на апеляційну скаргу (вх. № 1200 від 27.01.2015р.), в якому вважає доводи відповідача безпідставними та необґрунтованими, а тому просить залишити вимоги скаржника про скасування прийнятого у справі цілком законного рішення без задоволення. Також зазначає, що акт обстеження засміченої земельної ділянки № 1118/01-03/07-11 від 27.08.2013 року та припис Державної екологічної інспекції в Харківській області № 07-25/318 від 27.08.2013 року є чинними. Адміністративний позов ТОВ «Харківвтормет» до Державної екологічної інспекції у Харківській області про скасування припису залишено без розгляду відповідно до ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 21.07.2014р. по справі № 820/10565/14, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.09.2014р. Крім того, позивач посилається на те, що позапланова перевірка дотримання законодавства у господарській діяльності ТОВ «Харківвтромет» проведена Державною екологічною інспекцією України на законних підставах та у відповідності до норм чинного законодавства, що регулюють дані правовідносини.

04.02.2015р. від Державної екологічної інспекції надійшли письмові пояснення (вх. № 1737), в яких позивач посилається на те, що викладені відповідачем в апеляційній скарзі доводи не підтверджені належними та допустимими доказами, а тому просить залишити їх без задоволення, а рішення суду без змін.

Прокурор письмових пояснень або заперечень по апеляційній скарзі не надав.

Згідно з частинами 1, 2 статті 101 та пункту 7 частини 2 статті 105 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. У постанові мають бути зазначені: обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів.

Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та наданих сторонами в підтвердження обставин справи доказів, надану в рішенні суду їх юридичну оцінку, дослідивши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення прокурора та уповноважених представників позивачів та відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги відповідача без задоволення, виходячи з наступних обставин.

Статтею 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

З урахуванням вимог вказаної норми Харківська міська рада представляє інтереси територіальної громади м. Харкова.

Згідно з пунктом б) підпункту 1 частини 1 статті 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів міських рад належить, зокрема, здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель.

Згідно положення про Державну екологічну інспекцію України, затверджену Указом Президента України від 13.04.2011р. за № 454/2011, Державна екологічна інспекція України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Пунктом «б» частини 1 статті 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачена компетенція спеціально уповноважених органів державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів щодо державного контролю за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, а також за додержанням норм екологічної безпеки.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (в редакції чинній на момент проведення перевірки) підставою для здійснення позапланових заходів можуть бути, зокрема, звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. При цьому, позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення.

Як свідчать матеріали справи, на виконання листа прокуратури Орджонікідзевського району міста Харкова від 12.08.2013р. № 22-34-2816вих13, а також звернення заступника голови адміністрації Орджонікідзевського району Харківської міської ради від 08.08.2013р. № 1232/0/156-13/1-07 і звернення гр. Погорелова І.В. від 27.06.2013р. №П-223, у відповідності до пунктів 3.5., 3.6., 3.8., 4.1., 4.2. Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання Державною екологічною інспекцією України та її територіальними органами щодо дотримання природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008р. за №464, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 січня 2009р. за №18/16034 (далі - Порядок № 464), з урахуванням згоди Державної екологічної інспекції України від 06.08.2013р. № 2/2-2537зг на проведення позапланової перевірки, службовими особами Державної екологічної інспекції України підготовлено наказ від 21.08.2013р. за № 1118/01-03 та направлено своїх працівників для здійснення позапланового заходу.

23, 27.08.2013р. Державною екологічною інспекцією в Харківській області проведено позапланову перевірку з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства у діяльності відповідача - ТОВ «Харківвтормет», у тому числі за адресою: м. Харків, Орджонікідзевський район, вул. Індустріальна, буд. 3.

Таким чином, колегія суддів вважає, що вихід та позапланова перевірка дотримання законодавства у господарській діяльності ТОВ «Харківвтромет» проведена Державною екологічною інспекцією України з підстав, що передбачені статтею 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", а також у відповідності до положень п.п. 4.3., 4.4., 4.5., 4.7., 4.9. зазначеного Порядку № 464.

Із матеріалів справи вбачається, що державні інспектора, які проводили перевірку ТОВ «Харківвтормет» виконали приписи п. 4.3. Порядку № 464, про що свідчить доступ інспекторів до перевірки на територію підприємства. При цьому, слід зазначити, що суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили відповідних документів.

Позапланова перевірка з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства у господарській діяльності відповідача проводилась у присутності директора ТОВ «Харківвтормет» Передерій С.В., як того вимагає пункт 4.9. Порядку № 464.

Вищезазначеним Порядком № 464 визначено процедуру проведення перевірок з питань здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та оформлення їх результатів.

