Вирок

від 12.02.2015 по справі 201/232/15-к

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/232/15-к

Провадження № 1кп/201/75/2015

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2015 року м. Дніпропетровськ

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська кримінальне провадження № 32014100090000062 відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

обвинуваченого у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, -

в судовому засіданні приймали участь:

прокурор ОСОБА_4

обвинувачений ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , обіймаючи на підставі наказу без номеру від 08.06.2011 посаду директора ТОВ ВКФ Ресурсенерго (код ЄДРПОУ 21936378), будучи службовою особою підприємства та виконуючи покладені на нього статутом підприємства повноваження з контролю за організацією та веденням бухгалтерського та податкового обліку, звітності, повноти та своєчасності сплати податків, а також за фінансово-господарською діяльністю підприємства, достовірно знаючи про те, що підприємство є самостійним платником податків, виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов`язки, будучи відповідальним за правильність нарахування й своєчасність перерахування платежів у державний бюджет, точний облік результатів фінансово-господарської діяльності підприємства, забезпечення достовірного обліку реалізації продукції, повноту обліку надходження коштів, товарно-матеріальних цінностей, відповідальним за організацію бухгалтерського обліку й забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, складання достовірної бухгалтерської звітності й сплату податків, при веденні фінансово-господарської діяльності підприємства, в період з 11.07.2013 року по 19.09.2013 року (з урахуванням строків подання звітності та сплати податкових зобов`язань), в порушення п. 198.1, п. 198.2, п.198.3, п.198.6, ст.198, Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, шляхом завищення ТОВ ВКФ Ресурсенерго податкового кредиту з податку на додану вартість (далі ПДВ) по взаємовідносинам з ТОВ Київський машинобудівний завод (ЄДРПОУ 37107129) у липні-серпні 2013 року на суму 907 253, 60 грн., умисно ухилився від сплати податку на додану вартість на зазначену суму, що призвело до фактичного ненадходження в бюджет держави коштів на зазначену суму, чим завдав державі матеріальної шкоди в значних розмірах за наступних обставин:

При організації та здійсненні фінансово-господарської діяльності

ТОВ ВКФ Ресурсенерго, ОСОБА_3 як директор підприємства, зобов`язаний був керуватися ст. 16, 36, 47 ПК України, Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 р., Положенням про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 № 88.

Тобто, ОСОБА_3 достовірно було відомо, що він відповідно до вищевказаних норм чинного законодавства України, статуту підприємства, зобов`язаний знати про достовірність даних, вказаних у документах фінансово-господарської діяльності, і відповідно достовірно й вчасно визначати суми податків, а також у повному обсязі та в установлений законом термін сплачувати їх у бюджет держави.

Так, між ТОВ ВКФ Ресурсенерго в особі директора ОСОБА_3 та ТОВ Київський машинобудівний завод в особі директора ОСОБА_5 , було укладено договори поставки № 110713 від 11.07.2013 року та № 080813-4 від 08.08.2013 року, згідно яких ТОВ Київський машинобудівний завод зобов`язався продати та поставити електродвигуни на адресу ТОВ ВКФ Ресурсенерго.

Однак, ОСОБА_3 , маючи умисел на ухилення від сплати податків, будучи достовірно обізнаним про істинні результати фінансово-господарської діяльності ТОВ ВКФ Ресурсенерго за період з 11.07.2013 року до 19.09.2013 року, діючи умисно в порушення вимог п. 198.1, п. 198.2, п.198.3, п.198.6, ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, в період липня 2013 року, знаходячись за фактичним місцезнаходженням офісу даного підприємства, за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Володі Дубініна, б. 8, офіс 104/5, у денний час, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його небезпечні наслідки, шляхом заниження об`єкту оподаткування, достовірно знаючи що підприємство ТОВ Київський машинобудівний завод на адресу ТОВ ВКФ Ресурсенерго в липні 2013 року ніяких товарів не поставляло, робіт та послуг не здійснювало, відобразив операції з поставки електродвигунів у складі податкового кредиту у податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2013 року, після чого засобами електронного зв`язку подав зазначену податкову декларацію 20.08.2013 року до ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Високовольтна, б.24, в результаті чого умисно ухилився від сплати податку на додану вартість у сумі 700 065, 60 грн.