За результатами проведеної перевірки, Державною екологічною інспекцією складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 1118/01-03/07-11 від 27.08.2013 року.

У зв'язку з відмовою керівника ТОВ «Харківвтормет» Передерій С.В. від підписання акту перевірки про це зроблено відповідну відмітку, що відповідає пункту 4.19. Порядку № 464.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що позапланова перевірка дотримання підприємством відповідача проводилась з відома директора ТОВ «Харківвтормет» Передерій С.В., за його участю, а тому відповідач мав можливість перевірити вказані в акті перевірки обставини та надати свої пояснення або заперечення з приводу виявлених порушень, в зв'язку з чим твердження відповідача з цього приводу є безпідставними та не відповідають дійсним обставинам справи.

Згідно акту на вказаній території ТОВ «Харківвтормет» Державною екологічною інспекцією у Харківській області встановлено та зафіксовано засмічення земельної ділянки відходами гуми (відпрацьованих шин) та металобрухту на відкритому ґрунті , загальна площа засмічення склала 270,3642 м.кв., об'єм відходів, яким відбулось засмічення земельної ділянки становить 353,84 м. куб., загальна ширина відходів - 27,46 м, загальна висота відходів - 5,67 м.

Не упорядковані місця складування твердих побутових відходів є порушенням статті 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», статті 17 Закону України «Про відходи», статей 35, 46 Закону України «Про охорону земель».

З метою усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланової перевірки, Державною екологічною інспекцією в Харківській області винесено припис № 07-25/318 від 27.08.2013 року, яким керівника ТОВ «Харківвтормет» було зобов'язано вжити заходи щодо приведення в санітарно-екологічний стан територію підприємства та в подальшому не допускати розміщення відходів на земельній ділянці без твердого покриття.

Вказаний акт обстеження засміченої земельної ділянки № 1118/01-03/07-11 від 27.08.2013 року та припис Державної екологічної інспекції в Харківській області № 07-25/318 від 27.08.2013 року на час вирішення даного спору судами є чинними, а зазначені в акті відомості не спростовані відповідачем за допомогою належних і допустимих доказів, в тому числі й розмір шкоди, визначеної в розрахунках. Доводи відповідача про те, що зафіксовані у спірному акті перевірки відходи металу та відпрацьованих шин, які використовуються ним у виробничій діяльності згідно ліцензії АВ №611084, зберігаються ТОВ «Харківвтормет» на спеціально обладнаній ділянці (бетоні), не знайшли свого підтвердження серед наявних у справі доказових матеріалів, у тому числі й шляхом фотофіксації цього факту.

Із матеріалів справи також вбачається, що адміністративний позов ТОВ "Харківвтормет" до Державної екологічної інспекції в Харківській області про скасування припису залишено без розгляду відповідно до ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 21.07.2014 року по справі № 820/10565/14, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.09.2014 року.

Натомість згідно з пунктом 1.4. Порядку № 464 акт перевірки це документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.

На підставі акта, який складено за результатами перевірки, протягом п'яти днів з дня її завершення, у разі виявлення порушень вимог природоохоронного законодавства складається припис про усунення порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища (п.4.22. Порядку № 464).

Крім того, у позовній заяві прокурор зазначив, що листом № 28/02 від 28.02.2014р., який надійшов до прокуратури Харківської області від ТОВ «Харківвтормет», останній повідомив, що припис Державної екологічної інспекції у Харківській області підприємством виконано, тобто фактично відповідач погодився із виявленими порушеннями та вживає заходи щодо їх усунення.

До матеріалів справи прокурор також надав розрахунки шкоди (том 1 аркуші справи 36, 38, 40, 42, 44), проведені державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в Харківській області на підставі Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України за № 171 від 27.10.1997р., зареєстрованої Міністерстві юстиції України 5 травня 1998 р. за № 285/2725 (із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 149 від 04.04.2007р., зареєстр. за №422/13689 від 25.04.2007р.) (далі - Методика), внаслідок порушення ТОВ «Харківвтормет» вимог природоохоронного законодавства, а саме засмічення земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Харків, Орджонікідзевський район, вул. Індустріальна, буд. 3 відходами загальною площею 270,3642 м.кв. та об'ємом 353,84 м. куб, чим державі заподіяні збитки на суму 3 563 321,85 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що Державною екологічною інспекцією було направлено відповідачу розрахунки збитків та претензії від 25.09.2013р. за №№240, 241, 242, 243, 244 (том 1 аркуші справи 35-45), що підтверджується квитанцією про вручення рекомендованої кореспонденції, з пропозицією добровільно відшкодувати шкоду, заподіяну державі внаслідок порушення статті 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», статті 17 Закону України «Про відходи», статей 35, 46 Закону України «Про охорону земель» в розмірі 3 563 321,85 грн.

Однак, заподіяна державі шкода в добровільному порядку відповідачем сплачена не була, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Статтею 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що суб'єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення. Розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевим радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.

Статтями 13, 14 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Статтею 96 Земельного кодексу України на землекористувачів покладено обов'язок додержуватись вимог законодавства про охорону довкілля.

Статтею 211 Земельного кодексу України передбачено, що юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, зокрема, за засмічення земель промисловими, побутовими та іншими відходами.

Відповідно до пункту «з» статті 17 Закону України «Про відходи» суб'єкти господарювання у сфері поводження з відходами зобов'язані не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах.

Відповідно до пункту «а» частини 1 статті 32 та частин 4, 7 статті 33 Закону України «Про відходи» зберігання відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені обсяги відходів відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання. Забороняється розміщення відходів зокрема в місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини.

Так, відповідно до статті 35 Закону України «Про охорону земель» власники і землекористувачі при здійсненні господарської діяльності зобов'язані, зокрема, дотримуватись вимог земельного та природоохоронного законодавства України, проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів, забезпечувати захист земель, у тому числі, від засмічення.

Відповідно до частини 2 статті 46 Закону України «Про охорону земель», підприємства, установи, організації, а також громадяни, діяльність яких пов'язана з накопиченням відходів, зобов'язані забезпечувати своєчасне вивезення таких відходів на спеціальні об'єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення.

Згідно зі статтею 56 Закону України «Про охорону земель» юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільної-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Статтею 43 Закону України «Про відходи» унормовано, що підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно пунктів 3.1, 3.2, 3.3 Методики землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

Розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт засмічення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення (пункт 5.1. Методики).

Основою розрахунків розміру шкоди від засмічення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що засмічена.

Розмір шкоди внаслідок засмічення земель визначається за формулою, передбаченою пунктом 5.5. Методики.

Згідно з частинами 4, 5 статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Особливості застосування відповідальності за порушення природоохоронного законодавства визначено у статті 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», в якій, зокрема, визначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення цього законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення.

За загальним правилом для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування майнової шкоди за статтею 1166 Цивільного кодексу України, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Згідно пункту 1.6. Роз'яснень Вищого Господарського суду України № 02-5/744 від 27.06.2001 року «Про деякі питання вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього середовища», вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника (статті 440 та 442 Цивільного кодексу). Отже позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

В основу рішення про задоволення позовних вимог покладено висновки суду про доведеність належними доказами факту засмічення відповідачем відходами металобрухту та відпрацьованих шин використовуваної останнім в господарській діяльності земельної ділянки (на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали), а також надання обґрунтованого розрахунку розміру завданої шкоди.

Предметом даного спору є, зокрема, відшкодування шкоди, заподіяної засміченням земельної ділянки.

Факт засмічення земель та розмір завданої шкоди встановлюються на основі акту перевірки, складеного компетентним органом, припису, протоколу про адміністративне правопорушення, постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення природоохоронного законодавства тощо.

Встановлений перевіркою факт засмічення відповідачем земельної ділянки є достатнім для відшкодування шкоди незалежно від того, призвело це чи може призвести до забруднення земельної ділянки.

Тому, для встановлення обставин заподіяння шкоди внаслідок засмічення земельної ділянки не потрібно встановлювати факт наявності негативних (шкодочинних) речовин у ґрунтах, вміст яких перевищує природний фон, що призводить до їх кількісних або якісних змін, а достатньо лише встановлення наявності на території земельних ділянок сторонніх предметів, матеріалів чи сміття.

Здійснивши оцінку наявних у матеріалах справи доказів за правилами статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд дійшов цілком законного та обґрунтованого висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодувати збитки, заподіяні державі внаслідок засмічення земельної ділянки в розмірі 3563321,85 грн.

Досліджуючи наданий позивачем розрахунок шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства зумовленої засміченням земельних ресурсів відходами у зазначеному розмірі, колегія суддів з урахуванням вищевикладених обставин вважає його обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам законодавства.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що виявлені екологічною перевіркою металобрухт та відпрацьовані шини не є відходами у розумінні абзацу 2 статті 1 Закону України «Про відходи», а є сировиною для промислової діяльності відповідача та зберігались останнім для господарських потреб на спеціально обладнаному місці - бетонному майданчику, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Відповідно до абзацу 1 статті 1 Закону України «Про відходи» відходи - це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Відповідно до пункту 3 Методики землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Згідно з Державним класифікатором України «Класифікатор відходів ДК 005-96», затвердженим наказом Держстандарту України від 29.02.1996 р. за № 89, зафіксовані актом обстеження засміченої земельної ділянки металобрухт та відпрацьовані шини відносяться до категорії відходів.