Далі, продовжуючи свої злочинні діяння та реалізовуючи власні злочинні наміри ОСОБА_3 , маючи умисел на ухилення від сплати податків, будучи достовірно обізнаним про істинні результати фінансово-господарської діяльності ТОВ ВКФ Ресурсенерго за період з 11.07.2013 року до 19.09.2013 року, діючи умисно в порушення вимог п. 198.1, п. 198.2, п.198.3, п.198.6, ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, в період серпня 2013 року, знаходячись за фактичним місцезнаходженням офісу даного підприємства, за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Володі Дубініна, б. 8, офіс 104/5, у денний час, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його небезпечні наслідки, шляхом заниження об`єкту оподаткування, достовірно знаючи що підприємство ТОВ Київський машинобудівний завод на адресу ТОВ ВКФ Ресурсенерго в серпні 2013 року ніяких товарів не поставляло, робіт та послуг не здійснювало, відобразив операції з поставки електродвигунів у складі податкового кредиту у податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року, після чого засобами електронного зв`язку подав зазначену податкову декларацію 19.09.2013 року до ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Високовольтна, б.24, в результаті чого умисно ухилився від сплати податку на додану вартість у сумі 207 188 грн.

Відповідно до вимог п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Тобто, за нормами чинного законодавства віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту підприємством ТОВ ВКФ Ресурсенерго можливе лише у разі фактичного отримання товарів від ТОВ Київський машинобудівний завод.

Таким чином, директором ТОВ ВКФ Ресурсенерго ОСОБА_3 у липні та серпні 2013 року безпідставно включено до складу податкового кредиту в податкових деклараціях підприємства суму ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ Київський машинобудівний завод у загальному розмірі 907 253 грн., оскільки фактично поставка товару на адресу ТОВ ВКФ Ресурсенерго не відбувалась. Зазначенні дії ОСОБА_3 призвели до заниження податку на додану вартість в розмірі 907 253 грн., та фактичного ненадходження до бюджету держави коштів у значних розмірах.

Вказаними діями обвинувачений ОСОБА_3 вчинив злочин передбачений ч. 1 ст. 212 КК України, а саме, умисне ухилення від сплати податків, введених у встановленому законом порядку, вчинені службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, які привели до фактичного ненадходження в бюджет держави коштів на загальну суму 907 253 грн., що більш, ніж в 1000 разів, перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян., тобто в значних розмірах.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у скоєному злочині визнав у повному обсязі, у скоєному розкаявся, надав пояснення, які повністю відповідають обставинам, викладеним в обвинувальному акті.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини кримінального провадження і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам кримінального провадження положення ст. 349 КПК України, ухвалив проводити судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні ним злочину доведена в повному обсязі і умисні дії ОСОБА_3 вірно кваліфіковані органом досудового слідства за ч. 1 ст. 212 КК України, як умисне ухилення від сплати податків, введених у встановленому законом порядку, вчинені службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, які привели до фактичного ненадходження в бюджет держави коштів у значних розмірах.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, яке являється злочином невеликої тяжкості, дані про особу обвинуваченого, який не судимий, позитивно характеризується, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, має на утриманні неповнолітню дитину.

До обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України, суд відносить його щире каяття, повне визнання своєї вини.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України в судовому засіданні не встановлено.

З врахуванням викладеного, суд вважає, що з метою виправлення та попередження нових злочинів, обвинуваченому слід призначити покарання у виді штрафу, однак не в максимальному його розмірі, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого злочину, конкретним його обставинам, даним про особу обвинуваченого, крім того, таке покарання повністю буде відповідати встановленим під час розгляду кримінального провадження обставинам, що пом`якшують та обтяжують покарання ОСОБА_3 , а також, на думку суду, посприяє подальшому виправленню останнього та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Підстав для застосування до ОСОБА_3 положень ст. 69 КК України, а саме призначення покарання нижче нижчої межі встановленої санкцією статті суд не вбачає.

Що стосується позовних вимог прокурора в інтересах держави в особі ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області до ТОВ ВКФ Ресурсенерго про стягнення коштів в розмірі 907 253 гривень то провадження в частині цивільного позову підлягає закриттю на підставі ч. 5 ст. 128 КПК України, п. 7 ст. 205 ЦПК України, так як ліквідовано ТОВ ВКФ Ресурсенерго, яка є стороною у позові.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 17 000 гривень.

Провадження в цивільному позові прокурора в інтересах держави в особі ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області до ТОВ ВКФ Ресурсенерго про стягнення коштів закрити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку суду.

Головуючий - суддя: ОСОБА_1