Під час перевірки підприємства відповідача було встановлено розміщення цих відходів на відкритому ґрунті (земельній ділянці), яка не є спеціально відведеним місцем для розміщення відходів, що кваліфіковано як засмічення земельних ресурсів, а тому вищевказані доводи відповідача є необґрунтованими і не приймаються до уваги судом апеляційної інстанції.

Із наявних у справі розрахунків шкоди, заподіяної засміченням земельної ділянки, за наслідками проведеної перевірки другим позивачем встановлено, що відповідач засмітив земельні ділянки твердими промисловими та побутовими відходами, а тому при визначенні розміру шкоди відповідно до пункту 5.5 зазначеної Методики за формулою № 6 застосовувався коефіцієнт - 10, тобто коефіцієнт перерахунку при засміченні земельної ділянки побутовими, промисловими та іншими відходами.

Крім того, відповідачем невірно розуміється та визначається у апеляційній скарзі вид заподіяної ним шкоди, оскільки за наслідками перевірки встановлено, що відповідач у процесі здійснення господарської діяльності в порушення вимог статті 17 Закону України «Про відходи» та статті 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», здійснив саме засмічення земельної ділянки по вул. Індустріальній, 3 у м. Харкові відходами металобрухту та відпрацьованих шин на відкритому ґрунті, чим заподіяв шкоду державі на суму 3 563 321,85 грн.

В обґрунтування своїх заперечень заявник апеляційної скарги також стверджує, що в порушення вимог Порядку № 464 проби ґрунту на засміченій ділянці під час проведення перевірки не відбирались, а в акті обстеження земельної ділянки про такі дослідження не зазначено. Крім того, відповідач звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що у вказаних актах відсутні відомості про первинний стан землі, а також про кількісні та якісні зміни, що відбулися в її складі, внаслідок шкодочинних речовин, ступінь перевищення концентрації таких речовин в актах також відсутні.

Проте дані твердження не є підставою для скасування цілком законного та обґрунтованого рішення господарського суду першої інстанції по суті спору, оскільки встановлений екологічною перевіркою факт засмічення відповідачем земельної ділянки є достатнім для відшкодування шкоди незалежно від того, призвело це чи може в майбутньому призвести до забруднення земельної ділянки. Тому для встановлення обставин заподіяння шкоди внаслідок засмічення земельної ділянки не потрібно встановлювати факт наявності негативних (шкодочинних) речовин у ґрунтах, вміст яких перевищує природний фон, що призводить до їх кількісних або якісних змін, а достатньо лише встановлення наявності на території земельних ділянок сторонніх предметів, матеріалів чи сміття, тобто в даному випадку зафіксованого актом факту засмічення земельної ділянки відходами, що зберігаються на відкритому ґрунті.

Чинним законодавством передбачено різну кваліфікацію правопорушень "забруднення земель" і "засмічення земель" та різні способи визначення обсягів забруднення та обчислення розміру шкоди при їх вчиненні (розділи 4 та 5 Методики).

В даному випадку предметом даного спору є відшкодування шкоди, заподіяної засміченням земельної ділянки, але аж ніяк не її забрудненням.

Враховуючи виявлені порушення природоохоронного законодавства та на підставі пункту 5 Методики Державною екологічною інспекцією Харківської області розраховано шкоду заподіяну державі внаслідок засмічення земельних ресурсів, загальний розмір якої склав 3 563 321,85 грн.

Окрім цього, заявник апеляційної скарги посилається на те, що господарський суд при винесенні рішення не врахував наявний в матеріалах справи акт № 10 обстеження спеціалізованого переробного підприємства ТОВ «Харківвтормет» від 04.06.2012р. (адреса: м. Харків, вул. Індустріальна, 3). Згідно вказаного акту комісією з питань обстеження спеціалізованих або спеціалізованих металургійних переробних підприємств, що здійснюють заготівлю, переробку, металургійну переробку металобрухту кольорових і чорних металів встановлено, що площа земельної ділянки (виробничої площі) з твердим покриттям, на якій безпосередньо буде зберігатися та перероблятися металобрухт, складає 1000 кв. м., а характер покриття земельної ділянки (виробничої площі), на якій безпосередньо буде зберігатися та перероблятися металобрухт - бетон.

Проте вказані посилання не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не спростовують факту заподіяння державі збитків внаслідок засмічення спірної земельної ділянки, оскільки площа, на якій ТОВ «Харківвтормет» в силу наданої ліцензії було рекомендовано зберігати та переробляти металобрухт склала 1000 кв.м., позаяк згідно з пунктом 5 акту обстеження ТОВ «Харківвтормет» № 10 від 04.06.2012р. загальна площа земельної ділянки (виробничої площі) підприємства відповідача за адресою: м. Харків, вул. Індустріальна, 3 складає 6518 кв.м. Належних та допустимих доказів на підтвердження факту зберігання спірного металобрухту та відпрацьованих шин саме на обумовленій в акті обстеження № 10 площі з твердим (бетонним) покриттям відповідач не надав.

Більше того, акт обстеження ТОВ «Харківвтормет» № 10 був проведений відповідною комісією у 2012 році лише з метою встановлення відповідності спеціалізованого переробного підприємства ТОВ «Харківвтормет» вимогам Закону України «Про металобрухт» та Ліцензійним умовам провадження господарської діяльності із заготівлі, переробки, металургійної переробки металобрухту кольорових і чорних металів, затверджених наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі від 31.10.2011р. № 183, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18.11.2011р. № 1321/20059.

Однак, в даному випадку, викладені в акті обстеження № 10 від 04.06.2012р. дані не спростовують факту зберігання відповідачем спірних відходів металу та відпрацьованих шин саме на відкритому ґрунті земельної ділянки підприємства відповідача та в п'яти різних віддалених одне від одного місцях по всьому периметру обстежуваної території, що зафіксовано в акті обстеження земельної ділянки № 1118/01-03 від 23.08.2013 року працівниками Державної екологічної інспекції у Харківській області. Вказане є порушенням вищенаведених норм природоохоронного законодавства.

Не погоджуючись із рішенням господарського суду відповідач в апеляційній скарзі також посилається на те, що із плану-схеми земельної ділянки, яка міститься в акті обстеження земельної ділянки, не вбачається, що саме така конфігурація земель використовується відповідачем у його виробничій діяльності, а також у цьому плані-схемі відсутнє позначення забетонованої ділянки, де в дійсності зберігаються відходи металу та відпрацьованих шин.

Однак вказані доводи не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки план-схема земельної ділянки, що міститься у спірному акті обстеження, є лише схематичним зображенням території підприємства відповідача та умовним позначенням земельних ділянок, де під час перевірки знаходились відходи металу та відпрацьованих шин на відкритому ґрунті. Даним актом схематично зафіксовано факт засмічення відповідачем відходами земельної ділянки без твердого покриття та вказано підприємству ТОВ «Харківвтормет» на виявлені порушення. Позначення забетонованої ділянки, де повинні і можуть зберігатися відходи металу та відпрацьованих шин, не входить до компетенції другого позивача, адже останній в силу своїх повноважень виявляє та фіксує лише порушення суб'єктами господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

Згідно із статтею 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом України.

Колегія суддів наголошує, що предметом даного спору є відшкодування шкоди, заподіяної саме засміченням земельної ділянки, а не її забрудненням. Таким чином, встановлення державними інспекторами факту розміщення відповідачем відходів з порушенням норм чинного законодавства, а саме на відкритому ґрунті без твердого покриття, є підставою для відшкодування шкоди, завданої засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства.

Надані ж відповідачем суду апеляційної інстанції 09.02.2015р. постанова СВ Орджонікідзевського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області № б/н від 10.11.2014р. про призначення експертизи та лист ХНДІСЕ ім. Бокаріуса від 05.12.2014р. № 2/3421 про перенесення виконання строків експертизи не спростовують факту порушення ТОВ «Харківвтормет» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, а тому ці документи до уваги судом апеляційної інстанції не приймаються.

З урахуванням викладених обставин, наведені відповідачем доводи в апеляційні цій скарзі про порушення судом норм матеріального та процесуального права нічим не обґрунтовані, не узгоджуються з наявними у справі матеріалами, не спростовують висновків господарського суду Харківської області по суті спору, а його позиція не підтверджена належними та допустимими доказами, в зв'язку з чим вимоги апеляційної скарги ТОВ «Харківвтормет» про скасування рішення у даній справі не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 25.11.2014 року у справі № 922/1702/14 прийняте при належному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим підстави для його скасування відсутні, тому апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 32, 33, 34, 43, 99, 101, 102, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківвтормет", м. Харків залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 25.11.2014р. у справі № 922/1702/14 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови складено та підписано 13.02.2015р.

Головуючий суддя Барбашова С.В.

Суддя Білецька А.М.

Суддя Гончар Т. В.